Справа № 369/7987/24
Провадження № 1-кс/369/1686/24
10.05.2024 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111310000957 від 09 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
В провадження слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111310000957 від 09 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що
слідчим відділом Фастівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310000957 від 09.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 близько
23 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбувся конфлікт з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .
Відразу після цього, реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись мотивом, що ґрунтувався на раптово виниклих особистих неприязних стосунках із ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що нанесення удару ножем в ділянку шиї є життєво-небезпечним для життя людини, оскільки там сконцентровані життєво-важливі органи життєзабезпечення, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті людини, кухонним ножем, який взяв на столі у вказаній вище квартирі, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, наніс ОСОБА_7 , предметом зовні схожим на ніж, 10 ударів в область шиї та 1 проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини зліва. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_7 помер на місці події.
Надалі, ОСОБА_8 , досягнувши своєї злочинної мети та виконавши усі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, а саме смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 о 23:33 залишив місце скоєння злочину, вийшовши з квартири та попрямував у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В даному випадку ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Зазначили, що таким чином, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 2 ст. 131 КПК України, а також більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та для запобігання ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявними ризиками в даному кримінальному провадженні, які дають достатні підстави вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 , неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, як тримання під вартою є:
Таким чином, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені
ч. 2 ст. 131 КПК України, а також більш м'які запобіжні заходи, передбачені
ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та для запобігання ризикам ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані відомості щодо особи ОСОБА_4 об'єктивно вказують на те, що перебуваючи на волі існують реальні ризики, що підозрюваний буде мати можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, з метою запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення, є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженцю с. Хотів, Києво-Святошинського району, Київської області, українцю, громадянину України, який має середню - спеціальну освіту, не працює, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , зі слів раніше судимого у 2001 році за ст. 93 КК в редакції 1961 року - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав та просив суд задовольнити клопотання.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник проти вимог клопотання заперечували просили суд обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Фастівського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310000957 від 09.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 близько
23 год. 00 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходився у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, відбувся конфлікт з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .
Відразу після цього, реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись мотивом, що ґрунтувався на раптово виниклих особистих неприязних стосунках із ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що нанесення удару ножем в ділянку шиї є життєво-небезпечним для життя людини, оскільки там сконцентровані життєво-важливі органи життєзабезпечення, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті людини, кухонним ножем, який взяв на столі у вказаній вище квартирі, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, наніс ОСОБА_7 , предметом зовні схожим на ніж, 10 ударів в область шиї та 1 проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини зліва. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_7 помер на місці події.
Надалі, ОСОБА_8 , досягнувши своєї злочинної мети та виконавши усі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, а саме смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 о 23:33 залишив місце скоєння злочину, вийшовши з квартири та попрямував у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У даному кримінальному провадженні повідомлено про підозр ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженцю с. Хотів, Обухівського району, Київської області, українцю, громадянину України, який має середню - спеціальну освіту, не працює, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , зі слів раніше судимого у 2001 році за ст. 93 КК в редакції 1961 року.
09.05.2024 ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
09.05.2024 ОСОБА_4 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, обґрунтовується наступними матеріалами:
-протоколом огляду місця події від 09.05.2024;
-протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 та його особистого обшуку від 09.05.2024;
-протоколом допиту потерпілого від 09.05.2024;
-протоколом допиту підозрюваного від 09.05.2024;
-протоколом слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_4 від 09.05.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 .
В даному випадку ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Таким чином, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені
ч. 2 ст. 131 КПК України, а також більш м'які запобіжні заходи, передбачені
ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та для запобігання ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявними ризиками в даному кримінальному провадженні, які дають достатні підстави вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 , неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, як тримання під вартою є:
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі матиме можливість перераховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Про наявність даного ризику свідчить те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, не має міцних соціальних зв'язків, тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що у слідства є підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 , та знаючи анкетні дані свідків, які вказують на причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе як злочинця. Також, ОСОБА_4 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосування з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 2 ст. 131 КПК України та більш м'які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження та не забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, визначеним п. п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Про наявність даного ризику свідчить те, що підозрюваний
ОСОБА_4 на даний час не має постійного місця роботи, тобто джерело його доходів не відоме, а тому перебуваючи на волі, в разі застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, останній матиме можливість вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інші заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені
ч. 2 ст. 131 КПК України, а також більш м'які запобіжні заходи, передбачені
ч. 1 ст. 176 КПК України, є недостатніми для забезпечення досягнення дієвості цього провадження, а також забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та для запобігання ризикам ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказані відомості щодо особи ОСОБА_4 об'єктивно вказують на те, що перебуваючи на волі існують реальні ризики, що підозрюваний буде мати можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, з метою запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення, є необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання слідчого на наявність ризиків, передбачених ч 1 ст. 177 КПК України
Аналізуючи вказані ризики в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ( Panchenkov . Russia ( Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, останній зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
Ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаючи про фактичне місце проживання свідків, може незаконно впливати на них змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.
Отже, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі незастосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків.
Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючи обставин, що до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов'язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства.
Застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючих матеріалів стосовно підозрюваного.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про обрання підозрюваному ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вважає необхідним відмовити у зв'язку з наступним.
Так, захисник посилається на те, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, а саме дитину та колишню дружину, однак доказів цього не надає. Також захисник вказує, що ризики є необґрунтованими, оскільки ризики вказані органами досудового розслідування не можуть обґрунтовуватися лише тяжкістю покарання. Підозрюваний все життя проживав на території Києво-Святошинського району, та не відмовлявся давати показання та давав свідчення після затримання. На переконання захисника підозрюваний демонстрував зразкову процесуальну поведінку. Захисник просив врахувати вік підозрюваного, якому майже 60 років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному, його вік та стан здоров'я, сімейний та майновий стан, відсутність міцних соціальних зв'язків, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може негативно впливати на хід досудового розслідування, шляхом незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Відтак, слідчий суддя вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого та необхідності його задоволення.
Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують, подане стороною захисту клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Фастівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024111310000957 від 09 травня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хотів, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, який має середню - спеціальну освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» за адресою: АДРЕСА_4 , строком на 60 (шістдесят) діб до 07 липня 2024 року включно, без альтернативи внесення застави.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, і закінчується 07 липня 2024 року.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про обрання підозрюваному ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 24 травня 2024 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1