Справа № 455/1507/24
Провадження № 3/455/1059/2024
Іменем України
03 липня 2024 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,
секретар судового засідання Сенета Г.Н.,
з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зі слів - до адміністративної відповідальності не притягувався, -
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №377451 від 17.06.2024 року, ОСОБА_1 03.06.2024 року о 20 годині 30 хвилин в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що виразилося у формі нецензурних образ та погроз фізичною розправою, що могло завдати шкоди її психічному здоров'ю, чим порушив п.п.14 п.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидії домашнього насильства» та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.
Справу призначено до розгляду на 09 годину 00 хвилин 28.06.2024 року, який відкладено на 14 годину 00 хвилин 03.07.2024 року.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав, пояснив, що він 03.06.2024 року з дружиною ОСОБА_2 не сварився та не обзивав її нецензурними словами. Між ними відбулася розмова щодо спільного проживання в одному будинку.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 29.05.2024 року рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області шлюб між нею та ОСОБА_1 розірвано, однак останній продовжує проживати в будинку, що розташований в АДРЕСА_1 та відмовляється піти з будинку. ОСОБА_1 постійно ображає її та телефонує їй на роботу. З ними в будинку проживає її батько ОСОБА_3 та діти, яким на даний час 14 і 17 років. 03.06.2024 року вона мала намір вирішити питання щодо подальшого проживання. Зазначила, що ОСОБА_1 висловлювався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що потерпіла ОСОБА_2 є його дочкою. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, однак ОСОБА_1 продовжує проживати в його будинку АДРЕСА_1 . 03.06.2024 року він був у своїй кімнаті та чув, що ОСОБА_1 сварився з його дочкою та говорив, що без нього в ОСОБА_2 життя не буде. При цьому, як йому здалося, нецензурне слово до ОСОБА_2 вжив.
Дослідивши матеріали та всі обставини справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої та свідка вважаю, що провадження по даній справі необхідно закрити, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, як зазначено в ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №377451 від 17.06.2024 року, ОСОБА_1 03.06.2024 року о 20 годині 30 хвилин в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , що виразилося у формі нецензурних образ та погроз фізичною розправою, що могло завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Об'єктивна сторона ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
В свою чергу, під час розгляду справи, особа яка притягається до адміністративної відповідальності в судовому засіданні заперечив, той факт, що він вчиняв відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство. Зазначив, що між ними відбулася розмова щодо спільного проживання в одному будинку.
Не довела протилежного, в судовому засіданні і сама потерпіла ОСОБА_2 .
В судовому засіданні було досліджено аудіозапис від 03.06.2024 року, з якого вбачається відсутність з боку ОСОБА_1 будь-якого психологічного насильства стосовно ОСОБА_2 .
Суддя критично оцінює покази свідка ОСОБА_3 , позаяк такі є суперечливими щодо часу події, не узгоджуються з його письмовими поясненнями, наданими працівникам поліції.
Суддя звертає увагу і на те, що свідок є батьком потерпілої та під час допиту зазначав, що ОСОБА_1 після розлучення з його дочкою не має більше права проживати в будинку АДРЕСА_1 .
Також суддею оцінюється той факт, що звернення ОСОБА_2 в поліцію щодо неправомірних дій ОСОБА_1 мало місце 11.06.2024 року, тобто за тиждень після події.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази про те, що ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , домашнє насильство.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його колишньою дружиною мав місце конфлікт, з приводу користування майном- житловим будинком.
Зі змісту зазначених пояснень фактично вбачається наявність саме конфлікту, пов'язаного з користуванням житловою площею, тобто між сторонами виникли спірні цивільно-правові відносини з приводу користування житловим будинком.
Отже, при розгляді справи не встановлено обов'язкового елементу складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, - завдання або можливості завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Сам факт звернення ОСОБА_2 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства
Факт сварок і непорозумінь між колишнім подружжям на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту між ними та не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно вимог ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до положень п.1 ст.247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суддя дійшов висновку, що суду не надано достатніх, допустимих та належних доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КпАП України, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України.
Керуючись ч.1 ст.173-2, ст.ст. 247,251, 283, 284 КпАП України, суддя,
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови буде проголошено о 12:55 год. 08.07.2024 року.
Суддя Ю.П.Пошивак