Справа № 743/754/24
Провадження № 2/743/222/24
08 липня 2024 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Довбенко О. М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селище Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинської територіальної громади в особі Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
05.06.2024 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ріпкинської територіальної громади в особі Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай) розміром 4,76 га в умовних кадастрових гектарах у землях, які перебували в колективній власності КСП ім. Карла Маркса с. Високинь, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0203989, виданого на підставі розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації від 10.06.1996 р. № 209 на ім'я ОСОБА_2 та зареєстрованого 24.10.1996 р. за № 252 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Карла Маркса, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) розміром 4,76 умовних кадастрових гектарах по КСП ім. Карла Маркса с. Високинь на території Малолиственського старостинського округу Ріпкинської селищної ради (раніше Пушкарівської сільської ради) згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0203989, виданого на його ім?я. На підставі заяви позивача 27.01.2021 р. державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори, в. о. державного нотаріуса Ріпкинської районної державної нотаріальної контори Підгайною О. І. було заведено спадкову справу № 7/2021 до майна померлого ОСОБА_2 . Довідкою від 20.03.2024 р. № 70/02-14 позивачу було відмовлено у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_2 на право на земельну частку (пай) згідно сертифіката серії ЧН № 0203989, виданого на ім?я спадкодавця, з причини ненадання оригіналу зазначеного сертифіката, який підтверджує право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) по КСП ім. Карла Маркса с. Високинь, а такожу зв?язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують родинні відносини позивача зі спадкодавцем.
Таким чином, оскільки оригінал сертифіката, виданого на ім?я ОСОБА_2 , було втрачено, а дублікат вищевказаного документа не може бути виданий, в зв'язку з тим, що згідно Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» за його видачею міг звернутися лише власник, на ім'я якого було видано оригінал втраченого або зіпсованого документа, крім того, на сьогоднішній день сертифікати на право на земельну частку (пай) взагалі не видаються, то позивач позбавлена можливості іншим шляхом, окрім звернення до суду, довести своє право на земельну частку (пай).
Справу передано глоовуючому судді 05.06.2024 р.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11.06.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Проведення підготовчого судового засідання призначено на 08.07.2024 р. Витребувано від Ріпкинської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області копію спадкової справи № 7/2021, зеведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
18.06.2024 р. від Ріпкинської районної державної нотаріальної контори Чернігівської області надійшла відповідь, зареєстрована за вх. № 2327/24, та надана копія спадкової справи.
20.06.2024 р. надійшла заява від Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про розгляд справи без участі її представника, зареєстроване за вх. № 2376/24, в якій зазначено, що стосовно задоволення заявлених вимог не заперечують.
27.06.2024 р. від ОСОБА_1 надійшла заява, зареєстрована за вх. № 2494/24, про розгляд справи без її участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
27.06.2024 р. від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі за наявними у справі доказами, у якій зазначається про підтримання заявлених позовних вимог у повному обсязі, зареєстрована за вх. № 2503/24.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися. Повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Високинь Ріпкинського району Чернігівської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 16).
Згідно витягу зі Спадкового реєстру від 05.11.2020 р. № 62347813, ОСОБА_2 за життя не було складено заповіту (а. с. 18).
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 63319877 від 27.01.2021 р., виданому нотаріусом при заведенні спадкової справи після ОСОБА_2 , зазначено, що спадкодавець народився в с. Високинь Ріпкинського району Чернігівської області (а. с. 17).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00028263078 від 22.10.2020 р. дошлюбне призвіще позивача - ОСОБА_3 (а. с. 20-22).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 27.09.1956 р. ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Високинь Ріпкинського району Чернігівської області. Дані про батька у свідоцтві відсутні (а. с. 23).
Батьки позивача, хоч і не були у шлюбі, проте проживали разом. Позивач була зареєстрована та постійно проживала разом з батьком до самої його смерті, а потім ще 20 років у його будинку. Зазначене підтверджується довідкою Пушкарівської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 29.09.2020 р. № 149. Крім того в довідці зазначено, що на момент смерті ОСОБА_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з ним була зареєстрована дочка - ОСОБА_4 , 1956 р. н., яка проживала за даною адресою до 26.07.2018 р. (а. с. 19).
Із пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які народилися і все життя прожили в с. Високинь, що підтверджується копіями їх паспортів, добре знали позивача і спадкодавця, вбачається, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно за життя являвся рідним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 24-31).
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 23.08.2023 р. № 29-25-0.3-4202/2-23 дійсно на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Ріпкинської РДА від 10.06.1996 р. № 209 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0203989 по КСП ім. Карла Маркса с. Високинь, зареєстрований 24.10.1996 р. за № 252 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Карла Маркса (а. с. 32)
Оригінал сертифіката на право на земельну частку (пай) було втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті «Життя Полісся» від 24.08.2023 р. № 34 (10209) (а. с. 34)
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 23.08.2023 р. № 29-25-0.3-4202/2-23, ОСОБА_2 державний акт на право на земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) не видавався, земельна ділянка у власність не передавалася, її межі на місцевості не виділялися. (а. с. 32)
Як вбачається з копії довідки виданої 20.03.2024 р. державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори в. о. державного нотаріуса Ріпкинської державної нотаріальної контори Підгайною О. І. № 70/02-14, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю документа, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем та документи на право власності на право на земельну частку (пай) (а. с. 14).
Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Захист прав спадкоємців на отримання в порядку спадкування земельних часток (паїв) при втраті сертифікату на земельну частку (пай), за аналогією закону, здійснюється в порядку ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності, шляхом пред'явлення позову про визнання права на земельну частку (пай), в порядку спадкування.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України 1990 року в редакції, чинній на час відкриття спадщини, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділ X «Перехідні положення» ЗК України).
Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
За положеннями ст. ст. 1261-1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
З огляду на безумовне визнання відповідачем позову та відсутність у матеріалах справи суперечностей та протиріч, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені позивачем правомірно.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відтак на користь позивача підлягають поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ріпкинської територіальної громади в особі Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай) розміром 4,76 в умовних кадастрових гектарах у землях, які перебували в колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства імені Карла Маркса села Високинь, згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0203989, виданого на підставі розпорядження Ріпкинської районної державної адміністрації від 10 червня 1996 року № 209 на ім'я ОСОБА_2 та зареєстрованого 24 жовтня 1996 року за № 252 в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по колективному сільськогосподарському підприємстві імені ОСОБА_8 .
Повернути ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 17 серпня 1999 року Ріпкинським РВ УМВС України в Чернігівській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 605, 60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя М. В. Кравчук