Номер провадження: 11-сс/813/928/24
Справа № 495/766/24 1-кс/495/185/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024166240000042 від 28 січня 2024 року, -
Зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2024 року було задоволено клопотання дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 та накладений арешт на:
- тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії № НОМЕР_1 видане ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.01.2024 року;
- копію довідки військово-лікарської комісії № 42/235 видане ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.01.2024 року, на ім'я ОСОБА_6 ,
які вилучено та упаковано до спец. пакету НПУ № WAR 1267510 із зазначенням вмісту під час проведення огляду місця події, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район у приміщенні ПП «Старокозаче», для збереження речових доказів у кримінальному провадженні та проведення відповідних експертиз та необхідних слідчих дій.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу та зняти арешт з тимчасово вилучено майна.
Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не наведено належних доказів того, що вилучені документи мають ознаки підробки (зазначено лише те, що в ході проведення перевірочних заходів встановлено, що вказані документи мають ознаки підроблення та, ймовірно, отримані в незаконний спосіб). За якими ознаками визначено, що документи мають ознаки підробки - не вказано.
Крім того, згідно відповіді на адвокатський запит ОСОБА_6 дійсно перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Представник власника арештованого майна - адвокат ОСОБА_7 та прокурор в судове засідання апеляційного суду не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання буди повідомлені належним чином. З заявами, або клопотаннями про перенесення судового засідання на іншу дату до апеляційного суду не звертались.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За таких обставин та з огляду на вимоги ч.1 ст.172 та ч.4 ст.405 КПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника власника майна та прокурора, оскільки їх неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
На теперішній час сектором дізнання Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024166240000042 від 28 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, 27.01.2024 року до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 27.01.2024 громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи на пункті пропуску «СТАРОКОЗАЧЕ», що розташований на території Старокозацької ОТГ Білгород-Дністровського району, Одеської області, надав для перевірки документи з ймовірними ознаками підробки, а саме: тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії № НОМЕР_1 від 18.01.2024, видане ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідку військово-лікарської комісії №42/235 від 11.01.2024, видану ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказані документи 27 січня 2024 року в період часу з 16 годин 29 хвилин по 17 годину 21 хвилин були вилучені в ході проведення огляду місця події та в подальшому постановою дізнавача СД Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 вилучені документи були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд зазначає, що вилучені тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та довідка військово-лікарської комісії можуть бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Існуючі дані щодо події, яка досліджується в даному кримінальному провадженні, можуть вказувати на наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, тому з метою прийняття остаточного рішення щодо доведеності наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, органу досудового розслідування дійсно необхідно встановити чи дійсно мала місце підробка документів, в тому числі і шляхом проведення відповідних експертних досліджень та витребування відповідних матеріалів від органу який видавав вказані документи.
Апеляційний суд погоджується з доводами дізнавача про те, що накладення арешту на вилучені у ОСОБА_6 документи пов'язане саме з необхідністю встановлення їх оригінальності та відсутності ознак підробки, тому ці документи на даній стадії досудового розслідування, є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям визначеним у ст.98 КПК.
Тому, з метою забезпечення збереження речових доказів існує необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту.
Апеляційний суд вважає, що метою накладення арешту на майно, в даному конкретному випадку, є збереження речових доказів - документів з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження. Крім того, арешт майна обумовлений необхідністю проведення експертних досліджень.
За наведених обставин, апеляційний вважає клопотання дізнавача в частині необхідності накладення арешту на майно обґрунтованим.
Апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника арештованого майна ОСОБА_6 з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання дізнавача про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 стосовно незаконності ухвали слідчого судді є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Пунктом 1) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31 січня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024166240000042 від 28 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4