27 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 509/3878/20
Провадження № 61-7654ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), в інтересах якої діє адвокат Зозулянський Дмитро Олександрович (далі - адвокат),
на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивачка) до скаржниці за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивачки - ОСОБА_3 - про стягнення заборгованості, розірвання договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку і
1. 23 травня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 жовтня 2022 року.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо вимог до змісту касаційної скарги
4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
4.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов'язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.
4.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
4.3. Тому адвокат зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
4.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
4.5. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мав повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.
4.6. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
4.7. Адвокат усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України не вказав про наявність або відсутність у нього та у скаржниці електронних кабінетів. Заяву про неможливість зареєструвати такий кабінет адвокат не подав. Від обов'язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.
5. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. За змістом пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу. Тобто клопотання є частиною касаційної скарги.
5.2. Адвокат до касаційної скарги додав: копії квитанції про сплату судового збору, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, оригінал ордера та клопотання про зупинення виконання постанови. Але до копій касаційної скарги для інших учасників справи адвокат не додав копій додатків до цієї скарги, а також копії зазначеного клопотання. Надав їх виключно для суду, хоча ЦПК України не передбачає для учасника справи, який оскаржує судові рішення, можливості визначати, які додані до касаційної скарги матеріали не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, якщо вони мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками.
5.3. З огляду на вказане скаржниця (особисто або через адвоката) має подати до суду копії усіх доданих до касаційної скарги матеріалів (додатків і клопотання), які вона не надала раніше, для інших учасників справи.
(2) Щодо сплати судового збору
6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.1. Адвокат додав до касаційної скарги копію квитанції до платіжної інструкції № 45265531 про сплату 23 травня 2024 року 3 363,20 грн судового збору, що не відповідає розміру цього збору, встановленому Законом України «Про судовий збір».
6.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
6.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
6.5. У квітні 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви від 5 серпня 2022 року про збільшення позовних вимог просила:
- стягнути з відповідачки 1 521 840,79 грн заборгованості;
- розірвати договір від 30 червня 2010 року купівлі-продажу житлового будинку, який позивачка уклала зі скаржницею та ОСОБА_4 і який посвідчив приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій А. В.;
- розірвати договір від 30 червня 2010 року купівлі-продажу земельної ділянки, який позивачка уклала зі скаржницею та ОСОБА_4 і який посвідчив приватний нотаріус Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Мазаратій А. В.;
- скасувати державну реєстрацію права власності скаржниці на житловий будинок;
- скасувати державну реєстрацію права власності скаржниці на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:003:0142;
- визнати за позивачкою право власності на зазначені житловий будинок і земельну ділянку.
6.6. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував це рішення й ухвалив нове, згідно з яким: розірвав договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, скасував державну реєстрацію права власності на цей будинок та цю земельну ділянку, а в частині інших вимог рішення суду першої інстанції залишив без змін. Скаржниця оскаржила постанову апеляційного суду в цілому, тобто щодо вирішення чотирьох немайнових вимог (які апеляційний суд задовольнив) і трьох майнових вимог (у задоволенні яких суд відмовив). Просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6.7. За змістом підпунктів 1 і 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» із 1 січня 2022 року становив 2 481,00 грн.
6.8. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзаци другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
6.9. Тому за подання касаційної скарги на судове рішення щодо семи позовних вимог скаржниця мала б сплатити:
- щодо трьох майнових вимог: 2 481,00 х 5 х 200 % = 24 810,00 грн судового збору, розрахованого за максимальною ставкою з огляду на суму стягнення та встановлену судами попередніх інстанцій вартість житлового будинку і земельної ділянки;
- щодо чотирьох немайнових вимог: 2 481,00 х 0,4 х 4 х 200 % = 7 939,20 грн судового збору;
- разом: 24 810,00 + 7 939,20 грн = 32 749,20 грн.
Скаржниця сплатила лише 3 363,20 грн. Тому має доплатити 29 386,00 грн судового збору відповідно до вимоги касаційної скарги переглянути постанову апеляційного суду в цілому.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;2372401241; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 509/3878/20).
6.10. Скаржниця має надати суду документ про доплату судового збору у вказаному розмірі з такою кількістю його копій, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(3) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення адвокату або скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивачки - ОСОБА_3 - про стягнення заборгованості, розірвання договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима