вул. Димитрія ростогвського, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"21" червня 2024 р. Справа № 370/2212/23
Провадження № 1-кп/370/369/23
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Макарів Київської області кримінальне провадження № 62023100130000407 від 22.03.2023 року, за яким
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Канів Черкаської області, громадянин України, українець, одружений, інвалід 1 групи, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжено до 20.05.2023.
29.04.2022 ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації. Початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за призовом, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 34 від 27.05.2022, рядового ОСОБА_4 призначено на посаду водія взводу протитанкових керованих ракет батальйону військової частини НОМЕР_2 . З 27.05.2022 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, рядовий ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 рядовий ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 128,Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та без дозволу відповідних командирів (начальників), близько о 22 год 30 хв 15.10.2022 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 , що дислокувалася у АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до військової частини НОМЕР_2 .
04.09.2023 рядовий ОСОБА_4 добровільно з'явився до Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 8.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому діянні визнав у повному обсязі, розкаявся у вчиненому і дав показання, які повністю відповідають обставинам, що встановлені досудовим розслідуванням.
Так, ОСОБА_4 , дав суду покази, що він був призваний на військову службу у квітні 2022 року. На службі виконував завдання командира по роботі на автомобілі як водій. Виїхавши з бойових позицій та прибувши до смт Макарів. Вранці 15.10.2022 року самовільно залишив місце перебування частини.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченого своєї вини у скоєному, відсутністю заперечень учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд визнає, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому діяння доведена у судовому засіданні повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.
ОСОБА_4 , за місцем проживання та служби характеризується позитивно, має на утриманні одну малолітню дитину інваліда За останні п'ять років за допомогою лікаря нарколога та психіатра не зверталася. Раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття, з'явлення із зізнанням. Обтяжуючих покарання обставин відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_4 , слід призначити покарання у межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі, оскільки інших покарань санкцією вказаної норми не передбачено.
Разом із тим, враховуючи особу обвинуваченого, а саме те, що характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину інваліда, зважаючи на незначні наслідки його діяння, суд вважає, що мета покарання може бути досягнута і без реального його застосування, а тому відповідно до ст. 75 КК України суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України. Арешт на майно не накладався. Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, поклавши на нього обов'язки відповідно до п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області, в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 394 КПК України, у строки, встановлені ст. 395 КПК України.
Вирок набирає законної сили по закінченню строку на його апеляційне оскарження, якщо він не був оскаржений. В інакшому випадку - після його перегляду апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1