Справа № 560/9302/24
05 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши заяву в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 з 03.03.2022 по 22.05.2024 грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошової компенсації за не використану додаткову відпустку, одноразової грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошового забезпечення), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошового забезпечення з 03.03.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 з 31.12.2023, з 01.01.2024 по 22.05.2024 посадового окладу, окладу за військовим званням, усіх щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, компенсацію за невикористані щорічні календарні відпустки за період служби, компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за період служби та індексацію грошового забезпечення із розрахунком місячного, грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 визначивши розміри посадового окладу, окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на 1 січня 2023 року та 01 січня 2024 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 27.06.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
04.07.2024 від представника відповідача надійшла заява, в якій просить залишити позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 у справі №560/9302/24 без руху.
В обґрунтування заяви зазначає, що позивач звернувся до суду 27.06.2024, пропустивши місячний строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Вирішуючи подану заяву, суд враховує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд зазначає, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
У цьому контексті суд зауважує, що перебування особи на публічній службі, у тому числі військовій службі, є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю.
В аспекті спірних правовідносин поняття грошове забезпечення і заробітна плата, які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними. Рівнозначність цих понять обумовлена наявністю у сторін прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків та врегульоване спеціальними законами: Законом України "Про оплату праці", Кодексом законів про працю України, а також іншими підзаконними нормативними актами.
Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції до 19.07.2022) встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022, встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Предметом цього спору є дії відповідача щодо обчислення і виплати грошового забезпечення позивача з 03.03.2022 по 22.05.2024 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018.
Оскільки відповідач в наказі про звільнення не вказав порядок обчислення грошового забезпечення та інших додаткових видів грошового забезпечення, суд вважає, що позивач дізнався про порушення свого права з листа відповідача від 16.06.2024. Враховуючи викладене, позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду, а тому, в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без руху необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху у справі №560/9302/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя В.К. Блонський