08 липня 2024 року
м. Київ
справа № 296/10438/19
провадження № 61-9220ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Акціонерного товариства «Кристалбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради Годзя Євгена Івановича, Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Силіна Сергія Володимировича про визнання права власності, визнання дій неправомірними, скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, витребування майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу та стягнення моральної шкоди,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись зі вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Житомирського районного суду від 23 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2021 року залишено без змін.
20 червня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2021 року та постанову Житомирського районного суду від 23 травня 2022 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову або направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Тлумачення наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що у разі пропуску строку на касаційне оскарження у межах одного року, він може бути поновлений за наявності відповідного клопотання учасника справи та за умови доведеності наявності поважних причин такого пропуску.
Зі спливом річного строку - особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, оскільки такий строк є присічним, за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 394 ЦПК України.
Тож, при поданні касаційної скарги після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, такий строк може бути поновлений лише при доведеності існування виключних обставин, визначених у пунктах 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України.
Клопотання ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що копію постанови Житомирського апеляційного суду від 23 травня 2022 року він отримав 30 травня 2024 року в канцелярії суду першої інстанції, що підтверджується копіями сторінок журналу видачі судових рішень.
Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, Верховний Суд виходить із такого.
У цій справі ОСОБА_1 є позивачем, а також саме він був ініціатором апеляційного перегляду рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2021 року. Тобто, заявник був обізнаний про розгляд справи, про перегляд якої подає касаційну скаргу.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Житомирського апеляційного суду від 23 травня 2022 року оприлюднено 02 червня 2022 року.
Касаційна скарга подана до відділення поштового зв'язку 20 червня 2024 року, тобто більше ніж через рік з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, що дає підстави для висновку, що строк на оскарження пропущений істотно.
Оскільки заявником подано касаційну скаргу після спливу присічного річного строку, тому заявнику необхідно довести суду касаційної інстанції обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, за наявності яких у цьому випадку строк на касаційне оскарження може бути поновлений.
Оцінивши в сукупності обставини, наведені ОСОБА_1 у клопотанні, Верховний Суд дійшов висновку, що такі не є поважними причинами пропуску цього строку і не є підставами (виключними випадками), передбаченими пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, за наявності яких суд може поновити строк на касаційне оскарження рішення суду у разі подання касаційної скарги після спливу одного року з дня складення його повного тексту.
Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Оскільки наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обставини Верховний Суд не вважає такими, що можуть оцінюватись на предмет поважності з мотивів, наведених вище, тому суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтування наявності підстав для такого поновлення строку, що у відповідності до частини третьої статті 393 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху з наданням заявникові строку для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення та подання відповідних доказів, які будуть підтверджувати ці обставини.
Верховний Суд звертає увагу, що з метою усунення недоліків касаційної скарги та подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі заявнику необхідно вказати та довести існуванням не будь-яких обставин, які суд може оцінити як поважні, чи не поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, а саме обставин, визначених пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, а саме: факту неповідомлення про розгляд справи у суді апеляційної інстанції (за змістом оскаржуваного рішення вказано, що сторони у справі про розгляд справи повідомлені належним чином), або обґрунтувати існування обставин непереборної сили.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 травня 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Якщо заяву про поновлення строку касаційного оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для його поновлення визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков