26 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 761/19287/20
Провадження № 61-7414ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Михалевський Юрій Романович (далі - адвокат),
на постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року
у справі за позовом скаржника до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», Акціонерного товариства «Сенс Банк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 - про скасування обтяження рухомого майна та запису про обтяження і
1. 15 травня 2024 року адвокат в інтересах скаржника подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
4. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Проте у касаційній скарзі скаржниця такі підстави не конкретизувала.
4.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);
(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
4.2. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
4.3. Адвокат у касаційній скарзі вказав, що апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, а «щодо частини обставин, які є предметом цієї справи, висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах - відсутні». Звернув увагу на одну постанову Верховного Суду, проте чітко не зазначив підстави касаційного оскарження, визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
5. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
5.1. Адвокат зазначив, що повний текст оскарженої постанови апеляційний суд склав 15 квітня 2024 року, а відправив 23 квітня 2024 року. Проте дату отримання її копії адвокат не вказав і не надав докази на підтвердження цієї дати, якщо такі докази у нього є.
6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України). Такі документи скаржник до суду не надав.
6.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
6.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.3. За подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.4. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» такий мінімум у місячному розмірі з 1 січня 2020 року становив 2 102,00 грн.
6.5. Скаржник звернувся до суду у червні 2020 року. Суд першої інстанції позов задовольнив частково: скасував обтяження рухомого майна у вигляді заборони відчуження автомобіля шляхом виключення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову. Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6.6. З огляду на викладене за подання касаційної скарги має сплатити 2 102,00 грн х 0,4 х 200 %= 1 681,60 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;2361618319; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 761/19287/20).
6.7. Скаржник має надати суду документ про сплату судового збору у вказаному розмірі з такою кількістю його копій, яка відповідає кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі,Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржникові або адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржникові.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», Акціонерного товариства «Сенс Банк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2 - про скасування обтяження рухомого майна та запису про обтяження.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима