25 червня 2024 року м. Харків Справа № 905/141/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників: прокурор Зливка К.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Керівника Костянтинівської окружної прокуратури (вх.1376Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.05.2024 (суддя Кротінова О.В., повний текст складено 23.05.2024) у справі №905/141/24
за позовом Керівника Костянтинівської окружної прокуратури, м.Костянтинівка Донецької області, в інтересах держави в особі Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, м.Авдіївка Донецької області,
до відповідача Фізичної особи-підприємця Банкова Валентина Павловича, м.Авдіївка Донецької області,
про зобов'язання вчинити певні дії
Керівник Костянтинівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою в інтересах держави в особі Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області до відповідача, Фізичної особи-підприємця Банкова Валентина Павловича (далі - ФОП Банков В.П.) з вимогами про зобов'язання ФОП Банкова В.П. повернути на користь Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області водний об'єкт загальнодержавного значення (ставок) площею водного дзеркала 2,2 га, ємністю 25,5 тис.куб.м для риборозведення (любительське та спортивне рибальство), який розташований на балці Поштовий Лог, басейн річки Казений Торець, на території Авдіївської міської ради, на підставі п.3.18 договору надання водних об'єктів загальнодержавного значення у тимчасове користування на умовах оренди №231\2013 від 26.06.2013, ст.785 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.05.2024 у справі №905/141/24 позов Керівника Костянтинівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області до відповідача, ФОП Банкова В.П. про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду на підставі ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала мотивована неявкою прокурора, позивача або його представника у підготовчі засідання та судові засідання з розгляду справи по суті, не повідомленням позивачем про причини неявки, а також відсутністю заяв Костянтинівської окружної прокуратури та позивача про розгляд справи за їх відсутності. При цьому Господарський суд Донецької області дійшов висновку про те, що явка прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури у судове засідання з розгляду справи №905/141/24 по суті перебуває поза межами його повноважень.
Не погодившись із означеною ухвалою, Керівник Костянтинівської окружної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.05.2024 у справі №905/141/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На переконання прокурора, оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом грубо порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, у зв'язку із чим остання відповідно до ч.1 п.6 ст.275, ст.280 ГПК України підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження її розгляду до суду першої інстанції з наступних підстав:
- норми ст.53 ГПК та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» не передбачають спеціалізації прокурора при представництві інтересів держави в суді;
- з огляду на викладені у позовній заяві обставини щодо порушення орендарем умов оспорюваного договору та правові посилання, зокрема на норми Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Водний кодекс України, на яких у тому числі ґрунтуються позовні вимоги, та чинне Положення про Спеціалізовану екологічну прокуратуру (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора, твердження суду першої інстанції щодо відсутності достатнього обсягу процесуальної правоздатності для участі у розгляді справи №905/141/24 у прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури не відповідають дійсності та є помилковими;
- зміст ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави неявки позивача у судове засідання та не повідомлення ним про причини неявки залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою та чи роз'яснювалися судом позивачу наслідки неявки у судове засідання та не повідомлення ним про причини своєї неявки.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Костянтинівської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.05.2024 у справі №905/141/24 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 25.06.2024 о 12:30год.
Авдіївська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області та ФОП Банков В.П. правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалися, відзиву на апеляційну скаргу не надали. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.06.2024 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.
Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили.
Через підсистему «Електронний суд» 05.06.2024 від Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області надійшла заява (вх.7695) про розгляд справи без участі представника. При цьому остання зазначила, що проти задоволення заявлених апелянтом вимог не заперечує.
ФОП Банков В.П. про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомила. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялася шляхом направлення ухвали від 04.06.2024 в електронній формі до електронного кабінету. Довідка про доставку електронного листа долучена до матеріалів справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, з огляду на необхідність дотримання визначеного ГПК України строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу Керівника Костянтинівської окружної прокуратури у даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Згідно з ч.4 ст.202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Підстави залишення позову без розгляду визначені ст.226 ГПК України. Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Прокурор (апелянт) посилається на п.2 ч.1 .та п.3 ч.2 ст.42 ГПК України і зазначає,що відповідно до цих норм учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях і зобов'язані з'чвитися за викликом в суд, якщо їхявка визнана необхідною. Суд лише повідомив учасників про судові засідання, вимоги про обов'язковість чвки в ухвалах суду відсутні.
Обґрунтовуючи наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, Господарський суд Донецької області зазначив, зокрема, про неявку прокурора у підготовчі засідання та судові засідання з розгляду справи по суті, а також звернув увагу на відсутність заяви Костянтинівської окружної прокуратури про розгляд справи за її відсутності.
Водночас, як убачається з матеріалів справи, від Костянтинівської окружної прокуратури на стадії розгляду справи по суті в судові засідання Господарського суду Донецької області 01.05.2024 та 23.05.2024 для забезпечення участі в режимі відеоконференції з'явилась Зливка К.О. - прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури.
За висновками суду першої інстанції, явка прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури у судове засідання з розгляду справи №905/141/24 по суті перебуває поза межами його повноважень та не може бути розцінене як забезпечення реалізації представницьких повноважень обласної прокуратури, як прокуратури за місцезнаходженням суду, у межах даної справи за позовом окружної прокуратури, звернення якої здійснено не за місцем розташування органу прокуратури.
Судова колегія не погоджується з означеними висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п.2 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Статтею 53 ГПК України врегульовано участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах (ч.1). Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб (ч.2). У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч.3).
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ст.1 означеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Частиною 1 ст.2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладено, зокрема, функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями ч.1 ст.3 означеного Закону діяльність прокуратури ґрунтується на засадах, зокрема, територіальності.
Організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст.4 Закону України «Про прокуратуру»).
Частиною 1 статті 7 означеного Закону визначено, що систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Згідно з ч.5 ст.7 Закону України «Про прокуратуру» єдність системи прокуратури України забезпечується: 1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; 2) єдиним статусом прокурорів; 3) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів; 4) фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України; 5) вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, брати участь у розгляді справи (ч.6 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).
З аналізу означених положень законодавства вбачається єдність системи прокуратури України та єдиний статус прокурорів. Як обгрунтоно зазначає апелянт, норми ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру» не передбачають спеціалізації прокурора при представництві інтересів держави в суді.
У справі №905/141/24 представництво інтересів держави в особі Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області здійснює Костянтинівська окружна прокуратура.
Відповідно до п.11.2 наказу Офісу Генерального прокурора "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" №389 від 21.08.2020 підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції делеговано забезпечувати участь у розгляді справ у місцевих господарських та адміністративних, апеляційних судах за їх місцезнаходженням, місцевих загальних судах у справах за власними позовами (заявами).
Згідно з п.11 означеного наказу контроль якості підготовки та забезпечення участі підлеглих працівників у судових засіданнях покладено на керівників підрозділів представництва в суді та інших структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції, керівників окружних прокуратур, їх перших заступників та заступників.
Костянтинівською окружною прокуратурою у позовній заяві повідомлено суд першої інстанції про те, що участь у розгляді вказаної справи в суді буде забезпечено Харківською
обласною прокуратурою.
Пунктом 1.1 Положення про Спеціалізовану екологічну прокуратуру Харківської обласної прокуратури, затвердженого наказом керівника Харківської обласної прокуратури №88 від 20.10.2021, визначено, що Спеціалізована екологічна прокуратура є самостійним структурним підрозділом Харківської обласної прокуратури та діє на правах відділу, підпорядкованого першому заступнику або заступнику керівника Харківської обласної прокуратури згідно з розподілом обов'язків між керівництвом обласної прокуратури.
У своїй діяльності Спеціалізована екологічна прокуратура керується Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про прокуратуру», іншими актами законодавства, наказами Генерального прокурора, Регламентом Харківської обласної прокуратури, а також цим Положенням (п.1.2 Положення).
Згідно з п.2.2 Положення до штату Спеціалізованої екологічної прокуратури входять прокурори.
Відповідно до п.3.8 означеного Положення до основних завдань Спеціалізованої екологічної прокуратури належить, зокрема, здійснення повноважень представництва інтересів держави в суді у сфері охорони навколишнього природного середовища (крім питань, вирішення яких належить до повноважень спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері), зокрема:
- безпосереднє здійснення та організаційне забезпечення представництва інтересів держави у сфері охорони і використання об'єктів та земель природно-заповідного фонду, поводження з відходами, використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля, виконання державних (національних), місцевих та інших екологічних програм, використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища та інших державних, у тому числі бюджетних, коштів у цій сфері;
- організація участі та участь у розгляді судами цивільних, адміністративних і господарських справ у сфері охорони навколишнього природного середовища за позовами керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників і в тих, у які ініційовано вступ;
- організація участі та участь у розгляді господарськими судами Харківської, Луганської і Донецької областей, Східним апеляційним господарським судом, Харківським окружним адміністративним судом, Другим апеляційним адміністративним судом та Харківським апеляційним судом цивільних, адміністративних та господарських справ за позовами (заявами, скаргами) прокурорів у сфері охорони навколишнього природного середовища, інших учасників процесу в таких справах або у разі вступу прокурорів у ці справи.
Відповідно до п.4.3 Положення прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури здійснюючи представництво інтересів держави в суді у сфері охорони навколишнього природного середовища, зокрема беруть участь у судовому провадженні, а також забезпечують реалізацію представницьких повноважень обласної прокуратури у цивільному, адміністративному й господарському судочинстві.
Господарський суд Донецької області, проаналізувавши предмет спору у справі №905/141/24, дійшов висновку, що на вирішення суду поставлено питання, що не має ознак застосування природоохоронного законодавства. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що розглядувана справа не відносить до категорії господарських справ у спорах, що виникають у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Водночас, позовною вимогою у межах справи №905/141/24 є зобов'язання ФОП Банкова В.П. повернути на користь Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області водний об'єкт загальнодержавного значення (ставок) для риборозведення (любительське та спортивне рибальство).
Як убачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування вимог прокурор посилається, зокрема, на обставини порушення орендарем (відповідачем) умов оспорюваного договору оренди, зокрема:
- не оформлено дозвіл на спеціальне водокористування згідно з постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 у місячний термін після укладання договору оренди водного об'єкту (п.3.12);
- не оформлено проект відведення земельної ділянки, необхідної для здійснення підприємницької діяльності, не укладено відповідний договір оренди земель водного фонду, не винесено в натуру прибережну захисну смугу у порядку, встановленому законодавством (п.3.13);
- не оформлене науково-біологічне обґрунтування рибогосподарської експлуатації протягом 6 місяців після укладання договору оренди (п.3.15);
- орендар у місячний термін після укладання договору оренди водного дзеркала не звернувся із заявою до управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Донецькій області для оформлення науково-біологічного обґрунтування рибогосподарської експлуатації у відповідності до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1192 від 28.09.1996, Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Держкомрибгоспу України №4 від 15.01.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за №64/14755, та Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Держкомрибгоспу України №19 від 15.02.1999, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за №269/3562 (п.3.16);
- орендарем не ведеться облік виловленої риби та не надаються звіти про її обсяги органам управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Донецькій області за формою №1 (риба) - 1 раз на рік (п.3.17).
Крім того за змістом позовної заяви прокурор посилається, зокрема на норми Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Водний кодекс України.
З огляду на вищевикладене у сукупності Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду справи №905/141/24 за участю прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури.
Судова колегія, разом з іншим, звертає увагу, що 24.04.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Донецької області від прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Харківської обласної прокуратури Зливки К.О. надійшло клопотання про участь у всіх судових засіданнях по справі №905/141/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.04.2024 вказане клопотання задоволено, що свідчить про підтвердження судом першої інстанції наявності повноважень у Зливки К.О. на представництво у справі №905/141/24.
Прокурор з'явився в судові засідання, призначені судом, але суд першої інстанції двічи відкладав розгляд справи через неявку прокурора в судові засідання з формулювання відсутності у прокурора доказів повноваження на участь в судовому засіданні, явка прокурора спеціалізованої прокуратури перебуває поза межами його повноважень.
Водночас, судова колегія звертає увагу на наступне.
Здійснюючи тлумачення положень ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі №910/17906/21, на яку, разом з іншим, послався Господарський суд Донецької області в оскаржуваній ухвалі, сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Здійснюючи тлумачення п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, Верховний Суд у постановах від 18.03.2021 у справі №911/802/20, від 23.06.2021 у справі №917/531/19, від 17.05.2023 у справі №910/23821/15 зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія звертає увагу на те, що у зазначеному випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, але такі обставини у цій справі відсутні.
Східний апеляційний господарський суд зазначає, що судовий процес, у першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення з метою захисту прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, що узгоджується із нормою ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Щодо посилань суду першої інстанції на неявку позивача або його представника у підготовчі засідання та судові засідання з розгляду справи по суті, не повідомлення останнім про причини неявки, відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, судова колегія зауважує, що ухвалами Господарського суду Донецької області від 09.02.2024, 06.03.2024, 03.04.2024, 01.05.2024 явка позивача у судові засідання обов'язковою не визнавалася.
Крім того, у справі №905/141/24 предметом розгляду є позов прокурора, вище за текстом постанови зроблено висновок про те, що прокуратурою забезпечено явку повноважного прокурора в судові засідання Господарського суду Донецької області з розгляду справи по суті.
Колегія суддів зазначає, суд першої інстанції не зазначив і не обгрунтував будь-яким чином, чи перешкоджає нез'явлення представника позивача розгляду справи, тобто, можливість вирішення спору за відсутності представника позивача. Оскаржувана ухвала не містить висновків про те, яким чином нез'явлення позивача перешкоджало вирішенню спору. У свою чергу, на підставі аналізу матеріалів справи судова колегія не вбачає, що суд першої інстанції був позбавлений можливості вирішити справу №905/141/24 по суті за відсутності представника позивача і за присутності в судовому засіданні прокурора.який з'явився в судові засідання для підтримки позиції прокуратури.
Східний апеляційний господарський суд, разом з іншим, звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.04.2024 закрито підготовче провадження у справі №905/141/24 та призначено справу до судового розгляду по суті. Враховуючи завдання підготовчого провадження, означені дії суду беззаперечно свідчать про наявність у матеріалах справи достатніх доказів для розгляду справи по суті.
Згідно з приписами п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У силу приписів ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За наведених обставин та з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 23.05.2024 у справі №905/141/24, як такої, що постановлена з неповним з'ясуванням обставин справи та з порушенням норм процесуального права, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст.129 ГПК України понесені прокуратурою судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції потрібно врахувати при розподілі судових витрат місцевим судом за результатами розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Керівника Костянтинівської окружної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 23.05.2024 у справі №905/141/24 скасувати.
Справу №905/141/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 05.07.2024.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.А. Істоміна
Суддя О.О. Радіонова