03.07.2024 року м.Дніпро Справа № 908/2445/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.
секретар судового засідання:
представники сторін:
від позивача: Чиж С.С. - посвідчення адвоката № 000124 від 16.04.2018 р.
від відповідача: Фофанов Я.Л - посвідчення адвоката № ЗП001492 від 29.11.2017 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE)
на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2023 р.
( суддя Проскурякова К.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 11.12.2023 р.)
у справі
за позовом:
ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE)
( юридична адреса: Вільна економічна зона “Міжнародний аеропорт Шарджа”,
250 М2 Склад А2-037, П/С 123154, Шарджа - ОАЕ )
До відповідача:
Публічного акціонерного товариства “МОТОР СІЧ”
(пр. Моторобудівників, буд. 15, м. Запоріжжя, 69068 )
про розірвання контракту та зобов'язання повернути майно
1. Короткий зміст позовних вимог.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE) до Публічного акціонерного товариства “МОТОР СІЧ” про розірвання контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., та зобов'язання повернути майно.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що на підставі укладеного 01.11.2021 р. між компанією ЛІНКЕР (ФЗЕ) ( Продавець ) та Публічним акціонерним товариством “МОТОР СІЧ” ( Покупець ) Контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD), Позивач продав, а Відповідач придбав 8 (вісім) вертолітних двигунів за загальною сумою контракту 80 000,00 доларів США. Однак, Відповідач визначену Контрактом суму Позивачу не перерахував, а двигуни перебувають у фактичному володінні та користуванні Відповідача. Посилаючись на п. 9.1. ст. 9 Контракту Позивач звернувся до господарського суду відповідно до чинного законодавства України задля захисту своїх прав та інтересів та просить суд розірвати контракт №1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. та зобов'язати Відповідача повернути майно відповідно до вимог ст. ст. 509, 526, 530, 598, 611, 626, 629, 651, 653, 655, 692, 697, 712 ЦК України, ст. ст. 188, 193 ГК України. Посилаючись на правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18 стверджує, що оскільки Відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати вартості поставленого товару у передбачений Контрактом строк, тобто Позивач не отримав те, на що розраховував при укладенні спірного Контракту (кошти за поставлений товар) у строк, що був передбачений Контрактом, а тому Позивач втратив інтерес до подальшого можливого виконання Покупцем свого зобов'язання та набув право захистити свої права як сторона зобов'язального правовідношення шляхом його припинення у передбачений законом спосіб. Оскільки Відповідач істотно порушив умови договору, прострочивши оплату за поставлений Продавцем товар відповідно до умов Контракту та його розірвання у судовому порядку, Позивач має право витребувати це майно від Покупця.
Відповідач проти позову заперечив, вказавши у відзиві на позовну заяву, що комерційна діяльність між Позивачем та Відповідачем ведеться більш ніж 5 років. Відповідач погодив із Позивачем надання послуг з капітального ремонту 8 одиниць двигунів ТВЗ-117 ВМ сер.02 ( № № 7087882702063, 7087882702064, 7087882702065. 7087882702066, 7087882702067, 7087882702068, 7087882302014, 7087882302018 ). Для надання цих послуг ( ввозу-вивозу двигунів на територію України ) потрібно здійснити отримання дозволу Державної служби експортного контролю України ( надалі - ДСЕКУ ), отримання якого займає дуже довгий час ( від 3-х місяців ). З метою якомога швидшого виконання цієї послуги з ремонту двигунів між компаніями було погоджено контракт на імпорт двигунів, та контракт на продаж відремонтованих двигунів. Отримання дозволу ДСЕКУ на експорт двигунів передбачалось під час виконання їх ремонту на підприємстві. Для виконання вказаного ремонту між АТ "МОТОР СІЧ" та компанією ЛІНКЕР (ФЗЕ) було підписано контракт № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. ( з Додатком № 2 від 11.11.2021 р. ) на придбання восьми двигунів за ціною 10 000 доларів США за одиницю. Окремо між сторонами було підписано контракт № 1323/658-Е21-211-АЕ784(FTD) від 07.09.2021 р. ( з Додатком № 6 від 16.12.2021 р. ) на їх зворотній продаж за ціною 194 000 доларів США за одиницю. У січні 2022 року вказані двигуни були завезені на територію Відповідача. У зв'язку з існуванням партнерських відносин між двома компаніями Позивач не наполягав на терміновому виконанні оплати придбаних Відповідачем двигунів. Зазначені двигуни у кількості 8 одиниць були відремонтовані та готові до відвантаження за контрактом продажу у грудні 2022 р., але Позивач так і не надав необхідний оригінал Сертифікату кінцевого споживача задля можливості отримання дозволу на експорт в ДСЕКУ. Передплат зі сторони Позивача по контракту № 1323/658-Е21-211-АЕ784(FTD) від 07.09.2021 р. на продаж двигунів не надходило. Оригінал Сертифікату кінцевого споживача теж не надходив від Позивача на адресу Відповідача. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 в Україні було введено воєнний, який було продовжено до теперішнього часу. 24.02.2022 р. Правління Національного банку України, з метою надійності та стабільності функціонування банківської системи, прийняло постанову "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" № 18, якою визначено основні правила роботи банків в умовах війни. Починаючи з січня 2023 року Відповідач намагався виконати оплату Позивачу придбаних за контрактом № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. ( Додаток № 2 від 11.11.2021 р. ) двигунів, але жоден банк-партнер ( АТ “ПУМБ”, АТ “Укрексімбанк” ) не змогли виконати цей платіж, тому що на основі внутрішніх банківських розслідувань було виявлено, що компанія Позивача раніше мала фінансові операції ( або вела комерційну діяльність ) з компаніями країни агресора (рф). У квітні 2023 року, з метою виконання чергової спроби оплати через інший банк (ПАТ "МТБ БАНК"), між Позивачем та Відповідачем було погоджено (підписано) додаткову угоду до контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. Однак і ця спроба оплати не завершилась успіхом через відмову пропуску платежу банком-кореспондентом, що підтверджується копією листа ПАТ "МТБ БАНК", вих. № 08/112-0/04 від 30.05.2023 р. та SWIFT-повідомлення. Офіційного листування з компанією Позивача по цим двигунам не велося, окрім телефонних перемовин. Посилаючись на ч. 1 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України стверджує, що АТ “МОТОР СІЧ” з об'єктивних причин не виконало умови контракту у зв'язку з дією непереборних обставин. На даний час Відповідач шукає інший варіант з метою виконання оплати за придбані двигуни на адресу Позивача. Вважає, що задоволення позову у цій справі про розірвання контракту та зобов'язання повернути майно є неможливим, оскільки придбані АТ “МОТОР СІЧ” двигуни за контрактом № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. вже капітально відремонтовані, тобто відбулось поліпшення майна ( двигунів ), яке неможливо відокремити від майна без завдання йому шкоди. Просить у задоволенні позову відмовити.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.12.2023 р. у справі № 908/2445/23 у задоволенні позову відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2023 р. по справі № 908/2445/23 з підстав, викладених у цій апеляційній скарзі та ухвалити нове рішення, яким - задовольнити позовні вимоги компанії ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE)) про розірвання контракту № 1323/658-I21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., укладений між компанією ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE)) та Публічним акціонерним товариством “МОТОР СІЧ”, а також витребувати у Публічного акціонерного товариства “МОТОР СІЧ” та передати компанії ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE)) шляхом вилучення вісім двигунів ( тип - ТВЗ-117ВМ серії 02; номери - 7087882702063, 7087882702064, 7087882702065, 7087882702066, 7087882702067, 7087882702068, 7087882302014, 7087882302018; рік випуску - 1997 р.), вартість яких згідно з Додатком № 2 до контракту № 1323/658-I21- 226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. складає 80 000,00 доларів США.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та незаконним через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам справи, ухвалене без врахування висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Водночас, на думку Скаржника, посилання суду першої інстанції на те, що Позивач не надав до суду доказів того, що після 22.02.2022 р. він звертався до Відповідача з вимогами про термінове здійснення платежу за Контрактом, сплати штрафних санкцій або розірвання контракту - є безпідставними та необґрунтованими.
При цьому Скаржник зазначає, що укладення Додаткової угоди щодо зазначення реквізитів сторони, які до того часу фактично змінилися, є лише реалізацією вимог договору, який на той час не був припинений чи розірваний його сторонами. Відповідно Позивач та Відповідач підписали Додаткову угоду лише і виключно щодо того, що станом на 24.04.2023 р. у Позивача з'явились нові банківські реквізити. Ніяких інших змін до Контракту, зокрема, про те, що проведення платежу за реквізитами Позивача та у строк, визначений у первинному тексті Контракту, є неможливим, чи про те, що Позивач надав Відповідачу можливість здійснити платіж за новими банківськими реквізитами поза встановлений Контрактом строк, не було внесено. Більш того, до моменту укладення Додаткової угоди, банківські реквізити, які були зазначені у Контракті, були чинними та Відповідач мав можливість протягом 45 днів ( як прописано у контракті ) перерахувати кошти за тими ж реквізитами, однак згадав про оплату лише через рік після того, як строк на перерахування коштів закінчився. Відповідно, висновки суду першої інстанції про те, що змінивши банківські реквізити Додатковою угодою, Позивач нібито фактично погодився з тим, що проведення платежу за його реквізитами та у строк, визначений у первинному тексті Контракту, є неможливим, тим самим надавши Відповідачу можливість здійснити платіж за новими банківськими реквізитами поза встановлений контрактом строк - є такими, що не відповідають встановленим обставинам справи та є нічим іншим, як довільним тлумаченням судом першої інстанцій існуючих договірних умов.
Скаржник наголошує на тому, що Відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати вартості поставленого товару у передбачений Контрактом строк, тобто Позивач не отримав те, на що розраховував при укладенні спірного Контракту ( кошти за поставлений товар ). Важливим і суттєвим для Позивача у даному випадку не лише сам факт неоплати товару, але й нездійснення його саме у строк, що був передбачений Контрактом, оскільки його очікування при укладенні Контракту передбачали одержання такої оплати у межах відповідного періоду часу, що й було відображено відповідними умовами Контракту. Як наслідок нездійснення своєчасної оплати Відповідачем за отриманий ним товар, Позивач втратив інтерес до подальшого ( понад установлений Контрактом строк ) можливого виконання Покупцем свого зобов'язання з також оплати та відповідно набув права захистити свої права як сторона зобов'язального правовідношення шляхом його припинення у передбачений законом спосіб. А тому Відповідач істотно порушив умови договору, що й було підставою для його розірвання у судовому порядку.
Скаржник вважає висновки суду першої інстанції про те, що надані Відповідачем докази того, що він за згодою Позивача в розумний строк намагався здійснити платіж хоча і за межами визначеного Контрактом строку ( до 22.02.2022 р. ) і тим самим виконати умови Контракту, є нібито більш вірогідними ніж доводи та докази Позивача, що Відповідач порушив умови Контракту - є такими, що не відповідають встановленим обставинам справи. Крім того, судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: ст. 530, 651 ЦК України.
Скаржник зазначає, що доказів оплати в передбачений договором строк матеріали справи не містять. Це, згідно чинного законодавства, є прямою і беззаперечною підставою для Позивача вимагати не оплати, інтерес до якої він втратив, а повернення товару. Тому причини неможливості зарахування будь-яких коштів, направлених Відповідачем після закінчення договірного строку, для Позивача не мають жодного значення, а твердження суду фактично є намаганням перекласти на Позивача провину Відповідача у несвоєчасності виконання останнім свого обов'язку з оплати.
На переконання Скаржника контракт № 1323/658-Е21-211-АЕ784 (РТО) від 07.09.2021 р. не має жодного відношення до контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (РТО) від 01.11.2021 р. Ці контракти регулюють зовсім різні правовідносини. Більш того, вищезазначені контракти не містять жодного посилання, яке б пов'язало їх між собою. Контракт № 1323/658-І21-226-АЕ784 (РТО) від 01.11.2021 р. містить чіткі умови, відповідно до яких вісім двигунів (тип - ТВЗ-117ВМ серії 02; номери - 7087882702063, 7087882702064, 7087882702065, 7087882702066, 7087882702067, 7087882702068, 7087882302014, 7087882302018; рік випуску - 1997 р.) мали бути поставлені Позивачем Відповідачу та оплачені останнім у строк до 22.02.2022 р., тобто ще до введення в Україні воєнного стану, однак Відповідач в установлений Контрактом строк свої зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав. Відповідно, будь-яке зазначення Відповідача та суду першої інстанції про факт існування контракту 1323/658-Е21-211-АЕ784 (ГТР) від 07.09.2021 р. не має жодного відношення до предмету чи підстав позову та розгляд судом цієї господарської справи, і не повинне було взято до уваги в контексті такого розгляду, а тому повністю необґрунтованим є посилання суду першої інстанції на відсутність доказів здійснення оплати за Контрактом № 1323/658-Е21-211-АЕ784 (ГТР) від 07.09.2021 р..
Відтак, на думку Скаржника, Позивач, відповідно до самостійної підстави, передбаченої частиною 2 ст. 697 ЦК України, має право витребувати майно від Відповідача, оскільки останній прострочив оплату за нього. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 р. у справі № 910/8662/20, яку суд першої інстанції залишив без уваги. Спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли саме з договірних зобов'язань між ними, які ( у вигляді своєчасної і повної оплати за проданий товар ) не було виконано стороною цих зобов'язань ( Відповідачем ). Чинним законодавством України передбачено право Продавця такого зобов'язання витребувати майно від Покупця за умови прострочення оплати за нього. Більш того й вина Відповідача повністю доведена, а саме: останнім не було приєднано жодного доказу на підтвердження здійснення оплати за двигуни у строк, встановлений Контрактом, тобто Відповідач не вжив всіх залежних від нього заходів щодо виконання зобов'язання.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від Публічного акціонерного товариства “МОТОР СІЧ” надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, Товариство посилається на те, що між Позивачем та Відповідачем було погоджено контракт на придбання двигунів. У січні 2022 року вказані двигуни за контрактом № 1323/658-121-226-AE784(FTD) від 01.11.2021 р. були завезені на територію Відповідача. У зв'язку з існуванням партнерських відносин між двома компаніями, Позивач не наполягав на терміновому виконанні оплати придбаних Відповідачем двигунів. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні було введено воєнний стан, який було продовжено до теперішнього часу. Правління Національного банку України, з метою надійності та стабільності функціонування банківської системи, прийняло постанову "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" № 18 (далі - Постанова), якою визначено основні правила роботи банків в умовах війни. Починаючи з січня 2023 року Відповідач намагався виконати оплату Позивачу придбаних за контрактом ( № 1323/658-121-226-AE784(FTD) від 01.11.2021 р., Додаток № 2 від 11.11.2021 р. ) двигунів, але жоден банк-партнер ( АТ «ПУМБ», АТ «Укрексімбанк» ) не зміг виконати цей платіж, адже на основі внутрішніх банківських розслідувань було виявлено, що компанія Позивача раніше мала фінансові операції (або вела комерційну діяльність) з компаніями країни агресора (рф). Таким чином, АТ «МОТОР СІЧ» було вжито всіх залежних від нього заходів для оплати вартості авіаційних двигунів придбаних за контрактом № 1323/658-121-226-AE784 (FTD) від 01.11.2021 р., проте з об'єктивних та не переборних підстав, наведених вище, виконати таке грошове зобов'язання Відповідач не зміг.
Крім того, у відзиві Товариство посилається на те, що право власності на авіаційні двигуни, поставлені АТ «МОТОР СІЧ» в рамках контракту № 1323/658-I21-226-AE784(FTD) від 01.11.2021 р. компанією ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE)) перейшло до АТ «МОТОР СІЧ» на підставі ст. 334 ЦК України, тобто з дати поставки майна. Згідно вимог ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Отже, АТ «МОТОР СІЧ» є законним набувачем та власником авіаційних двигунів, підстав повертати які навіть в умовах прострочення оплати їх вартості, законом не передбачено.
Товариство також вказує на те, що сам Позивач, уклавши Додаткову угоду № 1 від 24.04.2023 р. до спірного Контракту, якою було змінено банківські реквізити сторін, мав змогу, діючи розсудливо та добросовісно, з'ясувати причини неможливості зарахування коштів на його рахунок банками-кореспондентами та повідомити про це Відповідача. Проте він не надав суду доказів вчинення таких дій, а також того, що вказане сталося з вини Відповідача.
Крім того, Товариство акцентує увагу суду на тому, що відносно ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE)) Сполученими Штатами Америки введені санкції 23.02.2024 р., у зв'язку з тим, що зазначена компанія пов'язана з Російською Федерацією.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи № 908/2445/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE) на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2023 р. у справі № 908/2445/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 908/2445/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE) на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2023 р. у справі № 908/2445/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.04.2024 р..
У судовому засіданні 10.04.2024 р. по справі оголошено пререву до 03.07.2024 р.
У судовому засіданні 03.07.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
01.11.2021 р. між компанією ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE) ( Об'єднані Арабські Емірати, надалі - Позивач або Продавець ) та Публічним акціонерним товариством “МОТОР СІЧ” ( Україна, надалі - Відповідач або Покупець ) було укладено Контракт № 1323/658-I21-226-АЕ784 ( FTD ) ( текст Контракту викладено російською та англійською мовами, проте Позивачем надано суду копію нотаріально засвідченого перекладу цього Контракту та додатків до нього українською мовою ).
Відповідно до п. 1.1. ст. 1 Контракту Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується купити авіаційні двигуни, що були у використанні, а також комплектувальні частини до авіаційних двигунів, які мають напрацювання і потребують капітального ремонту, відповідно до Додатків до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною.
Згідно з п. 1.2. ст. 1 Контракту вказані авіаційні двигуни, а також комплектуючі до авіаційних двигунів надалі іменуватимуться як ДВИГУН/ДВИГУНИ та ПКІ.
Відповідно до п. 1.3. Контракту, Продавець гарантує, що на момент постачання та здійснення оплати ДВИГУН/ДВИГУНИ: є його власністю на законних підставах; не є обтяженими будь-якими правами третіх осіб, не є предметом судового та /або досудового спору, не арештований, не перебуває під іншою забороною, вільний від будь-яких боргів та вимог третіх осіб.
Пунктом 2.1. ст. 2 Контракту визначено, що Продавець постачатиме Покупцю ДВИГУНИ та ПКІ на умовах постачання СРТ, м. Запоріжжя/міжнародний аеропорт Бориспіль/порт м. Одеса, Україна ( Інкотермс, ред. 2010 р. ) протягом 180 календарних днів від дати підписання контракту з наданням усіх потрібних митних, транспортних і товаросупровідних документів.
Датою поставки ДВИГУНІВ та ПКІ буде вважатися дата оформлення накладної ( пункт 2.2. ст. 2 Контракту ).
Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Контракту ціна ДВИГУНІВ та ПКІ мається на увазі на умовах поставки СРТ, м. Запоріжжя, міжнародний аеропорт Бориспіль/порт м. Одеса, Україна ( Інкотермс, ред. 2010 р. ) та охоплює пакування, маркування, навантаження, розміщення та кріплення.
Згідно п. 3.2. ст. 3 Контракту ціна одного ДВИГУНА та однієї одиниці ПКІ і загальна вартість контракту встановлюється у доларах США і вказується у Додатках до цього Контракту.
Згідно ст. 4 Контракту платіж у розмірі 100 % (сто відсотків) вартості ДВИГУНІВ та ПКІ буде перерахований Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний у розділі 13 цього Контракту, протягом 45 ( сорока п'яти ) календарних днів від дати підписання “Протоколу зовнішнього огляду двигунів”.
Пунктом 7.2 тракту передбачено, що у випадку порушення Покупцем умов платежу, зазначених у статті 4 цього Контракту, Покупець має право нарахувати на Продавця штрафні санкції у розмірі 0,01 % в день від несплачених у строк сум. Разом з тим в нотаріальному перекладі українською мовою наданому Позивачем вказаний пункт 7.2. Контракту викладено наступним чином: "У разі порушення Покупцем умов платежу, вказаних у статті 4 цього Контракту, Продавець має право нарахувати на Покупця штрафні санкції у розмірі 0,01% (одна сота відсотка) на день від невиплачених у строк сум."
Згідно п. 7.3 сплата штрафу не звільняє Сторону від обов'язку продовжувати виконання Контракту.
7.4. В період дії форс-мажорних обставин штрафи не стягуються.
Пунктом 8.1. ст. 8 Сторони домовилися, що під форс-мажорними обставинами вони розуміють надзвичайні, невідворотні, непередбачувані і непереборні обставини, наслідком яких є неможливість протягом певного часу частково або повністю виконувати зобов'язань за цим Контрактом. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань, виконання яких стало неможливим внаслідок дії форс-мажорних обставин (за винятком зобов'язань, термін виконання яких настав до дати виникнення таких обставин), пропорційно до часу дії форс-мажорних обставин, при цьому строк виконання всіх зобов'язань за контрактом збільшується пропорційно часу, протягом якого діятимуть такі обставини. Після припинення дії форс-мажорних обставин, всі перенесені зобов'язання підлягають виконанню у порядку, передбаченому цим Контрактом з урахуванням пропорційності продовження моменту їх виконання на період дії форс-мажорних обставин. Доказом настання форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України або Регіональної торгово-промислової палати постраждалої Сторони. У разі існування форс-мажорних обставин понад три місяці будь-яка Сторона має право ініціювати розірвання Контракту.
Пунктом 9.1. ст. 9 Контракту визначено, що усі спори чи претензії, що випливають з, або пов'язані з цим Контрактом, включно із спорами щодо його чинності, порушення, розірвання чи нікчемності, вирішуються у господарському суді відповідно до чинного законодавства України.
У п. 11.1. ст. 11 Контракту вказано, що цей Контракт набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками Сторін і діє до 31.12.2023 р.”.
Відповідно до п. 11.2. Контракту кожній із Сторін надано право розірвати цей Контракт до закінчення його дії шляхом направлення письмового повідомлення: а) якщо інша Сторона не виконує якої-небудь істотної умови цього Контракту; б) за рішенням суду”.
Згідно з п. 11.3. ст. 11 Контракту у разі розірвання Контракту його положення залишатимуться чинними до остаточного виконання зобов'язань.
Згідно Додатку № 2 від 11.11.2021 р. до Контракту № 1323/658-I21-226-АЕ784 (FTD) - Специфікація ДВИГУНІВ, ціна і загальна сума Додатку, підлягали поставці Відповідачу: 8 двигунів ТВЗ-117ВМ серії 02, 1997 року випуску, за ціною за кожен двигун у доларах США - 10 000 (десять тисяч), а разом на суму 80 000 ( вісімдесят тисяч ) доларів США, за № №: 7087882702063, 7087882702064, 7087882702065, 7087882702066, 7087882702067, 7087882702068, 7087882302014, 7087882302018.
Загальна сума за цим Додатком № 2 та загальна сума контракту становить: 80 000,00 (вісімдесят тисяч) доларів США. Вантажовідправником ДВИГУНІВ буде LINKER (FZE) Міжнародний аеропорт Шарджа”, зона SAIF, ОАЕ, П/С 123154. ПРОДАВЕЦЬ поставить ПОКУПЦЮ ДВИГУНИ на умовах постачання СРТ, м. Одесса, Україна (Інкотермс, ред. 2010 р.).
Також 11.11.2021 р. Продавцем виписано на ім'я Платника - АТ "Мотор Січ" податкову накладну № LN0021-00000080, з умовою 100% оплати відповідно до: Додатку №2 до Контракту №1323/658-I21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., на загальну суму 80 000, 00 доларів США.
Відповідно до пакувального листа, що є супровідним документом до вантажу, від 11.11.2021 р. до рахунку № LN0021-00000080 від 11.11.2021р. Вантажовідправником визначено LINKER (FZE), а Вантажоодержувачем - ПАТ "Мотор Січ", здійснено пакування у 8 дерев'яних ящиків ( 245 х 105 х 105 см ) кожен. Загальна кількість товару за цим Пакувальним листом становить - 8 шт. Загальна вага нетто - 2 407,2 кг. Загальна вага брутто - 4 800,0 кг. Загальна кількість вантажних місць - 8.
За коносаментом № HLCUDX3211236518 Позивач ( Продавець, Вантажовідправник) 02.01.2022 р. відправив на адресу Відповідача ( Покупця, Вантажоодержувача) з порту ДЖЕБЕЛЬ АЛІ до порту вивантаження - ОДЕСА, судном TYNDALL, номер рейсу 2150W, "1 КОНТ. 4О'Х8'6" ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ SLAC* 9 КОРОБОК ЛОПАТІ НЕСУЧОГО ГВИНТА, ДВИГУНИ, вагою брутто 6 520,00 кг." Оригінал коносаменту передано 10.01.2022р.
Таким чином, Позивач у строк, зазначений у п. 2.1. ст. 2 Контракту (протягом 180 календарних днів від дати підписання Контракту), поставив Відповідачу 8 ДВИГУНІВ, які вказані у Додатку № 2.
На підтвердження отримання Відповідачем вказаних двигунів Покупцем та Продавцем складено та підписано 08.01.2022 р. вісім Протоколів зовнішнього огляду двигунів, в яких зазначено, що комісією у складі: представника ЕО Курта А.В., представника ПАТ “МОТОР-СІЧ” Агеєв Є.П. у період з 07.01. до 08.01.2022 р. виконані роботи із зовнішнього огляду двигунів ТВЗ-117ВМ с. 02: № 7087882702063, № 7087882702064, № 7087882702065, № 7087882702066, № 7087882702067, № 7087882702068, № 7087882302014 № 7087882302018, та зафіксовано комплектацію та стан двигунів, контейнерів, пакування, вузлів кріплення.
Отже, відповідно до ст. 4 Контракту, Відповідач повинен був перерахувати 100 % (сто відсотків) вартості вищевказаних вісьмох двигунів на розрахунковий рахунок Позивача протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів від дати підписання “Протоколу зовнішнього огляду двигунів” (08.01.2022р.), тобто до 22.02.2022р. включно.
З пояснень представників сторін вбачається, що між ними відсутній спір щодо обставин відправлення та отримання Відповідачем зазначених вище двигунів, термінів, повноти та якості поставки. Також Відповідач не заперечує, що він в строк до 22.02.2022 р. не здійснив оплату за придбані двигуни.
24.04.2023 р. між Позивачем та Відповідачем було погоджено та підписано додаткову угоду № 1 до контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., якою сторони змінили пункти 13.1 та 13.2 Контракту, зазначивши свої нові банківські реквізити, з яких та на які буде здійснюватися платіж за Контрактом, в тому числі визначили банк-кореспондент Bank of New York Mellon Corporation.
При цьому пунктом 2 Додаткової угоди від 24.04.2023 р. визначено, що "Решта умов Контракту №1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021р., яких не стосується ця Додаткова угода, залишаються незмінними та Сторони підтверджують за ними свої зобов'язання".
На виконання Додаткової угоди № 1 від 24.04.2023 р. до Контракту від 01.11.2021 р. Відповідач намагався 12.05.2023 р. здійснити платіж на користь Позивача за новими банківським реквізитами, але листом від 30.05.2023 р. № 08/112-0/04 ПАТ "МТБ БАНК" повідомив відповідача про те, що 12.05.2023 р. ПАТ “МТБ БАНК” було проведено платіжне доручення №13735489 від 12.05.2023 за наступними реквізитами: Платник - ПАТ “МОТОР СІЧ”, Код ЄДРПОУ платника - 14307794, Сума - 80 000,00 доларів США, Призначення платежу - "GDE: Payment for engine as per Contract No. 1323/658-І21-226-AE784(FTD) dd. 01.11.21, App. 2 dd. 11.11.21.,/AE 120330000019101025084 LINKER FZE UNITED ARABEMIRATES /SHARJAH/ SHARJA H INTERNATIONAL AIRPORT, SAIF-ZONE." 24.05.2023 платіж в сумі 79 967,55 доларів США було повернуто на рахунок Платника по причині відмови в проведенні платежу BANK OF AMERICA за внутрішньою політикою Банку."
Крім цього, вже під час розгляду цієї справи судом, Відповідач повторно 10.11.2023 р. подав до ПАТ "МТБ БАНК" платіжне доручення в іноземній валюті № 719309 від 08.11.2023р.на суму 80 000,00 дол. США щодо перерахування на рахунок LINKER (FZE) № АЕ120330000019101025084, Bank: Mashreq Bank, Sharjah branch, Sharja U.A.E, SWIFT cjde BOMBLAED зазначений у додатковій угоді № 1 від 24.04.2023 р. до Контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021р., з призначенням платежу: "Платіж за двигуни відповідно до Контракту №1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. та додатку №2 від 11.11.2021р.".
Згідно меморіального ордеру № 33753632 від 10.11.2023 р. банк здійснив перерахування вказаних коштів у сумі 80 000,00 дол. США на рахунок № 15002009315901 у банку-кореспонденті Bank of New York Mellon Corporation з призначенням платежу: "Платіж за двигуни відповідно до Контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. та додатку № 2 від 11.11.2021 р. на рахунок № АЕ120330000019101025084 LINKER (FZE). Однак, 23.11.2023 р. листом № 08/ЗВ1/74-08/ЗВ1 ПАТ "МТБ БАНК" надав Довідку про те, що платіж в іноземній валюті на компанію LINKER FZE, Об'єднані Арабські Емірати на суму 80 000,00 доларів США згідно Контракту № 1323/658-І21-226-AE784(FТD) від 01.11.2021 р. був повернутий 17.11.2023 р. банком-кореспондентом Bank of New York Mellon Corporation у зв'язку з внутрішню політикою банка-кореспондента. SWIFT-повідомлення додається.
Посилаючись на на п. 9.1. ст. 9 Контракту, а також те, що Покупець визначену Контрактом суму Продавцю не перерахував, а двигуни перебувають у фактичному володінні та користуванні Відповідача, Позивач звернувся до господарського суду та просить суд розірвати контракт № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. та зобов'язати Відповідача повернути майно відповідно до вимог ст. ст. 509, 526, 530, 598, 611, 626, 629, 651, 653, 655, 692, 697, 712 ЦК України, ст. ст. 188, 193 ГК України.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Рішення суду про відмову у задоволені позовних вимог мотивоване передчасністю заявленої позовної вимоги про розірвання Контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., оскільки зобов'язання за Контрактом здійснити перерахування коштів на рахунок Позивача, неодноразово вчинялося АТ "Мотор Січ", але не зарахування коштів на рахунки Позивача сталося через блокування проходження платежу банками-кореспондентами. При цьому, Позивач ( Кредитор ) після укладання Додаткової угоди щодо зміни банківських реквізитів та спроби Відповідача здійснити платіж на користь Позивача, який був заблокований банком-кореспондентом, не вжив розумних та достатніх заходів для того, щоб Відповідач ( Боржник ) міг виконати свій обов'язок з оплати вартості двигунів. Таким чином виконання зобов'язання Відповідачем з оплати 80 000,00 дол. США за Контрактом № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., є таким, що відстрочене на час прострочення кредитора.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання Контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., укладеного між ЛІНКЕР ( ФЗЕ ) (LINKER (FZE) і ПАТ “МОТОР СІЧ”, та зобов'язання повернути майно.
Предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції про відмову у задоволені позовних вимог.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги і зокрема підстав для розірвання угоди, ЛІНКЕР (ФЗЕ) посилається на те, що Відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати вартості поставленого товару у передбачений Контрактом строк, тобто Позивач не отримав те, на що розраховував при укладенні спірного Контракту ( кошти за поставлений товар ). Як наслідок нездійснення своєчасної оплати Відповідачем за отриманий ним товар, Позивач втратив інтерес до подальшого ( понад установлений Контрактом строк ) можливого виконання Покупцем свого зобов'язання з оплати. А тому Відповідач істотно порушив умови договору, що й було підставою для його розірвання у судовому порядку.
Стосовно наведних доводів апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між компанією ЛІНКЕР ( ФЗЕ ) ( Продавець ) та Публічним акціонерним товариством “МОТОР СІЧ” ( Покупець ) виникли на підставі Контракту від 01.11.2021 р. № 1323/658-I21-226-АЕ784 ( FTD ), за яким Позивачем як Продавцем здійснено поставку обумовленого цим контрактом товару Покупцю на визначених умовах і строк.
У цьому контракті сторони передбачили умову, за якою усі спори чи претензії, що випливають з, або пов'язані з цим Контрактом, включно із спорами щодо його чинності, порушення, розірвання чи нікчемності, вирішуються у господарському суді відповідно до чинного законодавства України ( п. 9.1. ст. 9 Контракту ).
Відповідно до ст. 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2).
Згідно з частиною 1 ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2). Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 4).
У частинах 1, 2 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з частиною 1 ст. 530 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому положення частини 7 ст. 193 ГК і ст. 525 ЦК встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
За загальними умовами виконання зобов'язання, що містяться у ст. 526 ЦК, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( частина 1).
За змістом ст. 202 ГК і ст. 599 ЦК зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (частина 1 ст. 611 ЦК).
Відповідно до частини 2 ст. 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
При вирішенні спору у цій справі судом попередньої інстанції відповідно до положень ст. 9 Конституції України, ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право» також було застосовано, у тому числі Конвенцію Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу від 11.04.1980 р., відповідно до пункту 1 ст. 63, ст. 64 якої продавець може заявити про розірвання договору, якщо невиконання покупцем будь-якого з його зобов'язань за договором або за цією Конвенцією є істотним порушенням договору, або якщо покупець не виконує протягом додаткового строку, встановленого продавцем, свого зобов'язання сплатити ціну чи прийняти поставку товару, або заявляє про те, що він не зробить цього протягом встановленого таким чином строку.
Ст. 25 зазначеної Конвенції передбачає, що порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для іншої сторони, що остання значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, крім випадків, коли сторона, що порушила договір, не передбачала такого результату, і розумна особа, що діє в тій самій якості за аналогічних обставин, не передбачала б його, а у статті 26 встановлено, що заява про розірвання договору має чинність лише в тому разі, якщо вона зроблена іншій стороні шляхом повідомлення.
Судом попередньої інстанції установлено, що з урахуванням положень ст. 4 Контракту строк оплати товару Покупцем є таким, що настав ( оплата здійснюється протягом 45 ( сорока п'яти ) календарних днів з дати підписання Протоколу зовнішнього огляду двигунів) - до 22.02.2022 р. включно. Проте, до цієї дати Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав.
Разом з тим, матеріали справи безумовно свідчать про те, що Відповідач неодноразово намагався здійснити платіж на користь Позивача у розмірі 80 000,00 дол. США, ініціював переказ в іноземній валюті на відповідні рахунки Позивача, відповідними банківськими установами України платіжні інструкції Відповідача були прийняті до виконання, але Відповідач не отримав вказані кошти виключно через те, що банки-кореспонденти заблокували подальше проходження цих платежів на користь Позивача.
Так, на виконання Додаткової угоди № 1 від 24.04.2023 р. до Контракту від 01.11.2021 р. Відповідач намагався 12.05.2023 р. здійснити платіж на користь Позивача за новими банківським реквізитами, але листом від 30.05.2023 р. № 08/112-0/04 ПАТ "МТБ БАНК" повідомив Відповідача про те, що 12.05.2023 р. ПАТ “МТБ БАНК” було проведено платіжне доручення № 13735489 від 12.05.2023 р. за наступними реквізитами: Платник - ПАТ “МОТОР СІЧ”, Код ЄДРПОУ платника - 14307794, Сума - 80 000,00 доларів США, Призначення платежу - "GDE: Payment for engine as per Contract No. 1323/658-І21-226-AE784(FTD) dd. 01.11.21, App. 2 dd. 11.11.21.,/AE 120330000019101025084 LINKER FZE UNITED ARABEMIRATES /SHARJAH/ SHARJA H INTERNATIONAL AIRPORT, SAIF-ZONE." 24.05.2023 р. платіж в сумі 79 967,55 доларів США було повернуто на рахунок Платника по причині відмови в проведенні платежу BANK OF AMERICA за внутрішньою політикою Банку."
