04 липня 2024 року Справа № 500/8039/23 пров. № А/857/4464/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року (суддя Подлісна І.М., м.Тернопіль, повний текст складено 19 січня 2024 року),-
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» (далі - ДУ) в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо оформлення та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУПФ) довідки від 02.12.2021 №2021/1934 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за прирівняною посадою поліцейського «начальник відділу, що не входить до складу управління» апарату головних управлінь Національної поліції та відмови в оформленні та наданні до ГУПФ оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського «заступник начальника відділу» апарату Національної поліції;
зобов'язати ДУ підготувати та направити до ГУПФ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 (далі - Постанова №988), із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень), премії за прирівняною у відповідності до затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.02.2017 № 138 «Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських посадою поліцейського» (далі - Наказ №138, Перелік відповідно) «заступник начальник відділу» апарату Національної поліції у листопаді 2019 року, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
В доводах апеляційної скарги вказує, що суд при винесенні рішення наводить аргументи щодо підстав включення індексації в довідку про розмір грошового забезпечення позивача, хоча жодним чином у позовних вимогах це питання не зазначалося. Вказує, що при видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій позивачу не передбачено запитуваного ним розміру посадового окладу.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до органів Пенсійного фонду уточненої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії з врахуванням щомісячної індексації, що фактично виплачена за прирівняною посадою поліцейського у листопаді 2019 року та зобов'язання ДУ виготовити і направити до ГУПФ уточнену оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 988 та сум щомісячної індексації, що фактично виплачені за прирівняною посадою поліцейського у листопаді 2019 року, для проведення з 01.12.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку пенсії позивача.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального, неправильною мотивацією відносно предмету та підстав позову, з таких міркувань.
Апеляційним встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
ДУ 02.12.2021 підготовлено довідку №2021/1934 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року (далі - Довідка) для здійснення перерахунку пенсії, згідно з якою остання займана посада «заступник начальника відділу - начальник відділення оперативного супроводження 2-го і Служби внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України» прирівняна до посади «заступник начальника відділу, що не входить до складу управління, Апарату головних управлінь Національної поліції», яка фактично не відповідає його останній займаній посаді.
Позивач вважає, що відповідачем неправомірно переміщено його з посади підрозділу апарату МВС, звідки він звільнився на пенсію, до підрозділу апарату Управління МВС України у Тернопільській області, що впливає на визначення розміру посадового окладу, основного розміру грошового утримання, процентного відношення надбавок та доплат, та розмір пенсії в цілому.
У зв'язку з чим, 04.07.2023 року, позивач звернувся до ДУ із проханням виправити допущену помилку та видати нову довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, що відповідає посаді визначеній Додатком 3 до Постанови № 988 та всіх інших складових грошового забезпечення.
Відповідачем листом від 24.07.2023 № 33/40-984 повідомило, що підстав для видачі інших довідок немає, оскільки управління (відділи) внутрішньої безпеки в областях в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (підпорядковані Департаменту внутрішньої безпеки) функціонували в структурі підрозділів, підпорядкованих МВС, а не в структурі апарату МВС. Посадові оклади працівникам зазначеного підрозділу були встановлені на рівні посадових окладів осіб начальницького складу апарату ГУМС (УМВС) України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які згідно з діючою на той час структурою підпорядковувались МВС. При прирівнюванні посад в управліннях (відділах) внутрішньої безпеки в ГУМВС (УМВС) України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (підпорядкованих Департаменту внутрішньої безпеки) до посад поліцейських слід керуватись розділами II та VII Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону № 2262-ХІІ, що прирівнюються до посад поліцейських, затвердженого Наказом № 138.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, частина друга статті 51 Закону № 2262-ХІІ передбачає, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Раніше призначена пенсія перераховується відповідно до порядку, встановленого статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до частини 4 цієї статті усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
29.12.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон № 900-VIII), яким статтю 63 Закону № 2262-XII доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Цим же Законом пункт 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) доповнено абзацом другим, зі змісту якого слідує, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їх сімей, інших осіб.
Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв Постанову № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року. Згідно з пунктом 1 цієї постанови Кабінет Міністрів України передбачив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 Постанови № 988 Кабмін затвердив схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1, схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2, схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10. Отже, постановою № 988 з 01 січня 2016 року внесені зміни до складу грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб.
Пунктом 5 Постанови № 988 визначений вичерпний перелік надбавок та доплат для поліцейських: 1) надбавку за стаж служби в поліції в розмірах згідно з додатком 11; 2) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень - у розмірах та порядку, визначених законодавством; 3) доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час; 4) надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі - у розмірі до 20 відсотків посадового окладу (надбавка виплачується особам, які безпосередньо зайняті на шифрувальній роботі); 5) доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, - у розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу; 6) доплату за вчене звання у разі, коли особа займає посаду, що пов'язана з педагогічною або науковою діяльністю, і має вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), - у розмірі 5, професора - 10 відсотків посадового окладу; 7) надбавку за почесне звання заслужений - у розмірі 10 відсотків посадового окладу; 8) підвищення на 25 відсотків посадових окладів курсантам за відмінне навчання або отримання відповідної кількості балів за шкалою ECTS за результатами екзаменаційної сесії.
На виконання вимог статті 94 Закону № 580-VII та Постанови № 988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ № 260, яким затвердило «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799; далі - Порядок № 260, Наказ № 260 відповідно). Пунктом 3 Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому згаданим Порядком установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за стаж служби в поліції (пункт 3); надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання «заслужений» (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова №103). Відповідно до абзацу 1 пункту 3 Постанови № 103 перераховано з 1 січня 2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 № 988. Пунктом 5 Постанови № 103 визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45.
