Справа № 308/8375/24
1-кс/308/3628/24
24 червня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023070000000298, відомості про яке 10 жовтня 2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 кримінальному провадженні № 12023070000000298, відомості про яке 10 жовтня 2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України про накладення арешту на майно, яке вилучено 07 червня 2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороню користування, розпорядження та відчуження, а саме: мобільний телефон марки «iPhone», золотого кольору, з пошкодженим номером ІМЕІ та моделі; банківські картки Альфа-Банк у кількості 8 шт. з номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; банківські картки Sense Альфа-Банк у кількості 2 шт. з номерами: НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; банківські картки ПриватБанк у кількості 2 шт. з номерами: НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; банківські картки Укрсім Банк у кількості 2 шт. з номерами: НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; банківські картки ПриватБанк з номером: НОМЕР_14 .
Клопотання мотивоване тим, що дане майно має значення речових доказів, відповідає ознакам, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування заходу забезпечення може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У судове засідання прокурор не з'явився, однак подав до суду заяву, згідно з якою, просив слідчого суддю розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Третя особа, відносно майна якої вирішується питання про арешт ( ОСОБА_4 ) у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, в якій просить розглянути клопотання у його відсутності та відмовити в задоволенні, оскільки вилучене майно не має відношення до кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023070000000298, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.10.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Факт вилучення майна, на які просить накласти арешт прокурор підтверджується матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання.
Постановою слідчого від 07 червня 2024 року, мобільний телефон марки «iPhone», золотого кольору, з пошкодженим номером ІМЕІ та моделі; банківські картки Альфа-Банк у кількості 8 шт. з номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; банківські картки Sense Альфа-Банк у кількості 2 шт. з номерами: НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; банківські картки ПриватБанк у кількості 2 шт. з номерами: НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; банківські картки Укрсім Банк у кількості 2 шт. з номерами: НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; банківські картки ПриватБанк з номером: НОМЕР_14 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно може належати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Метою арешту зазначених речей та предметів, згідно з поданим прокурором клопотання, є збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.
На переконання слідчого судді, прокурором не доведено, що майно, на яке останній просить накласти арешт, відповідає ознакам, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Зокрема, у клопотанні про арешт майна таких ознак не наведено, постанова про визнання предметів речовими доказами таких критеріїв та фактичних даних також не містить, володілець майна категорично заперечує щодо приналежності даних предметів до кримінального провадження.
Оскільки клопотання про арешт даного майна подане у зв'язку з необхідністю збереження речових доказів, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено необхідність арешту даного майна.
У зв'язку з цим, клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.
На підставі вищенаведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання відмовити.
Повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або його уповноваженому представнику, вилучені 07 червня 2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , мобільний телефон марки «iPhone», золотого кольору, з пошкодженим номером ІМЕІ та моделі; банківські картки Альфа-Банк у кількості 8 шт. з номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; банківські картки Sense Альфа-Банк у кількості 2 шт. з номерами: НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 ; банківські картки ПриватБанк у кількості 2 шт. з номерами: НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; банківські картки Укрсім Банк у кількості 2 шт. з номерами: НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; банківські картки ПриватБанк з номером: НОМЕР_14 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1