справа№ 380/6728/24
03 липня 2024 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В.,розглянувши в підготовчому засіданні заяву представника позивача про зміну предмету позову та залучення співвідповідача у адміністративній справі № 380/6728/24 за адміністративним
позовом ОСОБА_1 , представник - ОСОБА_2
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , представник - не з'явися
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , представник - ОСОБА_3
про про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив:
- Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №141 від 18.03.2024 року «Про призов військовозобов'язаних сержантського та солдатського складу до Збройних сил України за загальною мобілізацією» в частині призову за загальною мобілізацією на військову службу до Збройних сил України ОСОБА_1 (1985 р.н., ВОС 738 669А).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №141 від 18.03.2024 року «Про призов військовозобов'язаних сержантського та солдатського складу до Збройних сил України за загальною мобілізацією»:
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», відповідно до Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», наказую:
1. Нижчепойменованих військовозобов'язаних з 18 березня 2024 року призвати за загальною мобілізацією на військову службу до Збройних Сил України.
1.3. Виключити з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та направити:
у військову частину НОМЕР_1 :
1.3.1. Солдат ОСОБА_1 , 1985 року народження, BOC 738 669A.
Позивач вважає, що виданий наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №141 від 18.03.2024 року «Про призов військовозобов'язаних сержантського та солдатського складу до Збройних сил України за загальною мобілізацією» є незаконним та протиправним, оскільки позивач є заброньованим у встановленому порядку на період мобілізації, відтак не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
Призивати на військову службу резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації, якщо вказані особи є заброньованими - заборонено.
Відповідно до наказу Міністерства економіки України від 08.11.2023 року №16781 Про бронювання військовозобов'язаних за АТ «Укрзалізниця»:
Відповідно до пункту 10 Порядку бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час», листа Генерального штабу Збройних Сил України від 06.11.2023 року №300/1/C/31014, та з метою забезпечення функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період, наказано:
1. Забронювати за АТ «Укрзалізниця» на період мобілізації та на воєнний час військовозобов'язаних, які працюють у зазначеному товаристві, за списком, погодженим Генеральним штабом Збройних Сил України (реєстраційний номер 300/1/0/31014 від 06.11.2023).
2. Надати заброньованим згідно з пунктом 1 цього наказу військовозобов'язаним відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців.
Список заброньованих осіб додається до наказу Міністерства економіки України від 08.11.2023 року №16781.
Про те, що позивач є заброньованим у встановлено законом порядку на період мобілізації було проінформовано роботодавцем ІНФОРМАЦІЯ_3 , докази додаються.
18.03.2024 року з метою оновлення своїх військово-облікових даних військовозобов'язаний ОСОБА_1 самостійно прибув до військового комісаріату, де він перебуває на обліку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачу було вручена повістка для проходження військово-лікарської комісії щодо визначення ступеня придатності до військової служби.
ВЛК здійснювалася формально, без врахування реального стану здоров'я військовозобов'язаного та медичних документів, без жодних додаткових обстежень, з мотивів «ти заброньований, тебе і так не призвуть на військову службу».
Відповідно до медичних документів, які долучені до позовної заяви: у позивача діагностовано дегенеративно-дистрофічні зміни поперекового відділу хребта. Протрузія диску L4-L5. Кила міжхребцевого диску L5-S1 з компресією лівого нервового корінця. Ураження корінців поперекового відділу хребта на фоні поширеного остеохондрозу. Кила МХД. L5-S1. У зв'язку із захворюванням хребта, позивачу заборонено підіймати важкі речі, переміщати побутові предмети тощо.
Натомість, відповідно до довідки ВЛК, солдату запасу ОСОБА_1 було проведено медичний огляд Жидачівським ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 18.03.2024 року, діагноз здоровий, придатний до проходження військової служби.
Інформація про наявність у позивача захворювань спини - відсутня, в тому числі відсутній перелік хвороб на підставі яких, позивач раніше був визнаний непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатний - у воєнний час.
Вказане, на думку позивача свідчить про те, що його медичний огляд проведеним із порушенням вимог законодавства.
Не зважаючи на те, що позивач є заброньованим у встановленому законом порядку, відтак не підлягає мобілізації, натомість, ввечері 18.03.2024 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу було вручено повістку на відправку на 18.03.2024 року, яка слугувала підставою для його мобілізації.
Фактично, позивач не покинув приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 . При цьому, працівники ТЦК та СП наголосили, що у випадку відмови від отримання повістки на відправку, позивач буде притягнутий до кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації за який передбачено кримінальну відповідальність (при цьому переконували, що враховуючи воєнний стан та судову практику, йому буде призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі).
Згоди на добровільну мобілізацію - ОСОБА_1 не надавав.
Про незаконне утримання військовозобов'язаного у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлення його можливості користуватися засобами зв'язку, неодноразово повідомляла працівників правоохоронного органу дружина військовозобов'язаного, ОСОБА_4 .
