Справа № 522/6914/21
Провадження № 2/522/1129/24
15 травня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючої - судді Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря - Лахматової С.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Гузя Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_4 , про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав, витребування майна, усунення перешкод у користуванні,
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_4 , про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав, витребування майна, усунення перешкод у користуванні, в якому просить:
1. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.12.2019 № 50028385 на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1 , за суб'єктом: ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
2. Скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про державну реєстрацію нежитлового приміщення загальною площею 79,9 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1978067551101), за ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
3. Витребувати у ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 87,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30393206), на користь Територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради в інтересах якої діє Департамент комунальної власності Одеської міської ради.
4. Усунути перешкоди у користуванні шляхом виселення ОСОБА_3 з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 87,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 30393206), на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
В обґрунтування позову зазначено, що нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 87,8 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, управління якими здійснює Департамент комунальної власності Одеської міської ради. 30.09.2007 Виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 586, на підставі якого видане свідоцтво про право власності від 04.11.2009 серії САС № 440119 на нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Відомості про право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на вказані нежитлові приміщення у встановленому законом порядку внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, записом від 30.01.2007, реєстраційний номер майна: 30393206. На підставі договору оренди від 26.06.2018 № 269/18 нежитлові приміщення передані в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 , строком до 26.05.2021. У січні 2021 року ОСОБА_4 повідомлено Департамент про зайняття третіми особами нежитлових приміщень. 27.01.2021 проведено комісійне обстеження спірних нежитлових приміщень, за результатом проведення якого встановлено, що об'єкт зайнято третіми особами, за якими проведена реєстрація права власності на об'єкт нерухомого (комунального) майна, реєстраційний номер 1978067551101 від 11.12.2020 р. за ОСОБА_3 . Також було встановлено, що ОСОБА_3 проводяться будівельні та ремонтні роботи, здійснено демонтаж перекриття підвального приміщення та підлоги першого поверху, в приміщення знаходяться будівельні матеріали, наведені обставини зафіксовано актом обстеження від 27.01.2021. Як стало відомо з відомостей, наявних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.2020, що укладений з ОСОБА_5 , який посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Яковлєвою О.М., є власником нежитлового приміщення загальною площею 79,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . У свою чергу ОСОБА_5 набув право власності на нежитлове приміщення загальною площею 79,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.2020, укладеного з ОСОБА_2 та посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліщук Г.П. Згідно з відомостями, наявними в Реєстрі, та відображеними в Інформаційній довідці від 10.01.2020 № 195891967, 02.12.2019 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 186,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , підставою виникнення права власності є довідка, серія та номер: 98/32, видана 28.11.2019, видавник: ПП «Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна»; технічний паспорт, серія та номер: 98/32, виданий 05.12.2019, видавник: ПП «Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна». 10.12.2019 до Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни, відповідно до яких відомості про об'єкт нерухомого майна змінено з житлового будинку на житлове приміщення. Адресу нерухомого майна змінено з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 . 11.12.2019 до Реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни, відповідно яких загальну площу зазначеного вище приміщення змінено з 186,5 кв.м. на 79,9 кв.м. При цьому, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна залишається незмінним: 1978067551101. Окрім того, первісна реєстрація права власності на житловий будинок загальною площею 186,5 кв.м, за ОСОБА_2 , здійснена на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , проте такого будинку не існує. Зазначили, що при співвідношенні плану приміщень, відображених у технічному паспорті на нежитлові приміщення у будинку АДРЕСА_2 , виготовленому 08.01.2020 Приватним підприємством «Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» на замовлення відповідача, та технічному паспорті на нежитлове приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 87,8 кв.м., виготовленому 09.09.2009 КП «Бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» на замовлення територіальна громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, наочно видно, що зазначені вище нежитлові приміщення є одним і тим самим об'єктом нерухомого майна, який на праві комунальної власності належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради. Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради рішення щодо передачі у приватну власність нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 87,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , не приймалось, територіальна громада м. Одеси не позбавлена титулу власника майна, а отже, є законним власником. На думку Департаменту державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6 фактично, без будь-яких правоустановчих документів, протиправно, в порушення вимог діючого законодавства, а саме: ст. ст. 11, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийнято рішення від 04.12.2019 № 50028385, на підставі якого зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 186,5 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , під реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна № 1978067551101, зазначений об'єкт нерухомого майна є тотожним нежитловому приміщенню першого поверху та підвалу, загальною площею 87,8 кв.м., розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві комунальної власності належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Кузнецової В.В. від 20 квітня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. Витребувано в Управлінні державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради матеріали реєстраційної справи відносно нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 87,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 1978067551101) (т. 1 а.с. 72 - 74).
Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Кузнецової В.В. від 20 квітня 2021 року частково задоволено заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про забезпечення позову. Накладено арешт на приміщення, загальною площею 87,8 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1978067551101 (т. 1 а.с. 75 - 80).
27.09.2021 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гузя Г.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого з позовною заявою не згідний, вважає її необґрунтованою, не основану на вимогах діючого законодавства, оформлену з порушенням процесуального законодавства, а тому такою, що не підлягає задоволенню. Зокрема зазначив, що коли ОСОБА_3 придбав нежитлове приміщення, то оглядав його. В приміщенні не знаходилися речі ФОП ОСОБА_4 , приміщення ніхто не використовував, оскільки в ньому не було електропостачання, водопостачання, опалення та інших речей, що свідчать про користування цим приміщенням. Приміщення було завалено сміттям, у зв'язку з чим користуватися нежитловим приміщенням, а тим більш здавати його в оренду було неможливо. Згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 26 червня 2018 року, майно (приміщення) знаходиться у задовільному стані. Попередній власник приміщення, ОСОБА_5 пояснив ОСОБА_3 , що при придбанні ним цього приміщення у ОСОБА_2 20.02.2020 приміщення знаходилося в такому ж стані - завалено сміттям. На протязі більш року в приміщенні, що завалено сміттям, ніхто ні разу не бачив ФОП ОСОБА_4 , приміщення не використовувалося, оскільки непридатне для експлуатації. Вперше появилися невідомі особи, коли було вивезено сміття, проведено електропостачання, проведений ОСОБА_3 ремонт приміщення. Зазначив, що на підтвердження оренди приміщення ФОП ОСОБА_4 не надано жодної квитанції про сплату орендної плати. Наведене свідчить про фіктивність договору оренди нежитлового приміщення від 26.06.2018. ОСОБА_3 є добросовісним набувачем позивач зазначає, що позов оснований на вимогах ст.ст 330, 388 ЦК України, але не зазначає в чому це полягає, яким чином і як позивач бажає витребувати нежитлове приміщення у добросовісного набувача. По даний справі державні органі і уповноважені особи неодноразово перевіряли дійсність правовстановлюючих документів, законність угод по відчуженню майна, заперечень не було. Якщо позивач вважає що державний реєстратор протиправно, без документів прийняв рішення, то його необхідно залучати до участі у справі. Також це свідчить про здійснення реєстратором ОСОБА_6 кримінального правопорушення. Але, позивач не надав до суду жодного документу про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, про її залучення до участі у справі, про недійсність документів. В позовної заяві позивач не просить визнати документи, на підстав яких прийнято рішення про державну реєстрацію, недійсними. Також позивач просить скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на нежитлове приміщення тільки не зазначено на підставі чого (т. 1 а.с.224 - 227).
Ухвалою суду від 11 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гузя Г.В. про об'єднання позовних заяв в одне провадження. Закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с.10 - 11).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради надійшла в провадження судді Ковтун Ю.І.
Ухвалою судді Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І. від 29 листопада 2021 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_4 , про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав, витребування майна, усунення перешкод у користуванні- прийняти до провадження. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. (т. 2 а.с. 18).
Ухвалою суду від 19 квітня 2022 року відмовлено в об'єднанні цивільної справи № 522/10153/21 за позовом ОСОБА_3 до Одеської міської ради, за участю третіх осіб, ОСОБА_5 , Приватного нотаріуса ОМНО Яковлєвої Ольги Миколаївни про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні власності з цивільною справою № 522/6914/21 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_4 , про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав, витребування майна, усунення перешкод у користуванні (т. 2 а.с. 61 - 64).
Ухвалою суду від 11 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гузя Г.В. про поновлення строку для подання зустрічного позову. Матеріали зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, треті особи Одеська міська рада, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, повернуто заявнику (т. 2 а.с. 112 - 114).
Ухвалою суду від 03 листопада 2023 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 141).