Як слідує з матеріалів справи, наказом МВС від 10.08.2010 №1426 о/с по особовому складу, позивача звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за пунктом 65 «а» (за віком) з посади заступника начальника відділу-начальника відділення оперативного супроводження 2-го відділу внутрішньої безпеки (у Волинській області) Служби внутрішньої безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю (далі - Посада, СВБ УБОЗ відповідно), з 31.07.2010.
02.12.2021 ДУ складено довідку №2021/1934 про грошове забезпечення позивача станом на листопад 2019, з якої останньому стало відомо про те, що посада, з якої його було звільнено, прирівняна до посади заступника начальника відділу, що не входить до складу управління. Апарату головних управлінь Національної поліції».
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45 (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку № 45 визначено, що проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених відповідно до цього Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідною, в силу вимог пункту 6 Порядку № 45 вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Наказом № 138 затверджений Перелік.
Згідно з цим Наказом відповідні посади у апараті МВС прирівнюються до посад у апараті Національної поліції України (розділ І), а посади в апараті головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, місті Севастополі та на залізницях до посад в апараті головних управлінь Національної поліції (розділ VII).
Згідно з пунктом 2 та підпунктом 2.1 пункту 2 наказу МВС від 07.09.1994 № 480 МВС «Про укріплення підрозділів внутрішньої безпеки ОВС» (далі - Наказ №480) підрозділи внутрішньої безпеки входять до складу Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України та виконують спеціальні функції. Безпосереднє керівництво УВБ МВС здійснює Міністр внутрішніх справ України (Наказ № 480 скасований наказом МВС від 13.11.2012 №1032).
Пунктами 4, 3 Наказу № 480 було передбачено, що призначення та увільнення з посад посадових осіб внутрішньої безпеки здійснюється за поданням УВБ МВС Міністерством внутрішніх справ. Пункт 7 цього наказу передбачав, що особові справи працівників відділів ДВБ зберігались у ВОП та РП ДВБ ГУБОЗ МВС.
В додатку № 1 до Наказу № 480 «Штат управлінь, відділів відділень, груп внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України» в розділі «Апарат міністерства» значиться, у тому числі, відділ внутрішньої безпеки Волинської області з переліком посад, спеціальних звань та коефіцієнтів посадових окладів.
28.09.2003 наказом № 1111 МВС затверджене «Положення про Департамент внутрішньої безпеки МВС України». Згідно з пунктом 1.1 цього Положення Департамент внутрішньої безпеки МВС України є самостійним оперативним підрозділом у складі ГУБОЗ МВС України, який підпорядкований безпосередньо Міністру внутрішніх справ України.
Разом із тим, за приписами пункту 6.1 Структури органів внутрішніх справ і внутрішніх військ МВС України, затвердженої наказом від 25.12.2004 № 190, до Центрального апарату Міністерства внутрішніх справ України на правах управління входив Департамент внутрішньої безпеки. Окремим розділом наказу передбачено, що при Міністерстві внутрішніх справ України діють підрозділи внутрішньої безпеки (підпорядковані) Департаменту внутрішньої безпеки.
У період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ також був чинним наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.05.2004 № 615 «Про затвердження штатів підрозділів внутрішньої безпеки», яким затверджено штат управлінь, відділів внутрішньої безпеки з оперативного обслуговування органів і підрозділів внутрішніх справ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (підпорядкованих ДВБ ГУБОЗ МВС України).
Так, згідно із штатом, затвердженим вказаним наказом (Додаток №1 до наказу), у Волинській області діяв підрозділ внутрішньої безпеки.
Тобто, на час проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ підрозділи внутрішньої безпеки, відділення оперативного супроводження відділу внутрішньої безпеки (у Волинській області) СВБ УБОЗ, не перебував у штаті центрального апарату Міністерства внутрішніх справу України, діяв при вказаному Міністерстві і підпорядковувався Департаменту внутрішньої безпеки.
Повноваження відділу внутрішньої безпеки у Волинській області, у якому проходив службу позивач, не поширювались на всю територію України, а обмежувались лише Волинською областю.
Аналізуючи наведені правові норми та фактичні обставини справи у спірних правовідносинах, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач проходив службу на посаді, яка не відноситься до посад апарату МВС, з огляду на виконувані функції, фактичне підпорядкування та місце вказаного підрозділу в структурі МВС. На момент звільнення позивача його посада входила до системи УБОЗ, однак не належала до Центрального апарату МВС.
Таким чином, зважаючи на викладене, апеляційний суд зазначає, що вказана позивачем посада не може бути прирівняна до посади працівника апарату Національної поліції.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 29 липня 2021 року при розгляді справи № 580/1358/19 та від 15 вересня 2023 року при розгляді справи №300/1486/19.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції попри встановлені обставини справи, зміст позовних вимог, долучених до матеріалів справи документів мотивував вказане рішення зовсім іншими нормами матеріального права, які не регулюють спірні відносини та дійшов висновку про задоволення позову з інших підстав, задовольнивши при цьому позов, так як цього просив позивач.
Вказане свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недобросовісне та необ'єктивне виконання обов'язку щодо здійснення правосуддя.
Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
В підсумку, такі обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду та прийняття постанови про відмову в задоволенні позову, з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 324, 325, 328, 329 КАС суд,-
Апеляційну скаргу Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 січня 2024 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
С. М. Кузьмич