Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2375/24
Номер провадження: 3/511/1489/24
"05" липня 2024 р. суддя Роздільнянського районного суду Одеської області Гринчак С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони Українипро притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця н.п. Володимирець Вараського району Рівненської області, громадянина України, військовослужбовця, командира автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Зміст адміністративного протоколу.
Відповідно до протоколу НОМЕР_1 № 42 від 17.06.2024 року про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, складеного командиром військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 , 16 червня 2024 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, перебуваючи за місцем дислокації частини підрозділу в/ч НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду, командиром взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , головним сержантом ОСОБА_3 виявлено молодшого сержанта ОСОБА_4 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: стійким запахом алкоголю, гіперемірєю обличчя, хиткою ходою, поведінкою, що не відповідає обстановці. Пізніше, о 20 годині 15 хвилин, вищевказаного військовослужбовця доставлено до КНП «Роздільнянська БПЛ» в місті Роздільна. У результаті проведеного огляду на стан спяніння встановлено алкогольне сп'яніння (0,46%0) висновок №63 від 16.06.2024 року 20 год. 40 хв. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Позиція учасників судового провадження.
В судовому засіданні 18.06.2024 року, особа яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 зазначив, що вину не визнає, вважає що при складані протоколу були грубо порушені його права, а тому справа підлягає закриттю за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Пояснення надавати відмовився та просив судовий розгляд відкласти для можливості його звернення для захисту своїх прав до адвоката.
Представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Карабут Марина Вікторівна, яка діяла на підставі Ордеру серії АН №1438368 від 18.06.2024 року, подала письмові пояснення з клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що під час складання адміністративного протоколу були встановлені грубі порушення норм чинного законодавства визначені при проведенні огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння військовослужбовця (а.с.28-34), в судове засідання не прибула, подала клопотання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його представника (а.с.39)
Особа, якою складено адміністративний протокол, а саме командир військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_2 та командир взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 головний сержант ОСОБА_3 повідомлялися належним чином про необхідність прибуття в судове засідання призначене на 05.07.2024 року для надання показів, проте в судове засідання не прибули (а.с.37,38)
Дослідивши фактичні обставини справи, надавши оцінку доказам, суд прийшов до наступних висновків.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши доводи адвоката викладені в клопотанні, дослідивши повно і об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що провадження у справі за даним адміністративним протоколом, підлягає закриттю, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 надано наступні докази:
- протокол А 7073 № 42 про військове адміністративне правопорушення від 17 червня 2024 року;
- направлення молодшого сержанта ОСОБА_1 на освідчення по алкогольному сп'янінню в КНП «Роздільнянська БЛ»;
- висновок №63 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 16 червня 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарем ОСОБА_5 у приймальному відділенні КНП Роздільнянська БПЛ, висновок: перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
- службова характеристика молодшого сержанта ОСОБА_1 ;
- довідка командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 від 17.06.2024 за №235, щодо перебування молодшого сержанта ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
Так, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Разом із цим, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Так, у Протоколі НОМЕР_1 №42 від 17.06.2024 року (Далі - Протокол) вказано, що 16.06.2024 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, перебуваючи за місцем дислокаціїв/ч НОМЕР_1 , було виявлено молодшого сержанта ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пункту 6 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 N 32 уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків.
Але матеріали що додані до протоколу, жодного пояснення свідків або відеозапису не містять.
Також, матеріалами справи не встановлений час знаходження ОСОБА_1 та його виявлення 16.06.2024 року з ознаками алкогольного сп'яніння за місцем дислокації в/ч НОМЕР_1 .
У Протоколі НОМЕР_1 №42 від 17.06.2024 року вказано, що 16.06,2024 року приблизно о 19 годині 15 хвилин за місцем дислокації в/ч НОМЕР_1 було виявлено ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння.
При цьому конкретного часу вчинення ОСОБА_1 правопорушення не вказано.
Також, в порушення вимог діючого законодавства України спеціальні технічні засоби не використовувались. Інші докази знаходження ОСОБА_1 16.06.2024 року саме о 19 годині 15 хвилин за місцем дислокації підрозділу з ознаками алкогольного сп'яніння теж відсутні.
Відповідно до положень частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Порядок складення та оформлення уповноваженою особою протоколів про військові адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані) у Збройних Силах України містяться в «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року N 329 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 року за N 1622/37244.
При цьому зазначений наказ прийнятий, як чітко обумовлено його преамбулою, саме з метою удосконалення роботи щодо складання протоколів, оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту та їх надсилання до відповідних судових органів.
Відповідно до пункту 4 Розділу II Інструкції, у протоколі зазначаються: дата і місце складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається д адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За приписами пункту 7 розділу II «Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року N 329 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 року за N 1622/37244, до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення). Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення. .
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Так, протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом в даній справі в розумінні вимог ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Положеннями частини першої статті 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та частини другої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Таким чином, належними та допустимими доказами по справі не встановлений час нібито скоєння ОСОБА_1 16.06.2024 року адміністративного правопорушення. Час у Протоколі серії НОМЕР_1 №42 від 17,06.2024 року вказаний приблизно, що ґрунтується на припущеннях.
Крім того, в Протоколі серії НОМЕР_1 №42 від 17.06,2024 року не зазначено суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 4 Розділу II Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення", затвердженій наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року N 329 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 року за N 1622/37244, у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
У протоколі у якості складу правопорушення зазначено: «16.06.2024 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, перебуваючи за місцем дислокації в/ч НОМЕР_1 , було виявлено молодшого сержанта ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння.». Але притягнення до адміністративної відповідальності за перебування за місцем дислокації в/ч з ознаками алкогольного сп'яніння не передбачена чинним законодавством України.
Таким чином, у зв'язку з не зазначенням у Протоколі суті адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність за правопорушення, Протокол серія НОМЕР_1 №42 від 17.06.2024 року, складений з порушенням вимог пункту 4 Розділу II Інструкції №329.
Також, судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 доставлений до медичного закладу охорони здоров'я без достатніх правових підстав, з огляду на таке.
Згідно з положеннями частин 1, 2, 3 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За вимогами пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 КУпАП).
Приписами статті 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення,: чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка. притягається де адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, щр використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, ще ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених не складання протоколів, що унормовано частиною 2 статті 251 КУпАП.
З аналізу наведених норм слідує, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичний даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Частиною 1 статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я» по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за. дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення це відповідним чином оформлений уповноваженою особою процесуальний документ про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП
Саме складання протоколу - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, утворюють дії, які полягають у розпиванні алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду.
Порядок огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп'яніння визначений статтею 266-1 КУпАП.
Відповідно до положень частини 1 статті 266-1 КУпАП військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової Служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного, органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів (частина друга статті 266-1 КУпАП)
Згідно з частиною четвертою статті 266-1 КУпАП у разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на, проведення огляду на стан і алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до частини 7 статті 266-1 КУпАП Кабінет Міністрів України постановив затвердити Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також Військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду.
Відповідно до пункту 5 Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 N 32 (далі Порядок), що набрав чинності 18.01.2024, огляд проводиться - уповноваженою посадовою особою - на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а у разі неможливості провести огляд на місці вчинення (виявлення) правопорушення - безпосередньо в органі управління, у військовій частині (в установі, організації, на підприємстві, в закладі, підрозділі) з використанням спеціальних технічних засобів (засоби вимірювальної техніки, які відповідають законодавству, що містить вимоги до таких засобів) і тестів, які мають документ про відповідність; - лікарем закладу охорони здоров'я, який пройшов спеціальну підготовку.
Відповідно до пункту 6 Порядку уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, ( застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до пункту 7 Порядку результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються в акті огляду на стан сп'яніння. У разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння результати огляду, проведеного уповноваженою посадовою особою, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння.
Акт огляду на стан сп'яніння, проведеного уповноваженою посадовою особою, складається у двох примірниках, один з яких вручається військовослужбовцю/ військовозобов'язаному, а другий залишається в уповноваженої посадової особи та/ або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення факту перебування у стані сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння за результатами огляду та згода військовослужбовця/ військовозобов'язаного з такими результатами є підставою для його притягнення до відповідальності згідно із законом.
Відповідно до пункту 8 Порядку військовослужбовець, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 10 Порядку уповноважена посадова особа забезпечує проведення огляду військовослужбовця у закладі охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 12 Порядку огляду військовослужбовців у закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби...
Відповідно до пункту 13 Порядку лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу військовослужбовця.
Відповідно до пункту 14 Порядку лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд військовослужбовця/військовозобов'язаного, складає за його результатами акт медичного огляду та висновок.
Висновок складається у трьох примірниках: по одному - для уповноваженої посадової особи, військовослужбовця, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Отже, процедура огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України містить чіткі етапи (послідовність) її проведення, що закріплені на законодавчому рівні.
Згідно з пункту 33 частини першої статті 7 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" військовослужбовцям Служби правопорядку під .час виконання .покладених, на них завдань надається право проводити огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також використовувати у випадках, визначених законом, спеціальні технічні засоби для проведення такого огляду.
Однак, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 , проходив такой огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестів посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також. правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів; чи висловив незгоду з його результатами, або ж відмовився проходити такий огляд, що в свою чергу є підставою для проведення його огляду в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до частини 9 статті 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, направлення ОСОБА_1 , одразу у медичний заклад для проведення огляду на стан сп'яніння зроблений з порушенням вищевказаних вимог, шо передбачені у статті 266-1 КУпАП та Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 N 32 (далі Порядок), що набрав чинності 18.01.2024 року,
В порушення вимог діючого законодавства України не було складено жодного акту огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 .
Таким чином, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не була дотримана сама процедура його складання, то цей доказ є недопустимим доказом, що тягне за собою визнання недопустимими усіх доказів у справі (правова концепція "отруєного дерева, яка знайшла своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ; «Яременко проти України» від 30.04.2015, «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008, згідно якої визнання одного доказу недопустимим має наслідком невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі.
Крім того, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що Головний сержант ОСОБА_3 мав права проводити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та направляти ОСОБА_1 в медичний заклад для проходження медогляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, всупереч положенням статей 2661 та 278 КУпАП до Протоколу не додано доказів повноважень особи (Головний сержант ОСОБА_3 ) на проведення огляду на стан сп'яніння та направлення осіб до медичного закладу для проведення обстеження на стан сп'яніння.
Також судом встановлено, що Протокол серія НОМЕР_1 №42 про адміністративне правопорушення від 16.06.2024 року в порушення вимог діючого законодавства України не містить пояснень правопорушника. Так, у Протоколі у графі «Пояснення особи» друкарським способом (не власноруч та особисто правопорушником) зазначено про те, що ОСОБА_1 відмовляється від пояснень у присутності двох свідків. При .цьому підписи свідків у відповідних графах саме про засвідчення такої відмови відсутні.
Таким чином, при складанні Протоколу серій НОМЕР_1 №42 про адміністративне правопорушення від 17.06.2024 року, було порушено право ОСОБА_1 на захист та він був позбавлений можливості давати пояснення по справі.
Відповідно до частини 9 статті 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Висновки суду.
Враховуючи те, що службовою особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не додержано порядку проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння, не можна казати про наявність об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - появи на території військової частини в нетверезому стані або у стані сп'яніння. Відповідно, слід зробити висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Згідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v.theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказано, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом».
У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
На підставі викладеного, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1.ч.1 ст.247 , 251, 256, 266-1, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП на підставі адміністративного протоколу НОМЕР_1 №42 від 17.06.2024 року, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст виготовлений та підписаний суддею 08 липня 2024 року.
Суддя: С. І. Гринчак
Постанова набрала законної сили "______" ____________20___р.
Срок пред'явлення до виконання постанови 3 місяці.