Справа № 462/4568/24
08 липня 2024 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Іванюк І.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бориславський Андрій Любомирович до ОСОБА_2 про збільшення розмірів аліментів,
встановила:
ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Бориславський А.Л. 06.06.2024 звернулася до суду із позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача ОСОБА_2 на її користь на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно із рішенням Залізничного районного суду м. Львові від 17.05.2017 року, з 2000 грн на 1/4 частку від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення сином повноліття. Свої позовні вимоги мотивує тим, що перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі і від спільного подружнього життя вони мають спільного малолітнього сина ОСОБА_3 , який на даний час зареєстрований і проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Залізничного районного суду м. Львова 06.05.2021 року шлюб між сторонами розірвано, а рішенням вказаного суду від 17.05.2017 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на малолітнього сина у розмірі 2000 грн щомісячно, починаючи з 03.11.2016 року і до досягнення дитиною повноліття. З часу ухвалення рішення змінився її матеріальний стан, зросли витрати на утримання дитини у зв'язку із її дорослішанням та зростанням споживчих цін. У зв'язку з наведеним, вважає, що її матеріальний стан погіршився, а теперішній розмір аліментів, визначений судом, не забезпечує гармонійного розвитку дитини - їхнього спільного сина ОСОБА_3 та не задовольняє у повному обсязі його потреби з урахуванням суспільних змін, що ставить її у скрутне матеріальне становище, а тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.06.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 , отримавши ухвалу про відкриття провадження 19.06.2024 року, відзив на позовну заяву у визначений суду п'ятнадцятиденний строк з дня її отримання не подав, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не скерував.
Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками є: батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.8).
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова 06.05.2021 року шлюб між сторонами розірвано, а рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 19.05.2017 року у справі № 462/5807/16-ц вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 грн щомісяця, починаючи з 03.11.2016 року та до досягнення дитиною повноліття.
З свідоцтва про шлюб від 15.03.2024 року вбачається, що 15.03.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклала шлюб із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв'язку із чим змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с. 12).
Згідно із ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 СК України.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ч. 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно із ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (ч. 3 ст. 182 СК України).
На підставі ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривні.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Окрім того, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Положеннями ч. 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що після ухвалення судового рішення змінився сімейний та майновий стан позивачки, у неї виниклидодаткові витрати, пов'язані з утриманням малолітнього сина, а тому, керуючись принципом розумності і справедливості, враховуючи те, що відповідач є працездатним, може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, доказів протилежного суду не надав, син відповідача ОСОБА_3 за віком потребує значних коштів на утримання, тому виходячи із рівності обов'язків батьків щодо матеріального утримання дитини, встановлений Законом України „Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, суд дійшов висновку, що позовна вимога є підставною та підлягає до задоволення. Таким чином з відповідача на користь позивачки слід стягувати аліменти на сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому суд зазначає, що такий розмір стягуваних аліментів є розумним, не суперечитиме чинному законодавству, інтересам сторін та є необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно із пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, а тому такий розмір аліментів слід стягувати з відповідача починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
На підставі ст. 141 ЦПК України, із врахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку із поданням позивачем процесуальних документів в електронній форм із відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8, а саме 968,80 грн судового збору.
На підставі ст.ст.2,12,13,81,82,89,133,141, 258, 259, 264,265,274-275,279 ЦПК України, керуючись ст.ст. 7-9, 141, 180, 181, 182, 184, 191, 192 СК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на підставі рішення Залізничного районного суду м.Львова від 19.05.2017 року у справі № 462/4568/24 та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 968,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя