Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2073/21
Номер провадження: 1-кп/511/29/24
08.07.2024 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
судді - доповідача - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна клопотання прокурора Роздільнянського окружної прокуратури ОСОБА_10 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню № 12021162390000124, внесеному до ЄРДР 26.03.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 115 КК України,
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває вищевказане кримінальне провадження. В підготовчому судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який неодноразово продовжувався. Ухвалою суду від 11.07.2022 року за клопотанням захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_11 обвинуваченому ОСОБА_8 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, який неодноразово продовжувався. Строк дії запобіжного заходу спливає 11 липня 2024 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 надав суду клопотання, яке підтримав, про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічній час строком на 2 місяці, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені судом при обранні запобіжного заходу та на даний час не відпали.
Представник потерпілої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_8 проти задоволення клопотання не заперечували.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілої та її представника, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних злочинів, за які за законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі, а тому маються достатні підстави вважати, що останній з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснити спроби переховуватися від суду. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від суду. Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Поряд з цим, не може залишатися поза увагою суду можливість нелегального перетину кордону обвинуваченим, який проживає у прикордонній зоні, яка граничить з непризнаною ПМР, що збільшують можливості обвинуваченого для ухилення від суду. Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_8 .
Станом на сьогодні, зважаючи на значний обсяг доказової бази, триває допит свідків обвинувачення та захисту, а також не допитані потерпілі по кримінальному провадженню, а тому можливий вплив на вказаних осіб.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих суд враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст.223, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин, ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих.
Потерпілий ОСОБА_12 перебуває на військовій службі, виконує завдання в зоні бойових дій, тому допит його до теперішнього часу не здійснений. У зв'язку з вибуттям із участі у кримінальному провадженні захисника ОСОБА_11 тривалий час відбувалась заміна захисника обвинуваченого ОСОБА_8 , який на призначені йому захисника за рахунок держави категорично не погоджувався. Також, в судовому засіданні відбулась заміна прокурора, який підтримував державне обвинувачення.
Відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При цьому належна процесуальна поведінка обвинуваченого неможе свідчити про відсутність встановлених колегію суддів ризиків.
За таких обставин, зазначені в клопотанні прокурора, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання міри запобіжного заходу колегія суддів вважає обґрунтованими.
Беручи до уваги, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на теперішній час вважається, що існують ризики того, що ОСОБА_8 може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з урахуванням таких обставин, як: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 , у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, відсутність постійного місця роботи.
Суд при продовженні запобіжного заходу також враховує обставини, вказані у ст. 178 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом з матір'ю, яка не працевлаштована та має поганий стан здоров'я.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що ризики не відпали та не зменшились, а тому належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 можливо забезпечити шляхом продовження дії застосованого до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби з покладеними обов'язками ще на два місяці.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 331, 371, 372, 395 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Роздільнянського окружної прокуратури ОСОБА_10 - задовольнити.
Продовжити на два місяці строк домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22.00 год. до 05.00 год. ранку (за винятком часу, необхідного для слідування та перебування в укритті поза межами житла під час оголошення повітряної тривоги)
Продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язків:
1.повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
2.утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими по вказаному кримінальному провадженню;
3.не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали суду до 05 вересня 2024 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що в разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Копію ухвали суду про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направити для виконання Роздільнянському районному відділу поліції ГУНП в Одеській області, що розташований за адресою: Одеська область, м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, 5.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченому ОСОБА_8 після її проголошення.
Ухвала суду окремому апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3