Справа № 573/1370/23
Номер провадження 6/573/28/24
08 липня 2024 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Замченко А.О.,
з участю секретаря - Півньової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
26.06.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він вказує, що 09.05.2024 Сумський апеляційний суд скасував заочне рішення Білопільського районного суду Сумської області від 31.08.2023 у справі №573/1370/23 та ухвалив нове, яким позовні АТ КБ «ПриватБанк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив частково: стягнув на користь банку 45661 грн 59 коп. заборгованості за кредитним договором від 06.09.2011 і 1576 грн 99 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Після постановлення судом першої інстанції заочного рішення він сплатив на рахунок банку 9000 грн, а після апеляційного розгляду справи, до початку примусового виконання рішення, ще 38238 грн 58 коп., а всього 47238 грн 58 коп. Перерахований банку судовий збір у сумі 1576 грн 99 коп. останній зарахував на погашення заборгованості за кредитним договором.
Посилаючись на викладене, а також на те, що він має право на захист від подвійного стягнення коштів, ОСОБА_1 просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий у справі №573/1370/23 про стягнення з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 06.09.2011 у сумі 45661 грн 59 коп. та 1576 грн 99 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
У судове засідання ОСОБА_1 , представник АТ КБ «ПриватБанк», не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи (а. с. 222). Про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.08.2023 до Білопільського районного суду Сумської області надійшов позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якому банк просив стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором від 06.09.2011 у сумі 77715 грн 17 коп.
Як вбачається з матеріалів справи заборгованість ОСОБА_1 обліковувалася за рахунком, відкритим відповідно до угоди №SAMDN51000103469983 (а. с. 127, 215).
Заочним рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 31.08.2023 у справі №573/1370/23 позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором було задоволено, вирішено питання судових витрат (а. с. 140).
Постановою Сумського апеляційного суду від 09.05.2024 заочне рішення Білопільського районного суду Сумської області від 31.08.2023 скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову АТ «ПриватБанк», а саме: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.09.2011 у сумі 45661 грн 59 коп. та 1576 грн 99 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, в іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 4026 грн 00 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційному суді (а. с. 192-194).
За клопотанням представника АТ КБ «ПриватБанк» 07.06.2024 Білопільським районним судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 присуджених до стягнення сум (а. с. 201, 203).
Як вбачається з платіжної інструкції від 13.09.2023 ОСОБА_1 перерахував на свій рахунок у АТ КБ «ПриватБанк» 9000 грн (а. с. 213).
21.05.2024 ОСОБА_1 перерахував на рахунок АТ КБ «ПриватБанк», зазначений у позовній заяві, 36661 грн 59 коп. та 1576 грн 99 коп. у рахунок погашення заборгованості відповідно до рішення суду від 09.05.2024 у справі №573/1370/23 (а. с. 214).
Відповідно до виписки по рахунку, наданої ОСОБА_1 , усі перераховані ним кошти були зараховані на рахунок, відкритий відповідно до угоди №SAMDN51000103469983 (а. с. 215).
Загальна сума сплачених ОСОБА_1 коштів складає 47238 грн 58 коп. (9000 + 36661,59 + 1576,99), тобто суму присуджену до стягнення постановою апеляційного суду.
Як вбачається з ч. 1, 2, 4 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема, видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа в справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання в разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16.01.2018 у справі №755/15479/14-ц.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 258-260, 432 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570) про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Білопільським районним судом Сумської області 07 червня 2024 року в справі №573/1370/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 06 вересня 2011 року в сумі 45661 гривню 59 копійок та 1576 гривень 99 копійок судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя -