05 липня 2024 року м. Харків Справа № 917/219/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.
розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненко Ю.В. (вх. №1308П/1-18)
на рішення господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 року у справі №917/219/24, ухвалене в приміщенні господарського суду Полтавської області (суддя Д. Сірош), повний текст якого складено 02.05.2024 року
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ
до ОСОБА_1 , м. Полтава
про стягнення збитків
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 року у справі №917/219/24 позов задоволено; стягнуто з фізичної особи, ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” збитки у розмірі 8 242,20 грн. та 2 422,40 грн. судового збору.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мартиненко Ю.В. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 року у справі та ухвалити нове рішення, яким позов про стягнення збитків залишити без задоволення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 року, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненко Ю.В. на рішення господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 року у справі №917/219/24 залишено без руху; останню зобов'язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз'яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без руху апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненко Ю.В. на рішення господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 року у справі №917/219/24 , зокрема виходив з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційних скарг на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 року у справі №917/219/24 позов задоволено; стягнуто з фізичної особи, ОСОБА_1 , на користь Публічного акціонерного товариства “Укрнафта” збитки у розмірі 8 242,20 грн. та 2 422,40 грн. судового збору.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 року у справі та ухвалити нове рішення, яким позов про стягнення збитків залишити без задоволення.
У відповідності до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Законом України від 26.05.2021 року № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22, де, зокрема, вказано на те, що особи, які після 04.10.2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".
З урахуванням вказаних положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22, а також з огляду на обставини подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 року у справі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду апеляційної інстанції за позовною вимогою майнового характеру (8 242,20 грн.) становить 3634,00 грн.
Апелянтом не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України “Про судовий збір”.
03.06.2024 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків та відстрочення сплати судового збору до закінчення апеляційного перегляду (вх.№7616), яку, разом з додатками, долучено до матеріалів справи, в якій остання просить поновити строк на подання апеляційної скарги та вказує на те, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору щодо ОСОБА_1 за 2023 рік дохід останнього склав 37 156,27 грн.; судовий збір у розмірі 3634,00 грн. за подання апеляційної скарги у справі № 917/219/24 перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненко Ю.В. про відстрочення сплати судового збору, судом апеляційної інстанції враховано таке.
Так, заявником апеляційної скарги заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору щодо ОСОБА_1 за 2023 рік дохід останнього склав 37 156,27 грн.; судовий збір у розмірі 3634,00 грн. за подання апеляційної скарги у справі № 917/219/24 перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Отже, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 цього Закону, є врахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов визначених у ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.
Проте, апелянтом не доведено наявності передбачених чинним законодавством України умов, необхідних для вирішення судом питання про відстрочення судового збору.
Разом з тим, оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати, враховуючи, що апелянтом не додано належних доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду апеляційної скарги до прийняття постанови у справі.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені в ухвалах Верховного Суду від 23.05.2022 року у справі №910/2958/20, від 06.06.2022 року у справі №910/10501/19, від 28.07.2022 року у справі №924/1251/21, де, між іншим, вказано на таке. “Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.”
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Звертаючись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору скаржник не вказує конкретної підстави із зазначених у переліку в статті 8 Закону України "Про судовий збір", що є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.”
Таким чином, апелянтом не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 77-79 ГПК України на підтвердження відсутності у нього коштів та/або неможливості сплати судового збору за наведених доводів, а клопотання подано без будь-яких підтверджуючих документів в обґрунтування відповідних тверджень щодо неможливості сплати судового збору.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 17.05.2023 року у справі №908/3410/21, де, зокрема, вказано на таке: “Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи, що апелянтом не наведено жодного обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 року у справі, правових підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не має.
Станом на 05.06.2024 року доказів виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 23.05.2024 року в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги апелянтом не було надано.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 року продовжено апелянту - представнику ОСОБА_1 - адвокату Мартиненко Ю.В. процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, викладених в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 року у справі №917/219/24 в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали; запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua
Станом на 05.07.2024 року доказів виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 23.05.2024 року апелянтом не було надано.
Разом з тим, ухвалу суду від 05.06.2024 року було надіслано представнику ОСОБА_1 - адвокату Мартиненко Ю.В. та ОСОБА_1 до електронного кабінету в системі "Електронний суд" та отримано останніми 05.06.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, в зв'язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень”, усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвалу суду апеляційної інстанції від 05.06.2024 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення “Пономарьов проти України” від 03.004.2008 року, заява №3236/03).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державною, а отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі “Пелевін проти України”); сторони, в розумні інтервали часу, мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі “Пономарьов проти України”).
За змістом положень ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії” (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain”) від 07.07.1989 року).
Згідно з пунктом 4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У відповідності до частини 6 статті 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, заявником не усунуто недоліки, встановлені при поданні апеляційної скарги, а саме апелянтом не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути апелянту.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд
Повернути апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартиненко Ю.В. на рішення господарського суду Полтавської області від 02.05.2024 року у справі № 917/219/24 заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та https://eag.court.gov.ua/sud4875/.
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов