Справа № 420/21278/24
05 липня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши матеріали заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
До Одеського окружного адміністративного суду 04.07.2023 року надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження № 199-р від 27.06.2023 року Головного управління ДПС B Одеській області в частині анулювання ліцензії №15090314202300023 терміном дії з 17.04.2023 року до 17.04.2028 року, виданої фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області видалити з «Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництво, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним» інформацію щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за №15090314202300023 терміном дії з 17.04.2023 року до 17.04.2028 року
Разом із позовом за вх.№27047/24 до суду надійшла заява від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити дію розпорядження №199-р від 27.06.2023 року Головного управління ДПС в Одеській області в частині анулювання ліцензії, виданої фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за №15090314202300023 терміном дії з 17.04.2023 року до 17.04.2028 року за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 , АЗС до набрання законної сили судовим рішенням у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування розпорядження №199-р від 27.06.2023 року Головного управління ДПС в Одеській області в частині анулювання ліцензії №15090314202300023 терміном дії з 17.04.2023 року до 17.04.2028 року, виданої фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 , АЗС та зобов'язання Головного управління ДПС в Одеській області видалити з «Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництво, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним» інформації щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за №15090314202300023 терміном дії з 17.04.2023 року до 17.04.2028 року.
Вказану заяву заявник обґрунтовує тим, що роздрібна торгівля пальним здійснюється виключно на підставі відповідної ліцензії. З моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про анулювання ліцензії вона вважається недійсною, відповідно, забороняється здійснення роздрібної торгівлі пальним. Таким чином анулювання ліцензії позивача створює небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких буде необхідно докласти значних зусиль і витрат, оскільки заборона здійснення роздрібної торгівлі пальним може призвести до: зупинення господарської діяльності фізичної особи підприємця; невиконання зобов'язань перед контрагентами-покупцями за договорами поставки, що призведе до відповідальності, втрати прибутку та виникненню ситуації, з якої немає виходу (оскільки передплата від покупців здійснена, паливо для них закуплено, а закуплений товар неможливо ані повернути, ані передати покупцям); неможливості виплати заробітної плати працівникам та їх часткового звільнення (станом на дату подання заяви на ФОП 2 працюючих оператори АЗС, тобто у випадку зупинення роботи АЗС вказаним двом особам погрожує звільнення); недоотримання державним бюджетом України значної суми податків, які сплачуються ФОП за результатами ведення господарської діяльності на відповідній АЗС; понесення ФОП додаткових витрат у вигляді сплати за зберігання залишків пального у значному розмірі. Миттєва заборона на здійснення діяльності у вигляді роздрібної торгівлі пальним за місцем видачі відповідної ліцензії зриває виконання позивачем своїх договірних зобов'язань перед наступними контрагентами, які здійснили передплату за бензин та дизельне пальне у червні 2024 року.
Як зазначено у заяві, викладені заявником обставини та надані докази свідчать про небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких буде необхідно докласти значних зусиль і витрат, оскільки заборона здійснення торгівлі пальним може призвести до повного зупинення господарської діяльності товариства. У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб. Крім того, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог та запобіганням можливого ускладнення для позивача відновити існуюче становище у разі задоволення позову.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч.2 ст. 150 КАС України.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” № 2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Положення ст. 150 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову є обґрунтована заява сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Водночас, суд акцентує увагу на тому, що спосіб забезпечення позову має бути співмірним заявленим позовним вимогам.
Предметом даного адміністративного позову є зокрема правомірність розпорядження № 199-р від 27.06.2023 року Головного управління ДПС B Одеській області в частині анулювання ліцензії №15090314202300023 терміном дії з 17.04.2023 року до 17.04.2028 року, виданої фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 .
Верховний Суд у постанові від 14.12.2022 у справі № 904/1513/22 вказав, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за КВЕД є 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
З метою здійснення основного виду господарської діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у встановленому чинним законодавством порядку отримана ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним № 15090314202300023 терміном дії з 17.04.2023 року до 17.04.2028 року.
Згідно даної ліцензії адресою місця торгівлі є:
АДРЕСА_1 той же час, розпорядженням Головного управління ДПС B Одеській області № 199-р від 27.06.2023 року анульовано ліцензії №15090314202300023 терміном дії з 17.04.2023 року до 17.04.2028 року, виданої фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 .
Порядок анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним врегульовано Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP (далі - Закон № 481/95-BP).
Відповідно до статті 3 Закону № 481/95-BP ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.
Анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії (стаття 1 Закону № 481/95-BP).
Надаючи оцінку ступеню й характеру ймовірних наслідків рішення суб'єкта владних повноважень про анулювання ліцензій товариства, суд звертає увагу, що до розгляду справи по суті, прийняття рішення про анулювання ліцензії істотно впливає на ведення господарської діяльності позивача, а саме: блокує джерела доходу та виплати працівникам заробітної плати, призводить до негативних наслідків у взаємовідносинах з іншими суб'єктами господарювання, яким позивач повинен здійснити поставку пального, за укладеними раніше угодами. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невідворотних витрат та перепон у веденні господарської діяльності на майбутнє.
При цьому, суд враховує, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).
Встановлені судом обставини свідчить про наявність дійсного спору поміж учасниками справи, та що існує реальна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у справі. Суд вважає, що обмеження права позивача на працю є несумісним в умовах воєнного стану та зачіпає невід'ємне право позивача на життя.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звертається до суду, що є достатньою підставою для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 КАС України.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, суд вважає, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, з чим погоджується і колегія суддів.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14 грудня 2021 року у справі № 240/16920/21, від 08 червня 2023 року у справі № 160/1140/23, від 09 серпня 2023 року у справі № 580/489/23.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підставі для задоволення заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №420/21278/24 та зупинення дії розпорядження №199-р від 27.06.2023 року Головного управління ДПС в Одеській області в частині анулювання ліцензії, виданої фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за №15090314202300023 терміном дії з 17.04.2023 року до 17.04.2028 року за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 , АЗС до набрання законної сили судовим рішенням даній справі.
Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 248, 294 КАС України, суд, -
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №420/21278/24 - задовольнити.
Зупинити дію розпорядження №199-р від 27.06.2023 року Головного управління ДПС в Одеській області в частині анулювання ліцензії, виданої фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за №15090314202300023 терміном дії з 17.04.2023 року до 17.04.2028 року за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 , АЗС до набрання законної сили судовим рішенням даній справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Вовченко