04 липня 2024 року
м. Київ
справа № 200/15683/17
провадження № 51-3222ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року щодо нього,
установив:
Вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 вересня 2023 року ОСОБА_4 засуджено до покарання:
- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.
- за ч. 3 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією майна.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень суд визначив ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
До Верховного Суду 24 червня 2024 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , яка датована та підписана засудженим 27 лютого 2024 року, проте з відтиску на конверті поштового відправлення неможливо встановити дату його відправлення. Вказана обставина позбавляє суд касаційної інстанції можливості встановити чи подана скарга у передбачений процесуальним законом строк.
Отже, ОСОБА_4 необхідно підтвердити інформацію щодо дотримання строків направлення касаційної скарги.
Крім того, перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Однак в порушення п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі засуджений не зазначає у чому саме, на його думку, полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали апеляційного суду відповідно до положень ст. 438 ч. 1 КПК України і доводи на обґрунтування цього.
Разом із тим автору скарги слід урахувати і те, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши засудженому строк для усунення недоліків.
Слід зазначити, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги або шляхом подання додаткових документів, якщо скаржник у порушення вимог КПК України, не надав усіх документів, які мають подаватися разом із касаційною скаргою.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Водночас, враховуючи невідповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, Верховний Суд вважає за необхідне згідно з приписом ст. 20 КПК України роз'яснити, що для складання та подання касаційної скарги засуджений може скористатись правовою допомогою. Для одержання правової допомоги засуджений, який відбуває покарання у виді позбавлення волі, вправі через адміністрацію виправної колонії звернутися до відповідного Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3