У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Гузь Г.В. позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Дударенко С.В. позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник третьої особи Одеської міської ради - Лебедєва Д.Ф. позов підтримала та просила його задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гузя Г.В., представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, що 04.11.2009 Виконавчим комітетом Одеської міської ради видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення першого поверху та підвалузагальною площею 87,8 кв.м., основною площею 77,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , яким посвідчено, що вказаний об'єкт в цілому належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності. Право власності було зареєстровано у встановленому законом порядку 12.05.2010 (т. 1 а.с. 16, 17).
26.06.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) було укладено договору оренди № 269/18 нежилого приміщення, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 87,8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Термін дії договору оренди з 26.06.2018 до 26.05.2021 (п. 1.3 Договору) (т. 1 а.с. 39 - 41)
Відповідно до акту обстеження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 від 27.01.2021 на момент обстеження комісією встановлено, що об'єкт зайнято третіми особами, за якими проведена реєстрація права власності на об'єкт нерухомого (комунального) майна, реєстраційний номер 1978067551101 від 11.12.2020 р. за ОСОБА_3 . На момент проведення обстеження також було встановлено, що ОСОБА_3 проводяться будівельні роботи, а саме демонтаж перекриття в приміщенні першого поверху (т. 1 а.с. 13 - 15).
Відповідно до довідки № 98/32 від 08.01.2020 зазначено, що у процесі проведення поточної інвентаризації, та уточнення лінійних розмірів житлового будинку АДРЕСА_1 , встановлено, що на момент попередньої інвентаризації 23.12.2019 індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 мав, зокрема, загальну площу 1 поверху 97,7 кв.м., площа житлова 82,1 кв.м., підвал загальна площа 88,8 кв.м., усього загальна площа 186,5 кв.м.м, житлова 82,1 кв.м. У процесі проведення поточної інвентаризації від 08.01.2020 встановлено, що об'єкт має наступні показники зокрема загальна площа 1 поверху 24 кв.м., загальна площа підвалу 55,9 кв.м, усього 79,9 кв.м. Зменшення показників площі виникло у результаті помилки, припущеної у процесі попередньої інвентаризації та включення інших приміщень до складу об'єкта.
За існуючими показниками вказані приміщення відповідають державним вимогам щодо об'єктів нежитлового призначення, та можуть в подальшому використовуватись у якості нежилого приміщення № б/н за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 79,9 кв.м., основною - 24,0 кв.м. (т. 1 а.с. 42).
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 12.02.2020, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , останній прийняв у власність, за обумовлену нижче грошову суму нежитлове приміщення загальною площею 79,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліщук Г.П. та зареєстрований в реєстрі за № 345 (т. 1 а.с. 50).
Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.12.2021, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Яковлєвою О.М. та зареєстрований в реєстрі за №1452 ОСОБА_3 , набув право власності на нежитлове приміщення загальною площею 79,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . (т. 1 а.с. 51 - 52).
Як слідує з листа КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 19.03.2021 № 874-12/33, з врахуванням листа КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 10.04.2024 № 1173/03.01-06, надано схематичний план розташування нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 87,8 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 79,9 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_2 , та повідомлено, що вони є тотожними приміщеннями (т. 1 а.с. 53, т. 2 а.с. 195).
З матеріалів реєстраційної справи № 1978067551101, що надійшли на адресу суду на виконання ухвали суду від 20.04.2021 судом установлено, наступне:
04.12.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6 Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення № 50028385 про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, розташований АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (з відкриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Загальна площа об'єкта 186,5 кв.м., житлова площа 82,1 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1978067551101. Підстава виникнення права власності: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22.11.2019, видавник ТОВ «Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна».
10.12.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Білоус І.О. прийнято рішення № 50130865 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (про зміну типу ОНМ з реєстраційним номером 1978067551101), зазначена адреса об'єкта АДРЕСА_2 .
10.01.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6 Великодолинська селищна рада Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення № 50605073 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ОНМ з реєстраційним номером 1978067551101), зазначена загальна площа об'єкта 79,9 кв.м.
12.02.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поліщук Г.П. прийнято рішення № 51104135 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення з реєстраційним номером 1978067551101, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 за суб'єктом ОСОБА_5 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 345, виданий 12.02.2020, видавник ПН ОМНО ОСОБА_8
11.12.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Яковлєвою О.М. прийнято рішення № 55660145 про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення з реєстраційним номером 1978067551101, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 за суб'єктом ОСОБА_3 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, серія та номер 1452, виданий 11.12.2020, видавник приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Яковлєва О.М. (т. 1 а.с. 96 - 156).
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Розпорядження своїм правом на захист є нормою цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Згідно з частиною першою статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором було придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у таких випадках: якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Отже, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.
Позивачем за таким позовом може бути виключно власник майна (фізичні, юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів), який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа, яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом або договором.
Враховуючи, що виключно власник наділений правом, передбаченим статтею 388 ЦК України, саме на позивача покладається обов'язок доведення володіння цим титулом до вибуття майна.
При цьому питання про можливість повернення індивідуально-визначеної речі, яка зазнала змін чи переробки, має вирішуватися залежно від характеру таких змін, їх істотності. Якщо майно змінило своє початкове господарське призначення, слід визнати, що підстав для задоволення віндикаційного позову немає.
Відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013 року за № 2752-VI, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради та правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
Одним з основних завдань Департаменту є забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у сфері відносин управління комунальною відповідно до чинного законодавства.
Як установлено вище, згідно зі свідоцтвом про право власності від 04.11.2009 Одеська міська рада є власником нежитлового першого поверху та підвалу загальною площею 87,8 кв.м., основною площею 77,7 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Водночас, як слідує з договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.12.2021, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , останній набув право власності на нежитлове приміщення загальною площею 79,9 кв.м., що розташоване за цією ж адресою.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення, загальною площею 79,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1978067551101. Натомість, територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради є власником нежитлового приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 87,8 кв.м.
На підтвердження тотожності належних позивачеві та відповідачеві нежитлових підвальних приміщень позивач надав суду першої інстанції інформацію, викладену у наданій 19 березня 2021 року на його лист відповіді Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради за №471-12/21 (з урахуванням листа від 10.04.2024 №1173/03.01-06 про уточнення адреси нерухомого майна) в якій комунальне підприємство повідомило департаменту про те, що згідно із схематичним планом розташування нежитлового приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 87,8 кв.м. та нежитлового приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 79,9 кв.м., які розташовані по буд. АДРЕСА_2 , ці приміщення є тотожними приміщеннями.
Доданий до цієї відповіді схематичний план розташування нежитлових приміщень підвалу, не містить ні дати його складення, ні вказівки та посадову особу, яка його склала, та підпису цієї особи. Не зазначено також про те, хто і коли здійснив дії щодо накладення місця розташування кожного із наведених нежитлових приміщень та зробив висновок щодо їх тотожності. Більш того, із заштрихованих у схематичному плані приміщень вбачається наявність розбіжності, так як згідно схематичного плану розташування, нежитлові приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 87,8 кв.м. виходять за межі нежитлових приміщень площею 79,9 кв.м.
Неможливо перевірити доводи позивача щодо тотожності наведених вище нежитлових приміщень і за допомогою аналізу інформації, що міститься у технічних паспортах на них.
Так, позивачем до позовної заяви додано копію технічного паспорта від 09.09.2009, на належні територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху і підвалу загальною площею 87,8 кв.м. в житловому будинку АДРЕСА_2 , та технічний паспорт від 08.01.2020 на нежитлове приміщення загальною площею 79,9 кв.м. за вказаною адресою, що належить ОСОБА_2 , відповідно до яких не співпадають площі, кількість та їх призначення.
Клопотань про призначення у справі експертизи з метою визначення тотожності вказаних приміщень, що належать позивачу та відповідачу, сторонами не заявлялось.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Позивач під час розгляду справи, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не надав до суду належних доказів на підтвердження зазначених посилань в обґрунтування позову.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 522/16724/16 зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».
Між тим, суд вбачає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини позову, а саме щодо належності територіальної громаді м. Одеси на праві власності нежитлового приміщення за адресою площею 79,9 кв.м.кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, на позивача покладено обов'язок доводити як володіння титулом власника до вибуття майна, так і можливість повернути індивідуально-визначену річ, що позивачем зроблено не було, а тому суд дійшов висновку про відсутність належних та достатніх доказів для підтвердження наявності у нього правових підстав для витребування спірного нерухомого майна від відповідача, який є добросовісним набувачем.
З урахуванням викладеного, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради суд відмовляє в їх задоволенні позову.
Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 10-13, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Одеська міська рада, ОСОБА_4 , про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав, витребування майна, усунення перешкод у користуванні, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 05 липня 2024 року.
Суддя Ю.І.Ковтун