05 липня 2024 року
м. Київ
справа № 208/4897/19
провадження № 61-9486ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргуакціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - служба у справах дітей Кам'янської міської ради, про виселення та зняття з реєстраційного обліку, звільнення від особистих речей,
АТ «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні
вимоги щодо предмета спору, - служба у справах дітей Кам'янської міської ради, про виселення та зняття з реєстраційного обліку, звільнення від особистих речей.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2021 року, з урахуванням ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 грудня 2021 року про виправлення описки, у задоволенні позовних вимог АТ «Альфа-Банк» відмовлено.
Найменування АТ «Альфа-Банк» змінено на АТ «Сенс Банк».
Не погодившись із заочним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2021 року,
АТ «Сенс Банк» 14 лютого 2024 року подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року відмовлено
у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ «Сенс Банк»
на заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2021 року.
01 липня 2024 року АТ «Сенс Банк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду по суті спору.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права. Заявник вказує, що апеляційний суд належним чином не оцінив причини пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).
Право на апеляційний перегляд справи, яке гарантовано Конституцією України, реалізується у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України
суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження
у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву
про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Суд апеляційної інстанції, зокрема, встановив, що позивач повідомлявся про розгляд цієї цивільної справи, подавав письмові заяви та клопотання: 14 грудня 2020 року, 09 квітня 2021 року та 24 травня 2021 року було подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. Тобто банк, який фактично ініціював розгляд справи, мав можливість ознайомитися з оскаржуваним судовим рішенням, постановленим за наслідками вирішення спору за його позовом.
Встановивши, що АТ «Альфа-Банк», яке змінило назву на АТ «Сенс Банк», було належним чином повідомлене про розгляд цієї справи, взявши до уваги, що апеляційна скарга подана 14 лютого 2024 року, тобто більше ніж через два роки після ухвалення оскарженого заочного рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2021 року,
суд апеляційної інстанції, врахувавши недоведеність існування обставин непереборної сили, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, правильно застосувавши приписи частини другої статті 358 ЦПК України. Заявник не навів достатніх й достовірних доводів на підтвердження наявності непереборних перешкод, зокрема внаслідок дії воєнного стану на території України, які призвели до тривалого зволікання з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Встановивши вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виключні випадки, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у справі у разі спливу одного року (присічного строку) після складення повного тексту рішення суду відсутні.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову
у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 358 ЦПК України, не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга АТ «Сенс Банк»на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року (не відноситься до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи) є необґрунтованою.
Керуючисьчастинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Сенс Банк» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - служба у справах дітей Кам'янської міської ради, про виселення та зняття з реєстраційного обліку, звільнення від особистих речей, - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович