Постанова від 03.07.2024 по справі 905/993/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2024 року м. Харків Справа № 905/993/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників сторін:

від позивачів - Погрібна С.О., на підставі ордеру серії АР №1132463 від 14.07.2023, ордеру серії АР №1132464 від 14.07.2023;

від 1-го відповідача - не з'явився;

від 2-го відповідача - не з'явився;

від третьої особи - Чайкіна К.О., на підставі довіреності від 27.12.2023 №01.01.98/40;

від співвідповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (вх.1389Д/3), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , (вх.1546Д/3) на рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 (суддя Лейба М.О., повний текст складено 05.07.2023) у справі №905/993/21,

за позовом: ОСОБА_1 , м.Київ, та ОСОБА_2 , с.Петропавлівське, Бориспільський район, Київська область,

до 1-го відповідача: Компанії Barlenco LTD, Nicosia, Cuprus (Компанія "Барленко ЛТД"),

до 2-го відповідача: Компанії "Metinvest B.V.", Amsterdam, Nederlandes (Компанія "Метінвест Б.В."),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Запоріжжя,

та співвідповідача: гр. ОСОБА_3 , м.Київ,

про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні 17 (сімнадцяти) грн. 085 коп. із розрахунку за 1 акцію, стягнення солідарно на відшкодування шкоди грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

30.05.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь, Компанії Barlenco LTD, Компанії "Metinvest B.V.", Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", Компанії "Metinvest International S.A.", в якому просили суд:

1) визнати недійсним правочин щодо застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 процедури примусового викупу належних їм на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь у відповідності до Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь від 19.03.2018;

2) стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь, Компанії Barlenco LTD, Компанії "Metinvest B.V.", Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" та Компанії "Metinvest International S.A." на користь ОСОБА_1 суму збитків у розмірі 6927265,16грн.;

3) стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь, Компанії Barlenco LTD, Компанії "Metinvest B.V.", Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" та Компанії "Metinvest International S.A." на користь ОСОБА_2 суму збитків у розмірі 230908,88грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що примусовий викуп належних їм на праві власності акцій ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на підставі Публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" від 19.03.2018 було здійснено з порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 1 Першого протоколу до Конвенції, статті 41 Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про акціонерні товариства" внаслідок чого було порушено їх право власності. Процедура примусового викупу акцій ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" проводилась з порушенням діючих норм законодавства. Запропонована ціна викупу акцій не була справедливою, тому критерій пропорційності втручання у права позивачів не був дотриманий.

22.08.2022 представник позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про відмову від позову відносно 4-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" та 5-го відповідача - Компанії "Metinvest International S.A.".

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.09.2022 задоволено заяву представника позивачів адвоката Погрібної С.О. б/н від 19.08.2022 про відмову від позову відносно відповідача 4 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" та відповідача 5 - Компанії "Metinvest International S.A."; прийнято відмову позивачів від позову відносно відповідача 4 та відповідача 5; закрито провадження у справі №905/993/21 в частині позовних вимог відносно відповідача 4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг" та відповідача 5 Компанії "Metinvest International S.A." на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

05.10.2022 представник позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про залучення співвідповідача - гр. ОСОБА_3 (т.3 а.с.90-92).

19.01.2023 представник позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про відмову від позову відносно 1-го відповідача - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" та залучення до участі у справі в якості співвідповідача - гр. ОСОБА_3 .

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.01.2023 задоволено заяву представника позивачів адвоката Погрібної С.О. б/н від 19.01.2023 в частині відмови від позову відносно відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"; прийнято відмову позивачів від позову відносно відповідача 1; закрито провадження у справі №905/993/21 в частині позовних вимог відносно відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 ГПК України.

08.03.2023 ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" подано до господарського суду Донецької області клопотання про залучення ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" до участі у справі №905/993/21 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.03.2023 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м.Запоріжжя вих.№03/08/23/993/А від 08.03.2023 в частині залучення Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до участі у справі №905/993/21 у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - 1 та 2 Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь".

10.04.2023 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до господарського суду Донецької області уточнену позовну заяву, в якій просили суд:

- визнати право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" та встановити її розмір на рівні 17,085 із розрахунку за 1 акцію;

- стягнути солідарно з ОСОБА_3 , та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди загальну суму 7746168,15грн..;

- стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Компанії Barlenco LTD та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди загальну суму 258205,61грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилались на те, що процедура примусового викупу акцій порушує їх права як власників майна на вільне володіння та розпорядження акціями на свій розсуд, зокрема, щодо визначення ціни продажу акцій; продаж акції відбувся за ціною, що не відповідає справедливій вартості акцій Товариства з урахуванням показників його звітності, задекларованих як в Україні так і за її межами, тому ціна обов'язкового продажу акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" є заниженою.

За твердженнями позивачів у відповідності до даних річної фінансової звітності ПрАТ "МК "Азовсталь" за 2017 рік (Баланс, форма №1), власний капітал (чисті активи) Товариства склав 26250667000,00грн., що становить 6,2442грн. із розрахунку на 1 акцію (26250667,00грн.: 4204000000шт. акцій); нерозподілений прибуток - 4603263000,00грн., що складає 1,095грн. на 1 акцію (4603263000,00грн. : 4204000000,00 шт. акцій).

Крім того, позивачі вказували про те, що на офіційному сайті Компанії "Metinvest B.V." https://metinvestholding.com/ua/investor/ebonds2023 опублікована інформація, що стосується зареєстрованих 23.04.2018 Компанією Єврооблігацій у Нідерландах. За вказаною адресою є доступ до "Меморандуму про пропозицію" від 19.04.2018, який містить фінансові показники, складені на підставі Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

У таблиці на стр.97 станом на 31.12.2017 вказана вартість чистих активів "Net Assets" "Гаранта" "Azovstal" (ПрАТ "МК "Азовсталь" ) в розмірі 1364000000,00 дол. США.

Офіційний валютний курс USD/UAN Національного банку України станом на 31.12.2017 складав: 28,0672грн. за 1 долар США.

На стр.339 "Меморандуму про пропозицію" 31.12.2017 не відбулось суттєвих змін у фінансовому чи торговому становищі Емітента або Гаранта, а також 31.12.2017 не було істотних негативних змін у перспективах Емітента та Гаранта.

На переконання позивачів, вартість чистих активів ПрАТ "МК "Азовсталь" , порахована відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), прийнятих Європейським Союзом, і відображена у Меморандумі про випуск Єврооблігацій, складає у перерахунку на гривню 1364000000,00 дол. США * 28,0672грн. : 4204000000 шт. акцій = 9,1065 грн. за 1 акцію.

Враховуючи зазначене, за змістом позовної заяви з урахуванням уточнень та заяви про зміну предмета позову, позовні вимоги у даній справі ґрунтуються на юридичних фактах - реалізації правочину щодо процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) належних позивачам на праві власності акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" від 19.03.2018.

В якості підстав позову позивачами, зокрема, було визначено, що Наглядова рада ПрАТ "МК "Азовсталь" при визначенні ринкової ціни акції у розмірі 0,564грн. діяла недобросовісно, всупереч інтересів міноритарних акціонерів свідомо занизила ринкову вартість акцій, хоча на дату засідання мала всі наявні дані щодо річної фінансової звітності товариства за 2017 рік, зокрема, про розмір власного капіталу (чистих активів) комбінату, що становить 6,2442грн. із розрахунку на одну акцію. Отже, позивачі вважають, що затверджена Наглядовою радою товариства ринкова вартість є вочевидь несправедливою, суттєво заниженою.

Позивачі зазначали, що мають право на отримання справедливої компенсації вартості однієї акції за ціною у розмірі 9,1065грн., яка є найбільш справедливою ціною 1 акцієї ПрАТ "МК "Азовсталь" у відповідності до відомостей Компанії "Metinvest B.V." Тоді як ПрАТ "МК "Азовсталь" вважає, що правомірною та справедливою є ринкова вартість акції у розмірі 0,564грн. (відповідно до Звіту про оцінку від 05.03.2018).

За розрахунками позивачів недоплата із розрахунку за 1 акцію складає 8,5425грн. (9,1065грн. - 0,564грн.). При цьому позивачами зазначено, що з огляду на доведення порушення відповідачами проведеної процедури примусового викупу акцій, згідно з директивою Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004 №2004/25/ЄС, позивачі мають право на застосування до відповідача за аналогією закону (стаття 8 ЦК України, частина 10 статті 11 ГПК України) санкцій у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни, як це передбачено частинами 6, 7 статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" а тому сплаті підлягає подвійна найбільша (справедлива) ціна невиконаного зобов'язання з повної оплати вартості належних позивачам акцій, викуп яких проводився в порядку, визначеному статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" в розмірі 17,085грн. за одну акцію із розрахунку 8,5425грн. * 2.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі також посилались на висновки Верховного Суду в інших судових справах, зокрема, викладені у постановах від 24.11.2020 у справі №908/137/18, від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 15.06.2022 у справі №905/671/19, у справі №910/8714/18.

Згідно наведеного в позовній заяві (уточнена) розрахунку компенсації для відшкодування шкоди, з урахуванням санкцій у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни в порядку частин 6, 7 статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" та статті 625 ЦК України, позивачі визначили:

1) суму компенсації ОСОБА_1 - 300000 шт. акцій * 17,085грн. (8,5425грн. *2) = 5125500,00грн.

інфляційні втрати згідно статті 625 ЦК України в розмірі 2620668,15грн. за період з 12.04.2018 по 07.10.2022 на суму коштів у розмірі 5125500,00грн.

Всього: 5125500,0грн. + 2620668,15грн. = 7746168,15грн.

2) суму компенсації ОСОБА_2 - 10 000 шт. акцій * 17,085грн. (8,5425грн. *2) = 170850,00грн.

інфляційні втрати згідно статті 625 ЦК України в розмірі 87355,61грн. за період з 12.04.2018 по 07.10.2022 на суму коштів у розмірі 170850,00грн.

Всього: 170850,0грн. + 87355,61грн. = 258205,61грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.04.2023 задоволено клопотання представника позивачів - адвоката Погрібної С.О. від 05.10.2022 про залучення до участі у справі співвідповідача гр. ОСОБА_3 ; залучено гр. ОСОБА_3 до участі у справі в якості співвідповідача.

09.05.2023 представником третьої особи - ПрАТ "МК "Азовсталь" подано до господарського суду Донецької області заяву про стягнення з позивачів на користь ПрАТ "МК "Азовсталь" судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2023 прийнято заяву представника позивачів про зміну предмета позову з урахуванням уточнень від 10.04.2023; ухвалено розгляд справи здійснювати з урахуванням відповідних змін позовних вимог в редакції прохальної частини заяви про зміну предмета позову з урахуванням уточнень від 10.04.2023, а саме:

"Визнати право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та встановити її розмір на рівні 17 (сімнадцяти) грн. 085 коп. із розрахунку за 1 акцію.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Компанії Barlenco LTD, Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди загальну суму 7 746 168 (сім мільйонів сімсот сорок шість тисяч сто шістдесят вісім) грн. 15 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Компанії Barlenco LTD, Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди загальну суму 258 205 (двісті п'ятдесят вісім тисяч двісті п'ять) грн. 61 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 позов задоволено частково; визнано право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь") та встановлено її розмір на рівні 5,6802 грн. із розрахунку за 1 акцію; стягнуто солідарно з Компанії Barlenco LTD та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1704060,00грн.; стягнуто солідарно з Компанії Barlenco LTD та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 56802,00грн.; стягнуто з Компанії Barlenco LTD на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 627,03грн.; стягнуто з Компанії Barlenco LTD на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 803,36грн.; стягнуто з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 627,03грн.; стягнуто з Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 803,36грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 409,44грн.; закрито провадження у справі в частині позовних вимог до гр. ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України; відмовлено в задоволенні решти позовних вимог; відмовлено ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" в задоволенні заяви від 09.05.2023 про стягнення з позивачів на користь ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статі 41 Конституції України, статей 177, 321 Цивільного кодексу України, статей 4, 8 Закону України "Про акціонерні товариства" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VIII, яким доповнено статтю 65 Закону України "Про акціонерні товариства" статтею 65-2, яка встановлює порядок обов'язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій, а також правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19 мотивовані тим, що в Україні з 24.02.2022 оголошено воєнний стан, майновий комплекс ПрАТ "МК "Азовсталь" перебуває в м.Маріуполі та був зруйнований в результаті проведення бойових дій, що робить не можливим проведення експертизи із застосуванням майнового методу і переоцінку активів за ринковою вартістю.

Отже, у даній справі суд визначає не ринкову вартість акцій як таку, а суму справедливої компенсації, у розумінні частини 5 статті 41 Конституції України, частини 3 статті 321 Цивільного кодексу України, статті 1 Протоколу 1 Конвенції, яку позивачі мали би отримати за одну акцію в результаті примусового викупу їх акцій відповідно до положень статті 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" .

З матеріалів справи судом було встановлено, що остання фінансова звітність ПрАТ "МК "Азовсталь", що передує даті оцінці акцій, була складена станом на 31.12.2017. Доказів на спростування даного висновку, суду не надано.

Відповідно до річної фінансової звітності ПрАТ "МК "Азовсталь" станом на 31.12.2017, в якій відображено активи, зобов'язання і власний капітал товариства, вбачається, що станом на 31.12.2017 власний капітал (чисті активи) товариства (рядок 1495) складає 26250667000 грн. Одночасно, кількість акцій, випущених ПрАТ "МК "Азовсталь", складає 4204000000 шт.

При цьому, суд зазначив, що фінансова звітність ПрАТ "МК "Азовсталь" за 2017 є належним та допустимим доказом, на підставі якого можна визначити вартість чистих активів товариства.

За наведених обставин, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про можливість визначити вартість 1 акції за балансовою вартістю чистих активів ПрАТ "МК "Азовсталь" на рівні 6,2442 грн (26 250 667 000 грн/4 204 000 000 шт. акцій) за формулою, яка наведена у розд. 3.6. «Визначення вартості акцій за балансовим методом» Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19.

Така визначена судом вартість 1 акції дорівнює справедливій вартості 1 акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ "МК "Азовсталь" .

Виходячи із викладеного вище, оцінюючи подані в матеріали справи докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ціна за 1 просту іменну акцію у розмірі 0,564 грн, яка затверджена наглядовою радою ПрАТ "МК "Азовсталь" та за якою відбувся примусовий викуп акцій, не є справедливою.

Тому позивачі мають право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802 грн (6,2442 грн - 0,564 грн), що становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) товариства, та вартістю акцій, яка розрахована суб'єктом оціночної діяльності порівняльним методом у складі пакету загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (капіталу) товариства та за якою відбувся викуп в процедурі сквіз-аут.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись приписами статей 1212, 1214, 1166 Цивільного кодексу України, статті 62-2 Закону України "Про акціонерні товариства" а також висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивачів про стягнення компенсації справедливої вартості примусово придбаних акцій та відповідно солідарного стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1704060,00грн. за 300000 простих іменних акцій ПрАТ "МК "Азовсталь", та на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 56802,00грн. за 10000 простих іменних акцій ПрАТ "МК "Азовсталь".

Разом з цим, в обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованих на суму компенсації інфляційних та відсотків річних місцевий господарський суд зазначив, що за змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, для сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також процентів річних недостатньо лише факту виникнення грошового зобов'язання, а необхідним є також наявність прострочення виконання грошового зобов'язання, проте, в даному випадку неможливо визначити ціну продажу акцій, оскільки визначена судом справедлива компенсація за одну акцію не є новою ціною акцій, викуплених в процедурі сквіз-аут, але можуть розглядатися лише як визначена судом сума справедливої компенсації, яка відновлює на принципах справедливості майновий стан позивачів.

Господарським судом також було відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів подвійної ціні акцій, з огляду на те, що законодавством України не встановлена відповідальність у виді стягнення подвійної справедливої ціни акцій за неналежне виконання учасниками вимог Закону України "Про акціонерні товариства" чи пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 №1983-VIII при здійсненні процедури сквіз-аут.

Щодо застосування до відповідачів за аналогією закону (статті 8 Цивільного кодексу України, частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України) санкції у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни, як це передбачено в частинами 6 та 7 статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" суд вказав про те, що за змістом статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

В той же час, Директива ЄС щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004 №2004/25/ ЄС не може вважатись ані частиною національного законодавства, ані міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Отже, вказана Директива не є актом цивільного законодавства, а відтак врегулювання відносин в цій справі в частині стягнення подвійної справедливої ціни не може бути здійснено на її підставі.

Щодо позовних вимог до фізичної особи - гр. ОСОБА_3 місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що відповідні вимоги не підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, а відповідний спір належить до юрисдикції цивільних судів.

Крім того, за результатами розгляду заяви ПрАТ "МК "Азовсталь" про стягнення з позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд першої інстанції встановив, що спір у даній справі виник саме внаслідок неправильних дій ПрАТ "МК "Азовсталь" щодо затвердження ціни акцій, за якою відбувався викуп в процедурі сквіз-аут, а заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 62210,00грн. були понесені ПрАТ "МК "Азовсталь" саме у той період часу, коли останній перебував саме у статусі відповідача у справі, у звязку із чим, суд дійшов висновку про покладення вказаних витрат на ПрАТ "МК "Азовсталь" в порядку частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 62210,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було порушено як норми матеріального так і процесуального права, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апеляційна скарга мотивована недоведеністю обставин, які господарський суд першої інстанції визнав встановленими, а саме, що справедлива ринкова вартість акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" складає 6,2442 грн. за акцію, що відповідає вартості чистих активів ПрАТ "МК "Азовсталь" на одну акцію. На думку скаржника, відповідно до ст. 8, 65-2 Закону "Про акціонерні товариства" ринкова вартість акцій визначається на засадах незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність або шляхом проведення судової експертизи (якщо така вартість визначається судом), проте позивачем не надано такі докази на підтвердження обставин заниження ринкової вартості акцій ПрАТ "МК "Азовсталь", а наведено власний розрахунок вартості акцій на підставі формули "чистих активів".

Апелянт вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність у позивача права звертатись з позовом до інших осіб окрім заявника вимоги - Компанії Barlenco LTD, зокрема, Компанії "Metinvest B.V.". Так, скаржник зазначає, що зобов'язаною особою з оплати вартості акцій в процедурі обов'язкового продажу акцій є заявник публічної вимоги. Апелянт вважає, що належним відповідачем у справі є тільки Компанія "Barlenco LTD", яка не є "технічною" особою, оскільки не була ліквідована (припинена) та володіє достатніми активами для погашення вимог позивача.

Також, скаржник вважає, що суд дійшов помилкового висновку про обрання позивачем ефективного способу захисту шляхом подання вимоги про солідарне стягнення компенсації за продані акції з Компанії Barlenco LTD, Компанії "Metinvest B.V.".

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а спір між позивачем та нерезидентами - Компанією "Barlenco LTD", Компанією "Metinvest B.V." не підсудний українськими судами і не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства Господарським судом міста Києва.

Апелянт також звертає увагу суду на про належне повідомлення господарським судом першої інстанції Компанії "Metinvest B.V." про розгляд справи.

Окрім викладеного, скаржник також не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні заяви ПрАТ "МК "Азовсталь" про стягнення з позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21; встановлено строк по 11.09.2023 для подання: відзиву на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України, а також доказів надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи; заяв та/або клопотань (за наявності), що пов'язані з розглядом апеляційної скарги, із доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи; призначено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 на 26.09.2023 об 11:00 годині.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з рішенням місцевого господарського суду також не погодились та звернулись до Східного апеляційного господарського суду зі спільною апеляційною скаргою, в якій просять суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та закриття провадження у справі відносно гр. ОСОБА_3 , змінити вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначені в позовній заяві від 10.04.2023.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянти посилаються на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було порушено як норми матеріального так і процесуального права, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апеляційна скарга мотивована недоведеністю обставин, які господарський суд першої інстанції визнав встановленими, а саме, міноритарний акціонер, який зазнав матеріальних та моральних втрат не тільки від мажоритарного акціонера, але й від держави, має право на усі компенсуючі йому виплати в зв'язку з грубим порушенням його права власності, оскільки закон, яким вводилась норма щодо сквіз-аут, був прийнятий лише в інтересах мажоритарного акціонера, а також не пройшов перевірку на другий та третій тести перевірки порушення права власності, що порушує принцип верховенства права та норми Конвенції з прав людини і основоположних свобод;

Оскільки позивачами було доведено порушення відповідачами проведеної процедури обов'язкового продажу (примусового викупу) акцій ПрАТ "МК "Азовсталь", то згідно з Директивою Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання від 21.04.2004 2004/25/ЄС, останній має право на застосування до відповідачів 1 та 2 за аналогією закону (ст.8 ЦК України, ч.10 ст.11 ГПК України) санкції у вигляді стягнення подвійної справедливої ціни, як це передбачено в ч.ч.6, 7 ст.65-2 Закону України "Про акціонерні товариства";

Крім того, на думку апелянтів, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, посилаючись на те, що у даному випадку не є за можливим встановлення дати виникнення у відповідачів грошового зобов'язання.

Також, апелянти вважають, що місцевий господарський суд дійшов неправильного висновку щодо закриття провадження в частині вимог до гр. ОСОБА_4 , адже відповідна особа є власником усіх корпоративних прав щодо підприємств відповідачів та має нести відповідність за завдання шкоди процедурою примусового викупу акцій у міноритарних акціонерів.

До апеляційної скарги також було додано заяву про витребування доказів, в якій апелянти просять суд витребувати у ПрАТ "МК "Азовсталь" та Компанії "Metinvest B.V." наступну інформацію:

1) найменування, адресу реєстрації, електронну адресу компанії, яка готувала скаргу до ЄСПЛ щодо стягнення з РФ збитків за зруйновані та постраждалі через війну РФ проти України ПрАТ "МК "Азовсталь" та ПрАТ "ММК ім. Ілліча";

2) найменування, адресу реєстрації, електронну адресу суб'єкта оціночної діяльності, який готував висновок щодо розміру збитків за зруйновані та постраждалі через війну РФ проти України ПрАТ "МК "Азовсталь" та ПрАТ "ММК ім. Ілліча" з метою подання скарги до ЄСПЛ;

3) вихідні дані, які були надані суб'єкту оціночної діяльності для підготовки висновку щодо розміру збитків за зруйновані та постраждалі через війну РФ проти України ПрАТ "МК "Азовсталь" та ПрАТ "ММК ім. Ілліча" з метою подання скарги до ЄСПЛ;

4) надати розрахунок довоєнної капіталізації промислових активів групи СКМ, зруйнованих та постраждалих через війну РФ проти України, зокрема ПрАТ "МК "Азовсталь" та ПрАТ "ММК ім. Ілліча", які використані для подання скарги до ЄСПЛ.

Судова колегія зазначає, що статтею 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Колегія суддів зазначає, що інформація, яку апелянти просять витребувати, щодо найменування, адреси реєстрації, електронної адреси компанії, яка готувала скаргу до ЄСПЛ, та суб'єкта оціночної діяльності, який готував висновок щодо розміру збитків, не стосуються предмету спору у даній справі.

Інші докази, які просять витребувати апелянти, а саме: вихідні дані, які були надані суб'єкту оціночної діяльності для підготовки висновку щодо розміру збитків, розрахунок довоєнної капіталізації промислових активів групи СКМ, зруйнованих та постраждалих через війну РФ проти України, не відносяться до тих, які можуть підтвердити, або спростувати обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оскільки підставою для звернення до ЄСПЛ стали руйнування ПрАТ "МК "Азовсталь" та ПрАТ "ММК ім. Ілліча" внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, яка почалася 24.02.2022, а позовні вимоги ґрунтуються на обставинах, які відбулися у 2018 році.

Тобто витребувані докази та інформація стосуються обставин, які виникли через декілька років після примусового викупу акцій у позивачів, а тому прямо не стосуються розгляду справи та самі по собі не можуть бути застосовані для оцінки вартості акцій станом на 2018 (ретроспективно), без урахування та оцінки відповідних змін у майновому стані товариства протягом 2018 - 2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 відкрито апеляційне провадження за спільною апеляційною скаргою позивачів (вх.1546Д/3) на рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21; об'єднано апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (вх.1389Д/3) та спільну апеляційну скаргу позивачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , (вх.1546Д/3) на рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду; призначено розгляд апеляційних скарг на 26.09.2023 об 11:00год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.

11.09.2023 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (вх.№10929), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "МК "Азовсталь".

18.09.2023 Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх.№11222), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 в оскаржуваній частині залишити без змін.

26.09.2023 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду заяву щодо необхідності врахування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду стосовно застосування статті 625 Цивільного кодексу України (вх.№11625).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 оголошено перерву у розгляді справи №905/993/21 до 24.10.2023 об 11:00 годині.

16.10.2023 представником апелянтів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду заяву про відвід суддів Східного апеляційного господарського суду Медуниці О.Є., Істоміної О.А. та Радіонової О.О. від розгляду справи №905/993/21.

23.10.2023 Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" подано до апеляційного господарського суду клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №905/993/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/3831/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/3831/22 (вх.№12892).

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у зв'язку із відпусткою судді Істоміної О.А. та судді Радіонової О.О., для розгляду справи №905/993/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 відмовлено в задоволенні заяви адвоката Погрібної С.О. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі №905/993/21 про відвід колегії суддів; задоволено заяву судді Медуниці О.Є. про самовідвід у справі №905/993/21; матеріали справи №905/993/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2023 у зв'язку із задоволенням заяви про самовідвід головуючого судді Медуниці О.Є., для розгляду справи №905/993/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 призначено справу № 905/993/21 до розгляду на 15.11.2023 о 15:00 годині.

13.11.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07.11.2023 у справі №905/993/21 про розгляд матеріалів касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023, пунктом 4 резолютивної частини якої постановлено витребувати з господарського суду Донецької області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи №905/993/21 за позовом: 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 , до відповідачів: 1) Компанії Barlenco LTD, Nicosia, Cuprus (Компанія "Барленко ЛТД"); 2) Компанії "Metinvest B.V.", Amsterdam, Nederlandes (Компанія "Метінвест Б.В."), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", та співвідповідача громадянина ОСОБА_3 , про визнання права на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції та встановлення її розміру на рівні 17 (сімнадцяти) грн. 85 коп. із розрахунку за 1 акцію, стягнення солідарно на відшкодування шкоди грошових коштів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.11.2023 зупинено розгляд апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 до розгляду Верховним Судом касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №905/993/21 та повернення до Східного апеляційного господарського суду матеріалів справи.

У зв'язку із тим, що судове засідання 15.11.2024 не було проведено, клопотання ПрАТ "МК "Азовсталь" про зупинення провадження у справі судом не розглядалось.

27.12.2023 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду клопотання про поновлення апеляційного провадження у справі №905/993/21, у зв'язку із усуненням обставин, що викликали його зупинення, а саме ухваленням Верховним Судом 05.12.2023 постанови у справі №905/993/21, якою залишено без задоволення касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"; ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №905/993/21 залишено без змін.

Судовою колегією встановлено, що 08.12.2023 на офіційному веб - сайті Єдиного державного реєстру судових рішень було опубліковано повний текст постанови Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №905/993/21.

За результатами дослідження наявного в Комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" супровідного листа Верховного Суду від 08.12.2023 за вих. № 27-17/905/993/21/883/23, колегією суддів встановлено, що справу №905/993/21 скеровано до господарського суду Донецької області.

Листом від 28.12.2023 Східним апеляційним господарським судом витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/993/21.

29.12.2023 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.12.2023 поновлено провадження у справі 905/993/21; розгляд апеляційних скарг призначено у приміщенні Східного апеляційного господарського суду на 10.01.2024 о 16:30 год.

04.01.2024 представником Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 задоволено заяву представника апелянта - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про участь у судовому засіданні 10.01.2024 о 16:30 годині у справі №905/993/21 в режимі відеоконференції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у зв'язку із відсутністю доказів повідомлення 1-го та 2-го відповідачів про час та місце проведення судового засідання, відкладено розгляд апеляційних скарг на 06.03.2024 о 11:30 годині; задоволено клопотання представника апелянта - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про участь у судовому засіданні 06.03.2024 об 11:30 годині у справі №905/993/21 в режимі відеоконференції.

04.03.2024 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№3149), в яких просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та закриття провадження у справі відносно гр. ОСОБА_3 , змінити вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначені в позовній заяві від 10.04.2023.

06.03.2024 представником Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення (вх.№3296), в яких просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 62210,00грн.

Судова колегія також встановила, що 01.03.2024 на офіційному веб - сайті Єдиного державного реєстру судових рішень було опубліковано повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/3831/22. Тобто справа №910/3831/22 вже розглянута в касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду. Представник ПрАТ "Азовсталь" не наполягав на задоволенні клопотання від 23.10.2023 про зупинення апеляційного провадження у справі №905/993/21 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/3831/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/3831/22.

Оцінюючи предмет і підстави позову у справі, що розглядається у справі № 910/3831/22, враховуючи наявні у даній справі № 905/993/21 докази, судова колегія доходить висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 910/3831/22.

06.03.2024 представником Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" подано до апеляційного господарського суду клопотання про долучення доказів (вх.№3325), а саме відомостей про справу №910/8714/18 в межах якої вирішується питання щодо підсудності спорів між міноритарними акціонерами та кінцевим бенефіціарним власником у спорах щодо обов'язкового продажу акцій.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 оголошено в судовому засіданні перерву до 01.05.2024 об 11:30 годині; задоволено клопотання представників апелянта - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про участь у судовому засіданні 01.05.2024 об 11:30 годині у справі №905/993/21 в режимі відеоконференції.

28.03.2024 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№4478), в якому просить суд врахувати правильну адресу PRIVATE LIMITED LIABILITY COMPANY МЕТINVEST B.V. (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Метінвест Б.В."), номер в торговельному реєстрі Торгової палати Нідерландів: 24321697, місцезнаходження: Zuidplein 216, 1077 XV, Amsterdam, Nethelands (Holland) та правильно її зазначати при надсиланні судових документів. До вказаного клопотання також додано довідку торговельного реєстру Торгової палати Нідерландів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 оголошено в судовому засіданні перерву до 03.07.2024 о 10:00 год.

01.05.2024 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду повторну заяву про надання інформації (вх.№6162), в якій просить суд надати наступну інформацію:

- якими засобами зв'язку Східний апеляційний господарський суд надсилав судові ухвали про відкриття проваджень та повістки у справі №905/993/21 до Компанії Метінвест Б.В., Компанії Барленко ЛТД на судові засідання, які призначалися на 26.09.2023, 24.10.2023, 15.11.2023, 10.01.2024, 06.03.2024, 01.05.2024, 03.07.2024?;

- надати номери поштових квитанцій про направлення до Компанії Метінвест Б.В., Компанії Барленко ЛТД судових ухвал та повісток;

- повідомити адреси, на які суд надсилав судові ухвали та повістки.

01.05.2024 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду заяву про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: судді Плахова О.В., судді Терещенко О.І., судді Тихого П.В. від розгляду справи №905/993/21 (вх.№6161).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 визнано необґрунтованою заяву представника позивачів від 01.05.2024 про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Плахова О.В., судді Терещенко О.І., судді Тихого П.В. від розгляду справи №905/993/21; заяву представника позивачів від 01.05.2024 про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Плахова О.В., судді Терещенко О.І., судді Тихого П.В. від розгляду справи №905/993/21 для вирішення питання про відвід згідно до ч.3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 відмовлено в задоволенні заяви представника позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_5 про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: судді Плахова О.В., судді Терещенко О.І., судді Тихого П.В. від розгляду справи №905/993/21.

02.05.2024 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду заяву про зміну дати судового засідання подано до апеляційного господарського суду клопотання про зміну дати судового засідання (вх.№6191).

08.05.2024 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду заяву процесуального характеру (вх.№6448), в якій просить суд зупинити порушення прав позивачів; визнати відповідачів належно повідомленими про судові засідання, призначені у цій справі; справедливо розглянути справу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну дати судового засідання (вх.№6191 від 02.05.2024).

21.06.2024 представником позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до апеляційного господарського суду другі додаткові пояснення до апеляційної скарги позивачів (вх.№8381), в яких просить суд задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; вирішити питання судових витрат.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.07.2024 представник апелянта - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 в частині задоволення позову та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 62210,00грн.

Представник апелянтів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечив проти вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", просив відмовити в її задоволенні.

Також, представник апелянтів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляційної своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та закриття провадження у справі відносно гр. ОСОБА_3 , змінити вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зазначені в позовній заяві від 10.04.2023.

Також, представник апелянтів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просив суд, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, надати йому можливість протягом п'яти днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду справи №905/993/21 надати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник апелянта - Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" заперечив проти вимог апеляційної скарги - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , просив відмовити в її задоволенні.

У судове засідання Східного апеляційного господарського суду 03.07.2024 представники відповідачів та співвідповідача не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (т.10 а.с.224-225, 237-238, 239-240, 241-242).

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю учасників справи, які не з'явились в судове засідання.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи зазначене, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, необхідність належного повідомлення учасників судового провадження про час та місце розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, розгляд скарги здійснено хоч і за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 № 1983-VIII (надалі - Закон № 1983-VIII), пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

Станом на день набрання чинності Законом №1983-VIII у ПрАТ "МК "Азовсталь" був власник домінуючого контрольного пакета акцій, який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій вказаного товариства.

Так, Компанія "Metinvest B.V." ( Метінвест Б.В. ), яка є єдиним акціонером Компанії Barlenko LTD (Барленко ЛТД), належало 74,6643% акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" . Водночас Компанія "Metinvest B.V." є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", частка акцій якого в ПрАТ "МК "Азовсталь" становила 0,0000003%. Крім того, Компанія "Metinvest B.V." є власником Компанії Метінвест Інтернешнл С.А., якій належав пакет акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" в розмірі 21,55945%./

Також акціонерами ПрАТ "МК "Азовсталь" були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (позивачі у даній справі).

ОСОБА_1 станом на 12.04.2018 належало 300000 простих іменних акцій ПрАТ "МК "Азовсталь", що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за 12.04.2018 (т.1 а.с.36), ОСОБА_2 належало 10000 простих іменних акцій ПрАТ "МК "Азовсталь", номінальною вартістю 0,25 грн, загальною номінальною вартістю 2500,00грн., що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 11.04.2018 (т.1 а.с.37).

Компанія Barlenco LTD (Барленко ЛТД) скористалась правом, передбаченим ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо обов'язкового продажу простих іменних акцій в межах дворічного строку з дня набрання чинності Законом №1983-VIII.

Процедура обов'язкового продажу акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" тривала з 02.03.2018 до 12.04.2018.

02.03.2018 Компанія Barlenco LTD було направлено ПрАТ "МК "Азовсталь" повідомлення про намір скористатися правом на обов'язковий продаж простих іменних акцій від 01.03.2018 № 06 (надалі - повідомлення т.1 а.с.39). У цей же день рішенням наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь", оформленого протоколом № 313 засідання наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь", обрано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт" (надалі - ТОВ "Оціночний стандарт") оцінювачем ринкової вартості акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" станом на дату отримання останнім повідомлення, надано дозвіл ПрАТ "МК "Азовсталь" на укладання з ТОВ "Оціночний стандарт" договору про надання послуг щодо оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" в пакеті менше ніж 25% з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого пакету акцій.

03.03.2018 ПрАТ "МК "Азовсталь" опублікувало отримане Повідомлення на своєму офіційному веб-сайті.

05.03.2018 ТОВ "Оціночний стандарт" складено Звіт, яким визначено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" станом на 02.03.2018 в розмірі 0,564 грн у складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (т.1 а.с.171-200).

07.03.2018 Компанія Barlenco LTD уклала з Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" договір рахунку умовного зберігання (ескроу) № 31/2017-1, відповідно до п. 1.3. якого рахунок використовується з метою оплати ціни акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" (емітента) в межах процедури обов'язкового продажу акцій на вимогу клієнта (відповідача-1), що є власником домінуючого контрольного пакета акцій емітента (або уповноваженою особою, яка діє в інтересах групи осіб, що спільно є власниками домінуючого контрольного пакету акцій емітента) (т.1 а.с.222-225).

12.03.2018 депозитарна установа Банк відкрив рахунок умовного зберігання Компанії Barlenco LTD.

14.03.2018 ПрАТ "МК "Азовсталь" отримало Звіт з рецензією. За висновками рецензії ВГО "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" № 13/03-2018РА від 12.03.2018 Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки (т.1 а.с.201,215).

Рішенням наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь", оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" в розмірі 0,564 грн згідно зі звітом ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 02.03.2018 в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (т.1 а.с.213-214).

15.03.2018 ПрАТ "МК "Азовсталь" направило на адресу Компанії Barlenco LTD повідомлення № 01/107 про затвердження ринкової вартості акції ПрАТ "МК "Азовсталь" станом на 02.03.2018 (т.1 а.с.217).

19.03.2018 ПрАТ "МК "Азовсталь" отримало від Компанії Barlenco LTD публічну безвідкличну вимогу № 02 про придбання акцій в усіх власників акцій в порядку визначеному п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1983-VIII за ціною 0,564 грн за 1 (одну) просту іменну акцію. У публічній безвідкличній вимозі вказано, що Компанії Barlenco LTD є особою, яка опосередковано через групу афілійованих осіб, є власником домінуючого контрольного пакету акцій із зазначенням групи афілійованих щодо відповідача-1 осіб, які опосередковано володіють домінуючим контрольним пакетом акцій у ПрАТ "МК "Азовсталь" .

20.03.2018 ПрАТ "МК "Азовсталь" направило до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - НКЦПФР) та Центрального депозитарію цінних паперів (надалі - ЦДЦП) копію публічної безвідкличної вимоги разом із засвідченою копією договору рахунку умовного зберігання (ескроу) (т.1 а.с.220-221). Того ж дня на офіційному сайті ПрАТ "МК "Азовсталь" розміщено публічну безвідкличну вимогу від 19.03.2018 №02 Компанії Barlenco LTD про придбання акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" в усіх власників акцій за ціною 0,564 грн.

22.03.2018 ЦДЦП отримав копію публічної безвідкличної вимоги і розмістив її на своєму сайті, склав реєстр (перелік) акціонерів Товариства станом на 23.03.2018. Отримавши перелік акціонерів, ПрАТ "МК "Азовсталь" організувало розсилку копій публічної безвідкличної вимоги на адреси акціонерів.

03.04.2018 ПрАТ "МК "Азовсталь" завершив розсилку своїм акціонерам копій публічної безвідкличної вимоги, про що повідомив Компанію Barlenco LTD листом від 03.04.2018 № 09-599 (т.1 а.с.219).

10.04.2018 Компанія Barlenco LTD перерахувала грошові кошти в сумі 77201356,07грн. на рахунок ескроу, відкритий у Банку, про що повідомив ПрАТ "МК "Азовсталь" листом від 10.04.2018 (т.1 а.с.227-228).

11.04.2018 ПрАТ "МК "Азовсталь" подало до ЦДЦП повідомлення про перерахування Компанією Barlenco LTD коштів на рахунок ескроу.

12.04.2018 продані в обов'язковому порядку акції ПрАТ "МК "Азовсталь" зараховані на рахунок у цінних паперах Компанії Barlenco LTD. Вказані цінні папери примусово списані на користь Компанії Barlenco LTD як заявника публічної безвідкличної вимоги від 19.03.2018 на його рахунок у цінних паперах 300517-CY20003532, відкритий банком, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами від 12.04.2018 (т.1 а.с.229-230).

27.04.2018 на сайті ПрАТ "МК "Азовсталь" оприлюднено річну фінансову звітність останнього за 2017 рік.

Вказані обставини сторонами не заперечуються та не оспорюються, а також встановлені постановою Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/8714/18.

Внаслідок проведення обов'язкового продажу акцій Товариства на підставі публічної безвідкличної вимоги Компанії Barlenco LTD про придбання акцій в усіх власників акцій від 19.03.2018, належні позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 акції були відчужені на користь Компанії Barlenco LTD.

В свою чергу, позивачі не погодились з ціною придбання акцій та звернулись до господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням уточнень від 10.04.2023), в якому просили суд:

- стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , Компанії Barlenco LTD та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_1 на відшкодування шкоди загальну суму 7746168,15грн..;

-стягнути солідарно з ОСОБА_3 , Компанії Barlenco LTD та Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Metinvest B.V." на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди загальну суму 258205,61грн. (т.4 а.с.192-196).

За твердженнями позивачів у відповідності до даних річної фінансової звітності ПрАТ "МК "Азовсталь" за 2017 рік (Баланс, форма №1) (т.1 а.с.42-43), власний капітал (чисті активи) Товариства склав 26250667000,00грн., що становить 6,2442грн. із розрахунку на 1 акцію (26250667,00грн.: 4204000000шт. акцій); нерозподілений прибуток - 4603263000,00грн., що складає 1,095грн. на 1 акцію (4603263000,00грн. : 4204000000,00 шт. акцій).

У таблиці на стр.97 станом на 31.12.2017 вказана вартість чистих активів "Net Assets" "Гаранта" "Azovstal" (ПрАТ "МК "Азовсталь" ) в розмірі 1364000000,0дол.США.

Офіційний валютний курс USD/UAN Національного банку України станом на 31.12.2017 складав: 28,0672грн. за 1 долар США.

На переконання позивачів, вартість чистих активів ПрАТ "МК "Азовсталь", порахована відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), прийнятих Європейським Союзом, і відображена у Меморандумі про випуск Єврооблігацій, складає у перерахунку на гривню 1364000000,00 дол.США * 28,0672грн. : 4204000000 шт. акцій = 9,1065 грн. за 1 акцію.

В якості підстав позову позивачами було зазначено, що Наглядова рада ПрАТ "МК "Азовсталь" при визначенні ринкової ціни акції у розмірі 0,564грн діяла недобросовісно, всупереч інтересів міноритарних акціонерів свідомо занизила ринкову вартість акцій, хоча на дату засідання мала всі наявні дані щодо річної фінансової звітності товариства за 2017 рік, зокрема, про розмір власного капіталу (чистих активів) комбінату, що становить 6,2442грн. із розрахунку на одну акцію. Отже, позивачі вважають, що затверджена Наглядовою радою товариства ринкова вартість є вочевидь несправедливою, суттєво заниженою.

Позивачі зазначали, що мають право на отримання справедливої компенсації вартості однієї акції за ціною у розмірі 9,1065грн., яка є найбільш справедливою ціною 1 акції ПрАТ "МК "Азовсталь" у відповідності до відомостей Компанії "Metinvest B.V." Тоді як ПрАТ "МК "Азовсталь" вважає, що правомірною та справедливою є ринкова вартість акції у розмірі 0,564грн. (відповідно до Звіту про оцінку від 05.03.2018).

1) суму компенсації ОСОБА_1 - 300000 шт. акцій * 17,085грн. (8,5425грн. *2) = 5125500,00грн.

Всього: 5125500,0грн. + 2620668,15грн. = 7746168,15грн.

2) суму компенсації ОСОБА_2 - 10000шт. акцій * 17,085грн. (8,5425грн. *2) = 170850,00грн.

Всього: 170850,0грн. + 87355,61грн. = 258205,61грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у даній справі позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.6 а.с.11-23).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 5 статті 41 Конституції України примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Аналогічне положення міститься в частині 3 статті 321 Цивільного кодексу України (примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною 2 статті 353 цього Кодексу).

Акція є об'єктом права власності (стаття 177 Цивільного кодексу України, частина 1 статті 4 Закону "Про акціонерні товариства" ст.6 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу, що при примусовому вилученні майна надзвичайно важливим є отримання справедливої компенсації до моменту такого вилучення. У справі Bramelid and Malmstrom v. Swedwen (1982), де вперше постало питання щодо порушення прав власності вилученням акцій у процедурі сквіз-аут, Європейська комісія з прав людини вказала, що речення перше ст.1 Протоколу першого до Конвенції охоплює право власності на акції, незважаючи на їх комплексну природу. Комісія вказала, що в окремих випадках обов'язок передати своє майно іншій особі є допустимим. Такі випадки не суперечать ст.1 Протоколу першого Конвенції, проте в будь-якому разі необхідно гарантувати, що закон не створює нерівність сторін, за якої одна з них може бути свавільно та несправедливо позбавлена своєї власності на користь іншої. Питання примусового викупу акцій міноритаріїв було також предметом скарги у справі Offerhaus and Offerhaus v. the Netherlands, заява №35730/97). ЄСПЛ рішенням від 16.01.2001 відмовив у допуску, але вказав, що, встановлюючи порушення ст.1 Протоколу першого, необхідно визначити, чи забезпечують засоби досягнення мети справедливий баланс інтересів. Ключовими для цього є умови компенсації, які не повинні створювати непропорційний тягар для міноритарних акціонерів.

Процедура обов'язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій (сквіз-аут) запроваджена Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VIII.

Цим законом доповнено статтю 65 Закону України "Про акціонерні товариства" статтею 65-2, яка встановлює порядок обов'язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій.

При цьому, в пункті 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України №1983-VIII зазначено, що протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом особа (особи, які діють спільно), яка станом на дату набрання чинності цим Законом є прямо або опосередковано з урахуванням кількості акцій, що належать їй або її афілійованим особам, вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій акціонерного товариства (далі - заявник вимоги), має право застосувати положення статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" виключно в порядку та на умовах, визначених у цьому пункті.

Відповідно до статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" особа (особи, що діють спільно), яка внаслідок придбання акцій товариства з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, стала (прямо або опосередковано) власником домінуючого контрольного пакета акцій, протягом наступного робочого дня з дня набуття нею права власності на такий пакет акцій зобов'язана подати офіційним каналом зв'язку до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і до товариства повідомлення про набуття права власності на домінуючий контрольний пакет акцій (далі - повідомлення).

Товариство не пізніше наступного робочого дня з дати отримання повідомлення зобов'язане розмістити його на веб-сайті товариства та у базі даних особи, яка провадить діяльність із оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків.

Товариство не пізніш як за 25 робочих днів з дня отримання повідомлення повинно затвердити ринкову вартість акцій товариства, визначену суб'єктом оціночної діяльності відповідно до статті 8 цього Закону, та повідомити її особі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Протягом 90 днів з дня подання повідомлення відповідно до частини другої цієї статті та за умови виконання нею дій, передбачених статтею 65 або 65-1 цього Закону, особа, яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, або будь-яка її афілійована особа, або уповноважена особа (далі - заявник вимоги) має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх власників акцій товариства (далі - публічна безвідклична вимога).

У разі подання до товариства публічної безвідкличної вимоги всі акціонери акціонерного товариства, крім осіб, що діють спільно із такою особою, та її афілійованих осіб, та саме товариство зобов'язані у безумовному порядку продати належні їм акції цього товариства заявнику вимоги.

Згідно з частиною 5 статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:

1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;

2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;

3) ринкова вартість акцій товариства, визначена відповідно до статті 8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.

Тобто, встановлений законом порядок визначення ціни придбання акцій для цілей зазначеної процедури передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у цій нормі варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій. Вибір робить заявник вимоги, тоді як наглядова рада визначає ринкову вартість (надає цей показник для порівняння).

Таким чином, одним із передбачених зазначеною нормою варіантів (показників), з урахуванням якого формується та визначається ціна придбання акцій, є ринкова вартість акцій товариства.

Станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" від 23.03.2017 №1983-VIII у ПрАТ "МК "Азовсталь" був власник домінуючого контрольного пакета акцій, який разом з афілійованими особами володів 96,2237503% акцій вказаного товариства.

Так, Компанія "Metinvest B.V." (Метінвест Б.В.), яка є єдиним акціонером Компанії Barlenco LTD (Барленко ЛТД), належало 74,6643% акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" . Водночас Компанія "Metinvest B.V." є єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", частка акцій якого в ПрАТ "МК "Азовсталь" становила 0,0000003%. Крім того, Компанія "Metinvest B.V." є власником Компанії Метінвест Інтернешнл С.А., якій належав пакет акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" в розмірі 21,55945%.

Компанія Barlenco LTD (Барленко ЛТД) скористалася правом, передбаченим ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо обов'язкового продажу простих іменних акцій в межах дворічного строку з дня набрання чинності Законом №1983-VIII.

Процедура обов'язкового продажу акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" тривала з 02.03.2018 до 12.04.2018.

02.03.2018 Компанія Barlenco LTD направила ПрАТ "МК "Азовсталь" повідомлення про намір скористатися правом на обов'язковий продаж простих іменних акцій від 01.03.2018 № 06 (надалі - повідомлення т.1 а.с.39). У цей же день рішенням наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь", оформленого протоколом № 313 засідання наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь", обрано Товариство з обмеженою відповідальністю "Оціночний стандарт" (надалі - ТОВ "Оціночний стандарт") оцінювачем ринкової вартості акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" станом на дату отримання останнім повідомлення, надано дозвіл ПрАТ "МК "Азовсталь" на укладання з ТОВ "Оціночний стандарт" договору про надання послуг щодо оцінки ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" в пакеті менше ніж 25% з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого пакету акцій.

14.03.2018 ПрАТ "МК "Азовсталь" отримало Звіт з рецензією. За висновками рецензії ВГО «Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів» № 13/03-2018РА від 12.03.2018 Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, які не вплинули на достовірність оцінки (т.1 а.с.201, 215).

При зверненні до суду з відповідним позовом позивачі наголошували на неправомірності порядку визначення ціни однієї простої акції ПрАТ "МК "Азовсталь" » та її несправедливий розмір, що призвело до порушення прав позивачів як власників таких акцій, у зв'язку із чим, як вірно зазначено місцевим господарським судом в контексті спірних правовідносин підлягають дослідженню обставини того, чи була ціна, визначена у безвідкличній вимозі, справедливою.

Отже, досліджуючи ціну продажу акцій, судова колегія враховує, що у низці постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої: "при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже у особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати" (зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18, від 18.02.2021 у справі № 908/3492/19, від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

Порядок визначення ринкової вартості майна акціонерного товариства, у т.ч. цінних паперів (акцій) встановлений в статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" з урахуванням особливостей, передбачених у ст.65-2 цього Закону.

Зокрема, в статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як середній біржовий курс таких цінних паперів на відповідній фондовій біржі, розрахований такою фондовою біржею за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів.

У разі якщо цінні папери перебувають в обігу на двох і більше фондових біржах та їхній середній біржовий курс за останні три місяці обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, на різних біржах відрізняється, ринкова вартість цінних паперів визначається наглядовою радою (якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства - виконавчим органом товариства) в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, у разі якщо неможливо визначити ринкову вартість цінних паперів за останні три місяці їх обігу, що передують дню, станом на який визначається ринкова вартість таких цінних паперів, - як вартість цінних паперів станом на таку дату, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до статті 9 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Зокрема, під час проведення оцінки майна та майнових прав (майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, є обов'язковим для застосування Національний стандарт № 1, затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440 (надалі - Національний стандарт № 1).

Національний стандарт № 3, затверджений постановою КМУ від 29.11.2006 № 1655 (надалі - Національний стандарт № 3), є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки цілісного майнового комплексу суб'єкта господарювання (далі - цілісний майновий комплекс) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку цілісного майнового комплексу.

У Національному стандарті № 3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.

Відповідно до пункту 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів). Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об'єктивний розрахунок ринкової вартості акцій.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 уточнено правові висновки щодо застосування статей 8 та 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" які містяться у постановах від 16.02.2021 у справі №910/8714/18 та від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 наступним чином:

- при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті;

- у зв'язку з цим має бути обов'язково застосований Національний стандарт № 3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за № 924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18);

- майновий метод оцінки має бути обов'язково застосований поряд з іншими методами оцінки;

- не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом № 1.

Так, Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-аут має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з частини 6 статті 9 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт № 1 та Національний стандарт № 3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства" (постанова ВС від 17.02.2021 у справі № 905/1926/18).

З матеріалів справи вбачається, що ринкова вартість акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" розрахована суб'єктом оціночної діяльності порівняльним методом становить 0,564 грн., що підтверджується Звітом ТОВ "Оціночний стандарт" від 05.03.2018.

Саме на підставі вказаного Звіту Наглядовою радою ПрАТ "МК "Азовсталь" прийнято рішення, оформлене протоколом № 314 від 14.03.2018, яким затверджено ринкову вартість (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" у розмірі 0,564 грн, виходячи із якої в подальшому було списано акції вказаного товариства, що належали позивачу, як міноритарному акціонеру, на користь відповідача-1, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами за період з 12.04.2018 по 12.04.2018.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

Згідно з частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного права, закріпленими у ст. 3 та інших статтях ЦК України, яким мають відповідати дії будь-якого суб'єкта.

Наглядова рада як орган, створений для захисту інтересів акціонерів, має забезпечувати рівний захист всіх акціонерів товариства і рівне ставлення до них, незважаючи на розмір пакету акцій, який їм належить.

При проведенні процедури сквіз-аут наглядова рада виконує надзвичайно важливу роль вона обирає суб'єкта оціночної діяльності і потім затверджує оцінку ринкової вартості акцій. Таким чином, саме від добросовісних, розумних дій наглядової ради при визначенні ринкової вартості акцій залежить захист інтересів всіх акціонерів.

Відповідно до статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада обирається рішенням загальних зборів простим або кумулятивним голосуванням. Членом наглядової ради акціонерного товариства може бути лише фізична особа. До складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси (далі представники акціонерів), та/або незалежні директори.

Втім, те, що особа член наглядової ради не є незалежним директором, не означає, що вона може діяти виключно в інтересах мажоритарного акціонера, бути лише його представником і діяти відповідно до наданих ним вказівок.

