Справа № 369/3841/24
Провадження № 2/369/4483/24
08.07.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвій І.О.,
при секретарі Херенковій К.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Степанов Олександр Леонідович звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 січня 2015 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що у зв'язку із погіршенням його матеріального стану, змінами у сімейному стані, він не в змозі сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у вказаному розмірі (1/2 частина), що відповідно до положень ст. 192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 14 вересня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №49460811 відсутня.
У зв'язку із викладеним, просить суд зменшити розмір аліментів утримуваних із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року, справа №2/756/1816/15 на користь ОСОБА_2 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на кожну дитину до 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з дня набрання чинності рішенням суду і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Позивач та його представник в судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без участі сторони позивача, заяву підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у її відсутність до суду не подала, правом на подання відзиву не скористалася.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на кожну дитину, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 січня 2015 року і до досягнення кожною дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 14 вересня 2023 року, виданого головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України Ярмоленко К.Ю., станом на 14 вересня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за виконавчим листом №2/756/1816/15 від 21.08.2015 Оболонського р/с м. Києва складає 0,00 грн.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів після ухвалення рішення про стягнення аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1 та 2 статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у зв'язку із погіршенням його матеріального стану, змінами у сімейному стані, він не в змозі сплачувати аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у вказаному розмірі (1/2 частина). Однак, на підтвердження вказаних обставин, позивачем до матеріалів справи не додано жодного доказу.
Таким чином, суд приходить до висновку що наведенні у позовній заяві підстави зменшення розміру аліментів, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Крім того, будь-яких письмових доказів зміни сімейного стану чи погіршення матеріального стану, відсутності доходів позивач суду не надав.
Отже позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового або зміну сімейного стану.
Відповідно до рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 травня 2015 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення прав дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та суперечитиме їх інтересам.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд знаходить за необхідне відмовити у вимогах позову.
Керуючись ст. ст. 141, 180, 181, 182, 183, 184, 192 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Фінагеєва І.О.