25 червня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/485/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 (головуючий суддя Гриців В. М., судді Зварич О. В., Скрипчук О. С.)
у справі № 909/485/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Укртрансгаз",
про визнання зобов'язання в частині передачі газу припиненим належним виконанням,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Єфременко В. М., відповідача - Данилюк Г. Й., третьої особи - Онищук М. Б., Пахомова О. А.)
1. Продавець природного газу звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на те, що його зобов'язання в частині передачі покупцеві в підземному сховищі (далі - ПСГ) природного газу за договором припинено виконанням, проведеним належним чином.
2. Покупець заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що торгові сповіщення як на відчуження, так і на набуття гагу Оператором газосховищ були відхилені, що не свідчить про те, що фактична передача газу в підземному сховищі відбулася.
3. Суди першої інстанції визнали обґрунтованими доводи позивача про те, що його зобов'язання за договором в частині передачі газу є припиненим виконанням.
4. Апеляційний господарський суд, навпаки, наголосив, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач виконав зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу та продав/передав відповідачеві природний газ.
5. За результатом розгляду касаційної скарги позивача, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав вважати зобов'язання позивача з передачі покупцеві в підземному сховищі газу припиненими виконанням, проведеним належним чином, що також узгоджується з практикою Верховного Суду в подібних правовідносинах, про що детально викладено далі в цій постанові.
Узагальнені обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
6. 16.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ" (продавець) (перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - позивач, ТОВ "ЙЕ Енергія)) і Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" (покупець) (далі - відповідач, АТ "Івано-Франківськгаз" ) уклали договір №12А167-136-20 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), пунктом 1.1 якого передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю з жовтня 2020 року по квітень 2021 року включно природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
7. Умовами вказано договору передбачено таке:
- обсяг газу, який повинен передаватися продавцем та прийматися покупцем становить 32 000 000,00 м.куб. (пункт 2.1);
- фактичний обсяг переданого покупцеві газу за договором визначається з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015, Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газосховищ (пункт 2.5);
- продавець передає покупцю газ у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у віртуальній торговій точці в газотранспортній системі, в якій здійснюється передача природного газу або підземних сховищах газу (ПСГ). Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (пункт 3.1);
- приймання-передача газу протягом місяця здійснюється в рамках договірного обсягу відповідно добових обсягів вказаних у заявці покупця. Заявку з указаним добовими обсягами покупець подає у добу постачання (пункт 3.2);
- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (пункт 3.3);
- не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірника акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплено печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. У випадку передачі газу у ПСГ сторони складають додатково акт, який повинен містити відомості щодо фактичного об'єму газу, що передається у ПСГ і погоджується з Оператором газосховищ (пункт 3.4);
- договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє в частині реалізації газу з 01.10.2020 по 30.04.2021 включно, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 9.1).
8. У додатковій угоді №21 від 28.06.2022 сторони виклали п. 1 договору в наступній редакції: Продавець, зобов'язується передати у власність Покупцю з жовтня 2020 року по останнє число дванадцятого місяця включно, яке слідує за датою припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102 - IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами і доповненнями) природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору. Також сторони внесли відповідні зміни п. 9.1 договору щодо термінів реалізації газу.
9. 28.02.2023 сторони підписали акт №РГК83000101 приймання-передачі природного газу до договору купівлі-продажу природного газу №12А167-136-20 від 16.04.2020, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв природний газ у лютому 2023 року обсягом 3908,00 тис куб.м на суму 220 160 032,99 грн.
10. Цього ж дня (28.02.2023) о 16:42 год. ТОВ "ЙЕ Енергія" через Інформаційну платформу Оператора ГТС надало торгові сповіщення про передачу (відчуження) 3 908 000,00 куб.м природного газу в підземному сховищі на користь АТ "Івано-Франківськгаз", яке було відхилено з причин недостатності обсягу природного газу на рахунку зберігання ТОВ "ЙЕ Енергія".
11. Також 28.02.2023 о 17:05 год. АТ "Івано-Франківськгаз" створено торгове сповіщення на набуття 3 908 000,00 куб.м природного газу з ресурсу ТОВ"ЙЕ Енергія". Однак це торгове сповіщення не було підтверджено.
12. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - третя особа, АТ "Укртрансгаз") повідомило, що на момент обробки оператором газосховищ торгових сповіщень згідно з обліком природного газу в газосховищах АТ "Укртрансгаз" на рахунку зберігання ТОВ "ЙЕ Енергія" обліковувалось лише 0,00013 куб.м. Відтак, були відсутні підстави для підтвердження такої операції.
13. АТ "Івано-Франківськгаз" листом від 06.04.2023 повідомило ТОВ "ЙЕ Енергія", що Оператор газосховищ відхилив торгове сповіщення на набуття газу в лютому 2023 року, через що АТ "Івано-Франківськгаз" позбавлено можливості вважати виконаним зустрічні зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу від 15.04.2020.
14. Крім того, судами під час розгляду справи були також враховані:
- рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/10186/15, яке набрало законної сили, та яким позов ПрАТ "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" задоволено повністю. Визнано недійсним правочин про відбір в односторонньому порядку АТ "Укртрансгаз" природного газу ПрАТ "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" в обсязі 132 527,147 тис.куб.м, оформлений актом приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ № 163/02-14 від 25.12.2014, а також зобов'язано АТ "Укртрансгаз" поновити в обліку в підземному сховищі газу АТ "Укртрансгаз" природний газ ПрАТ "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" в об'ємі 132 527,147 тис.куб.м, про відбір якого було складено акт приймання-передачі природного газу при відборі з ПСГ № 163/02-14 від 25.12.2014. Вказане рішення суду не виконано АТ "Укртрансгаз", та, як зазначив Верховний Суд у постанові від 27.10.2021 у справі №910/10186/15, з матеріалів вказаної справи не вбачається, що боржником вчинялися дії, спрямовані на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а посилання щодо його невиконання з підстав неможливості поновити в обліку обсяги природного газу на рахунку зберігання за відсутності діючого договору на зберігання газу та відповідного рахунку зберігання не можуть вважатися поважними;
- рішення Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі №913/561/17, від 05.12.2017 у справі №913/872/17 та від 23.01.2018 у справі №913/873/17 відповідно до яких відбулась заміна сторін виконавчих проваджень, внаслідок чого ТОВ "ЙЕ Енергія" стало новим стягувачем по відношенню до ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот";
- акти приватного виконавця Пишного А. В. про передання майна стягувачу та акти приватного виконавця про вилучення та передачі майна стягувачу від 22.06.2021 та від 28.09.2021, відповідно до яких приватний виконавець передав позивачеві природний газ в сукупним обсягом 88 508,631 тис. куб.м, який є частиною 132 527,147 тис. куб.м природного газу, що належав на праві власності ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" та зберігався в підземному сховищі оператора газосховища - АТ "Укртрансгаз" .
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
15. У травні 2023 року ТОВ "ЙЕ Енергія" повернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до АТ "Івано-Франківськгаз" про визнання зобов'язання ТОВ "ЙЕ Енергія" перед АТ "Івано-Франківськгаз" в частині передачі газу у підземному сховищі обсягом 3 908 000.00 куб.м в лютому 2023 року припиненим належним виконанням.
16. Позов аргументовано тим, що зобов'язання позивача в частині передачі відповідачу природного газу в лютому 2023 обсягом 3 908 000,00 куб.м згідно з укладеним договором від 16.04.2020 №12А167/136-20 купівлі-продажу природного газу відбулось шляхом його передачі позивачем з підземного сховища АТ "Укртрансгаз" до замовника (відповідача по справі). Тому зобов'язання позивача є припиненим виконанням проведеним належним чином. Підтвердженням поставки газу позивач вважає торгові сповіщення через інформаційну платформу АТ "Укртрансгаз" від 28.02.2023 та акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 щодо передання позивачем відповідачу природного газу. Наголошує, що переданий відповідачу в лютому 2023 року природний газ у підземному сховищі належав на праві власності саме ТОВ "ЙЕ Енергія", що підтверджується договорами купівлі-продажу природного газу, рішеннями господарських судів, зокрема рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №910/10186/15, рішеннями Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі №913/561/17, від 05.12.2017 у справі №913/872/17, від 23.01.2018 у справі №913/873/17 та матеріалами виконавчих проваджень, зокрема актами приватного виконавця про вилучення та передачу майна стягувачу від 22.06.2021 та від 28.09.2021, відповідно до яких приватний виконавець передав позивачеві природний газ сукупним обсягом 88 508,631 тис. куб.м, який є частиною 132 527,147 тис. куб.м природного газу, що належав на праві власності ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" та зберігався в підземному сховищі оператора газосховища - АТ "Укртрансгаз".
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень
17. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2023 позов задоволено. Визнано зобов'язання ТОВ "ЙЕ Енергія" перед АТ "Івано-Франківськгаз" в частині передачі газу в підземному сховищі обсягом 3 908 000,00 куб.м в лютому 2023 року припиненим виконанням, проведеним належним чином.
18. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач на виконання умов договору та Кодексу ГТС вчинив усі необхідні дії для передання відповідачу 3 908 000,00 куб.м природного газу в лютому 2023 року, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 № РГК83000101, який підтверджує виконання господарської операції щодо передання позивачем та отримання відповідачем спірного обсягу газу з урахуванням приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, суд урахував рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №910/10186/15, постанову Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 910/10186/15, рішення Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі № 913/561/17, від 05.12.2017 у справі № 913/872/17, від 23.01.2018 у справі № 913/873/17 та акти приватного виконавця Пишного А. В., а також факт невиконання третьою особою вимог чинного законодавства щодо обліку спірного газу та виконання вказаних судових рішень. Суд критично оцінив доводи відповідача про необхідність укладення додаткового акта прийому-передачі спірного газу та вказав, що наявний у справі акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2023 № РГК83000101 є достатнім доказом, який свідчить про передачу спірного газу. Інших доводів щодо неможливості виконання позивачем свого обов'язку з передачі відповідачу природного газу у лютому 2023 року, окрім відсутності обсягів такого газу, третьою особою та відповідачем не наведено.
19. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2023 скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
20. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що передача природного газу в лютому 2023 року в спірному обсязі від позивача до відповідача в ПГС не відбулася, відповідно, право власності на природний газ до покупця не перейшло, у зв'язку з тим, що оператор газосховищ відхилив торгові сповіщення як позивача, так і відповідача, оскільки на рахунку зберігання ТОВ "ЙЕ Енергія" в газосховищі не обліковувався обсяг природного газу 3 000 908,00 куб.м.
21. Водночас суд апеляційної інстанції також звернув увагу на те, що сторонами не підписувався і матеріали справи не містять додаткового акта який повинен містити відомості щодо фактичного об'єму газу, що передається у ПСГ і погоджується з Оператором газосховищ, як це передбачено пунктом 3.4 договору.
22. Окрім того, вказав, що в матеріалах справи відсутні докази адміністрування АТ "Укртрансгаз" передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №910/10186/15, постановою Верховного Суду від 27.10.2021 у справі №910/10186/15, рішеннями Господарського суду Луганської області від 03.10.2017 у справі №913/561/17, від 05.12.2017 у справі №913/872/17, від 23.01.2018 у справі №913/873/17 та актів приватного виконавця Пишного А. В.
23. Звідси, вказав, що позивач належними і допустимими доказами не довів, що станом на дату підписання акта №РГК83000101 на рахунку зберігання ТОВ "ЙЕ Енергія" у підземних сховищах АТ "Укртрансгаз" обліковувався природний газ в обсязі 3 000 908,00 куб.м, зазначений в акті №РГК83000101, як переданий АТ "Івано-Франківськгаз". Такі докази у матеріалах справи відсутні.
24. Відповідно, дійшов висновку, що підписаний сторонами акт №РГК83000101 приймання-передачі природного газу не підтверджує отримання покупцем природного газу в обсязі 3 000 908,00 куб.м за договором купівлі-продажу природного газу від 16.04.2020 №12А167-136-20.
Касаційна скарга
25. Не погодившись постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "ЙЕ Енергія" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи касаційної скарги
26. У поданій касаційній скарзі ТОВ "ЙЕ Енергія", посилається на порушення судами попередніх інстанцій статей 3, 4, 15, 16, 525, 599, 626, 627, 628, 655, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої в пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
27. Зокрема, зазначає, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не врахував висновків:
28. Верховного Суду, викладених у постанові від 19.12.2023 у справі № 924/355/23, в результаті чого протиправно застосував Кодекс газосховищ, який не є актом цивільного законодавства, до правовідносин, які виникли з договору купівлі-продажу природного газу;
29. Верховного Суду, викладених у постанові від 19.12.2023 у справі № 918/337/23, відносно того, що зобов'язання вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання кредитор отримав можливість розпоряджатися виконаним на свій розсуд;
30. Також не врахував висновки та обставини, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 26.07.2016 у справі № 910/10186/15, в якій досліджувалося питання поновлення в підземному сховищі газу АТ "Укртрансгаз" обліку природного газу ПрАТ "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" в об'ємі 132 527,147 тис. куб.м, в результаті чого суд не зауважив, що газ у вказаному об'ємі фізично третьою особою не відбирався, отже, знаходиться в ПГС.
