печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1744/23-ц
пр. 2-3055/24
22 травня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Вовк С. В.,
при секретарі судового засідання - Брачун О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві та держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування,
Позиція сторін у справі
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до держави України в особі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві та держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 500 000,00 грн, завданої процесуальними діями Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, у кримінальному провадженні № 42017151030000209 від 20.12.2017 року, що порушили його право на «ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження» (ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), незаконність яких підтверджується тим, що вони мають ознаки тяжких злочинів, передбачених ч. 3 і ч. 4 ст. 382 КК України, та ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 356 та ч. 2 ст. 364 КК України, що в свою чергу підриває принцип верховенства права, зазначеного в ст. 8 Конституції України.
На думку позивача, неправомірними діями відповідача під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017151030000209 від 20.12.2017, є:
- не повідомлення позивача про розгляд клопотання №14-06 від 14.06.2021;
- не винесення вмотивованої постанови про повну або часткову відмову у задоволенні клопотання №22-06 від 22,06.2021;
- не повідомлення позивача про розгляд клопотання №7-07 від 07.07.2021;
- не повідомлення позивача про розгляд клопотання №27-10 від 27.10.2022;
- не виконання, станом на 26.12.2022: ухвал Заводського районного суду м. Миколаєві від 25.05.2021, від 27.09.2021, від 02,02.2022 у справі 487/1741/19
Представник ТУ ДБР у м. Миколаєві подав відзив на позов, в якому зазначив, що оскарження позивачем до суду постанови слідчого органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження свідчить про реалізацію ним права на оскарження процесуальної діяльності слідчого в порядку статей 303-308 КПК України і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні статті 1176 ЦК України.
Рішення про визнання протиправною бездіяльності слідчих органу досудового розслідування під час досудового розслідування за кримінальним провадженням №42017151030000209 компетентними органами не приймалося.
Отже, протиправна бездіяльність органів досудового слідства позивачем не доведена.
Сам по собі факт закриття кримінального провадження не свідчить про протиправність дій слідчого органу досудового розслідування, які не є неправомірними в розумінні закону та не можуть бути підставою для відшкодування шкоди. Лише незгода позивача з прийнятим слідчим процесуальним рішенням, яке було ним оскаржено в передбаченому КПК України порядку, не свідчить про наявність правових підстав для відшкодування йому моральної шкоди в межах відповідного кримінального провадження.
Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.
При цьому, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення відшкодування моральної або матеріальної шкоди.
Моральна шкода позивачем ніяк не обґрунтована та документально не підтверджена, адже зазначивши суму завданої моральної шкоди в розмірі 1 500 000,00 гривень позивач посилається лише на власні суб'єктивні оцінки.
Сторони в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Процесуальні дії
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Фактичні обставини справи
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42017151030000209.
Згідно відомостей, наданих відділом документального забезпечення ТУ ДБР у м. Миколаєві:
- клопотання 14-06 від 14.06.2021 надійшло на адресу ТУ ДБР у м. Миколаєві 17.06.2021, вх. 10090, щодо виконання процесуальних дій у іншому кримінальному провадженні, а саме 42018160690000095, у зв'язку з чим, не стосується спірних правовідносин. На вказане клопотання надано відповідь вих. 04.2/04.2/11972 від 23.06.2021.
- клопотання 22-06 від 22.06.2021 надійшло 24.06.2021, вх. 10456, розглянуто слідчим ТУ ДБР у м. Миколаєві Белзою А.К., за результатами розгляду надано відповідь вих. 04.2/04.2/12191 від 29.06.2021;
- клопотання 7-07 від 07.07.2021 надійшло 09.07.2021, вх.11309. За результатами розгляду надано відповідь слідчим ТУ ДБР у м. Миколаєві Соловйовою-Албул К.В. , вих. 04.9/04.9/13940 від 16.07.2021.
- клопотання № 27-10 від 27.10.2022, надійшло за вх. № 12406-22/мк від 03.11.2022. За результатами розгляду вказаного звернення слідчим ТУ ДБР у м. Миколаєві Воровським П.П. заявнику надана відповідь № 16-04-17816-22.
Згідно відомостей наданих відділом документального забезпечення ухвала слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 25.05.2021 до ТУ ДБР у м. Миколаєві не надходила. Моніторингом офіційного сайту Єдиного державного реєстру судових рішень за номером справи № 487/1741/19, ухвали слідчого судді, датованої 25.05.2022, не існує.
На виконання ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 27.09.2021, яка надійшла до ТУ ДБР у м. Миколаєві 15.12.2021 за вхідним № 21532, ОСОБА_4 надана відповідь від 20.12.2021 № 04.9/04.9/26782.
Водночас, на виконання ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 02.02.2022, яка надійшла до ТУ ДБР у м. Миколаєві 17.01.2023 за вхідним № 961-23/мк, досудове розслідування у кримінальному провадженні поновлено та відповідні відомості внесено до ЄРДР, про що заявника повідомлено окремим листом № 16-04-4221-23 від 09.02.2023.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме - у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (стаття 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Згідно із вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв'язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов'язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв'язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.
Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суди першої та апеляційної інстанцій встановлюють наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).
Зазначений висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 686/13212/19 (провадження № 61-21982св19).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване статтею 24 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до змісту частини першої статті 303 КПК України під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
ОСОБА_1 реалізувала своє право на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого.
Звертаючись до суду, позивач не довела належними і допустимими доказами факт завдання їй моральної шкоди, а оскарження позивачем до суду постанов слідчих органу досудового розслідування про закриття кримінальних проваджень свідчить про реалізацію нею права на оскарження процесуальної діяльності слідчого в порядку статей 303-308 КПК України і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності у розумінні статті 1176 ЦК України.
Рішення про визнання протиправною бездіяльності слідчих органу досудового розслідування під час досудового розслідування за кримінальним провадженням № 42017151030000209 компетентними органами не приймалося.
Отже, протиправна бездіяльність органу досудового слідства позивачем не доведена.
Сам по собі факт закриття кримінального провадження не свідчить про протиправність дій слідчого органу досудового розслідування, які не є неправомірними в розумінні закону та не можуть бути підставою для відшкодування шкоди. Лише незгода позивача з прийнятими слідчими процесуальними рішеннями, які були ним оскаржені в передбаченому КПК України порядку, не свідчить про наявність правових підстав для відшкодування їй моральної шкоди в межах відповідного кримінального провадження.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 по справі №227/2442/19.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до держави України в особі Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві та держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Суддя С. В. Вовк