05 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/4850/23 пров. № А/857/25349/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
судді-доповідача: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року, ухвалене суддею Григоруком О.Б. у м. Івано-Франківську у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 300/4850/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання до вчинення дій,-
25 липня 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просила визнати протиправною відмову у здійсненні перерахунку пенсії, оформлену листом від 13.07.2023 №6320-6081/Я-02/8-0900/23 та зобов'язати дорахувати стаж за період її роботи з 01.01.2004 по 03.02.2022 в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалась, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, пенсійна справа - 092650003830.
Згідно записів трудової книжки та уточнюючої довідки від 01.06.2023 №05-08/34 позивач працює з 12.06.2001 в Обласній психіатричній лікарні №2 згодом реорганізованої в КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги" (а.с.8, 9, 13).
16.06.2023 позивач звернулася до Головного управління з заявою в якій просила перерахувати розмір її пенсії, зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 03.02.2022 відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII. До заяви додала оригінал довідки від 01.06.2023 №05-08/34 (а.с. 13).
За результатом розгляду вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 13.07.2023 №6320-6081/Я-02/8-0900/23 роз'янило заявнику, що статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII передбачено зарахування в подвійному розмірі стажу роботи особам, які працювали в психіатричних закладах озорони здоров'я до 01.01.2004 (дата введення в дію Закону №1058) Після 01.01.2004 зарахування стажу в повійному розмірі не передбачено. Також пенсійний орган звернув увагу, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (із змінами), заява про перерахунок пенсії подається заявником особисто до територіального органу Пенсійного фонду України (орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Чинне законодавство не передбачає інших умов подання заяви про перерахунок пенсії, ніж тих, що передбачені Порядком №22-1 із змінами та доповненнями станом на 16.12.2020. Повернуто позивачу оригінал довідки від 01.06.2023 №05-08/34 (а.с.11, 12).
Вважаючи протиправною відмову у здійсненні перерахунку пенсії, оформлену листом від 13.07.2023 №6320-6081/Я-02/8-0900/23 позивач звернулася до суду з даним позовом, просить суд зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 03.02.2022, зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 03.02.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом 3 статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, то провадиться перерахунок пенсії з врахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до записів трудової книжки та уточнюючої довідки від 01.06.2023 №05-08/34 позивач працює з 12.06.2001 в Обласній психіатричній лікарні №2 згодом реорганізованої в КНП "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги".
Судом першої інстанції слушно зазначено, що трудова книжка містить всі необхідні записи, які засвідчені роботодавцем та дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази на підставі яких ОСОБА_1 була прийнята на таку роботу.
Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлені статтею 60 Закону №1788.
Статтею 60 Закону №1788 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно даних довідки від 01.06.2023 №05-08/34 Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради», ОСОБА_1 працює в КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» з 12.06.2001 згідно наказу №68 від 12.06.2001 по теперішній час. Робота за вказаний період дає право відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувати стаж роботи у подвійному розмірі (а.с. 13).
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом №1788-XII.
Положеннями статті 60 Закону №1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Прикінцевими положеннями Закону №1058-IV визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за списками № 1 і 2, а також за вислугу років, здійснюється за названим Законом у разі досягнення пенсійного віку та за наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, положення Закону №1788-ХІІ застосовуються у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), продовжують діяти і підлягають застосуванню після 01.01.2004 року, станом на час звернення позивача за перерахунком пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідачем не заперечується факт роботи позивача в психіатричному закладі у спірні періоди.
Відтак, за правилами статті 60 Закону № 1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV період роботи в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я після 2004 року підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення даного спору.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що не зарахування пенсійним органом до стажу позивача у подвійному розмірі періодів роботи у психіатричних закладах охорони здоров'я з 01.01.2004 по 03.02.2022 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправним, а відтак погоджується, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача є визначення пенсійному органу зобов'язання вчинити кореспондуючі цьому праву дії з урахуванням дати звернення позивача із відповідною заявою, а саме зобов'язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.02.2023, зарахувавши до стажу період роботи з 01.01.2004 по 03.02.2022 у Комунальному некомерційному підприємстві "Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради" в подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Водночас суд апеляційної інстанції вважає безпідставними покликання скаржника на висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 у справі №329/553/17, оскільки в даному випадку інших підстав відмови, окрім неможливості зарахування позивачу стажу в подвійному розмірі за Законом після 01.01.2004 пенсійним органом не наведено, тобто висновки касаційного суду, на які покликається пенсійний орган як на інший приклад застосування норм закону, висловлені щодо відмінних правовідносин.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваних рішень.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 300/4850/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний