04 липня 2024 року
м. Київ
справа №420/34128/23
адміністративне провадження № К/990/25382/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 420/34128/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРК КОМПАНІ" до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії,-
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРК КОМПАНІ» (далі - ТОВ «ПАРК КОМПАНІ») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17 січня 2024 року просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо нерозгляду та не прийняття рішення за клопотанням ТОВ «Парк Компані» від 28 серпня 2023 року (вх.№02.2-10/300 від 28 серпня 2023 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,19 га за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, 68, цільове призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку в оренду строком на 25 років;
- зобов'язати Одеську міську раду на найближчій сесії розглянути по суті клопотання «Парк Компані» від 28 серпня 2023 року (вх.№02.2-10/300 від 28 серпня 2023 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,19 га за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, 68, цільове призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку в оренду строком на 25 років й прийняти за наслідками його розгляду відповідне рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо не розгляду та не прийняття рішення за клопотанням ТОВ «ПАРК КОМПАНІ» вх.№ 02-2-10/300 від 28 серпня 2023 року (з урахуванням заяви від 07 листопада 2023 року № 07.11/1 (вх.№ 02.2-10/385) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,19 га за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, 68, цільове призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку в оренду строком на 25 років.
Зобов'язано Одеську міську раду на найближчому пленарному засіданні розглянути клопотанням ТОВ «ПАРК КОМПАНІ» вх.№ 02-2-10/300 від 28 серпня 2023 року (з урахуванням заяви від 07 листопада 2023 року № 07.11/1 (вх.№ 02.2-10/385) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,19 га за адресою: м. Одеса, вул. Скісна, 68, цільове призначення - 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку в оренду строком на 25 років та прийняти за наслідками його розгляду відповідне рішення.
Стягнуто з Одеської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ПАРК КОМПАНІ» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Не погодившись з судовими рішеннями, Одеська міська рада 18 червня 2021 року направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені рішення у справі № 420/34128/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Предметом оскарження у цій справі є протиправна бездіяльність Одеської міської ради щодо нерозгляду та не прийняття рішення за клопотанням ТОВ «Парк Компані» від 28 серпня 2023 року (вх.№02.2-10/300 від 28 серпня 2023 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов'язання Одеську міську раду на найближчій сесії розглянути по суті зазначене клопотання й прийняти за наслідками його розгляду відповідне рішення.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа має для нього виняткове значення.
Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Стосовно доводів касаційної скарги в частині посилань на підпункт «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на те, що справа має для нього виняткове значення є необґрунтованим, оскільки такі посилання з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих.
Також скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Так, відповідач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судового рішення прийнятого у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Проте зміст доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Крім того колегія суддів КАС ВС зауважує на тому, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень було враховано практику Верховного Суду, у справах, предметом яких було оскарження бездіяльності уповноваженого органу місцевого самоврядування, щодо нерозгляду та не прийняття рішення за клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 420/34128/23.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Стрелець Т.Г.
Судді Стеценко С.Г.
Тацій Л.В.