31. Скаржник наголошує, що у ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" був наявний ресурс (обсяг газу) в підземному сховищі газу АТ "Укртрансгаз", який в рамках примусового виконання судових рішень Господарського суду Луганської області від 3 жовтня 2017 року у справі № 913/561/17, від 5 грудня 2017 року у справі № 913/872/17 та від 23 січня 2018 року у справі № 913/873/17, передано приватним виконавцем ТОВ "ЙЕ Енергія" (як правонаступнику) сукупним обсягом 88 508,631 тис. куб.м, який є частиною 132 527,147 тис. куб. м природного газу, що належав на праві власності ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", і частина якого обсягом 3 908,00 тис. куб.м передана від ТОВ "ЙЕ Енергія" до АТ "Івано-Франківськгаз" згідно з укладеним договором від 16.04.2020 № 12А167-136-20.
32. Звідси вказує на безпідставність заперечень відповідача проти задоволення позовних вимог з посиланням на норми та процедури, передбачені Кодексом ГТС, щодо непогодження торгових сповіщень ТОВ "ЙЕ Енергія" про відчуження 3908,00 тис. куб.м на користь АТ "Івано-Франківськгаз", оскільки АТ "Укртрансгаз" безпідставно не відновило облік природного газу та, відповідно, не виконало судові рішення.
33. В частині пріоритетності норм ЦК України над нормами Кодексу газосховищ скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 06.11.2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18), від 13.09.2023 у справі № 308/11827/20 (провадження № 61-6970св23), від 23.11.2023 у справі № 641/8379/21.
34. Посилається на висновки Верховного Суду щодо стандартів доказування та принципу змагальності судового процесу, викладені у постановах від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (провадження № 12-57гс21), від 21.06.2023 у справі N 916/3027/21.
35. Також цитує загальні висновки Великої Палати Верховного Суду відносно способів захисту цивільних прав, наведені у постановах від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18), від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19), від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (провадження № 14-436цс19), від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (провадження № 14-98цс20) та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20).
Позиція інших учасників справи
36. Відповідач і третя особа подали відзиви, в яких не погоджують з доводами касаційної скарги, вважають їх безпідставними і необґрунтованими. Наголошують на правильності висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки підстав вважати зобов'язання ТОВ "ЙЕ Енергія" перед АТ "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" в частині передачі газу у підземному сховищі обсягом 3 908 000.00 куб.м в лютому 2023 року припиненим належним виконанням, позивач не довів. Просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій
37. Згідно з частинами 1 - 2, 4 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
38. Судові рішення у справі оскаржуються позивачем з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
39. Як уже зазначено вище, предметом розгляду в цій справі є вимога визнати припиненими належним виконанням зобов'язання ТОВ "ЙЕ Енергія" перед Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Івано-Франківськгаз" за договором від 16.04.2020 №12А167-136-20 купівлі-продажу природного газу в частині передачі газу в підземному сховищі обсягом 3 908 000.00 куб.м в лютому 2023 року.
40. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
41. За змістом статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
42. Згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
43. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
44. При цьому належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
45. Нормами глави 48 ЦК України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов'язання: виконання зобов'язання належними сторонами (ст. 527 ЦК України); виконання у належний спосіб (ст. 529 ЦК України - виконання зобов'язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов'язання (ст. 530 ЦК України); належне місце виконання зобов'язання (ст. 532 ЦК України), а також щодо належного предмета.
46. Згідно з частиною 1 статті 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
47. У постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 918/337/23 (яку цитує скаржник у касаційній скарзі та правовідносини в якій є подібними, до правовідносин цієї справи, яка розглядається), з посиланням на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05.04.2018 у справі № 914/1027/16, вказано, що: "зобов'язання вважається виконаним належним чином відповідно до умов договору, якщо боржник виконав його таким чином та способом, на які повинні були розраховувати обидві сторони, а за наслідками такого виконання кредитор отримав можливість розпоряджатися виконаним на свій розсуд".
