20 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 641/8891/20
Провадження № 61-6974ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця)
на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року
у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та
1. 26 березня 2024 року представник скаржниці - адвокат Сілко Владлен Владленович - подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року.
2. 9 квітня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду у провадженні № 61-4420ск24 постановив ухвалу, згідно з якою касаційну скаргу залишив без руху та встановив строк для усунення її недоліків. Мотивував тим, що відповідно до частини сьомої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Вказав, що скаржниця має подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи копії цієї касаційної скарги та доданих до неї документів.
3. 8 травня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду у провадженні № 61-4420ск24 постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу скаржниці через те, що остання у встановлений судом строк не усунула недоліки, на які суд звернув увагу в ухвалі від 9 квітня 2024 року.
4. 8 травня 2024 року скаржниця подала «касаційну скаргу з усуненням недоліків» (вх. № 16506/0/220-24 від 13 травня 2024 року), у якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 ЦПК України, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
6. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, Верховний Суд вважає, що її слід залишити без руху.
(1) Щодо строку на касаційне оскарження
7. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
7.1. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
7.2. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
7.3. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).
7.4. 28 лютого 2024 року апеляційний суд прийняв постанову. Відомостей про те, що того дня він оголосив лише вступну та резолютивну частини судового рішення у касаційній скарзі немає. День складення повного судового рішення в оскарженій постанові не зазначений. Скаржниця «касаційну скаргу з усуненням недоліків» подала до Верховного Суду 8 травня 2024 року. Тобто пропустила передбачений частиною першою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження. Заяву про поновлення процесуального строку не подала, належне обґрунтування поважності причин пропуску цього строку не навела.
7.5. За змістом пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
7.6. Скаржниця не вказала дату отримання копії оскарженої постанови та не надала докази на підтвердження цієї дати, якщо такі докази у неї є.
7.7. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними (речення перше абзацу першого частини третьої статті 393 ЦПК України).
7.8. Отже, скаржниця має подати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій обґрунтувати підстави для такого поновлення та надати докази поважності причин пропуску цього строку.
(2) Щодо вимог до змісту касаційної скарги
8. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
8.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
8.2. Скаржниця у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про наявність або відсутність у неї електронного кабінету не зазначила. Від обов'язку зазначити у касаційній скарзі такі відомості не звільнена, бо подала цю скаргу поштою.
(3) Щодо дотримання принципу рівності
9. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
9.1. Скаржниця до касаційної скарги додала: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 4 травня 2024 року серії АХ № 1186429, роздруківки постанови Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року та рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 25 липня 2023 року, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення від 12 лютого 2007 року № 103178/162 про призначення скаржниці пенсії як особі з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, довідки до акта огляду МСЕК від 20 червня 2007 року № 013735, виписки з історії хвороби стаціонарного хворого від 31 березня 2006 року № 4325, окремих сторінок паспорта скаржниці та довідки про присвоєння їй ідентифікаційного номера.
9.2. Копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів для відповідача скаржниця до цієї скарги не додала (хоч і зазначила, що подає всі документи у двох примірниках). Тому має надати до суду такі документи.
(4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
10. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
10.1. За змістом речення другого абзацу першого частини третьої статті 393 ЦПК України протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу після спливу строків, визначених у статті 390 ЦПК України, має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК України).
10.2. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці або відмовить у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 390, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима