про залишення апеляційної скарги без руху
08 липня 2024 року м. Харків Справа № 922/728/24
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх.№1642Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі № 922/728/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10);
до Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7),
про стягнення коштів у розмірі 242890,31 грн
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/728/24 (суддя Аюпова Р.М.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про закупівлю (постачання електричної енергії споживачу) №1-23 від 30.12.2022 в розмірі 231964,08 грн, на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ "Ощадбанк" UA323518230000026034301529792, МФО 351823; стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" пеню за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 9279,96 грн; 3 % річних за період з 25 серпня 2023 року по 30 листопада 2023 року в розмірі 780, 47 грн; інфляційні втрати за період з жовтня 2023 року по листопад 2023 року в розмірі 865, 80 грн; судовий збір в розмірі 2914, 68 грн на ХОУ АТ "Ощадбанк" UA673518230000026002300529792, МФО 351823.
Харківська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 по справі №922/728/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю; судові витрати покласти на позивача. Одночасно Харківська міська рада просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення. Відповідач зазначає, що оскаржуване рішення по справі №922/728/24 прийнято 08.05.2024, його повний текст складено 08.05.2024; доставлено через Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системи або її окремій підсистемі (модулі) 08.05.2024 (17:48). Проте, через блекаут в період березень - травень 2024 року, а в подальшому постійні тривалі відключення електроенергії та відсутність інтернет зв'язку в місті вплинули на функціонування інформаційних систем Харківської міської ради та її виконавчих органів, в тому числі електронного документообігу міської ради, електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), повноцінного доступу до них, обробку даних. Як стверджує відповідач, про існування вказаного рішення йому стало відомо після заблокування рахунків Харківської міської ради. В ході з'ясування обставин справи міська рада за номером справи №922/728/24 ознайомилась з текстом рішення суду; юридичним департаментом невідкладно здійснено запити до виконавчих органів міської ради стосовно предмету спору, підстав для здійснення апеляційного оскарження судового рішення. Опрацювання матеріалів та підготовка апеляційної скарги у відповідності до ст. 258 ГПК України зайняли певний час. Крім того, відповідач зазначає, що в умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність співробітників юридичного департаменту міської ради, що впливає на швидкість опрацювання документів, в тому числі судових. На даний час існує надмірне трудове навантаження, викликане, зокрема, великою кількістю призначених судових засідань, підготовкою процесуальних документів, подачею апеляційних та касаційних скарг, виконанням судових рішень. Тільки на теперішній час Харківською міською радою відпрацьовані зазначені у оскаржуваному рішенні обставини та висновки, що дало можливість обґрунтувати підстави апеляційного оскарження сформувати чітку правову позицію. Заявник апеляційної скарги вважає, що вищевказані обставини, які не залежали від відповідача, підтверджують поважність причин пропущеного Харківською міською радою строку на апеляційне оскарження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
1. Згідно положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Надаючи оцінку доводам Харківської міської ради, покладеним в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, суд виходить з такого.
Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 у справі №922/728/24 було доставлено до електронного кабінету Харківської міської ради 08.05.2024 о 23:44 год.
Отже, з огляду на положення частин 6 та 7 ст. 242 ГПК України, судове рішення вважається врученим відповідачу 09.05.2024. Таким чином, відповідно до положень ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду мала бути подана до 29.05.2024. Проте, з апеляційною скаргою до суду Харківська міська рада звернулася лише 02.07.2024, тобто з істотним пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
Проте, заявник не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об'єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу.
Суд зауважує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
При цьому, відсутність електроенергії та відсутність інтернет зв'язку не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.
Вказані відповідачем обставини внутрішньої організації роботи працівників (скорочення чисельності працівників відповідача, навантаження представників відповідача по судових справах) не є виключними за своїм характером, та такими, що об'єктивно доводять неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.
Посилання заявника апеляційної скарги на необізнаність про розгляд справи №922/728/24 Господарським судом Харківської області, оскільки ухвала про відкриття провадження до Харківської міської ради не надходила, спростовуються матеріалами електронної справи, відповідно до яких ухвала, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/728/24 та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін була доставлена до електронного кабінету відповідача 11.03.2024.
З огляду на викладене, суд не може визнати наведені відповідачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними.
За положеннями ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
2. Крім того, згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 60 Господарського процесуального кодексу Украину повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 60 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин другої, третьої статті 244 Цивільного кодексу Украину представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особам.
Разом з тим, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Представник, який безпосередньо звертається з апеляційною скаргою (підписує її), має довести обставини наявності у нього відповідних повноважень на здійснення представництва (самопредставництва) в суді від імені Харківської міської ради.
Апеляційну скаргу підписано представником ОСОБА_2.
До апеляційної скарги додано електронну довіреність у порядку передоручення від 17.10.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважує в порядку передоручення ОСОБА_2 представляти інтереси Харківської міської ради в судах України.
Крім того, ОСОБА_2 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань включена до переліку осіб, які можуть вчиняти дії від імені Харківської міської ради, зокрема, підписувати договори тощо (самопредставництво з усіма правами, наданими учасникам відповідно до законів, з правом підписання документів, засвідчення копій)
Водночас, суд не може визнати надані до апеляційної скарги докази такими, що підтверджують повноваження ОСОБА_2 діяти від імені Харківської міської ради в порядку самопредставництва.
Суд зазначає, що надання довіреності на представника саме по собі виключає самопредставництво юридичної особи (відповідний висновок міститься в ухвалах Верховного Суду: від 09.06.2020 у справі №917/751/19, від 16.12.2020 у справі №917/855/20, від 28.04.2022 у справі №914/3293/20, у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №910/25456/15 тощо).
Особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Суд враховує, що починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому, можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати приписами або відповідного закону, або статуту чи положення цієї юридичної особи, або умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі не має чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Аналогічні висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі №149/289/21.
Таким чином, для визнання особи (зокрема ОСОБА_2) такою, що діє у порядку самопредставництва в інтересах Харківської міської ради, необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні, посадовій інструкції чи трудовому договорі (контракті), тощо було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
Водночас, відповідні докази на підтвердження повноважень самопредставництва заявником апеляційної скарги не надані.
Також, матеріали апеляційної скарги не містять і доказів того, що ОСОБА_2 є адвокатом (повноваження якого могли б підтверджуватися довіреністю, виданою в установленому порядку).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України,
1. Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без руху.
2. Встановити Харківській міській раді десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання їй можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, а також надання доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Крестьянінов