Справа № 646/10258/23
№ провадження 1-кп/646/744/2024
05.07.2024 м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12023221100002683 від 24.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
Прокурором Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
В обґрунтування прокурор посилалася на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1,2,3,4,5 ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищити або спотворити будь яку із речей чи документів, яка має істотне значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інші кримінальні правопорушення. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.
За положеннями статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим суддею Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.09.2023 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався.
Вироком Червонозаводського районного суду м.Харкова від 26.01.2024 обвинуваченого ОСОБА_4 визнанно винним та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
Ухвалою Харківського апеляційного суду вирок Червонозаводського районного суду м.Харкова від 27.09.2023 скасовано, строк дії запобіжного заходу продовжено до 15.07.2024 включно.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у кримінальному правопорушенню, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, строк покарання за санкцією особливо тяжкого злочину передбачає позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років.
При вирішенні клопотання прокурора суд враховує існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на свободі може:
- переховуватися від суду, оскільки обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину об'єктивно свідчить про наявність ризику того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до таких дій;
- знищити або спотворити будь яку із речей чи документів, яка має істотне значення для кримінального провадження;
- незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо зазначеного в клопотанні ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суддя вважає, що стороною обвинувачення не наведено належне обгрунтування зазначеного, не вказано яким чином обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню.
Оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст. 178 КПК України, судом враховується: 1) наявність доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів відповідно; 2) тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, оскільки, зокрема, санкція ч. 1 ст. 115КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років; 3)вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , який не має тяжких хронічних захворювань або інвалідності; 4) дані про особу обвинуваченого, який одружений, має одну неповнолітню дитину, раніше не судимий, тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження щодо нього обраного запобіжного заходу.
Суд враховує, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин суд вважає, що інший більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , процесуальних обов'язків, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та переховування від суду.
Суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу на даний час не змінилися.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Судовий розгляд з об'єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу, оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вищеперелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу не встановлено.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Суд визначає максимально можливий строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою, передбачений статтею 197 КПК України, з огляду на обсяг висунутого обвинувачення та значну складність справи, яка потребує тривалого часу для її судового розгляду. При цьому відсутні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики зникнуть протягом дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, зокрема обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, відсутні підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 197, 331, 350, 369-372 суд,-
Клопотання прокурора про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 02 вересня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали до 02 вересня 2024 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1