Оскільки позивач на момент призову на військову службу по мобілізації (18.03.2024 року) був заброньований та йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (на підставі наказу Мінекономіки від 08.11.2023 року), тому він не підлягає призову на військову службу по мобілізації, відтак наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №141 від 18.03.2024 року «Про призов військовозобов'язаних сержантського та солдатського складу до Збройних сил України за загальною мобілізацією» в частині призову для проходження військової служби ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
02.04.2024 відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.
04.06.2024 судом вирішено перейти в загальне позовне провадження.
02.07.2024 представником позивача подано заяву про зміну предмету позову та залучення співвідповідача, наступного змісту:
Предметом даного позову є визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №141 від 18.03.2024 року «Про призов військовозобов'язаних сержантського та солдатського складу до Збройних сил України за загальною мобілізацією» в частині призову за загальною мобілізацією на військову службу до Збройних сил України ОСОБА_1 (1985 р.н., ВОС 738 669А).
У контексті спірних відносин наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №141 від 18.03.2024 року «Про призов військовозобов'язаних сержантського та солдатського складу до Збройних сил України за загальною мобілізацією» в частині призову за загальною мобілізацією на військову службу до Збройних сил України ОСОБА_1 (1985 р.н., ВОС 738 669А) є індивідуальним правовим актом, що вичерпав свою дію фактом призову позивача на військову службу (зарахування позивача до списків особового складу військової частини).
Так, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 №80 від 19.03.2024 року: з 19.03.2024 року ОСОБА_1 , призваного Стрийським РТЦК та СЦ ВОС-100 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
В подальшому, наказом командира Військової частини НОМЕР_2 №140 від 14.05.2024 року, позивача було переведено для проходження військової служби у Військову частина НОМЕР_3 :
Нижчепойменованих військовослужбовців військової служби за призовом під час загальної мобілізації призначених наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від « 13» травня 2024 року № 276-РС на вказані посади до 56 ЗАПАСНОЇ РОТИ військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 , вважати такими, що "14" травня 2024 року справи та посаду для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ).
3 « 14» травня 2024 року ВИКЛЮЧИТИ зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з продовольчого забезпечення за нормою №1 (загальновійськова) зняти з вечері « 14» травня 2024 року, забезпечити всіма необхідними документами та атестатами, а саме 8.6. Солдата ОСОБА_5 , водія слюсаря майстерні обслуговування та ремонту ремонтного взводу СОЛДАТОМ РЕЗЕРВУ, ВОС-100097А.
Як наслідок, скасування такого акту (наказу про призов на військову службу, який виданий ІНФОРМАЦІЯ_6 ) не призведе до відновлення попереднього становища позивача, адже порядок демобілізації військовослужбовців чітко визначений законом і такий порядок не передбачає випадків демобілізації за рішенням суду про скасування наказу про призов.
В даному випадку, визнання протиправними дій відповідача щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації не гарантує позивачу ефективного захисту його прав у спірних відносинах, адже не призведе до виникнення у відповідача будь-яких обов'язків, пов'язаних з виконанням цього рішення суду.
Подібна ситуація описана у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суд від 21.02.2024 року у справі №600/6799/23-а: Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач станом на час видачі оскаржуваного наказу про призов на військову службу по мобілізації мав статус особи, якій надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а отже наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.10.2023 №212 є протиправним, не ґрунтується на Законі та підлягає скасуванню в частині, що стосується солдата ОСОБА_1.
Як наслідок, наказ командира військової частини НОМЕР_6 від 10.10.2023 №291 в частині зарахування до списків особового складу та призначення солдата ОСОБА_1 санітарним інструктором медичного пункту військової частини НОМЕР_6 також є протиправним і підлягає скасуванню, як прийнятий на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_8 від 09.10.2023 N 212.
Позивач звертає увагу про можливість зміни предмету позову навіть, якщо оспорюваний наказ військової частини НОМЕР_2 від 14.05.2024 року був виданий після прийняття судом ухвали про відкриття провадження з посилання на практику Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2024 року у справі №300/2961/23, в якій зазначено:
Щодо покликання скаржника на недопустимість заяви представника позивача про уточнення позовних вимог, яка фактично містить додаткові позовні вимоги, які стосуються обставин, що виникли пізніше спірних (пізніше звернення до суду з позовом), а також, які характеризуються самостійним предметом спору та фактичними і правовими підставами для звернення до суду, що вказує на одночасну зміну предмета та підстави позову, що адміністративно-процесуальним законом не допускається, то суд апеляційної інстанції зауважує, що оскільки позивач звернувся в суд з позовом, вважаючи, що має право на звільнення від проходження військової служби, рапорт подав в ході судового розгляду справи, з огляду на об'єктивні обставини (перебування на службі Військовій частині НОМЕР_6 після направлення ІНФОРМАЦІЯ_3), то обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушених прав позивача є ефективним в межах спірних правовідносин та виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав, відповідає меті повного захисту прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах.
Вимога про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 №140 від 14.05.2024 року прямо стосується правовідносин, які виникли на момент звернення до суду із позовною заявою, однак така вимога доповнює попередню вимогу.
Так, після реалізації спірного наказу виникли вже нові правовідносини з приводу проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.
В даному випадку, вимога про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 №140 від 14.05.2024 року буде ефективним засобом правового захисту і забезпечить поновлення порушеного права позивача і одержання особою бажаного результату.
Позивач вважає, що подана заява не суперечить закону, не виходить за межі спірних правовідносин, так як позивач змінює предмет позову, шляхом доповнення, не змінюючи підстави позову.
Враховуючи те, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу командира НОМЕР_2 №140 від 14.05.2024 року безпосередньо стосується прав та інтересів Військової частина НОМЕР_3 , оскільки рішення про звільнення з військової служби прийматиме військова частина, сторона позивача вважає за необхідне залучити до справи військову частину НОМЕР_3 .
В згаданій заяві позивач просить змінити предмет позову у справі, виклавши його у наступному формулюванні:
- Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №141 від 18.03.2024 року «Про призов військовозобов'язаних сержантського та солдатського складу до Збройних сил України за загальною мобілізацією» в частині призову за загальною мобілізацією на військову службу до Збройних сил України ОСОБА_1 (1985 р.н., ВОС 738 669А).
- Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №140 від 14.05.2024 року в частині, яка стосується ОСОБА_1 .
Представник позивача в судовому засіданні заяву про зміну предмету позову та залучення співвідповідача, підтримала.
Представник відповідача, в судове засідання не прибула, подала клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник третьої особи, заперечив проти задоволення заяви про зміну предмету позову та залучення співвідповідача
При постановлені ухвали судом враховується наступне:
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із п 9) ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 9 КАС України:
2. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
3. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно із ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно із ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З матеріалів справи судом встановлено:
Позивач звернувся до суду із однією позовною заявою до одного відповідача. Відповідачем є особа до якої звернена вимога позивача. В позовній заяві позивач виклав підстави та предмет позову лише до одного відповідача. Судом відкрито провадження у даній справі де відповідачем є лише ІНФОРМАЦІЯ_9 .
02.07.2024 представником позивача подано заяву про зміну предмету позову та залучення співвідповідача, в якій позивач крім іншого просить: «Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №140 від 14.05.2024 року в частині, яка стосується ОСОБА_1 ».
Суд зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_9 , немає жодного правового відношення до прийняття Військовою частиною НОМЕР_2 наказу №140 від 14.05.2024, який стосується в тому числі і ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_9 та Військова частина НОМЕР_2 це два різні, самостійні суб'єкти владних повноважень, один з яких не може відповідати за рішення, дії чи бездіяльність іншого.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однак на переконання суду таке може стосуватися лише відповідача (як процесуальної особи вже після відкриття провадження у справі) до якого звернено вимогу.
Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви, однак на переконання суду таке також може стосуватися лише відповідача (як процесуальної особи вже після відкриття провадження у справі) до якого звернено вимогу.
Право змінити предмет або підстави позову шляхом нової вимоги до особи яка не є відповідачем у справі, призведе до маніпулювання стороною позивача у не процесуальний спосіб.
Відповідно заява позивача в частині зміни предмету позову, в якій позивач крім іншого просить: «Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №140 від 14.05.2024 року в частині, яка стосується ОСОБА_1 », а відповідач у справі не приймав такого наказу є очевидно безпідставною та необґрунтованою, відтак підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Щодо залучення співвідповідача суд зазначає про те, що таке можливо лише у випадку якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, однак така обставина у даній справі відсутня.
Оскільки судом вирішено повернути позивачу заяву від 02.07.2024 без розгляду, відповідно відсутні підстави вирішувати питання замінювати первісного відповідача.
Судом не враховуються посилання позивача на згадану ним судову практику апеляційних судів у справі №300/2961/23, у справі №600/6799/23-а, оскільки в згаданих позивачем справах підстави та предмети спорів були визначені позивачами інший спосіб ніж позивачем по даній справі, і апеляційні суди робили свої висновки виключно з матеріалів таких справ в тому числі і заявлених позовних вимог.
Крім того, у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені КАС України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 і суд не вбачає підстав відступити від указаного висновку.
Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, заява позивача про зміну предмету позову та залучення співвідповідача задоволенню не підлягає, оскільки на переконання суду є очевидно безпідставною та необґрунтованою, відтак суд повертає таку заяву позивачу без розгляду.
Керуючись ст.ст.5,9,45,47,167,241,242, 248 КАС України, суд,-
Заяву представника позивача про зміну предмету позову та залучення співвідповідача від 02 липня 2024 року повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Ухвалу складено в повному обсязі 05.07.2024 року.
Суддя Гавдик З.В.