У Принципах корпоративного управління, затверджених рішенням НКЦПФР від 22.07.2014 № 955 (надалі - Принципи), рекомендованих до застосування в акціонерних товариствах, містяться такі рекомендації, які відображають найкращі практики корпоративного управління:

- товариство повинно забезпечити захист прав, законних інтересів акціонерів та рівне ставлення до всіх акціонерів незалежно від того, чи є акціонер резидентом України, від кількості акцій, якими він володіє, та інших факторів;

- товариство має запровадити ефективні механізми захисту прав дрібних акціонерів від недобросовісних дій акціонерів власників контрольного пакета акцій, вчинених ними особисто або третіми особами у їх інтересах (п. 2.8);

- якщо рішення можуть по-різному впливати на різні групи акціонерів, наглядова рада має однаково справедливо ставитись до всіх акціонерів; наглядова рада у своїй діяльності керується найкращими етичними стандартами та враховує інтереси зацікавлених осіб (п. 3.1.2.);

-з метою забезпечення незалежності наглядової ради до її складу доцільно включати незалежних членів, кількість яких складає принаймні 25 відсотків кількісного складу ради; незалежним вважається член наглядової ради, який не має будь-яких суттєвих ділових, родинних або інших зв'язків з товариством, членами його виконавчого органу або мажоритарним акціонером товариства і не є представником держави (п. 3.1.12).

У коментарях до п. 2.8 Принципів зазначено, що товариство має дбати про те, щоб рішення, які проводяться в життя контролюючими акціонерами, відповідали найкращим інтересам товариства та враховували інтереси дрібних (міноритарних) акціонерів; контролюючі акціонери не здійснюють дії, направлені на отримання зисків на шкоду товариству та іншим акціонерам; у разі зміни контролю над акціонерним товариством дрібним акціонерам надається можливість продати або вимагати викупу контролюючим акціонером або товариством належних їм акцій за справедливою (ринковою) ціною.

Тобто, дослідження обставин законності і обґрунтованості рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій, яке ухвалюється відповідно до ст. 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" має істотне значення для вирішення цього спору, адже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, наявність певної недобросовісної поведінки з боку власника домінуючого контрольного пакета акцій (зокрема, опосередкованої рішеннями акціонерного товариства) може спричинити покладення на міноритарного акціонера, який не має можливості вплинути на визначення ціни акцій, непропорційного тягаря у зв'язку з примусовим відчуженням належних йому акцій (постанова Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18).

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт - ПрАТ "МК "Азовсталь", зазначав, що позивачами не було надано доказів заниження ціни обов'язкового продажу акцій, а лише наведено власний розрахунок вартості акцій на підставі формули "чистих активів".

Однак, колегія суддів не погоджується з вказаними твердженнями апелянта враховуючи наступне.

Як було зазначено вище, ціна обов'язкового продажу акцій була визначена ПрАТ "МК "Азовсталь" рішенням Наглядової Ради ПрАТ "МК "Азовсталь" від 14.03.2018 року, яким затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" у розмірі 0,564 грн. на підставі звіту ТОВ "Оціночний стандарт" (оцінювач Чепенко О.А.) від 05.03.2018.

При складанні Звіту ТОВ "Оціночний стандарт" від 05.03.2018 про оцінку ринкової вартості 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" станом на 2.03.2018 була прийнята концепція ринкової вартості, але застосовано виключно порівняльний підхід і лише на підставі даних продажу пакетів акцій на фондових біржах та у позабіржових торгівельно-інформаційних системах (с. 6, 13, 50 Звіту), ринкова вартість акцій визначена у складі пакетів 3,256% від статутного фонду (тобто у міноритарному пакеті), що є необґрунтованим і призвело до істотного заниження отриманого результату - 0,564 грн за 1 (одну) акцію.

Так, ринкова вартість однієї простої іменної акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" ні майновим методом не визначалась з посиланням на недоступність даних бухгалтерської звітності ПрАТ "МК "Азовсталь" про балансову вартість активів (с. 12, 48 Звіту), ні доходним методом не визначалась з посиланням на складність спрогнозувати грошовий потік (с. 12, 48, 49 Звіту).

Оцінювач вказує, що порівняльного підходу для оцінки 1 акції ПрАТ "МК "Азовсталь" з метою реалізації права обов'язкового продажу простих акцій акціонерами на вимогу достатньо.

Така позиція оцінювача суперечить абзацу 2 пункту 37 Національного стандарту №1, в якому закріплено, що неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу може бути лише пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації.

Водночас, колегія суддів зазначає, що замовником вказаної оцінки був сам емітент - ПрАТ "МК "Азовсталь" .

Таким чином, ціна акцій, яка ґрунтується на висновку суб'єкта оціночної діяльності, вчиненому з порушенням нормативно-правових актів, не може вважатися дійсною ринковою ціною. Наглядова рада може брати до уваги вартість цінних паперів, визначену суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, у разі наявності такої оцінки, однак затверджена ринкова вартість не може бути меншою ніж та, що визначена відповідно до частини 2 статті 8 Закону "Про акціонерні товариства" .

Отже, звіт ТОВ "Оціночний стандарт" від 05.03.2018, складений з порушеннями вимог законодавства не може бути підставою визначення ринкової вартості акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" .

Судова колегія також враховує те, що в Україні з 24.02.2022 оголошено воєнний стан, майновий комплекс ПрАТ "МК "Азовсталь" перебуває в м.Маріуполі та був зруйнований в результаті проведення бойових дій, що робить не можливим проведення експертизи із застосуванням майнового методу і переоцінку активів за ринковою вартістю.

Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що у цій справі підлягає визначенню не ринкова вартість акцій як така, а саме сума справедливої компенсації, у розумінні частини 5 статті 41 Конституції України, частини 3 статті 321 Цивільного кодексу України, статті 1 Протоколу 1 Конвенції, яку позивач мав би отримати за 1 акцію в результаті примусового викупу його акцій.

У Методиці комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, вказано, що у багатьох випадках балансова вартість акцій вважається самою консервативною оцінкою, і в цьому випадку вона може застосовуватися для оцінювання нижньої межі вартості акцій. Автори методики також зазначають, що в Україні при оцінюванні акцій балансова вартість часто виступає на перший план, що пов'язано з відсутністю об'єктивної інформації для використання інших методів.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; консолідована фінансова звітність - фінансова звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які ним контролюються, як єдиної економічної одиниці.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства зобов'язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку. Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

У розділі 1 вказаного положення визначено, що норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб (далі - підприємства) усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Терміни, що використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають такі значення: баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; власний капітал - різниця між активами і зобов'язаннями підприємства.

У розділі 2 Національного положення встановлено, що фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що остання фінансова звітність ПрАТ "МК "Азовсталь", що передує даті оцінці акцій, була складена станом на 31.12.2017. Доказів на спростування даного висновку, суду не надано.

Відповідно до річної фінансової звітності ПрАТ "МК "Азовсталь" станом на 31.12.2017, в якій відображено активи, зобов'язання і власний капітал товариства, вбачається, що станом на 31.12.2017 власний капітал (чисті активи) товариства (рядок 1495) складає 26 250 667 000 грн. Одночасно, кількість акцій, випущених ПрАТ "МК "Азовсталь", складає 4 204 000 000 шт.

При цьому, судова колегія зазначає, що фінансова звітність ПрАТ "МК "Азовсталь" за 2017 рік є належним та допустимим доказом, на підставі якого можна визначити вартість чистих активів товариства.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає обґрунтованим висновком місцевого господарського суду про можливість визначити вартість 1 акції за балансовою вартістю чистих активів ПрАТ "МК "Азовсталь" на рівні 6,2442 грн (26 250 667 000 грн/4 204 000 000 шт. акцій) за формулою, яка наведена у розд. 3.6. «Визначення вартості акцій за балансовим методом» Методики комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.01.2016, реєстраційний номер 0.1.18, що узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19.

Виходячи із викладеного вище, оцінюючи подані в матеріали справи докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ціна за 1 просту іменну акцію у розмірі 0,564 грн, яка затверджена наглядовою радою ПрАТ "МК "Азовсталь" та за якою відбувся примусовий викуп акцій, не є справедливою.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів - Компанії Barlenco LTD, Компанією "Metinvest B.V." на користь позивачів грошових коштів на відшкодування шкоди, судова колегія зазначає наступне.

Так, у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 Верховний Суд зазначає, що "колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір - звернутися до товариства та/або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Також у вказаній постанові Суд зазначає, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина "підняття корпоративної завіси". Схожі за змістом висновки містяться у пунктах 5.22-5.23 постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі 910/12591/18 та у постанові від 29.04.2022 у справі №905/830/21.

З матеріалів справи вбачається, що Компанія Barlenco LTD здійснювала обов'язковий викуп акцій на підставі Договору від 27.02.2018 укладеного між Компанією "Metinvest B.V." (сторона 1), Компанією "Metinvest International S.A." (сторона 2), ТОВ "Метінвест Холдінг" (сторона 3) та Компанії Barlenco LTD (сторона 4) (т.1 а.с.163-164).

Відповідно до п. (А) вказаного договору сторони є афільованими особами у розумінні пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" а саме сторона 2, сторона 3 та сторона 4 перебувають під контролем сторони 1.

Вказаним договором визначено Компанію Barlenco LTD особою, що уповноважена вимагати від інших акціонерів продажу належних їм акцій Товариства шляхом надсилання до Товариства публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Товариства та вчиняти всі інші дії відповідно до вимог та у порядку, визначеному статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" та п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах».

Таким чином, з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 позивачі правомірно звернулись з позовом до Компанії Barlenco LTD та Компанії "Metinvest B.V.".

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (з урахуванням різниці у обставинах справ див. рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції" (WALCHLI v. FRANCE), від 26.07.2007, п.29, заява №35787/03). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" (PEREZ de RADA CAVANILLES v. SPAIN, від 28.10.1998, заява №28090/95).

Відмова акціонеру у задоволенні вимог і вирішення спору по суті через обрання ним неправильного способу захисту була б надмірним формалізмом та штучним звуженням існуючих способів захисту порушеного права.

При цьому, позивачами визначено заявлені до стягнення з відповідачів - Компанії Barlenco LTD, Компанії "Metinvest B.V." грошові кошти як відшкодування шкоди, а позовна заява містить посилання на статтю 1212 Цивільного кодексу України як на підставу позову.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів судова колегія вважає за доцільне застосувати принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Неправильна юридична кваліфікація сторонами їхніх спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні нормативні приписи (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №265/6582/16-ц, від 08.06.2021 у справі №662/397/15-ц, від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №927/531/18, від 19.10.2021 у справі №910/19021/20).

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Як було зазначено вище, рішенням наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь", оформленого протоколом № 314 від 14.03.2018, затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції ПрАТ "МК "Азовсталь" в розмірі 0,564 грн. згідно зі звітом ТОВ "Оціночний стандарт" станом на 02.03.2018 в складі пакетів загальною кількістю 3,256% від статутного фонду (т.1 а.с.213-214).

19.03.2018 ПрАТ "МК "Азовсталь" отримало від Компанії Barlenco LTD публічну безвідкличну вимогу № 02 про придбання акцій в усіх власників акцій в порядку визначеному п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1983-VIII за ціною 0,564 грн за 1 (одну) просту іменну акцію. У публічній безвідкличній вимозі вказано, що Компанії Barlenco LTD є особою, яка опосередковано через групу афілійованих осіб, є власником домінуючого контрольного пакету акцій із зазначенням групи афілійованих щодо відповідача - 1 осіб, які опосередковано володіють домінуючим контрольним пакетом акцій у ПрАТ "МК "Азовсталь" .

12.04.2018 завершилась процедура продажу акцій та продані в обов'язковому порядку акції ПрАТ "МК "Азовсталь" зараховані на рахунок у цінних паперах Компанії Barlenco LTD. Вказані цінні папери примусово списані на користь Компанії як заявника публічної безвідкличної вимоги від 19.03.2018.

Таким чином, правочин з обов'язкового продажу акцій в процедурі сквіз-аут було вчинено за ціною 0,564грн. за 1 (одну) просту іменну акцію ПрАТ "МК "Азовсталь" .

Як встановлено місцевим господарським судом, ціна в розмірі 0,564грн. за 1 (одну) акцію затверджена рішенням наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь" від 14.03.2018, за якою було здійснено обов'язковий продаж акцій не є справедливою, у зв'язку з чим позивачі мають право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802грн., що дорівнює справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ "МК "Азовсталь" та становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом, та вартістю акцій, за якою відбувався викуп в процедурі сквіз-аут.

Судова колегія зазначає, що у спірних правовідносинах боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов'язання у строк, встановлений законом (стаття 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" ).

Судова колегія виходить з того, що у даному випадку існує два окремих грошових зобов'язання: грошове зобов'язання, що існувало в процедурі сквіз-аут відповідно до статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (обставини недотримання строків сплати ціни відповідно до публічної безвідкличної вимоги у порядку, встановленому законом, не встановлені) та окреме грошове зобов'язання, як компенсація справедливої вартості акцій.

Отже, предметом позову у цій частині позовних вимог є стягнення з покупця та його афільованої особи саме коштів як компенсації справедливої вартості примусово придбаних акцій.

Відповідачі, як набувачі акцій за ціною яка за висновком суду не є справедливою, без достатньої правової підстави за рахунок власників акцій у яких вони були придбані примусово в процедурі сквіз-аут, зберігають у себе кошти які на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України зобов'язані повернути позивачам як компенсацію справедливої вартості акцій.

Для кондиційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), 04.12.2019 у справі №917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом солідарного стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1704060,00грн. за 300000 простих іменних акцій ПрАТ "МК "Азовсталь", та на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 56802,00грн. за 10000 простих іменних акцій ПрАТ "МК "Азовсталь".

Судовою колегією встановлено, що в обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення нарахованих на суму компенсації інфляційних втрат та відсотків річних суд зазначив, що за змістом ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, для сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також процентів річних недостатньо лише факту виникнення грошового зобов'язання, а необхідним є також наявність прострочення виконання грошового зобов'язання, наявність якого в даному випадку позивачами не доведено.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

За змістом положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 входить до розділу I "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 Цивільного кодексу України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Водночас, для сплати суми боргу з урахуванням відсотків річних та інфляційних також недостатньо лише факту виникнення грошового зобов'язання. Така норма застосовується лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У спірних правовідносинах боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов'язання у строк, встановлений законом (стаття 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" ).

Колегія суддів виходить з того, що у цьому випадку існує два окремих грошових зобов'язання: грошове зобов'язання, що існувало в процедурі сквіз-аут відповідно до ст.65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" і обставини недотримання строків сплати ціни відповідно до публічної безвідкличної вимоги у порядку, встановленому законом судом не встановлено, та окреме грошове зобов'язання, як справедлива компенсація вартості акцій.

Недоведення позивачами наявності у відповідачів простроченого грошового зобов'язання унеможливлює нарахування та стягнення інфляційних втрат за статтею 625 Цивільного кодексу України.

Окрім того, не вбачається за можливе визначити строки виконання зобов'язання по сплаті справедливої компенсації, які не визначені законом, правочином або рішення суду, що набуло законної сили, що виключає факт порушення таких строків з боку відповідачів.

Для визначення розміру відсотків річних в будь-якому випадку необхідно встановити розмір грошового зобов'язання та строк його виконання, а в розглядуваному випадку неможливо визначити ціну продажу акцій, оскільки визначена судом справедлива компенсація за одну акцію не є новою ціною акцій, викуплених в процедурі сквіз-ауту, але можуть розглядатися лише як визначена судом сума справедливої компенсації, яка відновлює на принципах справедливості майновий стан позивачів.

Схожої правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема в постанові від 07.06.2022 по справі №910/10507/21.

Так, за змістом статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Крім того, законодавством України не встановлена відповідальність у виді стягнення подвійної справедливої ціни акцій за неналежне виконання учасниками вимог Закону України "Про акціонерні товариства" чи пункту 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 №1983-VIII при здійсненні процедури сквіз-аут.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги позивачів в цій частині.

Щодо доводів апелянта - ПрАТ "МК "Азовсталь" про те, що 1-ий відповідач - Компанії Barlenco LTD та 2-й відповідач - Компанії "Metinvest B.V." не є належними відповідачами у даній справі, а належним відповідачем є тільки Компанія "Barlenco LTD", судова колегія зазнає наступне.

Так, питання належних відповідачів у подібних правовідносинах неодноразово поставало перед Верховним Судом у справах №908/137/18, №905/1926/18, №905/2291/19, №910/12591/18, №905/671/19. Аналогічні доводи у справах в подібних правовідносинах, що відповідачем має бути тільки заявник публічної вимоги вже були неодноразово відкинуті Верховним Судом, в тому числі Палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19), Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 20.11.2020 у справі №908/137/18).

У справі № 905/671/19 Верховний Суд вказав, що оскільки ознакою домінуючого контрольного пакету акцій є наявність повного контролю над товариством з боку мажоритарного акціонера (його афілійованих осіб чи осіб, що діють з ним спільно на підставі угоди), то позивач (колишній міноритарний акціонер) має право вибору щодо відповідача, адже вигоду від викупу акцій у міноритарних акціонерів отримує насамперед товариство, у якого суттєво знижуються витрати, а також мажоритарний акціонер, який отримує повний контроль над товариством. Мажоритарний акціонер може не бути покупцем акцій у процедурі сквіз-аут. Відсутні підстави вважати, що саме покупець, який просто формально діяв у правовідносинах від імені групи пов'язаних/ афілійованих осіб, отримав вигоду від набуття акцій за заниженою ціною. Акціонерне товариство, яке діяло під домінуючим контролем мажоритарного акціонера, покупець та афілійовані з ним особи становлять но суті єдину економічну групу, їх інтереси збігаються.

Верховний Суд зазначив, що міноритарний акціонер може звертатися з позовом про визначення суми компенсації, стягнення збитків або неправомірної вигоди як до покупця, так і до його афілійованих осіб чи третіх осіб, які брали участь у придбанні пакету акцій міноритаріїв у процедурі сквіз-аут, кінцевого бенефіціарного власника, а також до емітента. Формальна юридична відокремленість вказаних осіб у цьому випадку не має значення, підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси» (пункт 145 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19).

Правовий висновок Верховного Суду зазначений Палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 15.06.2022 року у справі №905/671/19 визначає порядок застосування норми права у правовідносинах обов'язкового продажу акцій (сквіз-аут) і на підставі ч.2 ст. 315 ГПК України є обов'язковим для застосування судами при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

Посилаючись на положення частини 2 та 3 статті 96 Цивільного кодексу України апелянт вказує, що юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника, а учасник (засновник) не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, крім випадків, встановлених установчими документами та законом. До акціонерів не можуть застосовуватись будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами. Беручи до уваги зазначене, скаржник наголошує, що компанія Компанія "Metinvest B.V." не може відповідати за дії Наглядової ради ПрАТ "МК "Азовсталь" або Компанії Barlenco LTD

Однак, колегія суддів звертає увагу, що зазначені норми не підлягають застосуванню, оскільки стосуються правочинів товариства (ПрАТ "МК "Азовсталь") або його акціонерів, a Компанія Barlenco LTD не була на момент подання повідомлення та публічної безвідкличної вимоги і на час винесення оскаржуваного рішення не є акціонером ПрАТ "МК "Азовсталь", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Процедура сквіз-аут не є правочином товариства (ПрАТ "МК "Азовсталь"). Це є правочин власника (осіб, що діють спільно) домінуючого контрольного пакета, акцій ПрАТ "МК "Азовсталь", яким є компанія Компанія "Metinvest B.V." та її афілійовані особи, в тому числі кінцевий бенефіціарний власник Ахметов Р.Л., від імені яких на підставі договору від 27.02.2018 діяла Компанія Barlenco Ltd. (т.1 а.с.163-164).

Внаслідок цього правочину Компанія "Metinvest B.V." та її кінцевий бенефіціарний власник Ахметов Р.Л. набули прямо та опосередковано право власності на акції ПрАТ "МК "Азовсталь".

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правами фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України). Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (частина 1 статті 1190 Цивільного кодексу України).

Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (стаття 541 Цивільного кодексу України). У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України). Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором (частини 2, 4 статті 543 Цивільного кодексу України).

Таким чином, якщо спільними діями або бездіяльністю учасників правовідносин з обов'язкового продажу акцій (сквіз-аут) спричиняється шкода іншим учасникам зазначених відносин (міноритарним акціонерам), то вони несуть відповідальність як солідарні боржники. Для виникнення солідарного обов'язку з відшкодування шкоди необхідно встановити, що особи діяли з єдністю наміру або заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними сукупними діями. Спільною вважається шкода як неподільний результат неправомірних дій або бездіяльності двох і більше осіб. У заподіянні шкоди спільними діями має місце єдність дій заподіювачів, яка полягає у такому їх взаємозв'язку, при якому виключення хоча би однієї із цих дій із комплексу діянь співзаподіювачів не призводить до виникнення спільного шкідливого результату.

В даному випадку позивачеві завдано збитків взаємопов'язаними сукупними діями відповідачів з єдністю наміру - викупу акцій у позивача за заниженою ціною. А тому, відповідно до частини 1 статті 1190 Цивільного кодексу України спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Схожий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18.

Щодо доводів апелянта - ПрАТ "МК "Азовсталь" про непідсудність спору українським судам та непідсудність спору господарським судам в чаcтині вимог до Компанії Barlenco LTD та Компанії "Metinvest B.V.", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.

Відповідно до статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом зокрема, у таких випадках:

1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;

2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;

3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;

5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;

7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Правочин обов'язкового продажу акцій за публічною безвідкличною вимогою від 19.03.2018 про придбання акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" в усіх власників акцій в порядку, визначеному у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1983-VIII від 23.03.2017, було вчинено та виконано в Україні. Шкода заподіяна вказаним правочином на території України позивачу - резиденту, який має місцезнаходження в Україні.

Апелянт вважає, що законодавство України не поширюється на спірні правовідносини.

Однак, набуття і збереження майна без достатніх правових підстав відбулось в Україні, оскільки акції ПрАТ "МК "Азовсталь", набуті Компанією Barlenco LTD, Компанією "Metinvest B.V.", обліковуються в депозитарній установі AT "ПУМБ" (місцезнаходження: вул. Андріївська, 4 м. Київ, Україна); грошові коштів в процедурі обов'язкового продажу акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" виплачуються через рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий в AT "ПУМБ".

Отже, спір у даній справі №905/993/21 за участю іноземних юридичний осіб Компаній Barlenco LTD та мпанією "Metinvest B.V." підсудний господарським судам України і має вирішуватись за правом України.

Крім того, судова колегія враховує, що 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким внесено зміни до процесуальних кодексів та викладено їх у новій редакції.

Зокрема, вказано, що згідно з пунктом 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарського суду відносяться спори з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових відносинах.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 14.12.2021 у справі № 905/2291/19 та в постанові Верховного Суду від 05.07.2022 у справі № 914/1804/18 публічна безвідклична вимога є одностороннім правочином примусового продажу акцій.

Отже, спір з правочину обов'язкового продажу акцій в процедурі сквіз-аут у справі №905/993/21 є спором з правочину щодо акцій, який належить до юрисдикції господарського суду в силу прямої вказівки процесуального закону (пункт 4 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Спори щодо оскарження процедур сквіз-аут, позовними вимогами в яких є недійсність правочину, визнання права на отримання компенсації, стягнення збитків або стягнення компенсації вартості акцій, в тому числі заявлені колишніми акціонерами - фізичними особами до учасників процедури сквіз-аут, заявників публічної вимоги - в т.ч. фізичних осіб, розглядаються господарськими судами, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду у справах №908/137/18, №905/671/19, №905/1926/18, №905/1925/18, №906/453/19, 908/3492/19.

Щодо доводів апелянта - ПрАТ "МК "Азовсталь" про неналежне повідомлення господарським судом першої інстанції 2-го відповідача - Компанії "Metinvest B.V." про розгляд справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи Компанія "Metinvest B.V." зареєстрована за законодавством Королівства Нідерланди.

Відповідно до правового висновку викладеного Верховним Судом у постановах від 29.04.2022 у справі № 905/830/21, від 23.05.2022 у справі № 905/1060/21 в подібних правовідносинах за участю Компанії BARLENCO LTD та Компанії "Metinvest B.V." встановлено, що судові рішення, які згідно із вимогами ГПК України та ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (надалі - Конвенції) підлягають врученню вказаним компаніям можуть направлятись українською мовою через альтернативний канал, передбачений ст. 10(а) Конвенції, тобто шляхом надсилання безпосередньо поштою ухвали суду на адресу Компанії, що дозволить зберегти розумний баланс між приписами щодо належного повідомлення відповідачів та розгляду справи у розумні строки.

Поштові канали зв'язку - це відправка листів у вигляді звичайного поштового відправлення, рекомендованого листа та з повідомленням про вручення. Поштові канали також можуть охоплювати відправку електронною поштою та іншими сучасними засобами електронної комунікації, якщо це передбачено національним законодавством.

Пунктом а) ст. 10 Конвенції передбачено, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають закордоном.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного права (www.hcch.net) Королівство Нідерландів, як і Республіка Кіпр заявили, що вони не заперечують проти способів передачі документів, передбачених ст. 10(а) Конвенції. Суд має право обрати канал вручення документів з урахуванням вимог Конвенції. Основний та альтернативні канали є рівнозначними, тому суд з урахуванням принципу пропорційності (конкретних обставин справи) має обирати відповідний канал вручення документів.

Вимога щодо перекладу судових документів, яка міститься у ст. 5 Конвенції не поширюється на вручення документів поштовими каналами відповідно до ст. 10 (а) Конвенції (постанова ВС від 29.04.2022 у справі № 905/830/21).

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було обрано альтернативний канал повідомлення Компанії "Metinvest B.V." про розгляд справи, а саме направлення процесуальних документів через електронну пошту, а також шляхом розміщення повідомлень на офіційному веб-сайті господарського суду Донецької області.

Щодо позовних вимог до фізичної особи - гр. ОСОБА_3 колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що відповідні вимоги не підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, а відповідний спір належить до юрисдикції цивільних судів.

Так, позивачами при зверненні до суду з відповідним позовом було визначено співвідповідачем у даній справі фізичну особу, яка не має статусу підприємця, та є кінцевим бенефіціарним власником першого відповідача - гр. ОСОБА_3 .

У розумінні положень частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Частиною 6 статті 30 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.

Відповідно до статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об'єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Згідно з підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

Справи, що виникають з корпоративних відносин - це, по-перше, спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), по-друге, спори між учасниками (засновниками, акціонерами) господарського товариства, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства та ґрунтуються на корпоративних правах, тобто на правах і правомочностях особи, передбачених законом і статутними документами, у зв'язку з наявністю у цієї особи частини в статутному фонді (майні) господарського товариства.

Таким чином, за змістом наведеної статті ознаками корпоративних прав є те, що суб'єктом цих прав є особа, яка має частку в статутному фонді (майні) товариства та набула правомочностей, передбачених законом та статутом товариства (організаційних та майнових).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №757/39672/17-ц, від 04.09.2019 у справі №927/90/19.

Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення коштів внаслідок заниження ціни обов'язкового продажу акцій, який проведено на підставі публічної безвідкличної вимоги.

Як зазначалося вище, позовні вимоги обґрунтовані тим, що обов'язковий продаж належних позивачам акцій за визначеною товариством ціною здійснено неправомірно, оскільки ціна обов'язкового продажу акцій товариства була суттєво заниженою, внаслідок чого позивачі недоотримали всю вартість акцій у вигляді різниці між ціною викупу акцій та справедливою вартістю акцій.

В даному випадку позивачі не є учасниками юридичної особи та не мають на меті отримання акцій ПрАТ "МК "Азовсталь" з метою участі в управлінні та діяльності цієї юридичної особи. Їх вимоги спрямовані до відповідачів та співвідповідача гр. ОСОБА_3 (кінцевий бенефіціарний власник) саме як до боржників у зобов'язальних відносинах.

Водночас, корпоративна природа первинних правовідносин, які стали причиною виникнення спору, сама по собі не може автоматично відносити будь-які спори, позовні вимоги у яких обґрунтовані посилання на відповідні корпоративні відносини, до корпоративних спорів, що належать до юрисдикції господарських судів, без урахування суб'єктного складу спору та спрямованості позовних вимог (природи захищуваного права).

Коло учасників розглядуваної процедури сквіз-аут визначено статтею 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" (у відповідній редакції) і гр. ОСОБА_3 до цих типів учасників не належить.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено розгляд спорів у справах, що виникають між фізичною особою та фізичною особою кінцевим бенефіціарним власником товариства.

Пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вирішення цього спору щодо вимог заявлених до гр. ОСОБА_3 має здійснюватися за нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Зі змісту апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" вбачається, що скаржник не погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні заяви про стягнення з позивачів судових витрат на професійну правничу допомогу.

Матеріалами справи підтверджується, що 09.05.2023 представником третьої особи - ПрАТ "МК "Азовсталь" було подано до господарського суду Донецької області заяву про стягнення з позивачів на користь ПрАТ "МК "Азовсталь" судових витрат на професійну правничу допомогу (т.4 а.с.236-238).

Вказана заява обґрунтована тим, що ухвалою від 20.01.2023 господарський суд Донецької області прийняв відмову позивачів від позову до ПрАТ "МК "Азовсталь" та закрив провадження в частині вимог до ПрАТ "МК "Азовсталь". Проте, за час участі у справі в статусі відповідача останнім були понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в загальному в розмірі 62210,00грн.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, частина 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу визначає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час розгляду справи, місцевим господарським судом було обґрунтовано встановлено, що наглядовою радою ПрАТ "МК "Азовсталь" Рішенням від 14.03.2018 затверджено ринкову вартість 1 (однієї) простої іменної акції товариства в розмірі 0,564грн. яка є не справедливою у зв'язку з чим за висновком суду позивачі мають право на отримання справедливої компенсації за примусово вилучені акції в процедурі обов'язкового продажу акцій за 1 акцію у розмірі 5,6802грн., що дорівнює справедливій вартості однієї акції у пакеті акцій 100% від статутного капіталу ПрАТ "МК "Азовсталь" та становить різницю між вартістю акцій, визначеною за майновим методом, та вартістю акцій, за якою відбувався викуп в процедурі сквіз-аут.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спір у даній справі виник саме внаслідок неправильних дій ПрАТ "МК "Азовсталь" щодо затвердження ціни акцій, за якою відбувався викуп в процедурі сквіз-аут.

Враховуючи, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 62210,00грн. були понесені ПрАТ "МК "Азовсталь" саме у той період часу, коли останній перебував у статусі відповідача у справі, а також враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій ПрАТ "МК "Азовсталь", судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції про покладення вказаних витрат в розмірі 62210,00грн. на ПрАТ "МК "Азовсталь" в порядку частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтами не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються в апеляційних скаргах. Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 слід залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2023 у справі №905/993/21 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 08.07.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Попередній документ

120228816

Наступний документ

120228818

Інформація про рішення:

№ рішення:	120228817
№ справи:	905/993/21
Дата рішення:	03.07.2024
Дата публікації:	10.07.2024
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; пов’язані з правами на акції, частку у статутному капіталі

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (21.05.2025)
Дата надходження:	01.06.2021
Предмет позову:	Корпоративний спір

Розклад засідань:

Минулі засідання (26)

29.06.2021 11:15	Господарський суд Донецької області
27.07.2021 12:00	Господарський суд Донецької області
11.08.2021 12:00	Господарський суд Донецької області
18.08.2021 12:30	Господарський суд Донецької області
27.09.2021 12:45	Східний апеляційний господарський суд
15.11.2022 11:30	Господарський суд Донецької області
20.01.2023 12:00	Господарський суд Донецької області
15.03.2023 13:00	Господарський суд Донецької області
11.04.2023 13:00	Господарський суд Донецької області
16.05.2023 13:00	Господарський суд Донецької області
06.06.2023 13:00	Господарський суд Донецької області
26.09.2023 11:00	Східний апеляційний господарський суд
26.09.2023 12:00	Східний апеляційний господарський суд
24.10.2023 11:00	Східний апеляційний господарський суд
15.11.2023 15:00	Східний апеляційний господарський суд
08.01.2024 14:00	Господарський суд Донецької області
10.01.2024 16:30	Східний апеляційний господарський суд
06.03.2024 11:30	Східний апеляційний господарський суд
01.05.2024 11:30	Східний апеляційний господарський суд
03.07.2024 10:00	Східний апеляційний господарський суд
28.08.2024 10:30	Східний апеляційний господарський суд
30.10.2024 15:20	Касаційний господарський суд
20.11.2024 14:15	Касаційний господарський суд
04.12.2024 14:45	Касаційний господарський суд
21.01.2025 13:00	Господарський суд Донецької області
28.05.2025 11:00	Господарський суд Донецької області