48. Задовольняючи позовні вимоги в цій справі, суд першої інстанції виходив із того, що наявними в матеріалах справи доказами, зокрема торговим сповіщенням про відчуження на користь відповідача 3 908 000,00 куб.м природного газу, наявного у підземних сховищах АТ "Укртрансгаз", у лютому 2023 року, актом від 28.02.2023 №РГК83000101 приймання-передачі природного газу, підтверджується той факт, що позивач в рамках укладеного договору виконав зобов'язання та продав / передав відповідачеві 3 908 000,00 куб.м природного газу.
49. Натомість, суд апеляційної інстанції вказав на положення пункту 2.5 договору, в якому сторони погодили, що фактичний обсяг переданого покупцеві газу за договором визначається з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015, Кодексу газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 та Кодексу газосховищ, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2495, а також з огляду на заперечення відповідача та положення пунктів 2, 5 глави 1 розділу, пункту 7 глави 1 розділу VIII Кодексу газосховищ, вказав на те, що торгове сповіщення на відчуження обсягу 3 908 000,00 куб.м. на користь АТ "Івано-Франківськгаз" було відхилене АТ "Укртрансгаз" з причин недостатності обсягу природного газу на рахунку зберігання ТОВ "ЙЕ Енергія".
50. Також апеляційний господарський суд наголосив, що за змістом пункту 3.4 договору, у випадку передачі газу у ПСГ сторони складають додатково акт, який повинен містити відомості щодо фактичного об'єму газу, що передається у ПСГ і погоджується з Оператором газосховищ. Водночас, такий акт сторони не складали, не підписували, у матеріалах справи він відсутній.
51. Відповідно, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що підписаний сторонами акт від 28.02.2023 №РГК83000101 приймання-передачі природного газу не підтверджує отримання покупцем природного газу в обсязі 3 000 908,00 куб.м за договором.
52. Наведені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 19.12.2023 у справі № 918/337/23, у якій касаційний суд також наголошував на необхідності врахування відповідних положень укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу, в контексті передачі відповідачеві газу в підземному сховищі, а також можливості відповідача розпоряджатися придбаним ним газом за договором.
53. Окрім того, суд апеляційної інстанції також вказав на відсутність в матеріалах справи доказів адміністрування АТ "Укртрансгаз" передачі природного газу, що зберігається в газосховищі, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.12.2023 у справі № 918/337/23, від 19.12.2023 у справі № 924/355/23, в яких касаційний суд, з посиланням на висновки Верховного Суду, наведені в постанові від від 25.02.2020 у справі № 910/8845/19, вказав на обов'язок оператора газотранспортної системи здійснювати адміністрування передачі природного газу, у контексті переходу права власності на нього.
54. Стосовно доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.12.2023 у справі № 924/355/23, щодо порядку виконання договору застосував положення Кодексу газосховищ, в той час як таке питання регулюється положеннями ЦК України, Суд зазначає таке.
55. Так, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що висновки апеляційного суду щодо відсутності переходу права власності на природний газ у ПГС у спірному обсязі від позивача до відповідача мотивовані лише посиланням на Кодекс газосховищ. За правовою позицією Верховного Суду у справі № 924/355/23 таке питання регулюється положеннями ЦК України щодо порядку виконання договорів. Суд апеляційної інстанції застосовав положення розділу VIII Кодексу газосховищ, які визначають порядок направлення, підтвердження або відхилення торгових сповіщень, який, в свою чергу, не встановлюється положеннями ЦК України.
56. За наведеного, доводи скаржника про застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.12.2023 у справі № 918/337/23, від 19.12.2023 у справі № 924/355/23, спростовуються змістом постанови суду апеляційної інстанції та викладеним вище.
57. В цій частині Суд також вважає за необхідне звернутися до власних висновків, наведених у постанові від 20.06.2024 у подібній справі № 906/710/23, висновки в якій підлягають врахуванню на підставі частини 4 статті 300 ГПК України.
58. Стосовно доводів скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції обставин, установлених, зокрема, у справі №910/10186/15 (висновки ж з постанов Вищого господарського суду України не є такими, про які йдеться у частині 2 статті 287 ГПК України), а також обставин, установлених у справах №913/561/17, №913/872/17, №913/873/17 щодо наявності у газосховищі АТ "Укртрансгаз" спірного обсягу природного газу, власником якого наразі є ТОВ "ЙЕ Енергія", Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що апеляційний господарський суд не врахував / здійснив переоцінку встановлених у наведених справах обставин стосовно необхідності поновлення в газосховищі АТ "Укртрансгаз" обліку природного газу, в тому числі того, який позивач продав за договором відповідачеві.
59. Водночас, апеляційний господарський суд, з урахуванням предмета і підстав заявлених позовних вимог, суті спору між учасниками справи, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів виконання зобов'язання щодо фактичної поставки природного газу, в тому числі з урахуванням положень укладеного між сторонами договору (пункти 49-51 цієї постанови), а також необхідності адміністрування передачі природного газу (пункти 53 цієї постанови), на необхідності дослідження чого, як уже було зазначено, наголошував Верховний Суд у постановах від 19.12.2023 у справі № 918/337/23, від 19.12.2023 у справі № 924/355/23.
60. При цьому, як наголосив Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 у справі № 906/710/23 питання правомірності чи неправомірності дій оператора газосховищ щодо відхилення торгових сповіщень не входять до предмета доказування у цій справі, враховуючи предмет та підстави позову, а також склад учасників справи.
61. Стосовно доводів позивача, викладених у пункті 33 цієї постанови, колегія суддів наголошує, що наведені скаржником постанови не містять висновків щодо застосування положень Кодексу газосховищ та не відповідають критеріям подібності правовідносин, конкретизованих Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19. Водночас, відсутність суперечностей між застосованими судом апеляційної інстанції положеннями Кодексу газосховищ і ЦК України вже проаналізував Верховний Суд у постанові від 20.06.2024 у справі № 906/710/23 про що наведено вище.
62. Верховний Суд також відхиляє доводи позивача (пункт 34), що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову з недотримання стандартів доказування та з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, оскільки в цій частині аргументи касаційної скарги стосуються переважно питань, пов'язаних із встановленими обставинами справи та з оцінкою доказів у справі, а відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
63. При цьому, зважаючи на загальний характер висновків Верховного Суду щодо принципів змагальності судового процесу, викладених у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20, від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі N 916/3027/21 (на які посилається позивач), колегія суддів не вбачає жодної невідповідності висновків суду апеляційної інстанції висновкам суду касаційної інстанції в частині дослідження та надання оцінки доказам, доводам сторін, дотримання судом стандартів доказування, обґрунтованості судового рішення. Більше того, питання визнання зобов'язання в частині передачі природного газу припиненим належним виконанням у наведених скаржником справах № 904/1017/20, № 129/1033/13-ц, № 904/2104/19, № 16/3027/21 не досліджувалося. Звідси, посилання позивача на вказані постанови Верховного Суду визнаються необґрунтованими.
64. Декларативними та такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції визнаються посилання скаржника на загальні висновки Великої Палати Верховного Суду щодо способів захисту цивільного права чи інтересу (пункт 35), позаяк відповідні висновки не стосуються правовідносин, які склалися між учасниками цього спору, а також обраного позивачем способу захисту. Крім того, висновки суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивач не довів підставність своїх позовних вимог, а не тим, що він обрав неналежний / неефективний спосіб захисту.
65. Інші доводи касаційної скарги ТОВ "ЙЕ Енергія" у цій справі підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, також направлені на переоцінку встановлених у справі обставин, що виходить за межі касаційного розгляду, передбачені статтею 300 ГПК України, вирішального значення для правильного розгляду цієї справи не мають, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.
66. У зв'язку із наведеним вище, Суд враховує доводи відзиву відповідача і третьої особи на касаційну скаргу позивача в тій мірі, в якій вони узгоджуються з наведеним у даній постанові і з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
67. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
68. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 308 ГПК України). Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
69. Враховуючи наведені положення Закону та висновки, зроблені касаційним судом під час касаційного провадження у цій справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вирішила, що подана ТОВ "ЙЕ Енергія" касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Водночас прийнята у справі постанова відповідає правовим нормам, а тому не може бути змінена чи скасована.
Розподіл судових витрат
70. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 909/485/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил