справа №2-2065/12 Головуючий у 1 інстанції: Цимбал І.К.
провадження №22-ц/824/11198/2024 Головуючий суддя: Олійник В.І.
Іменем України
25 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Сушко Л.П.,
при секретарі: Курченко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за позовом ПАТ «Фінанси та кредит» (правонаступником якого є Державна іпотечна установа) до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа №2-2065/12 від 29 серпня 2014 року таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ПАТ «Фінанси та кредит» (правонаступником якого є Державна іпотечна установа) до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви заявник зазначав, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва 29 січня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та кредит» заборгованість в розмірі 1 166 061, 78 грн.
На виконання рішення суду, 29 серпня 2014 року Дарницьким районним судом
м. Києва було видано виконавчий лист про стягнення з солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та кредит» 1 166 061, 78 грн.
Вказувала, що 11.02.2015 року на підставі Договору відступлення права вимоги
№17/4-В новим кредитором за кредитним договором є Державна іпотечна установа.
На виконанні у приватного виконавця Лановенко Л.О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 29.08.2014 року у справі № 2- 2065/12.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2022 року відкрито провадження у справі №910/20562/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 та затверджено план реструктуризації заборгованості перед Державною іпотечною установою за кредитним договором з урахуванням п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
Таким чином, оскільки заборгованість ОСОБА_2 реструктуризована строком до вересня 2032 року, така заборгованість станом на сьогоднішній день не є простроченою, у зв'язку з чим не підлягає примусовому стягненню в тому числі і з поручителя, зокрема ОСОБА_1 , а тому виконавчий лист має бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року заяву задоволено.
Визнано виконавчий лист №2-2065/12 виданий Дарницьким районним судом м. Києва 29.08.2014 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Фінанси та кредит», правонаступником якого є Державна іпотечна установа, заборгованості у розмірі 1 166 061 грн 78 коп. таким, що не підлягає виконанню.
В апеляційній скарзі Державної іпотечної установи з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким задовольнити апеляційну скаргу та прийняти постанову.
Скарга обгрунтована тим, що якщо установа не отримає встановлений платіж своєчасно від ОСОБА_3 , то звернеться до Господарського суду м. Києва про закриття провадження або про введення процедури погашення боргів. Тимчасово прощена сума в розмірі 880 682,82 грн, буде поновлена, буде зроблений перерахунок заборгованості і буде відновлено виконавче провадження у приватного виконавця, яке на даний час призупинено.
Слід зауважити, що боржники вже порушували виконання рішення суду, ухилялися від виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження відкритого приватним виконавцем, не надають гарантії виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 року по справі № 910/20562/21, таким чином Установа вважає передчасне рішення ухвалене Дарницьким районним судом м. Києва від 03 квітня 2024 р. по справі №2-2065/12.
Вказує, що ОСОБА_4 не надала суду доказів, щодо помилковості видачі виконавчого листа по солідарному стягненню заборгованості, ні відсутності заборгованості за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2014 року по справі № 2-2065/12, чи відсутність заборгованості за постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 року
Зазначає, що у разі невиконання ОСОБА_2 , умов плану реструктуризації боргів по поручителю ОСОБА_1 , також буде зроблено перерахунок заборгованості та поновлено виконавче провадження за вищезазначеним виконавчим листом.
Державна іпотечна установа стверджує, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню передчасне, адже ОСОБА_1 не надає доказів відсутності фінансових зобов'язань перед Державною іпотечною установою.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представник ОСОБА_6 просить відмовити у задоволені апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 03 квітня 2024 року.
Вказує, що станом на день постановлення оскаржуваної ухвали та станом на сьогодні зобов'язання ОСОБА_2 , як позичальника за Кредитним договором не є простроченими, у зв'язку із їх реструктуризацією, відповідно за приписами ч.2 ст.554 ЦК України, відсутні підстави для примусового стягнення заборгованості з поручителя - ОСОБА_1 , на підставі виконавчого листа.
Відсутність порушених оскаржуваною ухвалою прав апелянта підтверджується наступним.
У відповідності до ч.3 ст.128 КУзПБ у разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори, вимоги яких включені до такого плану, мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури погашення боргів боржника. У разі задоволення судом одного з таких клопотань вимоги кредиторів, які мали бути прощені (списані) на умовах плану реструктуризації боргів, відновлюються в повному обсязі.
Відтак, у випадку неналежного виконання ОСОБА_2 , плану реструктуризації, поновлюється статус боржника за Кредитним договором, який існував до затвердження такого плану, та кредитори набувають право продовження стягнення заборгованості за рішенням суду, шляхом отримання відповідного виконавчого документа.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до правових висновків викладених в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі №755/15479/14-ц суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Таким чином, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
Отже, у ОСОБА_1 відсутня матеріальна передумова для примусового виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва у справі №2-2065/12 від 29.01.2014 року, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 року у справі №910/20562/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 було врегульовано прострочену заборгованість останнього, шляхом зміни способу та порядку виконання грошового зобов'язання ОСОБА_2 перед ДІУ за Кредитним договором, відповідно фінансовий поручитель - ОСОБА_1 в силу ст.554 ЦК України, не може нести відповідальність по основному зобов'язанню в обсязі більшому ніж основний боржник.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час у ОСОБА_1 відсутні зобов'язання перед кредитором щодо сплати боргу, оскільки такий борг було реструктуризовано з ОСОБА_2 на підставі ухвали Господарського суду м. Києва, тобто фактично змінено спосіб та порядок виконання грошового зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором, а тому заява є обґрунтованою і такою що підлягає задоволенню.
Проте, такі висновки не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від Дарницького районного суду м. Києва 29 січня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та кредит» заборгованість в розмірі 1 166 061,78 грн.
На виконання рішення суду, 29 серпня 2014 року Дарницьким районним судом
м. Києва було видано виконавчий лист про стягнення з солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та кредит» 1 166 061, 78 грн.
Встановлено, що 11.02.2015 року на підставі Договору відступлення права вимоги №17/4-В новим кредитором за кредитним договором є Державна іпотечна установа.
На виконанні у приватного виконавця Лановенко Л.О., перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 29.08.2014 року у справі № 2- 2065/12.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2022 року відкрито провадження у справі №910/20562/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 та затверджено план реструктуризації заборгованості перед Державною іпотечною установою за кредитним договором з урахуванням п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
Відповідно до ст.553 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч.1, 2 ст.554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
За ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк. встановлений договором або законом.
Як встановлено в засіданні та не заперечувалось учасниками справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2022 року у справі №910/20562/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 було змінено спосіб та порядок виконання його грошового зобов'язання перед Державною іпотечною установою, шляхом затвердження плану реструктуризації грошового зобов'язання.
Суд першої інстанції вважав, що фактично заборгованість ОСОБА_1 перед стягувачем відсутня, оскільки борг, стягнутий за рішенням Дарницького районного суду м. Києва реструктуризовано Господарським судом лише до одного боржника, тобто відносно ОСОБА_2 , таким чином у ОСОБА_1 на теперішній день фактично відсутні зобов'язання щодо примусового виконання рішення.
Саме тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.
Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на такі обставини.
Між ОСОБА_2 та ТОВ «Банк «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (далі - Банк) був укладений договір про відкриття кредитної лінії №48-0б-Ил/02 від 10.11.2006 року (далі - «Кредит»).
10.11.2016 р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки № 48-06-П/02.
Внаслідок утвореної заборгованості Банк звернувся до суду.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та кредит» заборгованість в розмірі 1 166 061, 78 грн.
На виконання рішення суду, 29.08.2014 року Дарницьким районним судом м. Києва було видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фінанси та кредит» 1 166 061,78 грн.
11.02.2015 року на підставі Договору відступлення права вимоги №17/4-В новим кредитором за Кредитним договором є Державна іпотечна установа.
У приватного виконавця Лановенко Л.О., перебуває виконавче провадження
№ НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа від 29.08.2014 у справі
№ 2¬2065/12, однак ВП призупинене.
22.04.2019 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва по справі № 2-2065/12 задоволено заяву Державної іпотечної установи, в якій замінено стягувана у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 та № 52044102 з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на Державну іпотечну установу по цивільній справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2022 року відкрито провадження у справі №910/20562/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 .
На підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 року по справі № 910/20562/21 затверджено план реструктуризації заборгованості перед Державною іпотечною установою за кредитним договором з урахуванням п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), де встановлено план реструктуризації боржника ОСОБА_2 у розмірі 290 639,96 грн. з відсотковою ставкою 13,75%.
Відповідно до ч. 1 та ч._2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові Для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ; організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1.2 ст. 554 ЦК України, встановлено; що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо Договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.
В ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 р. по справі № 2- 2065/12 зазначено; «ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09,2022 у справі №910720562/21 про неплатоспроможність ОСОБА_2 було змінено спосіб та порядок виконання його грошового зобов'язання перед Державною іпотечною установою, шляхом затвердження плану реструктуризації грошового зобов'язання.
Таким чином, фактично заборгованість ОСОБА_1 перед стягувачем відсутня, оскільки борг стягнутий за рішенням Дарницького районного суду м. Києва реструктуризовано Господарським судом лише до одного боржника, тобто відносно ОСОБА_2 , таким чином ОСОБА_1 на теперішній день фактично відсутні зобов'язання щодо примусового виконання рішення.»
Державна іпотечна установа не погоджується з даним твердженням, та нагадує, що на балансі ДГУ заборгованість в розмірі 1 166 061, 78 грн за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2014 року, наданий час рішення суду не скасоване, та не виконане ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2 .
Згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 р. загальна сума до сплати Боржником ОСОБА_2 становить 290 639,96 грн. (тіло) по плану реструктуризації; та відсотків в розмірі 39 962,99 грн.
Реструктуризація боргу - це одна з форм реорганізації умов боргу, і не може вважатися фактично відсутнім зобов'язанням. ЯК це зазначено у вищезазначеній ухвалі суду.
Відповідно до ч.1 ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
З дня затвердження плану реструктуризації боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.
У разі порушення боржником плану реструктуризації боргів кредитори мають право звернутися до господарського суду та поставити питання про Закриття провадження або про введення процедури погашення боргів.
Не пізніше 5 днів після закінчення строку виконання плану, боржник зобов'язаний надати суду та кредиторам звіт про виконання плану із доказами задоволення вимог кредиторів.
За результатами позитивного розгляду звіту, суд постановляє рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів. В Такому разі платоспроможність боржника відновлена і він звільняється ВІД боргів.
Вимоги кредитора до боржника ОСОБА_2 можуть в майбутньому бути прощені (списані) тільки у разі виконання плану реструктуризації боргів і в майбутньому можливе прощення може становити 880 682,82 гри.
Отже, якщо Установа не отримає встановлений платіж своєчасно від ОСОБА_3 , то звернеться до Господарського суду м. Києва про закриття провадження або про введення процедури погашення боргів. Тимчасово прощена сума в розмірі 880 682,82 грн. буде поновлена, буде зроблений перерахунок заборгованості і буде відновлено виконавче провадження у приватного виконавця, яке на даний час призупинено.
Також, боржники вже порушували виконання рішення суду, ухилялися від виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження, відкритого приватним виконавцем, а тому немає гарантії виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 року по справі №910/20562/21. На підстав наведеного Установа вважає передчасне рішення, ухвалене Дарницьким районним судом м. Києва від 03 квітня 2024 р. по справі №2-2065/12.
За ч.2 ст.432 ІІПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково, або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
21 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 824/2/22, провадження № 6І-11769ав23 (ЄДРСРУ № 115860052) досліджував питання щодо підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. «Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих. що підлягають негайному виконанню): коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню: видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувана або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявності процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа,
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № б1-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі
№ 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 року у справі №824/85/21.
ОСОБА_4 не надала суду доказів щодо помилковості видачі виконавчого листа по солідарному стягненню заборгованості, ні відсутності заборгованості за рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2014 року в справі №2-2065/12, чи відсутність заборгованості за постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 року.
В разі невиконання ОСОБА_2 , умов плану реструктуризації боргів по поручителю ОСОБА_1 також буде зроблено перерахунок заборгованості та поновлено виконавче провадження за вищезазначеним виконавчим листом.
Державна іпотечна установа стверджує, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню передчасне адже ОСОБА_1 не надає доказів відсутності фінансових зобов'язань перед Державною іпотечною установою.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року і ухвалення нового рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 03 квітня 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 04 липня 2024 року.
Головуючий:
Судді: