Справа № 199/5148/24
(1-кп/199/474/24)
іменем України
08.07.2024 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12024041030001884 від 27.05.2024 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, яка має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючої у ТОВ «Кофе Груп», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України, -
за участю: прокурора - ОСОБА_6 , потерпілого - ОСОБА_7 , обвинуваченої - ОСОБА_3
В провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження № 12024041030001884 від 27.05.2024 відносно ОСОБА_3 ,, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286 КК України.
Так, 26.05.2024 приблизно о 18:30 годині водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «BMW 318і», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 , рухалась по АДРЕСА_3 .
Під час руху ОСОБА_3 , не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували її порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, не переконалась в безпеці маневру, не надала дорогу електромопеду «DMS Pro», під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався по головній дорозі вул.Вітчизняної в м. Дніпро зліва направо по ходу її руху, виїхала на вказане перехрестя, внаслідок чого скоїла зіткнення з електромопедом «DMS Pro».
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому медіальної кісточки правої великогомілкової кістки без зміщення відламків, які за своїм характером відносяться до середнього ступеню тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я понад 21 добу, на підставі п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 термін зрощення кісткової тканини понад 21 добу.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом автомобілем «BMW 318i», державний номерний знак НОМЕР_2 , порушила вимоги п.п. 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, а саме:
- п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п. 16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»
- невиконання якого перебуває у причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як такі, що виразилися в порушенні Правил безпеки дорожнього руху України особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження середньої тяжкості.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, не оспорювала обставини, викладені в обвинувальному акті, та надала суду клопотання, в якому просить суд звільнити її від кримінальної відповідальності, закрити кримінальне провадження у зв'язку з її примиренням з потерпілим ОСОБА_7 , повним відшкодуванням завданих йому збитків.
Потерпілий ОСОБА_7 підтримав клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з їхнім примиренням, та вказавши про повне відшкодування завданих йому збитків обвинуваченою ОСОБА_3 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, вибачення обвинуваченої, та в свою чергу теж надав суду клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням винною з ним.
Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження.
Вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, суд вважає, що є всі підстави, передбачені ст. 46 КК України для звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_7 .
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 46 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 4 Постанови № 12 від 23.12.2005 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
З Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» вбачається, що повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Обвинувачена ОСОБА_3 вперше з необережності вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке відноситься до необережного нетяжкого злочину, яке не є корупційним кримінальним правопорушенням та не вчинено у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вину визнала повністю, раніше не судима, щиросердно розкаялася у вчиненому, добровільно відшкодувала завданий збиток потерпілому, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, працевлаштованої, примирилася з потерпілим, який підтвердив відсутність у нього матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої ОСОБА_3 , та який також просив про закриття кримінального провадження відносно останньої.
Суд відносить щире каяття до обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченій, згідно зі ст. 66 КК України.
Відповідно до обвинувального акту обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 не встановлено.
Опитуванням обвинуваченої ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_7 встановлено, що їх примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин. Останні розуміють наслідки закриття кримінального провадження і звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності та свідомо бажають цього.
Обвинувачена ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_7 підтвердили суду факт примирення, яке сприймається судом, як акт пробачення обвинуваченої з боку потерпілого в результаті вільного волевиявлення, яке виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка із сторін була ініціатором та з яких мотивів. Свобода волевиявлення потерпілого не викликає у суду сумнівів.
Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливо без застосування заходів кримінального покарання, тому обвинувачена ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження відносно неї за ч. 1 ст. 286 КК України закриттю відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 по вказаному кримінальному провадженню не обирався.
Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст.ст. 122, 124 КПК України, що узгоджується з правовою позицією, яка міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.09.2021 (справа №342/1560/20, провадження № 51-2331км21), від 01.02.2024 (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23).
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 110, 284, 288, п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, ст. 46 КК України суд
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_7 .
Кримінальне провадження № 12024041030001884 від 27.05.2024 відносно ОСОБА_3 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід по кримінальному провадженню № 12024041030001884 від 27.05.2024 ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової автотехнічної експертизи, в сумі 3029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 (дванадцять) копійок (висновок експерта № СЕ-19/104-24/25589-ІТ від 24.06.2024).
Речові докази (постанови слідчого від: 27.05.2024; 27.05.2024):
- транспортний засіб «DMS Pro», VIN код НОМЕР_3 , повернути за належністю власнику ОСОБА_7 ;
- транспортний засіб «BMW 318і», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , повернути за належністю власнику ОСОБА_8 .
На ухвалу можуть бути подані апеляційні скарги протягом семи днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1