ЄУН 337/686/22
№6/337/312/2024
05 липня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
за участю секретаря - Бойко Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі подання Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про примусовий привід боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа - стягувач ОСОБА_2 ,
20.06.2024 до суду надійшло вказане подання, відповідно до якого старший державний виконавець Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі) Куліченко О.М. просить застосувати примусовий привід боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 до Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі.
В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні у ВДВС перебуває виконавче провадження № 69134160 з примусового виконання виконавчого листа №337/686/22, виданого 25.05.2022 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше, ніж 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.02.2022р. і до її повноліття. Виконавче провадження відкрито 01.06.2022. Однак станом на 14.06.2024 рішення суду боржником не виконується, на виклики державного виконавця боржник не з'являється, кореспонденцію не отримує, що унеможливлює застосування до нього заходів примусового виконання, передбачених ч.12 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження». Сукупний розмір заборгованості по аліментам перевищує суму відповідних платежів за 30 місяців і становить 101181,34грн. 14.05.2024 боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документі, рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено виклик державного виконавця на 28.05.2024 10.00год. Однак боржник до виконавця не прибув, причини неявки не повідомив. У зв'язку з цим виконавцем було складено відповідний акт. Вказане свідчить про умисне невиконання боржником судового рішення і є підставою для його примусового приводу.
Ухвалою суду від 24.06.2024 подання прийнято до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Державний виконавець та стягувачка ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд подання у їх відсутність.
Боржник в судове засідання не прибув за невідомими суду причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Суд вважає можливим розглянути подання у відсутність вказаних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Примусове виконання рішень в Україні на даний час регулюється Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII).
Так, відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом п.14 ч.3 ст.18 Закону Закон №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. А у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Відповідно до ч.1 ст. 38 ЦПК України привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Місце виконання рішення визначене ст.24 Закону №1404-VIII.
Так, згідно з ч. 1 ст.24 вказаного Закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Судом встановлено, що 25.05.2022 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя у цивільній справі №2/337/950/2022, ЄУН 337/686/22 ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 03.02.2022р. і до повноліття дитини.
На підставі вказаного рішення 25.05.2022 стягувачу ОСОБА_2 було видано виконавчий лист.
Згідно з постановою старшого державного виконавця Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі Куліченко О.М. від 01.06.2022 відкрито виконавче провадження №69134160 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
Згідно з доданим до подання викликом №75654 від 14.05.2024 старший державний виконавець Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі Куліченко О.М. зобов'язала боржника ОСОБА_1 з'явився до виконавця 28.05.2024 о 10.00 год. за адресою: м.Запоріжжя вул.Василя Сергієнко, буд.48-а.
Згідно з актом старшого державного виконавця Хортицького ВДВС у м.Запоріжжі Куліченко О.М. від 28.05.2024 боржник за викликом до державного виконавця 28.05.2024 не прибув.
Згідно з розрахунком, складеним державним 01.06.2024, заборгованість боржника ОСОБА_1 зі сплати аліментів на користь стягувачки ОСОБА_2 станом на 30.05.2024 становить 101181,34грн.
Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
П.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», №63566/00).
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає подання державного виконавця необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В даному випадку суд враховує, що привід боржника є істотним втручанням у приватне життя особи у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
За позицією Європейського суду з прав людини (п.33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»), будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Привід за своєю правовою природою є заходом процесуального примусу, що полягає у примусовому супроводженні працівником органу Національної поліції особи, щодо якої він застосовується, задля забезпечення її участі у провадженні у випадках, якщо цю особу було належним чином викликано, але вона не з'явилася без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття.
Тому, звертаючись до суду з відповідним поданням, виконавець повинен надати докази того, що ним здійснені необхідні заходи як для повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження, так і про необхідність явки до державного виконавця, але вони не дали позитивних результатів, боржник не з'явився за викликом виконавця без поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1404-VIII, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Разом з тим, з доданих до подання матеріалів не вбачається, чи відомо боржнику ОСОБА_1 взагалі про ухвалення судом рішення про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини та перебування на примусовому виконанні у Хортицькому ВДВС у м.Запоріжжі виконавчого листа, виданого на підставі цього рішення.
Незважаючи на те, що обов'язок батьків з утримання неповнолітньої дитини є абсолютним, ухилення від виконання цього обов'язку може мати місце лише за умови достовірної обізнаності платника про відповідне судове рішення, перебування його на примусовому виконанні та навмисне, свідоме невиконання рішення.
До подання державним виконавцем не додано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин, зокрема, доказів надіслання та вручення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням, як це передбачено Законом №1404-VIII, та відповідно про його обізнаність про покладені на нього як боржника обов'язки.
Крім того, до подання державного виконавця не додано доказів на підтвердження вручення боржнику викликів державного виконавця.
Долучені до подання виклик державного виконавця від 14.05.2024 та акт державного виконавця від 28.05.2024 самі по собі не є доказами того, що боржник обізнаний про виконавче провадження, про необхідність явки до виконавця та відповідно не дають підстав для застосування до нього примусового приводу.
Невиконанням виконавчого документу, хоч і зачіпаються законні права стягувача, але з боку державного виконавця належного доказового обґрунтування необхідності застосування до боржника примусового приводу не представлено, а сам факт наявності заборгованості за виконавчим документом не дає підстав для задоволення подання про привід боржника.
Таким чином, в задоволенні подання слід відмовити повністю.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.18,28 Закону України «Про виконавче провадження», ст.2,4,5,12,13,76-82,89,258-260,438 ЦПК України, суд
В задоволенні подання Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про примусовий привід боржника ОСОБА_1 , заінтересована особа - стягувач ОСОБА_2 , - відмовити повністю.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.А.Мурашова
05.07.2024