Дата документу 08.07.2024
Справа № 334/4487/23
Провадження № 1-кп/334/287/24
08 липня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, маючого повну середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
установив:
05.04.2023, приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_4 знаходився навпроти входу до четвертого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ході якого у ОСОБА_4 виник раптовий умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_6 один удар кулаком руки в область лівого ока, спричинивши тілесне ушкодження у вигляді забійної рани м'яких тканин голови та підпараорбітальної гематоми зліва, внаслідок якого останній втратив рівновагу та впав на асфальтоване покриття пішохідної доріжки. Далі, ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, маючи прямий умисел, направлений на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс не менше двох ударів носком взутої правої ноги в області черевної порожнини та грудної клітини потерпілого, який, намагаючись піднятись, знаходився на правому боці, спричинивши йому тілесне ушкодження у вигляді забою, саден грудної клітини, розриву печінки, внутрішньої кровотечі важкого ступеня, геморагічного шоку II ступеня, гострої постгеморагічної анемії важкого ступеню, які у сукупності кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за частиною першою статті 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину не визнав у повному обсязі, пояснивши, що 05.04.2023 року близько 14 години йшов разом із дитиною додому, біля 4-го під'їзду будинку він повернув до будинку. У цей час ОСОБА_6 вийшов з під'їзду. Коли ОСОБА_4 пройшов повз нього то почув лайку та звук плювка. ОСОБА_4 залишив коляску та підійшов до ОСОБА_6 , від якого за твердженням обвинуваченого він почув запах алкоголю, після чого ОСОБА_6 вхопив ОСОБА_4 за одяг, але останній відмахнувся від цього. Після цього потерпілий сам впав на землю, а обвинувачений пішов додому. Піднявшись із дитиною до себе до додому, він виглянув у вікно та побачив, що ОСОБА_6 лежить на землі, а біля нього знаходиться ОСОБА_7 . ОСОБА_4 вирішив вийти на вулицю, де побачив, що ОСОБА_6 вже стоїть на ногах та дивиться у свій телефон. Він підійшов до потерпілого та запитав: «Як телефон, нормально?», потерпілий ствердно відповів, після чого ОСОБА_4 йому сказав, що із телефоном його дружини теж вже все нормально та пішов до себе додому.
Захисник у судових дебатах вказала на те, що згідно долучених до матеріалів кримінального провадження копій адвокатського запиту № 21 від 20.04.2023 та відповіді за підписом начальником районного управління поліції ГУНП в Запорізької області від 26.06.2023 № 15123/40-2023, згідно Журналів обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, інв. № 443 та 477 не зафіксовані реєстрації ОСОБА_6 11.05.2023 та 20.05.2023, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 реєстрацію у вищезазначеному Журналі не проходили.
Із урахуванням отриманої на адвокатський запит інформації слідує, що громадяни ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відомості про яких внесені до вищевказаних протоколів як про понятих, були відсутні при проведенні слідчих дій, за результатами яких складено протокол впізнання від 10.04.2023 за участю свідка ОСОБА_10 , протокол впізнання від 11.05.2023 за участю потерпілого ОСОБА_6 , протокол впізнання від 17.05.2023 за участю свідка ОСОБА_11 . До речі, свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні взагалі свідчив про те, що за його участю слідчих дій з впізнання особи за фотознімками не проводилось.
Враховуючи ці обставини, то протокол впізнання від 10.04.2023 за участю свідка ОСОБА_10 , протокол впізнання від 11.05.2023 за участю потерпілого ОСОБА_6 , протокол впізнання від 17.05.2023 за участю свідка ОСОБА_11 є недопустимими доказами і не можуть бути враховані при оцінці доказів у справі.
Щодо протоколу слідчого експерименту від 11.05.2023, то за змістом цього доказу, після відеофіксації слідчої дії учасників запрошено до службового кабінету для перегляду відеозапису та складання стенограми.
Разом з тим, з вищевказаної відповіді на адвокатський запит вбачається, що 11.05.2023 не зафіксовано реєстрацію ОСОБА_6 в Журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, що вказує на те, що цієї дати слідча дія не була завершена, хоча за протоколом слідчого експерименту від 11.05.2023 слідчу дію розпочато о 15:22 години, закінчено о 15:39 години.
З огляду на викладене захисник просила визнати недопустимими доказами у кримінальному провадженні протокол слідчого експерименту від 11.05.2023 за участю потерпілого ОСОБА_6 , протокол пред'явлення особи для впізнання від 10.04.2023 за участю свідка ОСОБА_10 з додатками, протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.05.2023 за участю потерпілого ОСОБА_6 з додатками, протокол пред'явлення особи для впізнання від 17.05.2023 за участю свідка ОСОБА_11 з додатками.
З огляду на визнання недопустимими вказаних вище доказів захисник також просила визнати недопустимим і похідні докази: судово-медична експертиза № 750п від 08.05.2023, додаткова судово-медична експертиза № 817к від 17.05.2023, додаткова судово-медична експертиза № 818п від 17.05.2023, оскільки вихідні дані для проведення вказаних вище експертиз отримані слідчим за результатами проведення 11.05.2023 слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6
Необхідно враховувати доктрину "отруєного дерева" (або "ефект доміно"), яка знайшла своє відображення у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справах "Гефген проти Німеччини" від 30 червня 2008 року та "Яременко проти України" від 30 квітня 2015 року, згідно яких визнання одного доказу недопустимим має наслідком невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі, тобто матеріали, отримані в результаті використання недопустимого доказу, самі є недопустимими як доказ.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 16.03.2021 по справі № 473/2010/17.
Також захисник вказала на те, що за висновками судово-медичної експертизи № 1185/к від 05.06.2023 за результатами судово-медичного обстеження та даних медичної документації у ОСОБА_4 виявлені наступні патологічні процеси, зокрема, посттромбофлебічна хвороба обох нижніх кінцівок, хронічна лімфовенозна недостатність, стадія декомпенсації. Індуративно-виразкова формаїтрофічні виразки гомілки СЕАД С5; енцефалопатія змішаного ґенезу (дисциркуляторна, дисметаболічна). Помірний люмбалгічний та ветибулярний синдром. Вертеброгенна цервікалгія. Люмбалгія. Мязово-тонічний синдром. Згідно показань потерпілого, йому був спричинений удар в ділянку правого ока. Зважаючи на відсутність у ОСОБА_4 діагностованих тяжких захворювань верхніх кінцівок чи нервової системи (яка контролює рухову активність верхніх кінцівок), слід вважати, що медичних перешкод до спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, вказаних у п. 2.1 (забійна рана м'яких тканин обличчя) у нього не було. Стосовно травми тулуба у вигляді «забою, саден грудної клітки, розрив печінки, внутрішня кровотеча важкого ступеня, геморагічний шок II ст., гостра постгеморагічна анемія важкого ступеня, то наявність у ОСОБА_4 суттєвих порушень функції нижніх кінцівок внаслідок хронічного захворювання, як посттромбофлебічна хвороба обох нижніх кінцівок, хронічна лімфовенозна недостатність, стадія декомпенсації, індуративно-виразкова формаїтрофічні виразки гомілки, які в комплексі з іншими захворюваннями, вказаними у п.п. 1.1, 1.3,1.4 призвели до інвалідизації пацієнта (II група безстроково), з медичної точки зору значно обмежують здатність ОСОБА_4 спричиняти удар нижніми кінцівками із достатньою для утворення ушкоджень у потерпілого вказаних у п. 2.2 силою.
За висновками судово-медичної експертизи № 2292/к від 05.12.2023, у потерпілого, окрім інших, встановлено наступні хронічні діагнози: рак низхідного відділу товстого кишківника T3N1M1, із метастатичним ураженням печінки, функціонуюча трансверзостома. Основним патологічним станом у пацієнта на момент госпіталізації була закрита травма черевної порожнини у вигляді розриву печінки, яка ускладнилась розвитком внутрішньочеревної кровотечі важкого ступеня, гострою постгеморагічною анемією важкого ступеня та геморогічним шоком 2 ступеня. Один з розривів печінки проходив через площину метастатичного утворення, що може вказувати на наявність впливу хворобливих змін (вторинного пухлинного ураження печінки) на характер та тяжкість перебігу постртавматичного процесу, за рахунок меншої потенційної стабільності патологічного утворення та високого рівня кровопостачання. З огляду на те, що в постанові слідчого про призначення первинної судово-медичної експертизи дата травмування вказана 05.04.2023 приблизно о 10:00 години, за медичною документацією зі слів хворого травма отримана 06.04.2023 о 09:00 годині (доречі, що узгоджується з показами свідка ОСОБА_13 ), був побитий невідомим, первинний огляд у стаціонарі проведено лікарем 07.04.2023 о 16:53 год. та з урахуванням того, що під час оперативного втручання у пацієнта виявлено до 1,5 л рідкої крові з згустками у черевній порожнині, розриви печінки з ознаками підтікання крові, не дозволяє виключити можливість травмування з моменту вказаного потерпілим до моменту госпіталізації, за умови достатньої інтенсивності кровотечі.
Таким чином, за висновками судово-медичної експертизи № 1185/к від 05.06.2023 та судово-медичної експертизи № 2292/к від 05.12.2023 ставиться під сумнів можливість спричинення обвинуваченим потерпілому травм за описаних ОСОБА_6 обставин та механізмом з огляду на діагностовані у обвинуваченого хвороби, що виключають можливість нанесення ударів такої сили, які б спричинили зазначені в цих та попередніх судово-медичних експертизах, наслідків і не виключається з медичної точки зору можливість отримання потерпілим травм 06.04.2023, що, до речі, і є більш вірогідним.
Згідно ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до вимог ст. 86 КПК України докази визнаються допустимими, якщо їх отримано у порядку, встановленому цим Кодексом.
Докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів; у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників; докази мають бути закріплені належним чином. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
У порядку, передбаченому ст. 352 КПК України, судом допитано свідків сторони обвинувачення, показання яких мають значення для цього кримінального провадження.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що вдень близько 13:00 години він бачив, як ОСОБА_4 вийшов з під'їзду до ОСОБА_6 та один раз вдарив кулаком ОСОБА_6 в грудь від цього удару потерпілий впав. Свідок, побачивши це пішов до ОСОБА_6 аби допомогти. У цей час свідок побачив, що ОСОБА_14 ще раз вдарив потерпілого один раз ногою в живіт. В цей час свідок бачив, як на балконі стояла дружина ОСОБА_15 .
Також свідок ОСОБА_10 підтвердив, що дійсно не був присутнім під час впізнання особи за фотознімками.
Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що є дружиною потерпілого ОСОБА_6 05 квітня 2023 року вона до 14:00 год. була на роботі, коли поверталась до додому, то побачила свого чоловіка у під'їзді зі збитими колінами та саднами на обличчі. На її питання «Що трапилось?» відповів, що його ззаду вдарив сусід, від чого він впав, а після цього його почали бити ногами по ребрам та печінці. У цей день ОСОБА_6 мав йти до онколога, у зв'язку із чим вона зателефонувала його матері сказати аби та прийшла за ним, оскільки він самостійно до лікаря дістатися не може. Мати прийшла за ним та запропонувала викликати «швидку», але ОСОБА_6 відмовився та пішли до лікаря. У той день лікарі його не оглядали.
Також вона вказала, що ОСОБА_6 наступного дня перебував вдома, можливо приймав знеболюючі, можливо «кетанов». 07 квітня він сказав, що йому вже погано і йому викликали «швидку допомогу», яка відвезлиа його до лікарні.
Свідок ОСОБА_17 , яка є матір'ю потерпілого, пояснила суду, що 05.04.2023 року записала сина на прийом до лікаря та домовилась із ним зустрітись у цей день, вона зателефонувала йому і скала, що чекає на нього, проте він відповів, що самостійно не зможе прийти до лікаря і йому необхідно допомогти дійти. ОСОБА_6 повідомив їй, що його побили ногами у грудь та живіт. Коли вона його зустріла біля під'їзду будинку в нього на обличчі зліва була гематома, а сам він погано себе почував і міг зробити лише три кроки, а потім перепочити. У той день ОСОБА_6 не захотів викликати лікаря з цього приводу. 05.04.2023 року ОСОБА_6 жоден з лікарів не оглянув, а лише отримали ліки за рецептом.
07.04.2023 року вона приїхала до сина додому і він сказав їй, що він погано себе почуває, у зв'язку із чим викликали «швидку допомогу» та відвезли його до лікарні.
Свідок ОСОБА_18 , яка є фельдшером «швидкої допомоги, пояснила суду, що їх викликали 07.04.2023 року до ОСОБА_6 у зв'язку із погіршенням його стану здоров'я. Коли вона прибула до потерпілого, то він пояснив, що був побитий сусідом декілька днів тому, який бив його ногами. На обличчі у чоловіка були гематоми, а він скаржився на біль у ребрах та животі. За його словами до приїзду «швидкої» приймав знеболюючі.
Свідок ОСОБА_19 , яка є дружиною обвинуваченого, пояснила суду, що у квітні 2023 року у вівторок (точної дати не пам'ятає) близько 13:00 години вона допомогла чоловікові занести коляску дитини додому, в цей час чоловік повідомив їй, що на вулиці лежить ОСОБА_6 та він вийде на вулицю аби допомогти йому. Коли сама ОСОБА_19 виглянула у вікно, то ОСОБА_6 вже стояв, а біля нього стояли якийсь чоловік та жінка.
До цього у жовтні 2022 року у неї із ОСОБА_6 був конфлікт, а сам ОСОБА_6 був соціопатом.
Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що 05.04.2023 року бачив ОСОБА_6 , який стояв разом із ОСОБА_20 , а за три метри від них стояв ОСОБА_21 . ОСОБА_6 сказав йому, що його побив ОСОБА_4 , сам ОСОБА_4 під час розмови сказав «це за те, що ти підняв на жінку руку». Безпосередньо конфлікту між ОСОБА_22 та ОСОБА_23 свідок не бачив. На ОСОБА_6 він не побачив тілесних ушкоджень, але його вигляд був дуже хворобливим. При цьому ОСОБА_12 сказав, що підняв ОСОБА_6 із землі.
Свідок ОСОБА_24 пояснила, що працює двірником у дворі будинку АДРЕСА_2 . Вона охарактеризувала ОСОБА_4 , як людину, яка увесь час проводить зі своєю дитиною та не вступає ні з ким у конфлікти. ОСОБА_6 вона охарактеризувала, як нормальну людину, але доволі агресивну. Також зауважила, що в нього був конфлікт із ОСОБА_19 і він про нього не шкодував.
Крім того, свідок ОСОБА_24 вказала на те, що бачила ОСОБА_6 06.04.2023 року на подвір'ї.
Допитані свідки ОСОБА_25 та ОСОБА_26 не надали свідчень, які мають відношення до кримінального провадження, а від свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 прокурор відмовилась.
Також у судових засіданнях судом безпосередньо досліджені докази сторони обвинувачення, а саме:
висновок експерта від 16.05.2023 року №750п, відповідно до якого:
«1. При судово-медичній експертизі у ОСОБА_6 , 1961 р.н., були виявлені наступні тілесні ушкодження:
1.1. «Забійна рана м'яких тканин обличчя» (точна анатомічна локалізація не вказана), підпараорбітальна гематома зліва, які як кожне окремо, так і у сукупності самі по собі кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження у відповідності до пп. 2.3.2.б, 2.3.5. «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6:
П. 2.3.2. «Правила...» Легке тілесне ушкодження може бути таким, що:
Б) не спричинило зазначених наслідків.
П. 2.3.5. «Правила...» Легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначною стійкої втрати працездатності, - це ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів.
1.2. Травма тулуба у вигляді «забою, саден грудної клітки (кількість та точна анатомічна локалізація не вказані - скарги на біль в ділянці грудної клітки та живота (у правому підребер'ї))», розрив печінки, внутрішня кровотеча важкого ступеня (у черевній порожнині виявлено до 1,5 л. рідкої крові зі згустками), геморагічний шок II ст., гостра постгеморагічна анемія важкого ступеня у сукупності кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою небезпека для життя у відповідності до пп. 2.1.1.а, 2.1.2., 2.1.3.Л, о. «Правила...»
П. 2.1.1. «Правила...» Ознаки тяжкого тілесного ушкодження:
А) небезпека для життя;
П. 2.1.2. «Правила...» Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (див. п.2.1.3.о) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв'язку.
П. 2.1.3. «Правила...» До ушкоджень, що небезпечні для життя, належать:
Л) закриті ушкодження органів грудної, черевної порожнини, органів заочеревинного простору, порожнини таза - все за наявності загрозливих для життя явищ;
О) ушкодження, що спричинили шок тяжкого ступеня, масивну крововтрату, кому, гостру ниркову, печінкову недостатність, гостру недостатність дихання, кровообігу, гормональну дисфункцію, гострі розлади регіонарного і органного кровообігу, жирову чи тазову емболію. Всі вони мусять підтверджуватись об'єктивними клінічними даними, результатами лабораторних та інструментальних досліджень;
2. Всі виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження утворилися за механізмом тупої травми, тобто від дії тупого предмета (предметів).
3. У вигляді тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_6 відобразилося не менше двох окремих ділянок травматичних впливів, більш точно кількість травматичних впливів визначити не можна через те, що кількість окремих травматичних впливів (саден) в наданій медичній документації не вказана.
4. Зважаючи на відомості викладені у наданій медичній документації не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 в термін зазначений у постанові слідчого та у медичній карті стаціонарного хворого (05-06.04.2023р.) - не виключається.
5. Зважаючи на тяжкість тілесних ушкоджень слід вважати, що можливість спричинення всього комплексу тілесних ушкоджень власною рукою - виключається.
6. Взаємне розташування ОСОБА_6 та особи, яка спричинила виявлені тілесні ушкодження, в момент їх завдання могло бути будь-яким за умови доступності травмованих ділянок тіла для травматичних впливів.
7. Для оцінки можливості спричинення травми за певним механізмом необхідно додатково надати в розпорядження експерта пояснення, протоколи допиту, слідчого експерименту, де зафіксований досліджуваний механізм спричинення тілесних ушкоджень.».
Висновок експерта від 29.05.2023 №817/к, відповідно до якого:
«1. За даними із «Висновку експерта» №750п від 08.05.2023р. у ОСОБА_6 , 1961 р.н. були виявлені наступні тілесні ушкодження:
1.1. «Забійна рана м'яких тканин обличчя» (точна анатомічна локалізація не вказана), підпараорбітальна гематома зліва;
1.2. Травма тулуба у вигляді «забою, саден грудної клітки (кількість та точна анатомічна локалізація не вказані - скарги на біль в ділянці грудної клітки та живота (у правому підребер'ї)», розрив печінки, внутрішня кровотеча важкого ступеня (у черевній порожнині виявлено до 1,5л. рідкої крові зі згустками), геморагічний шок II ст., гостра постгеморагічна анемія важкого ступеня;
Всі виявлені у постраждалого тілесні ушкодження утворилися за механізмом тупої травми, тобто від дії тупого предмета (предметів).
2. За даними зі стенограми до протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6 від 12.04.2023р., відомо що: «...Відповідь: Я пропускаю его, он поворачивает, я делаю шаг вперед, получаю вот сюда. ...Питання: На якій відстані він зупинився, щоб нанести цей удар? Відповідь: ОСОБА_31 -то полметра. Питання: Для удару, він зупинився, повернувшись, до Вас, або якось з розвороту? Відповідь: Ну, вот дорожка, я, вот, встал, хотел сделать шаг, и тут получаю под глаз и падаю само собой. ... Питання: Якою рукою він наніс удар? Відповідь: Наверное, правой. Питання: ОСОБА_32 прийшовся удар? Відповідь: Ну вот. Питання: Це ліве око у Вас, так. Що було далі? Відповідь: Я упал на бок. Питання: Можете детально описати Ваше положення, як Ви впали?... Питання: Тобто, поверхня під Вами була рівною? Відповідь: Да. Питання: При падінні Ви відчули біль? Відповідь: Да. Питання: Яку саме і де Ви її відчули? Відповідь: ОСОБА_33 , где глазное яблоко. Питання: Тобто, Ви вдарились головою. Відповідь: ОСОБА_34 , я мог ударится боком только об ту досточку. Питання: Ну, вона идет ровно, да? Відповідь: Да. Питання: Від падіння Ви отримували якійсь тілесні ушкодження? Відповідь: Нет.... Питання: Ви впали на спину, чи на живіт? Відповідь: На спину больше. Питання: Ви на бік казали, так? Відповідь: Да. Питання: На правий, лівий? Відповідь: На этот. Питання: На правий, так? Відповідь: Да.... Питання: Коли Ви впали, він знаходився попереду Вас? Відповідь: Да. ... «Если будешь трогать мою жену, будешь получать», и начал меня пинать. Питання: Як у Вас тоді знаходились ліва, права рука? Відповідь: Правой рукой я пытался подняться. Питання: Тобто, Ви знаходились на правому боці? Відповідь: Да. Питання: Скільки взагалі було ударів? Відповідь: 3, может 4. Питання: ОСОБА_32 вони були нанесені? Відповідь: Грудная клетка, Питання: Ви показуєте грудну клітину зліва, так? Відповідь: Да. Я еще рукой прикрьівался и по руке. Потом, я пытаюсь приподнятся, он меня в живот. Питання: ОСОБА_32 саме? Ви показуєте центр шлунку приблизно, так? Відповідь: Да. Питання: Ще? Відповідь: Под дых, вот сюда. Питання: Тобто, Ви показуєте шлунок, трохи правіше? Відповідь: Да. ... Відповідь: Біль сильна? Питання: Де? Відповідь: Тут, в животе, грудной клетке. Питання: Яка саме біль? Відповідь: ОСОБА_35 описать, просто больно. Питання: Як саме був нанесений удар? Як «наступальний», або, як м'яч б'ють? Відповідь: Как мяч. Питання: Ви показали удар носком. Він ударив саме носком, не підйомом? Відповідь: ОСОБА_36 . Питання: Тобто, по тулубу було не менше трьох ударів, так? Відповідь: Да. Питання: Більше нікуди він тілесні ушкодження не наносив? По обличчю, ногах? Відповідь: Нет. Питання: А по руці? Відповідь: Ну, я, когда закрывался. Питання: Тобто, він наніс ще один удар по руці? Відповідь: Да. Питання: У якому положенні у Вас були руки? Тобто, рука у Вас знаходилась десь на рівні обличчя, зовнішньою стороною ззовні, так? Відповідь: Да. Питання: ОСОБА_37 був нанесений аналогічний, що і по тулубу, так? Відповідь: Да. ... Питання: Скільки тривали удари по тулубу? Відповідь: Минуты 3-5. Питання: Тобто, приблизно за 3-5 хвилин він наніс ОСОБА_38 не менше чотирьох ударів, так? Відповідь: Да. Питання: Тобто, він вдарив, потім деякий час не бив, щось казав, після чого знову вдарив з певним проміжком часу. Відповідь: Да. ...».
За дані із протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 від 11.05.2023р., відомо що: «...Только шаг сделал сюда и подача сюда, в глаз и он меня сбил с ног. Я же пошел вперед и получил вот сюда. Питання: ОСОБА_39 смотрели прямо и не видели, какой рукой он нанес Вам телесные повреждения? Відповідь: Нет. Питання: Что именно это было - кулак, ладонь? Відповідь: Не знаю. Питання: ОСОБА_40 пришелся удар? Відповідь: Вот сюда, в височную область и вот сюда вот (указывает в височную область справа и область, что вокруг левого глаза). Питання: Что было дальше? Відповідь: Он меня сбил с ног и начал буцать ногами. Питання: ОСОБА_39 падали при этом? Відповідь: Да. Питання: Помните, как ОСОБА_39 упали? Відповідь: Да. Питання: У нас есть манекен. Расположите его необходимым образом. Вот так? Відповідь: Да (расположили манекена на земле, на асфальтированном покрытии, при этом: ноги частично расположились на асфальтированном покрытии, частично - на деревянной доске, которая играет роль мостика через ливневку; руки - на асфальтированном покрытии; туловище, голова - на асфальтированном покрытии). Питання: Части тела, как и где находились? Відповідь: Вот так и были. Питання: То есть, ноги были частично на асфальтированном покрытии, частично - на деревянной досточке? Відповідь: Да. Питання: Туловище, руки - на асфальтированном покрытии, так? Відповідь: Да. Питання: Под Вами, на тот момент, были какие-то сторонние предметы, камни? Відповідь: Ничего не было.... Відповідь: Да. Вернувся, и давай бить ногами. ...Питання: Помните, куда он наносил Вам ударьі? Відповідь: Я закрывал лицо рукой, он по ней, у меня руке синяк вот так был (указывает на внутреннюю часть плеча). Питання: У Вас, кстати, туловище находилось вертикально земле, или под каким-либо углом в одну из сторон? Відповідь: Чуть-чуть под уклоном. Питання: В какую сторону? Відповідь: Вперед. Питання: Вот так вот? Відповідь: Да. Питання: Как он наносил удары? Відповідь: Сюда как-то так (демонстрирует удары передним отделом левой стопы в область грудной клетки слева, живота)... Питання: Сколько таких ударов было? Відповідь: Я уже не помню, может 5-6. Питання: Можете на себе сейчас показать, куда они пришлись? Відповідь: Вот раз, сюда, сюда, под дых потому, что был разрыв печени в двух местах.... Питання: Вы видели, какой именно частью ноги наносились удары? Это был носок, или подьем? Відповідь: Скорее всего, подьем. Питання: ОСОБА_41 указывали носок. Відповідь: Ну, примерно, эта область. Питання: На нем была какая-то обувь, так? Відповідь: Да, что-то темное, как кроссовки. ... Питання: После ударов что Вы чувствовали? Відповідь: Боль, от живота и вверх...».
Зважаючи на принциповий збіг за локалізацією травматичних впливів (ділянки обличчя, грудної клітки та живота), характером травмуючих предметів (частини руки та ноги діють як тупі предмети) та неодноразовістю травматичних впливів - не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень, вказаних у пп. 1.1.-1.2., за механізмом, який вказав ОСОБА_6 »
Висновок ескперта від 29.05.2023 року №818/к, відповідно до якого:
«1. За даними із «Висновку експерта» №750п від 08.05.2023р. у ОСОБА_6 , 1961 р.н. були виявлені наступні тілесні ушкодження:
1.1. «Забійна рана м'яких тканин обличчя» (точна анатомічна локалізація не вказана), підпараорбітальна гематома зліва;
1.2. Травма тулуба у вигляді «забою, саден грудної клітки (кількість та точна анатомічна локалізація не вказані - скарги на біль в ділянці грудної клітки та живота (у правому підребер'ї))», розрив печінки, внутрішня кровотеча важкого ступеня (у черевній порожнині виявлено до 1,5л. рідкої крові зі згустками), геморагічний шок II ст., гостра постгеморагічна анемія важкого ступеня;
Всі виявлені у постраждалого тілесні ушкодження утворилися за механізмом тупої травми, тобто від дії тупого предмета (предметів).
2. На момент госпіталізації пацієнта було зафіксоване певне зниження артеріального тиску (до 100 мм.рт.ст), компенсаторне пришвидшення пульсу та частоти дихальних рухів (відповідно до 90уд/хв та 18 на хвилину), проте було зафіксовано суттєве зниження сатурації (насиченості крові киснем до 90%). В загальному аналізі крові була зафіксована анемія, яка виразилася у зниженні показників гемоглобіну та еритроцитів (68 та 2,6 відповідно). При ревізії черевної порожнини було виявлено 1,5 літри крові як рідкої та і у «згустках», що вказує на те, що кровотеча тривала протягом певного часу.
Незважаючи на вищевказані відхилення у функціонуванні дихальної та серцево- судинної системи, свідомість у пацієнта була ясна (15 балів за шкалою Глазго) - висловлював скарги, розповідав анамнез життя та захворювання.
З огляду на вищевикладене слід вважати, що на момент госпіталізації, яка у часі була максимально віддалена від травми, темп крововтрати був невисокий та дозволяв організму компенсувати основні параметри життєдіяльності, що, відповідно вказує на можливість здійснення постраждалим у післятравматичному періоді (який, згідно із наданими матеріалами, вимірювався десятками годин) активних дій.»
Висновок експерта від 17.07.2023 року №1185/к, відповідно до якого:
«1. За результатами судово-медичного обстеження та даних з медичної документації у ОСОБА_4 , 1974 р.н. виявлені наступні патологічні процеси:
На момент обстеження повідомив, що страждає на тромбофлебіт нижніх кінцівок останні 10 років, через це пересувається за допомогою ортопедичної тростини. Скаржиться на болі у ногах, судоми, непевність під час ходи, набряки, шкутильгання на ліву ногу. Є інвалідом другої групи безстроково.
При огляді та пальпації нижніх кінцівок встановлені виражені шкірні трофічні розлади, синюшність, щільні набряки (більш ліворуч), активні рухи нижніх кінцівок повільні, пасивні практично у повному обсязі - вказує на певні обмеження у розгинанні у колінному суглобі через дискомфорт.
У пацієнта діагностовано наступні захворювання:
1.1. Цироз печінки не вірусного генезу клас В-С за Чайльд-Пью. Асцит. Портальна гіпертензія. Хронічний панкреатит.
1.2. Посттромбофлебітична хвороба обох нижніх кінцівок, хронічна лімфовенозна недостатність, стадія декомпенсації. Індуративно-виразкова форма: трофічні виразки гомілки СЕАД С5.
1.3. Метаболічна кардіоміопатія, неповна блокада правої ніжки пучка Гісса, серцева недостатність. Синдром ранньої реполярізацїї шлуночків, метаболічні зміни передньо- перегородкових відділів лівого шлуночку, ішемія бічної стінки лівого шлуночку.
1.4. Енцефалопатія змішаного генезу (дисциркуляторна, дисметаболічна). Помірний люмбалгічний та вестибулярний синдроми. Вертеброгенна цервікалгія. Люмбалгія. М'язово- тонічний синдром.
2. За даними із стенограми до протоколу додаткового допиту ОСОБА_6 від 13.04.2023р., потерпілий наступним чином описує механізм свого травмування: «... Приблизительно в 14:00, возле моего подьезда№4 по улице Рекордная 11. Питання: ОСОБА_42 про обставини події. Відповідь: Я стою возле подьезда, вижу мужчину з детской коляской, по тротуару. Я пропустил, само собой... Я пропускаю его, он поворачивает, я делаю шаг вперед, получаю вот сюда. Питання: Він, нічого не пояснюючи, це зробив? Відповідь: Ничего, Он потом сказал: «Ты понял, за что?», я говорю: «Примерно, да. Наверное, я твою жену тогда обидел». Питання: На якій відстані він зупинився, щоб нанести цей удар? Відповідь: ОСОБА_31 -то полметра. Питання: Для удару, він зупинився, повернувшись, до Вас, або якось з розвороту? Відповідь: Ну, вот дорожка, я, вот, встал и хотел сделать шаг, и тут получаю под глаз и падаю само собой. Питання: Наскільки я зрозумів, Ви знаходились спиною до під'їзду, так? Відповідь: Да. Питання: Тобто, при ударі, він нічого не пояснював? Відповідь; Ничего. Питання: Ви йому щось казали? Відповідь: Ничего. Питання: Тобто, він проходив повз Вас лівим плечем. Щоб нанести удар, він здійснював якийсь розворот? Відповідь: Наверное, да. Питання: У нього при собі була палиця, щоб пересуватись? Відповідь: Нет, Питання: Якою рукою він наніс удар? Відповідь: Наверное, правой Питання: ОСОБА_32 прийшовся удар? Відповідь: Ну вот. Питання: Це ліве око у Вас, так. Що було далі? Відповідь: Я упал на бок. Питання: Можете детально описати Ваше положення, як Ви впали? Відповідь: Туловище в канавке, ноги - на асфальте, где подьезд, примерно там, голова - на мосток над ливневке. Питання: Під вами були якійсь предмети, може, щось випукле? Відповідь: Ничего не было. Питання: Тобто, поверхня під Вами була рівною? Відповідь: Да. Питання: При падінні Ви відчули біль? Відповідь: Да. Питання: Яку саме і де Ви її відчули? Відповідь: ОСОБА_33 , где глазное яблоко. Питання: Тобто, Ви вдарились головою. Відповідь: ОСОБА_34 , я мог ударится боком только об ту досточку. Питання: Ну, вона идет ровно, да? Відповідь: Да. Питання: Від падіння Ви отримували якійсь тілесні ушкодження? Відповідь: Нет. Питання: На обличчі у Вас були садна? Відповідь: Я этого тогда не видел. Питання: Ви впали на спину, чи на живіт? Відповідь: На спину больше. Питання: Ви на бік казали, так? Відповідь: Да, Питання: На правий, лівий? Відповідь: На бок. Питання: На правий, так? Відповідь: Да. Питання: Після падіння що було далі? Відповідь: Он завез ребенка в третий подьезд. Питання: Коли Ви впали, він знаходився попереду Вас? Відповідь: Да. Питання: Далі? Відповідь: Завез ребенка, вернулся, говорит: Ти понял, за что?», а ему: «Та, в принципе, догадываюсь»... Відповідь: Он вернулся ... и начал меня пинать. Відповідь: Як у Вас тоді знаходилась ліва, права рука? Питання: Тобто, Ви знаходились на правому боці? Відповідь: Да. Питання: Скільки взагалі було ударів? Відповідь: 3, может 4. Питання: ОСОБА_32 вони були нанесені? Відповідь: Грудная клетка. Питання: Ви показуєте грудну клітину зліва, так? Відповідь: Да. Я еще рукой прикрывался и по руке. Потом, я пытался приподнятся, он меня в живот. Питання: ОСОБА_32 саме? Ви показуєте центр шлунку приблизно, так? Відповідь: Да. Питання: Ще? Відповідь: Под дых, вот сюда. Тобто, Ви показуєте шлунок, трохи правіше? Питання: Да. ... Питання: Як саме був нанесений удар? Як «наступальний», або, як м'яч б'ють? Відповідь: Как мяч. Питання: Ви показали удар носком. Він ударив саме носком, не підйомом? Відповідь: ОСОБА_36 . Питання: Тобто, по тулубу було не менше трьох ударів, так? Відповідь: Да. Питання: Більше нікуди він тілесні ушкодження не наносив? По обличчю, ногах? Відповідь: Нет. Питання: А по руці? Відповідь: Ну, я, когда закрывался. Питання; Тобто, він наніс ще один удар по руці? Відповідь: Да. Питання: У якому положенні у Вас були руки? Тобто, рука у Вас знаходилась десь на рівні обличчя, зовнішньою стороною ззовні, так? Відповідь: Да. Питання: ОСОБА_37 був нанесений аналогічний, що і по тулубу, так? Відповідь: Да. ... Питання: Скільки тривали удари по тулубу? Відповідь: Минути 3-5. Питання: Тобто, приблизно за 3-5 хвилин вія наніс Вам не менше чотирьох ударів, так? Відповідь: Да. Питання: Тобто, він вдаряв, потім деякий час не бив, щось казав, після чого знову вдарив з певним проміжком часу. Відповідь: Да...»
За даними із протоколу проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 від 11.05.2023р., потерпілий наступним чином описує механізм травмування: «...Потом, я пошел вперед. Только шаг сделал сюда и подача сюда, в глаз и он меня сбил с ног... Питання: Что именно это было - кулак, ладонь? Відповідь: Не знаю. Питання: ОСОБА_40 пришелся удар? Вот сюда в височную область и вот сюда вот (указывает в височную область справа и область, что вокруг левого глаза). Питання: Что было дальше? Відповідь: Он меня сбил с ног и начал буцать ногами. Питання: ОСОБА_39 падали при этом? Відповідь: Да. Питання: Помните, как ОСОБА_39 упали? Відповідь: Да... Відповідь: Да, Вернулся, и давай бить нотами. Питання: ОСОБА_39 видели, как он направлялся к Вам? Відповідь: Нет. Питання: На момент нанесення следующих ударов, как ОСОБА_39 находились относительно него? Відповідь: Я немного сместился влево, чтобы подняться. Питання: То есть, ОСОБА_39 сместились в слив? Відповідь: Ну, да. Питання: С какой стороны пришел подозреваемый ? Відповідь: С левой (указывает на третий подьезд) Питання: Куда он начал наносить Вам удары? Відповідь: Сейчас, можно манекена немного ближе. Питання: ОСОБА_39 находились на коленях, или на ногах уже? Відповідь: На коленях; Питання: На коленях ОСОБА_39 находились в сливе, или на асфальте? Відповідь: Скорее всего, в сливе потому, что по-другому у меня не получалось подняться. Питання: ОСОБА_43 были повернутые прямо, или в какую-то сторону? Відповідь: Немного в эту сторону (демонстрирует поворот направо). Питання: То есть, вот так (демонстрируется разворот туловища манекена немного против часовой стрелки, правым плечом вперед)? Відповідь: Да. Питання: Помните, куда он наносил Вам удары? Відповідь: Я закрывал лицо рукой, он по ней, у меня на руке синяк вот так был (указывает на внутренюю часть плеча). ... Питання: Как он наносил удары? Відповідь: Сюда как-то так (демонстрирует удари передним отделом левой стопи в область грудной клетки слева, живота). Еще немного болит, но уже намного лучше. Питання: Сколько таких ударов было? Відповідь: Я уже не помню, может 5-6. Питання: Можете на себе сейчас показать, куда они пришлись? Відповідь: Вот раз, сюда, под дых потому, что был разрыв печени в двух местах... Питання: Ви видели, какой именно частью ноги наносились удари? Это был носок. Или подьем? Відповідь: Скореє всего, подьем. Питання: ОСОБА_41 указывали носок. Відповідь: Ну, примерно, эта область. Питання: На нем была какая-то обувь, так? Відповідь: Да, что-то темное, как кроссовки. Питання: Ну то есть какая-то закрытая обувь, не в тапках, так? Відповідь: Да...»
Згідно із «Висновку експерта» №750п від 08.05.2023р. у ОСОБА_6 , 1961 р.н. були виявлені наступні тілесні ушкодження:
2.1. «Забійна рана м'яких тканин обличчя» (точна анатомічна локалізація не вказана), підпараорбітальна гематома зліва.
Згідно показань потерпілого, йому був спричинений удар (найбільш ймовірно правою рукою) в ділянку лівого ока. Зважаючи на відсутність у ОСОБА_4 , 1974 р.н. діагностованих тяжких захворювань верхніх кінцівок (рук) чи нервової системи (яка контролює рухову активність верхніх кінцівок), слід вважати, що медичних перешкод до спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, вказаних у п.2.1., у нього не було.
2.2. Травма тулуба у вигляді «забою, саден грудної клітки (кількість та точна анатомічна локалізація не вказані - скарги на біль в ділянці грудної клітки та живота (у правому підребер'ї))», розрив печінки, внутрішня кровотеча важкого ступеня (у черевній порожнині виявлено до 1,5л. рідкої крові зі згустками), геморагічний шок II ст., гостра постгеморагічна анемія важкого ступеня.
Механізм утворення даних тілесних ушкоджень потерпілий описує наступним чином - удари спричинялися в ділянку грудної клітки та живота. Удари спричинялися ділянкою лівої стопи (більш ймовірно ділянкою підйому) в кількості 5-6 (точно не пам'ятає).
В судово-медичній експертизі немає науково-обґрунтованої методики, яка б дозволила б визначити величину кінетичної енергії, необхідну для утворення розриву (розривів печінки), проте, зважаючи на те, що печінка має складний зв'язковий апарат, вкрита щільною капсулою, та значною мірою закрита реберною дугою слід вважати, що сила травматичного впливу (впливів) повинна бути значною.
Наявність у ОСОБА_4 , 1974 р.н. суттєвих порушень функції нижніх кінцівок внаслідок такого хронічного захворювання як посттромбофлебітична хвороба обох нижніх кінцівок, хронічна лімфовенозна недостатність, стадія декомпенсації, індуративно-виразкова форма: трофічні виразки гомілки (згідно класифікації Villalta тяжкий ПТС), які в комплексі із іншими захворюваннями вказаними у пп. 1.1., 1.3., 1.4. (супроводжуються порушеннями обміну речовин, функцій центральної нервової та серцево-судинної систем) призвели до інвалідизації пацієнта (II група безстроково), з медичної точки зору значно обмежують здатність ОСОБА_4 спричиняти удари нижніми кінцівками із достатньою для утворення ушкоджень у потерпілого вказаних у п.2.2. силою.»
Протокол огляду речі від 15.04.2023 року із додатком у якому зафіксовано огляд звукозапису розмови із «швидкою допомогою», яка відбулась 07.04.2023 року.
Протокол огляду місця події від 08.04.2023 року із додатками до нього, у якому зафіксований огляд відкритої ділянки місцевості, яка розташована навпроти четвертого під'їзду будинку АДРЕСА_2 .
Протокол проведення слідчого експерименту від 11.05.2023 року та додатків до нього, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 .
Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 , який був проведений у судовому засіданні 22.05.2023 року. Під час допиту потерпілий ОСОБА_6 вказав на те, що 05 квітня 2023 року близько 14:00 год. він вийшов із під'їзду свого будинку та побачив ОСОБА_4 із коляскою з дитиною, натомість ОСОБА_4 розвернувся та ударив його кулаком в обличчя (в область лівого ока та скроні) ззаду та збив його з ніг, після чого ОСОБА_44 впав на асфальт. У цей час ОСОБА_4 заніс коляску до під'їзду та повернувся до ОСОБА_6 і декілька разів (1 чи 2) вдарив його ногою у живіт в район печінки та грудь в район серця. Після цього ОСОБА_4 пішов додому, а до ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_12 та допоміг йому піднятись.
До лікаря ОСОБА_6 не звертався одразу, оскільки «є терплячою людиною та приймав знеболюючі», у цей час (з 05.04 по 07.04) він перебував вдома та будь-яких побутових травм не отримував. Після конфлікту вперше був оглянутий лікарем 07.04.2023 року.
Також судом досліджено доказ, наданий стороною захисту - висновок експерта від 29.01.2024 року №2292/к, відповідно до якого:
«1. За даними з представленої слідчим 08.05.2023р. медичної карти стаціонарного хворого №5616/531 із КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР (дані з «Висновку експерта №750п» від 08.05.2023р) гр. ОСОБА_6 , 1961 р.н. у пацієнта мали місце наступні хронічні захворювання:
1.1. Ішемічна хвороба серця: стенозуючий коронаросклероз, персистируюча форма фібриляції передсердь, серцева недостатність II а, Функціональний клас 3.
1.2. Гіпертонічна хвороба III стадії, артеріальна гіпертензія 2 ступеня; Також у медичній документації зазначено, що пацієнт переніс «Ішемічні інсульти - в 2014 та 2020рр.»
1.3. Рак низхідного відділу товстого кишківника T3N1M1, із метастатичним ураженням печінки. Функціонуюча трансверзостома.
2. Основним патологічним станом у пацієнта в момент госпіталізації була закрита травма черевної порожнини у вигляді розриву печінки, яка ускладнилася розвитком внутрішньочеревної кровотечі важкого ступеня, гострою постгеморагічною анемією важкого ступеня та геморагічним шоком 2 ступеня.
По відношенню до основного патологічного стану хронічні захворювання, вказані у пп. 1.1.-1.2., слід розглядати як супутні - тобто стани, які не пов'язані з основним за причиною (етіологічно) та практично не впливають на його перебіг (патогенетично).
Проте злоякісне новоутворення товстого кишківника із вторинним (метастатичним) ураженням печінки слід розглядати як фоновий патологічний процес - не пов'язаний із основним за причиною, проте здатний негативно впливати на його перебіг.
Для злоякісних новоутворень кишківника характерним є метастазування саме у печінку, що пов'язано із основною функцією останньої - дезінтоксикаційною. Занос клітин первинної пухлини відбувається гематогенним шляхом - тобто через ток крові.
На першому етапі онкочастки відокремлюються від основного утворення, переміщуються до стінки судини та проникають всередину. При цьому адгезія (зв'язок) між клітинами зникає, а формується склеювання з частками міжклітинного матриксу. Далі відбувається міграція та прикріплення до стінки судини в іншому органі. На третьому етапі йде проникнення у глибші тканини. Онкоклітини стимулюють тромбоцити виділяти речовини, які сприяють проходженню часточок крізь стінки артерій. Активна проліферація відбувається розмноження клітин із збільшенням об'єму та маси вторинного вогнища патологічного процесу (метастазу). Ця особливість пухлинних утворень потребує дуже високого рівня васкуляризації (проростання судин які забезпечать високі метаболічні потреби) та відсутність капсули, яка з одного боку заважала б інтенсивному росту, а з іншого робила б пухлинні утворення більш стабільними. Таким чином, виходячи із особливостей злоякісних пухлинних утворень вони є схильними до розпаду.
Під час оперативного втручання лікарями описана наступна картина травми печінки: «При подальшій ревізії в лівій долі печінки в сегменті S2 - S3 візуалізовано метастаз 4x4 см, через площину метастазу візуалізується Z-подібний розрив капсули 1x7 см. З останнього виявлено підтікання крові. Виконаний коагуліаційний гемостаз. В правій долі печінки лінійний розрив 0.5x5 см з переходом на вінцеву зв'язку. З останнього виявлено підтікання крові. Виконаний коагуліаційний гемостаз. Також, в правій долі печінки в сегменті S6 візуалізовано метастаз 6x4 см. При подальшій ревізії черевної порожнини зі сторони шлунку, петель тонкого та товстого кишківника патології не виявлено.»
Таким чином, один з розривів печінки проходив через площину метастатичного утворення, що може вказувати на наявність впливу хворобливих змін (вторинного пухлинного ураження печінки) на характер та тяжкість перебігу посттравматичного процесу, за рахунок меншої потенційної стабільності патологічного утворення та високого рівня кровопостачання
У постанові слідчого про призначення первинної судово-медичної експертизи дата травмування вказана 05.04.2023 приблизно о 10 годині 00 хвилин.
За даними з медичної карти стаціонарного хворого №5616/531 із КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР (дані з «Висновку експерта №750п» від 08.05.2023р.) термін травмування вказаний у розділі анамнез захворювання: «зі слів хворого травма 06.04.2023 о 09:00 був побитий невідомим».
Первинний огляд у стаціонарі проведено лікарем 07.04.2023р. о 16.53.
Під час оперативного втручання у пацієнта виявлено до 1,5 л рідкої крові зі згустками у черевній порожнині, розриви печінки (див. вище) з ознаками підтікання крові. Все це вказує, що кровотеча триває певний час - кров, що видалилася спочатку, організувалася у вигляді згустків, а та, що видалилася пізніше - зберегла рідкий стан.
В даному випадку визначити загальну тривалість кровотечі не є можливим через те, що темп крововтрати невідомий. Це, в свою чергу, не дозволяє виключити можливість травмування з моменту вказаного потерпілим до моменту госпіталізації, за умови достатньої інтенсивності кровотечі.».
Оцінка наданих суду доказів.
Твердження сторони захисту щодо недопустимості таких доказів як протокол пред'явлення особи для впізнання від 10.04.2023 за участю свідка ОСОБА_10 з додатками, протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.05.2023 за участю потерпілого ОСОБА_6 з додатками, протокол пред'явлення особи для впізнання від 17.05.2023 за участю свідка ОСОБА_11 з додатками, ураховуючи надані суду докази відсутності у ці дні в приміщенні Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які вказані у названих вище протоколах понятими, суд вважає правомірними, оскільки слідчим порушено вимоги ч. 7 ст. 233 КПК України при складені відповідних протоколів.
Відтак, суд визнає недопустимими доказами: протокол пред'явлення особи для впізнання від 10.04.2023 за участю свідка ОСОБА_10 з додатками, протокол пред'явлення особи для впізнання від 11.05.2023 за участю потерпілого ОСОБА_6 з додатками, протокол пред'явлення особи для впізнання від 17.05.2023 за участю свідка ОСОБА_11 з додатками.
Щодо протоколу слідчого експерименту від 11.05.2023 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 , то суд зазначає про таке.
Положеннями статті 240 КПК України унормовано, що з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
Частиною сьомою статті 233 КПК України унормовано, що слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.
У даному випадку проведення слідчого експерименту зафіксовано на відеозаписі, який є додатком до протоколу та досліджений судом. Час проведення слідчого експерименту співпадає із часом вказаним і у протоколі, і на відеозаписі співпадають.
Приписами ч. 6 ст. 240 КПК України не визначено, що час складання слідчим протоколу має включатись у час безпосереднього проведення слідчого експерименту. Навпаки зі змісту норм закону слідує, що протокол складається окремо і після цього надається для ознайомлення учасникам.
З урахуванням вище наведеного суд відхиляє доводи сторони захисту щодо недопустимості, як доказу протоколу слідчого експерименту від 11.05.2023 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 , і відповідно експертиз, які проведенні на підставі нього.
При цьому, суд враховує, що факт нанесення ОСОБА_4 травм ОСОБА_6 підтверджується не тільки показами самого потерпілого, але і свідка ОСОБА_10 , який хоч і не повністю бачив конфлікт між ними, проте підтвердив що бачив як мінімум два удари потерпілого зі сторони обвинуваченого. Також суд враховує покази свідка ОСОБА_11 , який безпосередньо конфлікту не бачив, проте після нього і потерпілий, і обвинувачений у розмові підтвердили сам факт конфлікту між ними.
Також свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також потерпілий ОСОБА_6 під час безпосереднього допиту у суді підтвердили, що бачили саме ОСОБА_4 .
Щодо висновку експерта від 17.07.2023 року №1185/к, то суд вважає, що підсумкова частина вказаного висновку містить твердження, які базуються виключно на припущеннях, про що прямо вказано у самому висновку: «В судово-медичній експертизі немає науково-обґрунтованої методики, яка б дозволила б визначити величину кінетичної енергії, необхідну для утворення розриву (розривів печінки), проте, зважаючи на те, що печінка має складний зв'язковий апарат, вкрита щільною капсулою, та значною мірою закрита реберною дугою слід вважати, що сила травматичного впливу (впливів) повинна бути значною.». Тобто, висновок про те, що сила травматичного впливу має бути значною є припущенням самого експерта.
В подальшому експерт вказує на те, що наявні в обвинуваченого захворювання «з медичної точки зору значно обмежують здатність ОСОБА_4 спричиняти удари нижніми кінцівками із достатньою для утворення ушкоджень у потерпілого», але цей висновок, по-перше, не виключає можливості нанесення травм, а лише вказує на існування обмежень для їх нанесення, а, по-друге, саме твердження побудовано без урахування стану здоров'я і, зокрема, печінки самого потерпілого, який мав онкологічне захворювання, яке відповідно до висновку експерта від 29.01.2024 року №2292/к мало суттєвий вплив на печінку і значно послаблювало цей орган людини, у тому числі, і для зовнішніх травматичних дій.
Стосовно показів свідка ОСОБА_24 про те, що вона 06.04.2023 року бачила потерпілого на вулиці, то вони самі по собі не підтверджують можливості отримання травм ОСОБА_6 за інших обставин.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Це означає, що суд може постановити обвинувальний вирок лише у разі, якщо надані докази спростовують всі розумні сумніви стосовно винуватості особи. Докази, які не витримують критерію щодо «поза розумним сумнівом» є підставою для виправдувального вироку.
Аналізуючи об'єктивно з'ясовані обставини, підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та підтверджується поза розумним сумнівом комплексом достатньо переконливих, чітких, неспростовних і узгоджених між собою доказів.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обставин, що пом'якшують покарання згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Згідно із приписами ст. 50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Обвинувачений ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у психіатра чи нарколога не перебуває, характеризується позитивно.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років, оскільки зазначене покарання відповідає тяжкості та обставинам вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого.
Враховуючи особу обвинуваченого та обставини вчинення злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства і щодо нього є підстави для застосування ст. 75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо обвинувачений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ: диск DVD-R, який містить аудіозапис мовного реєстратору від 07.04.2023 року - залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1