Справа № 953/3041/23
№ провадження 1-кп/646/183/2024
05.07.2024 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22023220000000124 від 16.01.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям. Куп'янськ, Харківської області, громадянина України, не одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
встановив:
В провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22023220000000124 від 16.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
15.05.2024 захисником обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокатом ОСОБА_5 до суду подано клопотання в якому, посилаючись на ст. 206 КПК України та вважаючи, що його права як адвоката повинні бути захищені зверненням до слідчого судді, просив про таке: 1) Визнати незаконним вручення йому повістки 02.05.2024 та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести службове розслідування за цим фактом. Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 вручати йому повістки в публічних місцях та затримувати його. 2) Зобов'язати начальника ГУНП в Харківській області провести службове розслідування обставин незаконного спостереження за ним та за його родичами - матір'ю ОСОБА_6 , батьком ОСОБА_7 , сестрою ОСОБА_8 3) Призначити судово-медичну експертизу з питань наявності слідів радіоопромінення його та його родичів, попередньо витребувавши з ГУНП в Харківській області, прокуратури відомості про використання СТЗ в його та сусідніх будинках, та по АДРЕСА_4. 4) Зобов'язати Український центр радіочастот провести радіоконтроль з його участю аналізатором радіочастот для підтвердження факту радіоопромінення та з'ясування фізичних характеристик радіосигналів. 5) Заборонити установам Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради примусове доставлення до психіатрів. 6) Зобов'язати прокурора здійснити перевірку підготовки до провокацій конфліктів та протиправних дій стосовно ОСОБА_5 та його родичів, в тому числі мешканця його будинку. 7) Визнати незаконними НСРД стосовно нього, сестри ОСОБА_8 , патері ОСОБА_6 , батька ОСОБА_7 та інших осіб в його будинку, зобов'язати ГУНП в Харківській області, УСБУ у Харківській області їх припинити. Закрити кримінальні провадження, розпочаті стосовно мешканців його будинку, а також будинків по АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 , звідки можуть приходити до його будинку інші особи, які є фігурантами НСРД (одна жінка схожа на його сестру і залучена для провокацій).
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав подане ним клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений ОСОБА_4 з приводу клопотання його захисника покладався на розсуд суду.
Прокурор під час судового засідання заперечував проти клопотання адвоката, за його необґрунтованістю.
Суд, дослідивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступного висновку.
Так, у відповідності до ст. 206 КПК України, на яку посилається захисник, подаючи вищевказане клопотання, на слідчого суддю покладено обов'язки щодо захисту прав людини.
Приписами зазначеної статті визначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
При цьому частиною другою статті 206 КПК України закріплені умови при наявності яких здійснюється з'ясування підстав позбавлення волі певної особи з її доставкою до слідчого судді, а саме: якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили.
Отже, законодавець чітко визначив, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру про те, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, тобто позбавлена свободи за відсутності для того правових підстав.
Статтею 206 КПК передбачено, що слідчий суддя повинен зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Вказаний обов'язок у слідчого судді виникає у разі, якщо наявні відомості, що створюють обґрунтовану підозру про перебування у межах територіальної юрисдикції суду особи, позбавленої свободи, за відсутності відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Частина шоста означеної статті визначає, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Разом з тим, захисник у своєму клопотанні викладає обставини, які свідчать, на його думку вчинення стосовно нього незаконних дій. При цьому, обставини на які посилається захисник, не стосується ані кримінального провадження №22023220000000124 від 16.01.2023, в рамках якого заявлено клопотання, ані підзахисного ОСОБА_4 , що могло би дати суду підстави для застосування ст. 206 КПК України.
Крім того, чинне законодавство не передбачає визначеного порядку розгляду клопотань (скарг) захисників щодо вчинення стосовно них незаконних дій, в порядку ст.206 КПК України.
У своїй постанові 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11 Велика Палата Верховного Суду вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Так, відповідно до п. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Як зазначено у пункті 1 частини 1 статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права.
При цьому Верховний Суд у своїй постанові №686/23167/19 від 10 червня 2020 року зазначив, що забезпечення єдності практики є реалізацією принципу правової визначеності, яка втілюється з додержанням загальних засад кримінального провадження, встановлених у ст. 7 КПК, шляхом однакового застосування тієї самої норми закону в подібних правовідносинах.
Суд вважає за необхідним вказати, що наразі на розгляді суду знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22023220000000124 від 16.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, в якому адвокат ОСОБА_5 має статус захисника.
Згідно із ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
Будь-яких клопотань, які стосуються кримінального провадження №22023220000000124 від 16.01.2023 адвокатом ОСОБА_5 не заявлено.
Крім того, враховуючи дискреційні повноваження слідчого судді на здійснення судового контролю під час досудового розслідування, адвокат ОСОБА_5 , не позбавлений права, звернутися до слідчого судді із відповідною скаргою на бездіяльність посадових осіб органів досудового розслідування, зокрема щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою, інших дій чи бездіяльності органу досудового розслідування під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Разом з тим, адвоката ОСОБА_5 звертається з клопотанням до суду, в якому розглядається кримінальне провадження стосовно його підзахисного, в обґрунтування якого не наводить ані підстав звернення з таким клопотанням саме до суду, а не слідчого судді, ані підстав розгляду його скарг та вимог з приводу незаконних дій стосовно нього, судом, саме в цьому кримінальному провадженні.
Оскільки питання щодо можливості повернення клопотання, поданого до суду в порядку ст. 206 КПК України, як і можливості повернення клопотання (скарги) у разі, якщо така скарга не містить підстав та нормативно-правового обґрунтування такого звернення в порядку ст. 206 КПК України не вирішено, слідчий суддя вважає можливим застосувати схожі за своєю суттю положення ч.2 ст.304 КПК України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання адвоката ОСОБА_5 повернути.
Одночасно з цим слідчий суддя роз'яснює, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 206, 304, 392, 395 КПК України, суд -
Клопотання адвоката ОСОБА_5 незаконних дій посадових осіб стосовно нього, у порядку ст. 206 КПК України - повернути особі, яка її подала.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчисляється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1