05 липня 2024 року
м. Київ
справа № 761/34216/21
провадження № 61-8924ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргуСлужби безпеки України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 08 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої органами досудового слідства,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь громадянина РФ
ОСОБА_1 , моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Служби безпеки України задоволено частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року змінено у частині розміру моральної шкоди, визначено його у сумі 5 000 грн.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
02 липня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» Службою безпеки України подано касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій у частині задоволення позову скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
1. Касаційна скарга Служби безпеки України подана з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.
У касаційній скарзі заявника порушено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважним причин, оскільки уже зверталися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, проте ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2024 року (провадження
№ 61-8924ск24) касаційну скаргу було повернуто з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вищезазначені доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, так як представник заявника подавав касаційну скаргу, проте її було повернуто у зв'язку із невиконанням вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги. Невиконання вимог суду й норм ЦПК України не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
2.Також подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки за її подання заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це встановлено законом.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»
судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року,
в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270 грн.
У підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру (відшкодування моральної шкоди), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми, таким чином (908 грн*200%*0,8 = 1 452 грн 80 коп.).
Заявником сплачено судовий збір за подання даної касаційної скарги у розмірі
1 400 грн 96 коп.
Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі заявникові необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 51 грн 84 коп.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати докази про доплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Визнати наведені Службою безпеки України підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 30 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 08 травня 2024 року неповажними.
Касаційну скаргу Служби безпеки України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 08 травня 2024 року залишити без руху.
Надати Службі безпеки України для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. І. Гулько