Справа № 462/5006/24
08 липня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Палюх Н.М.
при секретарі Мельник А.-В.П.
з участю позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивачка 19 червня 2024 року звернулася у суд з позовом про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 липня 2008 року і від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак спільне життя у неї з відповідачем не склалося, так як між ними не було взаєморозуміння, вони виявилися людьми з різними поглядами на сімейне життя та ведення спільного господарства, через що постійно виникали сварки. З лютого 2023 року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружніх відносин не підтримують. Переконана, що їх шлюб розпався остаточно і примирення між ними неможливе. На підставі наведеного просить шлюб розірвати.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, надала пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві та додатково пояснила, що подружнє життя у неї з відповідачем не склалося, вже більше року вони проживають окремо і не підтримують сімейних відносин. Вона втратила до відповідача хороші почуття і примирення між ними неможливе, переконана, що їх шлюб розпався остаточно. Просить позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що дійсно подружнє життя з позивачкою не склалося, вони виявлися людьми з різними поглядами на життя, через що виникали сварки. З лютого 2023 року вони проживають окремо і не підтримують сімейних відносин. Переконаний, що їх шлюб розпався остаточно і примирення між ними неможливе. Просить позов задовольнити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.ст. 104-105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України.
Ст. 109 Сімейного кодексу України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений один із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26 липня 2008 року і від спільного подружнього життя мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом беззаперечно встановлено, що між сторонами тривалий час немає взаєморозуміння, виникали сварки, більше року вони проживають окремо, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого із сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Отже, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони не проживають разом і не підтримують сімейних відносин вже тривалий час, втратили один до одного хороші почуття і помиритися не бажають, а тому цей шлюб слід розірвати.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє повне ствердження, а тому підлягають до задоволення.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягнення судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
На підставі ст.ст.12, 89, 264, 265 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-112 СК України, суд-
ухвалив:
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , укладений 26 липня 2008 року у Міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 1646.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: