Справа № 309/3298/24
Провадження № 1-кс/309/489/24
08 липня 2024 року м. Хуст
Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 вивчивши клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_2 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024071050000394 від 04.07.2024 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна,-
Слідчий СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_2 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12024071050000394 від 04.07.2024р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України звернувся в суд з клопотанням про арешт майна .
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність його повернення слідчому виходячи з наступного .
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У своєму клопотанні слідчий жодним чином не вказує підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Слідчим не зазначено в клопотанні контактні дані власника майна (номеру телефону, адреси електронної пошти), з урахуванням визначеного ст. 172 КПК України стислого строку розгляду клопотання, що виключає надіслання повідомлення поштою, фактично позбавляє слідчого суддю можливості дотримання вимог ст. 22, 24-28, 172 КПК України.
Вказані підстави позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та прийняти рішення по справі.
Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора, слідчий суддя, суд повинні з'ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст. 171 цього Кодексу, зокрема із порушенням строків звернення, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя за таких обставин приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна слідчому для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.
При повторному зверненні з клопотанням про арешт майна слідчому необхідно усунути вказані недоліки.
Керуючись ст. ст. 171, 172 КПК України, суддя слідчий -
Клопотання слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_2 за погодженням прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024071050000394 від 04.07.2024 р. щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України про арешт майна повернути слідчому для усунення недоліків надавши йому строк у 72 год. для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Хустського районного суду: ОСОБА_1