Дата документу 27.06.2024
Справа № 334/2090/24
Провадження № 2/334/1462/24
27 червня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Добрєва М.В.,
за участю секретаря Зайцевої С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Леліков С.О., до Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування позову вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 20.12.2022 року Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Позивачка була донькою сестри дружини померлого та проживала однією сім'єю з дитинства після смерті власної матері. Вона не була всиновлена померлим, а отже не являється його родичкою. Дружина померлого також померла до його смерті. Про дітей та/або інших родичів які б могли б бути спадкоємцем за законом позивачці не відомо. Про смерть прийомного батька ОСОБА_1 було відомо, проте у зв'язку з тим, що вона не мала родинні відносини, вирішувати питання спадщини не мало жодного сенсу. На час смерті ОСОБА_1 не мала місця реєстрації в Україні та не мешкала тривалий час з померлим.
У серпні 2023 року ОСОБА_1 попросила подругу ОСОБА_3 навести лад у квартирі, що належала померлому за адресою АДРЕСА_1 . В ході прибирання серед інших документів був знайдений оригінал заповіту, складений ОСОБА_2 10.01.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Серовською М.В., зареєстрований в реєстрі за №3885, яким він заповів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 все належне йому майно, де б воно не було, із чого б воно не складалося і, взагалі все те, що йому б належало на день смерті і на що він по закону матиме право. Про вказаний документ ОСОБА_1 не було відомо до цього часу. 21.08.2023 року ОСОБА_4 надіслала вказаний заповіт до США ОСОБА_1 .
Отримавши заповіт ОСОБА_1 оформила заяву про прийняття спадщини та довіреність на ОСОБА_4 на оформлення спадкових прав після померлого ОСОБА_2 , а також копії власних документів.
09.11.2023 року ОСОБА_1 надіслала оригінал заповіту та документи, що дозволили звернутися до нотаріуса за оформленням спадкових прав.
23.01.2024 року ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А. за оформлення спадкових прав.
Постановою від 05.02.2024 року №150/02-31 про відмову у вчинення нотаріальної дії нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв'язку з поданням заяви про прийняття спадщини у встановлені законодавством строки.
Враховуючи зазначені вище обставини позивач просить визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, терміном в два місяці.
Ухвалою від 18.03.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила.
Представник позивача, адвокат Леліков С.О. в судовому засіданні підтримав позовну заяву, просив задовольнити. 27.06.2024 року подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без участі позивача та представника, на задоволенні позову наполягає.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, з підстав недоведеності поважних причин для пропуску строку, просила в позові відмовити.
В судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що позивачку знає з 2006 року, з 2009 року позивач не проживає в Україні. В позивачки були гарні відносини зі спадкодавцем, офіційно вона не була його дитиною, про смерть знала, питання спадщини не оговорювались. Свідок з позивачем у липні 2023 року відпочивали у Хорватії, позивач передала ключі від квартири свідку, просила забрати дитячі фото, дипломи освіти, і свідок знайшла документи, заповіт. Зателефонувала позивачу, розповіла, відправила до Америки позивачу поштою оригінал заповіту. Позивач потім направила свідку 8 документів, в тому числі заповіт. Свідок звернулась до нотаріуса одразу після отримання документів від позивачки. Інший екземпляр заповіту відсутній, був лише один. ОСОБА_2 був одружений з матір'ю позивачки, дітей в нього не було, позивачка вважає, що вона є єдиною спадкоємицею, за спадкодавцем до моменту смерті доглядали доглядальниці. Свідок зверталась до нотаріуса за довіреністю від позивача з прийняттям спадщини за заповітом.
Заслухавши учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 20.12.2022 року Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина за заповітом, складений ОСОБА_2 10.01.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Серовською М.В., зареєстрований в реєстрі за №3885, яким він заповів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 все належне йому майно, де б воно не було, із чого б воно не складалося і, взагалі все те, що йому б належало на день смерті і на що він по закону матиме право.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкоємство здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
У встановлений законом шестимісячний строк позивач ОСОБА_1 не звернулась до нотаріальної контори для оформлення права на спадщину, а звернулась лише 23.01.2024 року до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А., у зв'язку з цим отримала постанову про відмову через пропуск строку.
Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку у шість місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. За заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позивач як спадкоємець за заповітом, має право на зазначену вище спадщину, однак не може оформити свої права, так як у передбачений законом строк своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки тривалий час проживала в США.
Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, суд виходить з конкретних обставин справи. Суд вважає, що причини пропуску строку, вказані у позові є поважними, через які позивач не зміг реалізувати своє право на подачу заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини у встановленому законом порядку.
Виходячи з наведеного суд вважає, що наявні законні підстави для задоволення позовних вимог. В позовній заяві позивач просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю у два місяці, тому суд вважає за доцільне надати йому такий строк - два місяці, з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-266, 273 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Леліков С.О., до Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Якіб'юк Ю.А. про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Добрєв М. В.