05 липня 2024 року Справа № 580/5851/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гаращенка В.В. в адміністративній справі №580/5851/24 за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенка В.В. перебуває адміністративна справа №580/5851/24 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, щодо надання неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 17 травня 2024 року;
- зобов'язати територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Києві, надати повну та достовірну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 17 травня 2024 року.
03.07.2024 (вх.№32292/24) суду надійшла заява ОСОБА_1 від 02.07.2024 про відвід від участі у розгляді адміністративної справи №580/5851/24 судді Черкаського окружного адміністративного суду Валентина Гаращенка.
Заява мотивована тим, що 12.06.2024 суддя В. Гаращенко отримав на розгляд 2 адміністративних справи (№580/5843/24 та №580/5851/24), розподіл у яких відбувся з проміжком в одну секунду. Обставина передачі судді двох справ підряд за позовами ОСОБА_1 до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, в один день - 12.06.2024, з інтервалом в 1 секунду, на думку позивача, свідчить про порушення визначення судді для розгляду справи.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенка В.В. від 04.07.2024 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді та передано заяву у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.
Шляхом автоматизованого розподілу вищевказану заяву про відвід передано для вирішення судді Рідзелю О.А.
За приписами ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.11 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Ознайомившись із матеріалами справи, оцінивши доводи заяви, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять доказів, що головуючий суддя у цій справі Гаращенко В.В. брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, надавала правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі, є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, або щодо порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 КАС України.
Жодних належних, допустимих і достовірних доказів упередженості, необ'єктивності, особистої зацікавленості вказаного судді в результаті вирішення спору матеріали справи не містять.
Зі змісту заявленого відводу вбачається, що його підставою є, на думку позивача, порушення автоматизованого розподілу та визначення головуючого судді для розгляду адміністративних справ №580/5843/24 та №580/5851/24.
З цього приводу суд зазначає, що питання розподілу судових справ між суддями врегульоване Положенням про автоматизовану систему документообігу суду затвердженим рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 (далі - Положення №25).
Відповідно до п.2.3.1. Положення №25 розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Згідно з п.2.3.2. Положення №25 визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
На підставі п.2.3.4. Положення №25 автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Відповідно до п.2.3.7. Положення №25 обрання судді за випадковим числом здійснюється відповідно до коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.
Згідно з п.2.3.22. Положення №25 судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.
З аналізу наведених норм вбачається, що автоматизований розподіл справ, які надійшли до суду, здійснюється за чітко визначеним порядком, який не передбачає участі судді у його проведенні.
Крім того, як вбачається з протоколів автоматизованого розподілу, закінчення розподілу справис№580/5843/24 відбулось 12.06.2024 о 15:55:14, а справи №580/5851/24 - 12.06.2024 о 15:56:12.
Тобто, розподіл вказаних справ відбувся з інтервалом у 58 секунд, а не 1 секунда, як це стверджує позивач.
Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Щодо об'єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, з аналізу наведених норм суд зазначає, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб'єктивним та об'єктивним критеріями у даній справі, стосовно суб'єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об'єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об'єктивно обґрунтованими.
Підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є можливістю для зловживань з боку недобросовісних учасників в реалізації механізму безпідставного затягування строків розгляду справи.
Під час розгляду адміністративної справи №580/5851/24 має місце безсторонність суду як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критеріями, оскільки заявником не надано доказів протилежного.
Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Отже, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.
З огляду на повноваження суду, які визначені Кодексом адміністративного судочинства України під час розгляду цієї справи, стверджуванні заявником припущення без надання належних доказів не свідчать про упередженість або необ'єктивність головуючого судді, а жодного належного та допустимого доказу протилежного заявник не надала.
Тому заявлений відвід судді Гаращенка В.В. з вищевказаних підстав не є обґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2-16, 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 02.07.2024 (вх. від 03.07.2024 №32292/24) про відвід судді Гаращенка В.В. в адміністративній справі №580/5851/24 за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