25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 554/3424/23
провадження № 61-8231ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився з касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)
на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року
у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича - про стягнення боргу за борговою розпискою та
1. 3 червня 2024 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі заочне рішення Октябрського районного суду від 5 вересня 2024 року.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо пропуску строку на касаційне оскарження
4. Скаржниця вказала, що строк на подання касаційної скарги вона дотримала. Але у прохальній частині касаційної скарги просить поновити цей строк. Мотиви для його поновлення не навела.
4.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
4.2. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).
4.3. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
4.4. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
4.5. 25 квітня 2024 року апеляційний суд проголосив лише вступну та резолютивну частини додаткової постанови, а повне судове рішення склав 29 квітня 2024 року. Скаржниця відправила касаційну скаргу поштою 3 червня 2024 року. Тобто пропустила передбачений частиною першою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження, який обчислюється з дня складення повного судового рішення (останнім днем такого строку була середа 29 травня 2024 року).
4.6. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.7. У касаційній скарзі скаржниця вказала, що повний текст оскарженої постанови апеляційного суду вона отримала 5 травня 2024 року. Докази на підтвердження цього факту не надала.
4.8. Отже, скаржниця має обґрунтувати пропуск строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення.
(2) Щодо вимог до змісту касаційної скарги
5. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК Україниу касаційній скарзі повинно бути зазначено ідентифікаційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України особи, яка подає касаційну скаргу, її номери засобів зв'язку, відомості про наявність або відсутність у неї електронного кабінету. Такої інформації у касаційній скарзі немає.
5.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
5.2. Скаржниця у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України не зазначила відомостей про її ідентифікаційний номер облікової картки платника податків (за відсутності - номер і серію паспорта громадянки України), їїномери засобів зв'язку, а також про наявність або відсутність у неї електронного кабінету. Від обов'язку навести у касаційній скарзі відомості про такий кабінет не звільнена, бо подала цю скаргу поштою.
(3) Щодо сплати судового збору
6. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
6.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
6.3. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» із 1 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.
6.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
6.5. У квітні 2023 року скаржниця подала до суду позов, у якому просила стягнути 1 500 000,00 грн боргу. Суд першої інстанції вимогу задовольнив. Апеляційний суд скасував заочне рішення суду першої інстанції та скерував справу на розгляд за встановленою підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва. Скаржниця оскаржила постанову апеляційного суду в цілому, тобто щодо однієї вимоги майнового характеру. Тому за подання касаційної скарги мала б сплатити 13 420,00 х 200 % = 26 840,00 грн судового збору, розрахованого за максимальною ставкою, оскільки ціна позову перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на день подання позову.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; __________ (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків); судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 554/3424/23).
6.6. Скаржниця має надати суду відповідний документ про сплату судового збору у зазначеному розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону, а також копії таких документів відповідно до кількості учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
7.1. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків касаційної скарги Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Незнайка Є. В.- про стягнення боргу за борговою розпискою.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима