08 липня 2024 року
м. Київ
справа № 758/10108/15-ц
провадження № 61-9103ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі», третя особа - державний реєстратор Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кондакова Світлана Миколаївна, про визнання права власності на нерухоме майно,
У червні 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року.
Заявник викладає клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим що повний текст постанови апеляційного суду представник заявника отримав 23 травня 2024 року засобами електронного зв'язку. Строк на касаційне оскарження збігає 22 червня 2024 року, тому у відповідності до частини третьої статті 124 ЦПК України продовжується до 24 червня 2024 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання представника заявникапро поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надані ним докази, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені ним доводи свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 травня 2023 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року.
Водночас, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з урахуванням наступного.
І. Касаційна скарга потребує уточнення в частині її обґрунтування.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як на підставу касаційного оскарження представник заявника посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Верховний Суд роз'яснює заявнику, що посилаючись на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, заявник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок виклав апеляційний суд з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.
При цьому, у скарзі лише викладено обставини справи, процитовано норми законодавства, натомість заявник не вказує щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду, не наводить обґрунтованих мотивів її неправильного застосування судом апеляційної інстанції, а також не містить вмотивованих доводів щодо того, який вплив висновку Верховного Суду щодо цієї норми у цій справі буде мати для вирішення спору по суті.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що формальна вказівка на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не свідчить про обґрунтування особою, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали та уточненням обґрунтування касаційної скарги, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав).
ІІ. Крім цього, відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Проте, у касаційній скарзі не зазначено відомості щодо ОСОБА_4 та державного реєстратора Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кондакової С. М.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Подільського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков