Справа № 372/1143/24
Провадження № 2-1060/24
(заочне)
02 липня 2024 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Сікорській М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ «УМ факторинг» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання зобов'язань за укладеним сторонами договором між ТОВ «УМ Факторинг» та ОСОБА_1 та наявність заборгованості, яку позивач просить стягнути разом з іншими передбаченими договором та законом платежами, а саме просив стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 139 400 грн. 00 коп., а також просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп.
05.03.2024 року винесено ухвалу про відкриття спрощеного провадження та призначення справи до розгляду по суті.
15.03.2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
04.06.2024 року винесено ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Проти винесення заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень щодо позову, заяв та клопотань до суду не направив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд вважав можливим розглянути спір у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
11.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3524153 про надання споживчого кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «про електронну комерцію». За цим договором Відповідач отримав Позику у розмірі 17 000 грн. 00 коп. строком на 360 днів, шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,4% від суми кредиту за кожен день користування та знижену процентну ставку 2% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення Позики (відповідні ставки зазначені в п. 1.4.2. та 1.4.1. Договору). Вказаний Договір споживчого кредитування, підписані Відповідачем.
Відповідно до умов договору були нараховані відсотки за користування кредитом, які розраховуються за формулою: Сума боргу * ставку відсотків * кількість днів = сума відсотків до сплати. За строк дії договору були нараховані відсотки, які не були погашені.
Крім того у відповідності до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Станом на 01.12.2023 року Відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, наявне прострочення за договором споживчого кредитування № 3524153 від 11.03.2023 року.
В подальшому 10.11.2023 року ТОВ «Лінеура Україна» передала право вимоги за договором № 3524153 від 11.03.2023 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу № 10112023 від 10 листопада 2023 року. Відповідно до діючого договору право вимоги, на якому ґрунтується цей позов, передане Позивачу згідно витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 10.11.2023 року.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно, або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено порядок укладення електронного договору, зокрема визначено що договір може бути укладений через інформаційно-телекомунікаційну систему, де здійснено належну ідентифікацію користувача (ч.8), а завантаження документів для власної ідентифікації та підтвердження прийняття пропозиції (акцепт) умов в тому числі означає згоду з порядком створення електронних підписів та порядком ідентифікації особи (в контексті ч.2 та 6 цієї статті). При цьому частина 12 чітко визначає, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Стаття 12 вищезазначеного Закону зазначає, що електронний правочин може бути підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Сайт ТОВ «Лінеура Україна» (https://creditplus.ua) у розділі «Юридична документація» містить Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (затверджено наказом Директора № 67-ОД від 14.06.2021 року) - документ у публічному доступі знаходиться за посиланням на сайті.
Згідно цього документу (п. 2.13.) реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі - процес надання Споживачем інформації та документів, який включає заповнення електронної анкети, реєстрацію банківських карток, надання електронних копій необхідних документів та зображень, підтвердження ознайомлення з електронними документами. Крім того відповідно до п. 3.8. клієнт підтверджує ознайомлення з цими правилами та вказує особисті засоби зв'язку. Тобто за допомогою системи чітко ідентифікується особа, що надала свої дані, а також номер телефону, який особа зазначила при такій ідентифікації.
Загалом порядок укладення договору в електронній формі визначається розділом 5 цих Правил (п.п. 5.10.-5.11.). В подальшому клієнт повторно узгоджує суму та строк позики та надсилає заявки Товариству, яке після розгляду і затвердження такої заявки направляє особі оферту через ITC. Клієнт після ознайомлення з офертою натискає кнопку «погоджуюсь» (п. 6.1.16), після чого на його засоби зв'язку надсилається Одноразовий ідентифікатор (код), який клієнт має ввести на сайті Товариства для підписання прийняття (акцепту) оферти.
При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України). Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до порядку визначеному статтею 11 Закону, відповідач зареєструвався на веб-сайті позивача в мережі Інтернет https://creditplus.ua/ для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту), підтвердив особу шляхом фотофіксації особи з ідентифікаційним документом, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.
В подальшому для здійснення підпису Відповідачу був направлений на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор Е500 у повідомлення, та відповідно Відповідач ввів цей пароль у ITC, чим підтвердив акцептування Договору.
Тобто підписання договору № 3524153 про надання споживчого кредиту від 11.03.2023 року електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами Договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Договору та отриманням кредиту. Окрім того замовлені кошти були переказані на рахунок Відповідача. Кошти були витрачені Відповідачем, тому він в тому числі своїми діями підтвердив факт укладення договору.
Перерахування кредиту, відповідно до умов договору № 3524153, здійснювався поповненням банківської картки № НОМЕР_1 компанією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (ЄДРПОУ 37973023) яка має відповідний дозвіл та на підставі договору № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019р. з ТОВ «Лінеура Україна», про що підтверджується листом від 30.11.2023 Вих. № 3655.
Відповідно до листа від 30.11.2023 Вих. № 3655 вбачається, що Відповідачу було перераховано 17 000 грн., № Транзакції 210475302, Номер картки НОМЕР_1 .
Статтею 629 ЦК зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до п.1 ст.1050 Цивільного кодексу України та абз. 2 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач як кредитодавець має право вимагати повернення усієї суми заборгованості, якщо відповідач як позичальник прострочив сплату чергових платежів понад 1 місяць.
Цивільний кодекс, крім обов'язку належного виконання зобов'язання встановлює також принцип своєчасності його виконання: відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Договору становить 360 днів.
Відповідно до п. 1.2 Договору, Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 1.4.2. Договору, Позивач нараховує знижену процентну ставку за користування кредитом в розмірі 0,4% від суми кредиту за кожен день користування (без пролонгацій), якщо в строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.
Відповідно до п. 1.4.1. Договору, Споживачу у разі пролонгації договору або у разі прострочення Позивач нараховує стандартну процентну ставку у розмірі 2% в день від суми кредиту за кожен день. При цьому визначено, що відсотки мають сплачуватись щомісячно.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 3 статті 625 ЦК України встановлено додатково, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконує, систематично порушує умови договору, що підтверджується, зокрема розрахунком заборгованості.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (Стаття 610 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (Стаття 1049 ЦК України).
Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК, у разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не вчиняються дії спрямовані на повернення кредитних коштів та процентів за договором, з метою захисту прав й охоронюваних законом інтересів, позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.
Оскільки Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та не сплатив нараховані відсотки, в порушення умов Договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач є таким, що зобов'язання за вказаним договором не виконав. За таких обставин на Відповідача має бути покладена відповідальність за невиконання зобов'язання встановлене Договором та чинним законодавством України.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене суд вважає звернення позивача правомірним, відповідач переконливих заперечень на позов не подав, доводи позивача не спростував, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Правомірним суд визнає і вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених ним судових витрат в повному обсязі, оскільки такі вимоги відповідають ст. 141 ЦПК України та підтверджуються наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією.
Керуючись 10, 12. 13, 18, 141, 247, 258, 259, 260, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 525, 526, 543, 549, 624, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬІНСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» (код ЄДРПОУ: 40274286, яке зареєстроване: за адресою: 04060, м. Київ, вул. Ризька, 73-Г, офіс 7/1) заборгованість в розмірі 139 000 грн. 00 коп., а також судові витрати в розмірі 3 028 грн. 00 коп., а всього 142 028 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя М.В.Кравченко