Справа № 172/266/24
Провадження № 2/172/94/24
05.07.2024 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 вказує, що з січня 2013 року позивач разом зі своєю сім'єю оселився у занедбаному на той час, будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . Вселяючись у вказаний будинок він вважав його таким, що не має власника. З самого початку проживання у будинку позивач намагався отримати у власність вказане житло на законних підставах. Позивачем встановлено, що вказаний будинок з господарськими спорудами належав ОСОБА_3 , який помер у 1996 році, після нього у 2004 році померла його дружина ОСОБА_4 , а у 2012 році - їх донька ОСОБА_5 . У подальшому пошуки спадкоємців виявилися безрезультатними. У будинку він проживає вже 11 років і вважає себе таким, що добросовісно заволодів нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом вказаного часу. За час проживання у будинку він проводив оплату за користування електроенергією, іншими комунальними послугами, здійснював капітальний ремонт будинку, утримував і користувався присадибною ділянкою. Просить суд визнати за позивачем право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за вищевказаною адресою за набувальною давністю.
Ухвалою від 23.02.2024 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_2 надав суду заяву про подальший розгляд справи у відсутність позивача та його представника, без фіксування судового засідання технічними засобами, позовні вимоги підтримує, судові витрати просить залишити за позивачем.
Представник відповідача ОСОБА_6 надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, рішення просить прийняти на розсуд суду.
У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_7 , яка пояснила, що з позивачем знайома, вони односельчани, проживає в селі з народження. Раніше сім"я позивача проживала в кінці вулиці, на краю села. Хата, де зараз проживає позивач, стала пуста, так як люди померли. Знала людей які померли, бо кожного дня проїзжала біля їх хати, бо батьки живуть поруч.
Свідок ОСОБА_8 пояснила в суді, що позивача знає, живе по сусідству з ним, дружать сім"ями. Будинок, де позивач зараз живе був занедбаний, заріс травою, туди кидали сміття, сама хата руйнувалася. Позивач зі своєю сім"єю відремонтував у 2013 році будинок і почав там жити. Знає, що саме у 2013 році, так як її діти пішли служить в армію в 2014 році, а тоді ще були вдома.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.
З листа КП «Новомосковське МБТІ» Дніпропетровської обласної ради від 29.09.2023 року вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого Васильківською районною радою 23.04.1990 року, про що зроблений реєстраційний запис 296 в реєстровій книзі 22.
Відповідно до акту від 16.10.2023 року, складеного комісією виконавчого комітету Васильківської селищної ради ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_9 з січня 2013 року проживають в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 постійно та не приховуючись, сплачують за комунальні послуги, утримують господарство.
Відповідно до довідок старости виконавчого комітету Васильківської селищної ради від 16.10.2023 року ОСОБА_3 , 1931 року народження згідно з по господарською книгою № НОМЕР_1 особовий рахунок НОМЕР_2 за 1996-2000 роки дійсно проживав по АДРЕСА_1 по день смерті - вересень 1996 року і мав склад сім?ї - дружина ОСОБА_4 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім дружини спадкоємцем ОСОБА_3 була їх донька - ОСОБА_5 , 1957 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На запит суду Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надані копії актових записів про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , копію актового запису про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , де зазначені батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з інформаційною довідкою наданою Васильківською державною нотаріальною конторою 13.03.2024 року у Спадковому реєстрі (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) відсутня інформація щодо відкритих спадкових справ після померлого ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
За правилами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність).
У постанові від 20 червня 2018 року № 172/318/16-ц Верховний Суд висловив правову позицію про те, що враховуючи зміст вимог статті 344 ЦК України, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно, позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.
Безтитульне володіння - це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.
За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналіз наведених обставин в їх сукупності свідчить про те, що ОСОБА_1 протягом більше десяти років володіє житлоивм будинком за адресою: АДРЕСА_1 добросовісно, відкрито і безперервно, підтримує його у належному стані, оплачує комунальні послуги, здійснює поточні та капітальні ремонти, утримує і користується присадибною ділянкою.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 344 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 211, 247, 259, 263-265, 279 ЦПК України, -
1. Позов ОСОБА_1 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складаються із: житлового будинку А1-1, прибудови а2, літньої кухні Б1, прибудови до літньої кухні б2, сараю В, сараю Г, вбиральні Д, сараю Е, сараю Ж, сараю З, погрібу П, огорожі №№ 1-4, свердловини № 5 за набувальною давністю.
3. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк