Справа № 462/8877/23 Головуючий у 1 інстанції: Мруць І.С.
Провадження № 33/811/761/24 Доповідач: Березюк О. Г.
08 липня 2024 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Горина В.М., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Горина В.М. на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 29 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 29.04.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривні.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 01 листопада 2023 року о 20 год. 42 хв. у м. Львові, пл. Двірцева, 1, керував транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя, тремтіння кінцівок рук). Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано на НК 474506, НК471924, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України
Захисник Горин В.М. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ'єктивно, не взято до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, вказує, що не зафіксовано факту керування останнім автомобілем, більше того при спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції, що керував транспортним засобом, а саме припаркував автомобіль ОСОБА_2 , який був на місці події і також підтверджував зазначені обставини працівникам поліції та надавав пояснення суду, які були необґрунтовано відкинуті судом першої інстанції. Крім цього, захисник зазначає, що працівниками поліції не були встановлені в ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, які б давали підстави висловлювати вимогу про проходження огляду на стан сп'яніння.
Розглянувши матеріали справи №462/8877/23, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Постанова суду першої інстанції, згідно з ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Аналіз матеріалів цього провадження свідчить, що зазначених вимог закону суддя суду першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у повній мірі не дотримався.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції покликався на протокол про адміністративне правопорушення ААД № 568417 від 01.11.2023 (а.с. 1), відеозаписи події (а.с.2), направлення на огляд до медичного закладу (а.с.3), рапорт працівника поліції (а.с.5), постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення ЕАТ №8060085 ввід 01.11.2023 року (а.с.6).
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із такого.
Крім того, відповідно до ч.ч.5, 6 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Зазначений у ст.266 КУпАП порядок визначений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735
Частиною 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з фабулою протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував транспортним засобом «з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився».
Відповідно до ч. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками наркотичного сп'яніння є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Саме наявність таких ознак є підставою для пред'явлення поліцейським вимоги водієві пройти огляд на стан сп'яніння.
З детального аналізу наведених норм права вбачається, що водій може бути направлений працівниками поліції до закладу охорони здоров'я для огляду на стан наркотичного сп'яніння, лише за наявності у нього конкретних ознак передбачених п.п.3, 4 Інструкції. Логічним є висновок, що за відсутності у водія наведених ознак сп'яніння, у працівників поліції не виникає підстав направляти його для медичного огляду на стан сп'яніння до закладів охорони здоров'я. Відмова водія виконувати безпідставну (необґрунтовану) вимогу працівника поліції проходити огляд на стан сп'яніння, не може мати наслідків у вигляді адміністративної відповідальності за порушення п.2.5 ПДР України.
Так, з оглянутого відеозаписів Clip-0.mp4 та Clip-8.mp4 (диск №1) (час відеозаписів 05 хв. 50 сек.) апеляційним судом встановлено, що в ОСОБА_1 відсутня неприродна блідість шкіри обличчя, відсутнє тремтіння пальців рук ( ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції здійснював витягнення пальців рук), також при просвічуванні працівником поліції очей ліхтариком не вбачалося наявності неприродньої реакції зіниць на світло.
Також слід зауважити, що викладені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння були оголошені поліцейськими ОСОБА_1 лише після того як іншим працівником поліції була виявлена інформація про те, що відносно ОСОБА_1 є раніше складений протокол ААД №558604 від 30.10.2023 року (Clip-0.mp4 та Clip-8.mp4 час відеозаписів 06 хв. 15 сек.), що по суті і стало підставою для оголошення нічим необґрунтованих та невстановлених ознак наркотичного сп'яніння в ОСОБА_1 та висловлення необґрунтованої вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Тобто поліцейські формально пояснювали причину вимоги проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, посилаючись на неіснуючі ознаки наркотичного сп'яніння.
Зазначені порушення з боку працівників поліції та недоліки у протоколі про адміністративне правопорушення залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до неправильних висновків та безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Верховний Суд України неодноразово звертав увагу місцевих судів на обов'язок проведення якісного розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачені ст.130 КУпАП, та ретельної перевірки обставин викладених в протоколі.
Таким чином, крізь призму вимог ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування як незаконної постанови суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи були проігноровані встановлені апеляційним судом обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Горина В.М. задоволити.
Постанову Залізничного районного суду м.Львова від 29 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі №462/8877/23 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.