Крім цього, вже під час розгляду цієї справи судом першої інстанції, Відповідач повторно 10.11.2023 р. подав до ПАТ "МТБ БАНК" платіжне доручення в іноземній валюті № 719309 від 08.11.2023 р.на суму 80 000,00 дол. США щодо перерахування на рахунок LINKER (FZE) № АЕ120330000019101025084, Bank: Mashreq Bank, Sharjah branch, Sharja U.A.E, SWIFT cjde BOMBLAED зазначений у додатковій угоді № 1 від 24.04.2023 р. до Контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., з призначенням платежу: "Платіж за двигуни відповідно до Контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. та додатку № 2 від 11.11.2021 р.". Згідно меморіального ордеру № 33753632 від 10.11.2023 р. банк здійснив перерахування вказаних коштів у сумі 80 000,00 дол. США на рахунок № 15002009315901 у банку-кореспонденті Bank of New York Mellon Corporation з призначенням платежу: "Платіж за двигуни відповідно до Контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. та додатку № 2 від 11.11.2021 р. на рахунок № АЕ120330000019101025084 LINKER (FZE). Однак, 23.11.2023 р. листом № 08/ЗВ1/74-08/ЗВ1 ПАТ "МТБ БАНК" надав Довідку про те, що платіж в іноземній валюті на компанію LINKER FZE, Об'єднані Арабські Емірати на суму 80 000,00 доларів США згідно Контракту № 1323/658-І21-226-AE784(FТD) від 01.11.2021 р. був повернутий 17.11.2023 р. банком-кореспондентом Bank of New York Mellon Corporation у зв'язку з внутрішню політикою банка-кореспондента. SWIFT-повідомлення додається.
Як зазначалося раніше, в якості підстави розірвання договору Позивач зазначав істотне порушення стороною цього договору - Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини 2 ст. 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої ст. 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
У частині 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( частина 1 ст. 74 ГПК України ).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 ст. 77 ГПК України ).
Відповідно до положень ст. 78 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 р. у справі № 917/483/19.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Оцінюючи істотність порушення Відповідачем умов Контракту щодо його оплати, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що той факт, що банки приймали платіжні доручення ( інструкції ) Відповідача на здійснення відповідних переказів на користь Позивача, перераховували 80 000,00 дол. США на визначені сторонами рахунки Позивача через відповідні банки-кореспонденти, очевидно здійснили відповідну перевірку та не заборонили здійснення переказу коштів в іноземній валюті, безумовно свідчить про дотримання Відповідачем вимог чинного законодавства та виконання умов Контракту № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. та Додаткової угоди № 1 від 24.04.2023 р. до нього щодо здійснення платежу на користь Позивача. А отже, очевидним є те, що подальше блокування зарахування коштів на рахунки Позивача та повернення здійснених Відповідачем платежів банками-кореспондентами знаходиться поза розумним контролем та впливом Відповідача, який не міг та не був зобов'язаний передбачити такого результату, як і будь-яка інша розумна особа, що діяла б в тій самій якості за аналогічних обставин, не передбачала б цього. Навпаки, сам Позивач, уклавши Додаткову угоду № 1 від 24.04.2023 р. до спірного Контракту, якою було змінено банківські реквізити сторін, мав змогу, діючи розсудливо та добросовісно, з'ясувати причини неможливості зарахування коштів на його рахунок банками-кореспондентами та повідомити про це Відповідача. Проте він не надав суду доказів вчинення таких дій, а також того, що вказане сталося з вини Відповідача.
Крім того, як зазначає ПАТ “МОТОР СІЧ” відносно ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE)) Сполученими Штатами Америки введені санкції.
Таким чином, як вірно зазначив місцевий господарський суд - виконання зобов'язання Відповідачем з оплати 80 000,00 дол. США за Контрактом № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., є таким, що відстрочене на час прострочення Кредитора.
Судом першої інстанцій також встановлено, що крім спірного Контракту від 01.11.2021 р. № 1323/658-I21-226-АЕ784 ( FTD ), між сторонами було укладено Контракт № 1323/658-Е21-211-АЕ784 (FTD) від 07.09.2021 р. ( далі - Контракт -2 ), за умовами якого ПАТ "Мотор Січ" ( Продавець ) продасть, а компанія LINKER (FZE) ( Покупець ) придбає авіаційні двигуни ТВ3-117ВМ серії 02, призначені для встановлення на цивільні вертоліти, згідно з Додатками до цього Контракту, які є його невід'ємною частиною (п. 1.1).
Згідно п. 2.1.1. Контракту-2. Продавець поставить Покупцю двигуни на умовах СРТ, Шарджа, ОАЕ ( Інкотремс, ред.. МТП, 2010 р.)
Пунктом 3.1. визначено, що ціна двигунів за цим Контрактом встановлюється в доларах США, та мається на увазі на умовах СРТ, Шарджа, ОАЕ ( Інкотремс, ред.. МТП, 2010р.) та зазначається у відповідному Додатку до цього Контракту.
Пунктом 4.1. визначено, що оплата за поставку двигунів буде здійснюватися Покупцем на користь Продавця банківським переказом у доларах США відповідно до умов, зазначених у відповідному додатку до цього Контракту.
Пунктом 11.1. визначено, що цей Контракт набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2023 р.
Окремо в пункті 12.5 Контракту-2 сторони домовилися, що перед відвантаженням двигунів Покупець зобов'язаний надати оригінал сертифікату кінцевого користувача (СКК) від безпосереднього кінцевого користувача. Відвантаження двигунів можлива тільки після надання Покупцем оригіналу СКК та отримання Покупцем відповідного дозволу на експорт двигунів у Державній службі експортного контролю України.
В подальшому 16.12.2021 р. між сторонами укладено Додаток № 6 до Контракту № 1323/658-Е21-211-АЕ784 (FTD) від 07.09.2021 р., який є його невід'ємною частиною, та за умовами якого ПАТ "Мотор Січ" ( Продавець ) та LINKER (FZE) ( Покупець ) погодили специфікацію для поставки двигунів, їх вартість та загальну суму Додатку, а саме продажу підлягали 11 двигунів після ремонту за ціною 194 000,00 дол. США за одиницю на загальну суму 2 134 000,00 дол. США, а саме двигуни ТВ3-117ВМ серії 02 за № № 7087882702063, 7087882702064, 7087882702065, 7087882702066, 7087882702067, 7087882702068, 7087882302014, 7087882302018, 7087882702069 7087882702070, 7087882702072.
Кінцевим користувачем двигунів, які поставляються за цим Додатком є компанія "A&S AVIATION PACIFIC S.A.C." Av. Ricardo Palma 341, Of. 702, Distrito de Miraflores, Peru. Строки постачання двигунів, за умови виконання оплати, зазначеної у п. 4 цього Додатку, складає 210 календарних днів з можливістю дострокового виконання.
За умовами п. 4 цього Додатку, 50 % оплата загальної суми за цим Додатком буде виконана Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання цього Додатку; решта 50% загальної суми за цим Додатком будуть сплачені Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після повідомлення Покупця про готовність двигунів до відвантаження.
Проаналізувавши умови обох контрактів з відповідними додатками до них, місцевий господарський суд дійшов висновку, що предметом обох контрактів були в тому числі 8 одних тих самих двигунів ТВ3-117ВМ серії 02 за № № 7087882702063, 7087882702064, 7087882702065, 7087882702066, 7087882702067, 7087882702068, 7087882302014, 7087882302018.
Зі змісту Додатку № 6 від 16.12.2021 р. до Контракту №1323/658-Е21-211-АЕ784 (FTD) від 07.09.2021 р. вбачається, що зворотна поставка від АТ "Мотор Січ" на адресу Компанії LINKER (FZE) цих 8 двигунів мала відбуватися саме після їх ремонту за ціною 194 000,00 дол. США за одиницю ( ціна придбання яких склала 10 000,00 дол. США ) та за умови надання Покупцем оригіналу СКК та отримання Покупцем відповідного дозволу на експорт двигунів у Державній службі експортного контролю України.
Як зазначає суд першої інстанції - Позивач у цій справі LINKER (FZE) не надав суду доказів здійснення ним 50% оплати за Контрактом № 1323/658-Е21-211-АЕ784 (FTD) від 07.09.2021 р. протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання Додатку № 6 від 16.12.2021 р., тобто до 05.01.2022 р. включно, пославшись на те, що Контракт № 1323/658-Е21-211-АЕ784 (FTD) від 07.09.2021 р. та контракт № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р. регулюють зовсім різні правовідносини, вони не містять жодного посилання, яке б пов'язало їх між собою, а посилання на нього Відповідача не мають жодного відношення до предмету чи підстав позову та розгляду судом даної господарської справи, і не можуть бути взяті до уваги в контексті такого розгляду.
Проте, як слушно зауважив суд першої інстанції - вказані доводи Позивача спростовуються вищезазначеними Додатками ( специфікаціями) до обох договорів, з яких вбачається що їх предметом були одні й ті самі 8 двигунів. Взаємовідносини між сторонами у цій справі стосовно спірних 8 двигунів ТВ3-117ВМ серії 02 за №№ 7087882702063, 7087882702064, 7087882702065, 7087882702066, 7087882702067, 7087882702068, 7087882302014, 7087882302018 виникли за сукупності умов обох Контрактів № 1323/658-Е21-211-АЕ784 (FTD) від 07.09.2021 р. та № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., а тому зворотному продажу підлягали вже відремонтовані двигуни, що спростовує доводи Позивача, що змістом взаємовідносин сторін є виключно придбання АТ "Мотор Січ" вказаних 8 двигунів. А отже, відмова від прийняття виконання Відповідачем оплати в сумі 80 000,00 дол. США за Контрактом № 1323/658-І21-226-АЕ784 (FTD) від 01.11.2021 р., фактично означає і односторонню відмову Позивача від виконання Контракту № 1323/658-Е21-211-АЕ784 (FTD) від 07.09.2021 р. Однак, Позивач не надав суду доказів того, що він втратив інтерес та наполягає на розірванні і Контракту № 1323/658-Е21-211-АЕ784 (FTD) від 07.09.2021 р., або що між сторонами наявний спір щодо його виконання.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 р. у справі № 390/34/17 розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20.
Колегія суддів відзначає, що намагання Позивача розірвати Контракт та таким чином повернути собі 8 двигунів, але вже відремонтованих, ціна яких значно зросла, впливає на виконання іншого контракту, укладеного між сторонами, що не відповідає попередній поведінці сторони та суперечить добросовісності та чесній діловій практиці.
Щодо посилання суду першої інстанції на порушення Позивачем ст. 188 ГК України щодо обов'язкового досудового врегулювання спору - направлення Відповідачу заяви про розірвання договору, апеляційний суд зазначає таке.
Ст. 188 ГК України врегульовано порядок зміни або розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга - четверта ст. 188 цього Кодексу).
З викладеного вбачається, що частинами другою та третьою ст. 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.
Однак наведена норма є матеріально-правовою, а не процесуальною. Отже, передбачена нею процедура не відноситься до випадків обов'язкового досудового врегулювання спору в розумінні частини третьої ст. 124 Конституції України.
Те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб'єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині другій ст. 651 ЦК України.
Така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі № 914/2649/17 (провадження N 12-216гс18).
Отже, висновки суду першої інстанції про передчасність заявленої Позивачем позовної вимоги про розірвання Контракту з тих підстав, що заява про розірвання договору в порядку ст. 188 ГК України Позивачем Відповідачу не направляв, є помилковими, проте такі висновки суду першої інстанції не призвели до прийняття цим судом неправильного рішення по суті спору та не можуть бути достатньою підставою для його скасування, адже згідно з частиною 2 ст. 309 ГПК не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскільки такий висновок суду першої інстанції не призвів до прийняття неправильного по суті рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції, користуючись повноваженнями, наданими процесуальним законом, вважає за необхідне рішення суду першої інстанції залишити в силі з мотивів, наведених у цій постанові.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ЛІНКЕР (ФЗЕ) (LINKER (FZE) - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.12.2023 р. у справі № 908/2445/23 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 08.07.2024 р.
Головуючийсуддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін