08 липня 2024 року
м. Київ
справа № 509/3174/20
провадження № 61-9565ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова Володимира Олексійовича на постанову Одеського апеляційного суду від 16 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 , в якому просив суд:
- поділити спільне сумісне нерухоме та рухоме майно, набуте подружжям ОСОБА_2-ОСОБА_3 за час їхнього шлюбу,
- визнавши за ним та відповідачкою право власності за кожним - по 1/2 частині однокімнатної квартири, загальною площею 37,1 кв. м, жилою 11 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та по 1/2 частині автомобілю марки «Hyundai Accent» д/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об'ємом двигуна 1396.
Заочним рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 лютого 2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири, загальною площею 37,1 кв. м, жилою 11 кв. м, що знаходиться за адресою :
АДРЕСА_1 та на 1/2 частину автомобілю марки «Hyundai Accent» д/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об?ємом двигуна 1396.
У задоволенні решти позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір за забезпечення позову у сумі 840,80 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави суму несплаченого судового збору у розмірі 3 500,00 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 лютого 2022 року в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину автомобілю марки «Hyundai Accent» д/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об'ємом двигуна 1396 скасовано й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спірного автомобіля задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину автомобілю марки «Hyundai Accent» д/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , об'ємом двигуна 1396.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
01 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воронков В. О. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного суду від 16 травня 2024 року (повний текст постанови складено 30 травня 2024 року, касаційна скарга надійшла до суду 04 липня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог щодо визнання права власності на автомобіль, ухвалити в цій частині нове про відмову у задоволенні цих вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 7 000,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
(у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що
у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Із касаційної скарги вбачається, що представник заявника оскаржує рішення суду апеляційної інстанції в частині визнання права власності на 1/2 частину автомобіля.
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом у 2020 році та заявляв позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності).
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 840,80 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 10 510,00 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості автомобіля), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв'язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка автомобіля або інші належні докази).
Отже, оскільки заявник оскаржує судові рішення в частині визнання права власності на 1/2 частину автомобіля, то заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1 % від ціни спірного майна помноженого на 200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Також, у порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у змісті касаційної скарги адвоката Воронкова В. О. не зазначено всі відомості стосовно нього як адвоката, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків, що позбавляє Верховний Суд можливості перевірити факт наявності або відсутності
у адвоката зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний Суд».
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Воронкова Володимира Олексійовича на постанову Одеського апеляційного суду від 16 травня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць