ЄУН: 336/6536/24
Провадження №: 1-кп/336/1114/2024
04 липня 2024 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022080000000388 від 21.07.2022 р. по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.306, ч.2, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, -
До суду 02 липня 2024 року надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.306, ч.2, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
До обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час досудового розслідування застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строк дії якого спливає 04.07.2024 року.
Прокурором подано до суду клопотання про продовження обвинуваченим строку цілодобового домашнього арешту на два місяці.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з мотивів, що в ньому наведені.
Захисник, позицію якого підтримали обвинувачені, не заперечував проти застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Зазначив, що обвинувачені сприяли органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального правопорушення, виконували покладені на них процесуальні обов'язки, з'являлись на виклик слідчого, на виконання ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу здали до органу державної влади паспорт для виїзду за кордон. Разом з тим вказав, що обвинувачені, перебуваючи тривалий час під цілодобовим домашнім арештом, позбавлені можливості отримувати доходи для забезпечення життєво важливих потреб, у зв'язку з чим просив застосувати до обвинувачений запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора суд, вирішуючи клопотання про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Вимогами ч.1 ст. 186 КПК України встановлено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.306, ч.2,3 ст.307 КК України, а ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України.
Під час судового розгляду суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Питання ж про продовження строку запобіжного заходу неодноразово вирішувалося на стадії досудового розслідування. Тобто це питання вирішувалось на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і їй на заміну висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні. Таким чином, при вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є встановлення існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та поданого прокурором клопотання, його позиція зводиться до того, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, наразі продовжують існувати та не змінилися.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особи, у цьому випадку обвинувачені, можуть вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж будуть впливати на свідків.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про достатню ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.
Дійсно, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, зокрема, особливо тяжких злочинів, за що їм загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років.
Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих їм злочинів, можуть вдатися до відповідних дій, зокрема, переховуватися від суду.
Наведене дає суду достатні підстави вважати наявним щодо обвинувачених ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який продовжує існувати і на теперішній час, бо він є триваючим та витікає з пред'явленого обвинувачення за вчинені злочини. Отже, названий ризик, на думку суду, буде існувати й надалі через вказані причини, бо тяжкість обвинувачення прокурором наразі не змінюється.
Покладення ж на обвинувачених обов'язків з'являтись до суду за викликом та заборона спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, як і залишати житло в певний період доби, на переконання суду, істотно зменшить ризик переховування від суду, та має запобігти незаконному впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При цьому, зважаючи на те, що обвинувачені постійного доходу не мають, суд доходить висновку за необхідне продовжити на два місяці обвинуваченим визначений раніше запобіжний захід, заборонивши їм залишати житло у період з 20-00 год. поточного дня до 8-00 год. наступного дня, надавши можливість працевлаштуватися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 181, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступного дня без дозволу прокурора або суду, поклавши на нього такі обов'язки:
- прибувати до суду за викликом;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступного дня без дозволу прокурора або суду, та покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати до суду за викликом;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали визначити по 31 серпня 2024 року включно.
Виконання ухвали покласти на відділ поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за місцем проживання обвинувачених.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1