Справа № 526/616/24 Номер провадження 33/814/788/24Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Томилко В. П.
Категорія
24 червня 2024 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Томилко В.П. з секретарем ОСОБА_1 , з участю ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2024 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП , -
Даною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Венеславівка Гадяцького району Полтавської області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працює, ідентифікаційний код невстановлений,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді, 10 лютого 2024 року о 21 год. 43 хв. в с. Петрівка-Роменська водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем Opel Vectra, державний номернийзнак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер 6810 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Приймаючи рішення по справі суддя, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вина останнього доведена в судовому засіданні.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови зазначає, що він не був присутній під час розгляду справи судом, про наявність оскаржуваної постанови дізнався у кінці квітня, від працівників поліції, а копію постанови отримав 08 травня 2024 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адмінправопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що він не вживає алкогольні напої та веде здоровий спосіб життя, під час зупинки його автомобіля в салоні були пасажири, які вживали алкоголь, а тому припускає, що в салоні автомобіля був легких запах алкоголю. Працівники поліції зупинили його не пояснивши підстави зупинки. Він впевнений , що ПДР не порушував, а тому підстав зупиняти автомобіль у працівників поліції не було.
У матеріалах справи немає доказів того, що у нього були ознаки алкогольного сп'яніння, навпаки відеозапис події підтверджує відсутність таких.
Позиція учасників судового провадження.
ОСОБА_2 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу підтримав та просив їх задовольнити з мотивів в ній наведених.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді підлягає задоволенню, як обґрунтоване та таке, що вказує на поважність причин пропуску строку, так як з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 належним чином про дату та місце розгляду протоколу судом першої інстанції повідомлений не був, в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 присутнім не був, а копію постанови отримав тільки 08.05.2024 року.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких вимог районний суд, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою ,оскільки поза увагою та без належної оцінки суду залишились обставини, які істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння визначений положеннями ст. 266 КУпАП . Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП вважається недійсним.
Вважаючи винуватість ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП , а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до встановленого порядку, доведеною, суддя місцевого суду посилався на протокол про адміністративне правопорушення від 10.02.2024 р., рапорт поліцейського , акт огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозапис та інші матеріали справи.
Приймаючи рішення по справі суддя, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена у судовому засіданні.
З таким висновком судді апеляційний суд не погоджується.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що доводи апелянта щодо незаконної зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та щодо порушень, допущених працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, заслуговують на увагу.
Так, з матеріалів справи, зокрема відеозапису обставин адмінправопорушення, вбачається, що зупинка ОСОБА_2 відбулася безпідставно.
Причиною зупинки ОСОБА_2 , згідно відеозапису, працівником поліції було озвучено - гучна музика в автомобілі та скарги односельців з цього приводу. При цьому працівник поліції не наполягав, що скарги надійшла конкретно стосовно ОСОБА_2 . Також в ході спілкування працівники поліції запропонували ОСОБА_2 відкрити багажник для перевірки чи не перевозить він заборонені предмети.
ОСОБА_2 відмовився відкривати багажник, оскільки працівник поліції не пояснив з якою метою та на якій підставі він поросить це зробити.
Також працівник поліції зазначав, що зупинив автомобіль, оскільки водій не був пристебнутий паском безпеки, однак зупинка відбулася в нічний час, тобто виявити на відстані під час руху, пристебнутий чи не пристебнутий паском безпеки водій автомобіля, є малоймовірним, тому така причина зупинки є також явно необґрунтованою.
Тобто, вбачається, що працівниками поліції зазначалися різні причини зупинки автомобіля під куруванням ОСОБА_2 , однак, жодна з них не може вважатися законною з огляд на досліджені матеріали відеозапису.
Під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_3 , будь - яких візуальних ознак сп'яніння не вбачалося. А наявний запах алкоголю з салону автомобіля ОСОБА_2 пояснив перебуванням пасажирів, які вживали алкоголь.
Крім того, після зупинки автомобіля , працівник поліції не роз'яснив ОСОБА_2 наслідки відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, чим порушив процедуру проходження огляду на стан сп'яніння, визначену ст. 266 КУпАП.
У зв'язку з цим апеляційний суд вважає, що всі наступні дії працівників поліції не узгоджуються з чинним законодавством, а тому не можуть бути визнані належними та допустимими доказами.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що у працівників поліції не було права пропонувати водію ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а тому відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була правомірною.
Враховуючи наведене, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним та допустимим доказом по справі.
Згідно Закону - ст. 251 ч.2 КУпАП-обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) поширює стандарти та процедурні гарантії, встановлені Конвенцією (про захист прав та основоположних свобод людини) для кримінальних проваджень, на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.
Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що висновок суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.
Отже, подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді скасуванню з закриттям провадження по справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду-
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.
ОСОБА_2 поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 08 квітня 2024 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Постановити нову постанову.
ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
Апеляційного суду В.П. Томилко